§ 11. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ЯРОСЛАВИЧІВ

1. Пригадайте з всесвітньої історії, що таке феодальна роздробленість.

2. Що таке тріумвірат? Пригадайте з історії стародавнього світу, якою державою і в який період керував тріумвірат.

1. Становище в державі за часів правління Ярославичів. Половці

Ярослав Мудрий помер 20 лютого 1054 р. у віці 76 років. Його поховали в Софійському соборі в мармуровому саркофазі. Про цю подію є напис XI ст. на стіні храму. Останки славетного князя збереглися до наших днів.

Пам’ятаючи про те, скільки крові пролилося під час братовбивчої війни за київський престол після смерті батька, Володимира Святославича, Ярослав Мудрий подбав, щоб між його синами такого не сталося. Він заповів такий принцип успадкування влади, за яким на київський престол сідає старший серед братів. Коли той помирає, його місце посідає наступний по старшинству брат. Таким чином, кожен із синів по черзі мав побувати на київському столі. Очікуючи свого часу, молодші брати правили окремими землями Київської держави, визнаючи зверхність свого старшого брата. У Ярослава Мудрого було п’ять синів, і кожного з них він наділив окремим князівством. Найстарший Ізяслав отримав Київ, Святослав — Чернігів, Всеволод — Переяслав, Ігор — Волинь, а В’ячеслав — Смоленщину. Онукові Ростиславу було віддано Галицьку землю.

Троє старших братів утворили між собою політичний союз — тріумвірат — і разом управляли державою. Спільно ходили у військові походи проти кочовиків: торків і половців. Але головною їхньою метою було збільшення власних володінь, часто за рахунок своїх братів.

Так, у 1057 р., після смерті Вячеслава, старші брати перевели Ігоря з Волині до Смоленська, а Волинь захопив Ізяслав. Коли Ігор помер, троє братів поділили між собою Смоленські землі. У 1067 р. Ізяслав, Святослав і Всеволод захопили Полоцьке князівство, а його князя кинули до київської в’язниці. Пізніше Святослав захопив Новгород, а Всеволод — Смоленськ. Такі дії трьох братів обурили молодших представників династії Рюриковичів, і наприкінці XI ст. розпочинається жорстока боротьба за київський престол та удільні князівства. Настає період дроблення єдиної держави.

Саркофаг Ярослава Мудрого в соборі святої Софії. м. Київ

Князівські усобиці посилились у зв’язку з появою нових зовнішніх ворогів — половців.

У другій половині XI ст. половецькі племена перейшли з північно-західних казахських просторів у південноукраїнські степи й витіснили печенігів. Основними заняттями половців було кочове скотарство й торгівля. Уперше ці кочовики згадуються в руських літописах близько 1054 р. З 1055 р. вони постійно нападали на Київську державу, спустошуючи Київську, Переяславську та Чернігівську землі.

На початку вересня 1068 р. половці напали на Переяславську землю. Переяславський князь Всеволод звернувся за допомогою до своїх братів — Ізяслава, князя київського, і Святослава, князя чернігівського. Ізяслав зібрав у Києві ополчення з місцевого населення. Кожен із братів привів свою дружину. Битва з половцями відбулася на річці Альті й завершилася поразкою трьох братів Ярославичів. З рештками дружин князі повтікали у свої землі.

Залишки київського ополчення також повернулися до Києва. Вони почали вимагати від князя Ізяслава, щоб той організував новий похід на половців за їхньою участю. Натомість Ізяслав вичікував. Ополченці зібрали народне віче на Подолі й почали вимагати від Ізяслава коней і зброю. Київський князь відмовив їм, боячись озброювати збуджений народ. Це стало приводом до повстання в Києві. 15 вересня 1068 р. повсталі кияни звільнили Всеслава Полоцького з в’язниці й посадили його княжити в Києві. Потім пішли в княжий двір, пограбували його та забрали багато золота й срібла. Ізяслав із невеликою частиною бояр утік до Польщі.

Навесні 1069 р. Ізяслав разом із братом своєї дружини, польським королем Болеславом II Сміливим, рушив на Київ. Кияни знову організували ополчення й спільно з дружиною та князем Всеславом пішли назустріч ворогам до м. Білгорода. Але Всеслав виявився боягузом. Він уночі залишив дружину, київське ополчення й утік у Полоцьк. Ополченці залишилися без керівника. Це змусило їх повернутися до Києва. Ізяслав послав до Києва свого сина Мстислава, який жорстоко розправився з повстанцями. І в травні 1069 р. Ізяслав уже знову княжив у Києві.

Було відновлено правління трьох Ярославичів. У 1072 р. відбулася нарада-з’їзд князів у Вишгороді. Князі внесли зміни й доповнення до кодексу законів «Руська правда». Вони видали новий звід законів під назвою «Правда Ярославичів». Зміни насамперед стосувалися власності на землю. Якщо в «Руській правді» власність на землю була колективною, то в «Правді Ярославичів» упроваджується індивідуальна власність на землю, поки що виключно князівська. У новому кодексі було закладено принципи управління державою трьома братами, оскільки держава була спільною власністю нащадків Ярослава. Ярославичі вважали міста із землями, що заповів їм батько, своєю вотчиною (отчиною). Звідси походить сучасне, усім знайоме слово «Вітчизна».

Отже, установлення феодальних вотчинних відносин впливало на політичне життя держави та вело до політичної роздробленості.

Після двадцяти років спільного управління державою між трьома братами стався розкол. Навесні 1073 р. Святослав із Всеволодом вигнали Ізяслава з Києва. Святослав сів княжити в Києві, а Всеволод — у Чернігові. Святослав правив три роки. У грудні 1076 р. він помер.

Після смерті Святослава знову розгорілася кривава боротьба за київський престол. Ізяслав повернувся й разом із Всеволодом боровся проти Олега Святославича. У битві під Черніговом 1078 р. Ізяслав і Всеволод перемогли, але для Ізяслава ця битва закінчилася трагічно — він загинув. Всеволод став київським князем, а свого старшого сина, Володимира Мономаха, посадив у Чернігові.

У 1093 р., після смерті Всеволода, Володимир Мономах, маючи можливість зайняти київський престол, усе ж вирішив керуватися принципом старшинства, як і заповідав його дід, Ярослав Мудрий. Володимир Мономах віддав київський престол синові старшого Ярославича — Святополкові Ізяславичу. Самому Володимирові Мономаху не вдалося закріпитися й у Чернігові. Ці землі, погрожуючи новою братовбивчою війною, вимагав Олег Святославич. Віддавши Чернігів, Володимир Мономах перебрався в Переяслав, де князював двадцять років, дбаючи про розвиток цього князівства й захищаючи його від половців.

2. Любецький з’їзд князів

Восени 1097 р. у м. Любечі на Дніпрі зібрався з’їзд князів Русі-України. На ньому були присутні шість найвпливовіших князів. З’їздом керували Святополк Ізяславич і Володимир Мономах. Було вирішено припинити міжусобні війни та проголошено, що кожний князь повинен володіти тими землями, які отримав у спадок від батька, і не має права претендувати на чужі території, тобто було сформульовано принцип отчинної власності.

Отже, Київська держава була поділена на удільні князівства, які закріплювалися за певними гілками династії Рюриковичів.

На з’їзді князі проголосили об’єднання сил проти половецької загрози й вирішили організувати спільний похід проти половців.

Проте з’їзд не зміг припинити князівські усобиці. Того ж року волинський князь Давид Ігорович полонив і осліпив теребовлянського князя Василька Ростиславича, вимагаючи від нього батьківську вотчину. Унаслідок загального обурення населення Давид був покараний. Його вигнали з Волині.

П. Андрусів. З’їзд князів. Друга половина XX cт.

Після Любецького з’їзду відбулися ще кілька князівських з’їздів, але повністю своєї мети вони так і не досягли. У Київській державі міжусобні війни затихли, але не припинилися.

Як бачимо, в умовах розпаду єдиної держави, занепаду сили й авторитету великого князя київського на Русі-Україні з’являється нова форма державного управління — князівські з’їзди. На зміну монархії приходить колективний сюзеренітет — влада кількох наймогутніших правителів із династії Рюриковичів.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

Літопис Руський про з’їзд князів

У рік 6605 (1097). Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігорович, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному: «Пощо ми губимо Руськую землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою: Святополк — Київ Ізяславів; Володимир — Всеволодів [уділ]; Давид, і Олег, і Ярослав — Святославів [уділ]; [іншим хай будуть] городи, які їм роздав Всеволод: Давидові — Володимир; двом Ростиславичам: Перемишль — Володареві, а Теребовль — Василькові». І на цім вони цілували хреста: «А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будемо ми всі і чесний хрест». І сказали вони всі: «Хай буде проти нього хрест чесний і вся земля Руськая». І, поцілувавшись, пішли вони до себе».

З’їзд руських князів під Києвом. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. XV cт.

1. Проілюструйте принцип отчинної власності словами з літопису.

2. Чим були закріплені постанови з’їзду?

Князі Ярославичі — Ізяслав, Святослав, Всеволод, тріумвірат, половці, «Правда Ярославичів», вотчина, Любецький з’їзд князів.

Завдання та запитання

1. Назвіть одним словом: Ізяслав, Святослав, Всеволод.

2. Хто володів Києвом після з’їзду в Любечі?

3. На якій річці відбулася битва з половцями в 1068 р.?

4. Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання.

«...Ось доручаю заступити мене на столі моєму в Києві старшому сину моєму і братові вашому Ізяславу, слухайтесь його так само, як слухались мене, хай він замінить вам мене...»

Якого князя це заповіт? Чи виконали діти батьківський наказ?

А Володимира Мономаха, так

Б Володимира Мономаха, ні

В Ярослава Мудрого, так

Г Ярослава Мудрого, ні

5. Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання.

«... Прийшли іноплемінники на Руську землю, половців безліч, Ізяслав же, Святослав і Всеволод вийшли їм назустріч на Альту (річку)...»

Про дітей якого князя йдеться ?

А Володимира Великого

Б Ярослава Мудрого

В Володимира Мономаха

Г Мстислава Володимировича

6. Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання.

«... Прибули князі в город, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному: „Пощо ми губимо Руськую землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руськую землю”».

Про яку подію йдеться?

А з’їзд князів у Чернігові, 1068 р.

Б з’їзд князів у Вишгороді, 1072 р.

В з’їзд князів у Любечі, 1097 р.

Г з’їзд князів у Києві, 1113 р.

7. Назвіть місто, де відбулося повстання 1068 р. Охарактеризуйте це повстання за планом: а) причини повстання; б) перебіг подій; в) наслідки.

8. Відтворіть у зошиті схему. Доповніть її. Складіть за нею розповідь «Боротьба Ярославичів за київський престол».

9. Порівняйте принцип престолонаслідування, який заповів Ярослав Мудрий, і вотчинний принцип його внуків.

10. Проаналізуйте, чи виконав Любецький з’їзд основне своє завдання.

11. Відновіть текст, використовуючи текст параграфа та довідку.

Восени ... в м. Любечі на Дніпрі зібрався ... князів Київської держави. На ньому були присутні ... князів, які вирішили ... і проголосили, що кожний князь повинен володіти ... , які успадкував від батька. З’їздом керували ... і ... . На з’їзді було проголошено ... половецької загрози й вирішили організувати ... проти ... .

Довідка: 1097, з’їзд, 6, припинити міжусобні війни, землями, Святополк Ізяславич, Володимир Мономах, об’єднання сил проти, спільний похід, половців.

12*. Порівняйте репродукцію історичної картини П. Андрусіва «З’їзд князів» (с. 107) з літописним описом з’їзду князів. Наскільки достовірно художник відобразив цю подію?

САМОСТІЙНИЙ РОЗВИТОК ЗЕМЕЛЬ-КНЯЖІНЬ РУСІ-УКРАЇНИ в середині XII — на початку XIII ст.

Дмитрій Солунський. Мозаїка Михайлівського Златоверхого собору. 1108 р.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно