§ 7. Русь-Україна за правління князя Ярослава Мудрого

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: як відбувалися міжусобна війна між синами князя Володимира й утвердження Ярослава в Києві; про внутрішню і зовнішню політику князя Ярослава; про внесок князя Ярослава в культурно-освітнє й церковне життя Русі-України; про князя Ярослава Мудрого як особистість і державного діяча; що таке «Руська правда», «кодифікація», «лавра», «митрополія»; хто такий «митрополит».

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ: 1. Як розгорталася боротьба за владу синів Святослава після смерті батька? 2. Як відбувалося формування державної території Русі-України за князювання Володимира? 3. Що було зроблено для зміцнення князівської влади Святославом і Володимиром? 4. У чому, за твердженням літописця, полягала правова реформа князя Володимира? 5. Що таке «шлюбна дипломатія»? Із якою метою її здійснював князь Володимир?

1. Боротьба синів Володимира за великокнязівську владу. Утвердження Ярослава в Києві. Після смерті в 1015 р. князя Володимира владу в Києві захопив його пасинок Святополк Ярополкович, скориставшись відсутністю Бориса, якого, за літописом, більше любили кияни. Між нащадками Володимира Святославом, Мстиславом, Борисом, Глібом і Святополком спалахнула жорстока міжусобна війна за великокнязівську владу.

У боротьбі нащадків Володимира за владу загинули Борис, Гліб і Святослав. Літописець стверджує, що братів убили за наказом Святополка. Однак у деяких західноєвропейських хроніках схилялися до думки, що ініціатором цього міг бути Ярослав, який княжив тоді в Новгороді. Він виступив проти Святополка, що захопив владу в Києві. Ярослава підтримували новгородці й варяги, а Святополка — печеніги.

Скульптурний портрет Ярослава Мудрого. Реконструкція М. Герасимова

Князь Ярослав (983 (987) — 1054) — син Володимира Святославича. Був посаджений батьком намісником спочатку в Ростов, а потім у Новгород. Після смерті Володимира, перемігши у війні з братами, став київським князем. Проте до 1036 р. правив Руссю-Україною разом із братом Мстиславом. Князь Ярослав увійшов в історію Русі-України як правитель, що докладав багато зусиль для її зміцнення, захисту кордонів, розвитку господарства й розширення зв'язків з іншими державами. Помер у Києві й похований у Софійському соборі.

Святополк утік до Польщі просити допомогу у свого тестя короля Болеслава Хороброго. Останній під приводом допомоги зятю спочатку захопив «червенські міста», а потім разом зі Святополком підкорив Київ. Узимку 1018—1019 рр. Ярослав звільнив місто. Святополк утік до печенігів і навесні 1019 р. з великим військом знову рушив на Київ. У вирішальній битві на річці Альта в Переяславській землі Ярослав розгромив Святополка, той утік із поля бою та незабаром загинув.

У 1023 р. проти Ярослава виступив його брат Мстислав із Тмуторокані. Він спробував захопити владу в Києві, але «не прийняли його кияни». Унаслідок Лиственської битви, яка сталася в 1024 р. між Ярославом і Мстиславом біля Чернігова, брати домовилися поділити територію Південної Русі навпіл по Дніпру й правити разом. Київ із Правобережжям залишився за Ярославом, а Чернігів із Лівобережжям — за Мстиславом. Відтоді брати жили в злагоді. Після смерті Мстислава в 1036 р. Ярослав почав правити одноосібно та став «самовладцем Руської землі».

«Повість минулих літ» про битву князя Ярослава з печенігами біля Києва (1036 р.)

А коли ж Ярослав перебував у Новгороді, то прийшла йому вість, що печеніги стоять, обложивши Київ. І Ярослав, зібравши воїв многих, варягів і словенів, прийшов до Києва і ввійшов у город свій. А було ж печенігів без числа, Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину. І поставив він варягів посередині, а на правій стороні киян, а на лівім крилі — новгородців, і стали вони перед городом. А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на тім місці, де ото є нині Свята Софія, митрополія руська; бо тоді це було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати, і ті, втікаючи, тонули в ріці Ситомлі, а інші — в інших ріках. І так погинули вони, а решта їх десь розбіглась і до сьогодні.

• Робота в парах. 1. Обговоріть і визначте, як князь Ярослав розташував свої війська. 2. Де відбулася битва? 3. Яким був результат битви?

Історик, археолог і скульптор Михайло Герасимов створив понад 200 скульптурних портретів-реконструкцій історичних осіб. Він опанував методику відновлення обличчя людини за черепом. Однією з його найвідоміших робіт є скульптурний портрет київського князя Ярослава Мудрого.

2. Внутрішня політика князя Ярослава. Доба правління князя Ярослава, названого пізніше Мудрим, стала періодом розквіту й найвищого піднесення Русі-України.

На початку свого князювання Ярославу довелося докласти чимало зусиль для захисту Русі-України від нападів печенігів. Він зміцнював південні кордони своєї держави і «ставив міста по Росі». Проте печенізькі орди подолали ці укріплення й у 1036 р. прорвалися до Києва (існує також думка, що ці події могли відбутися в 1071 р.).

Здобувши перемогу, Ярослав назавжди відігнав печенігів від кордонів Русі-України. На місці битви, за повідомленням літописця, було збудовано Софійський собор (назва походить від грецького слова «софія» — мудрість), присвячений Мудрості Господній. Проте це не підтверджується сучасними дослідженнями графіті — написів доби Русі-України на стінах собору та аналізом писемних пам’яток інших держав.

Собор — головна церква міста або монастиря.

Кодифікація — засіб систематизації правових норм; упорядкування якого-небудь тексту.

За князювання Ярослава було укладено писемний збірник норм звичаєвого права Русі-України, що дістав назву «Правда Ярослава». Вони захищали людське життя, установлювали штрафи за вбивства й приниження людської гідності. При цьому смертної кари вони не передбачали, але звичай кривавої помсти продовжував існувати, як і раніше. «Правда Ярослава» містила 18 статей і стала основою «Руської правди» — першої писемної кодифікації норм права Русі-України.

Сторінка «Руської правди»

Князь Ярослав сприяв зміцненню центральної влади, що послабилася під час міжусобної війни між синами Володимира. Опорою князя були бояри, а в головних містах Русі-України він посадив своїх синів.

Багато зусиль Ярослав докладав для створення нових і розбудови існуючих міст. Князь укріпив Київ, звівши «місто Ярослава» — нову систему укріплень із ровами й земляними валами заввишки 14 м із міцними дубовими стінами та вежами, яка простяглася на 3,5 км. Могутність цих укріплень не мала рівних у Русі-Україні. Територія «міста Ярослава» в сім разів перевищувала площу «міста Володимира».

Золоті ворота Києва. Сучасна реконструкція

• Опишіть вигляд головної брами Києва часів Ярослава Мудрого.

За зразком візантійської столиці звели Золоті ворота — головний парадний в’їзд до Києва. Також було збудовано Софійський собор і закладено Георгіївський та Ірининський монастирі. Імовірно, близько 1051 р. чернець Антоній на схилах Дніпра поблизу Києва заснував чоловічий монастир — Києво-Печерську лавру.

Лавра — назва великого та впливового православного чоловічого монастиря, підпорядкованого безпосередньо вищій церковній владі.

Митрополія — церковно-адміністративний округ, яким завідує митрополит.

Митрополит — вище звання православних єпископів.

3. Церковне та культурно-освітнє життя. З ім’ям Ярослава пов’язаний розквіт культурного життя, насамперед книжності. Літописець зазначає, що сам князь читав книжки вдень і вночі, організовував переклад творів із «гречизни слов’янською мовою». За Ярослава створили перший літописний звід 1037—1039 рр. Князь власноручно переклав багато книжок і зібрав велику бібліотеку, яка зберігалася при Софійському соборі. У ній налічувалося до 900 примірників книжок, що для Середньовіччя було дуже великою книгозбірнею.

Князь Ярослав піклувався про розвиток церкви, віддаючи їй десяту частину своїх прибутків. Церкви й монастирі були осередками освіти — при них працювали школи.

Існування Київської митрополії, яка підпорядковувалася константинопольському патріарху, у документах датовано 1039 р. Митрополитом був єпископ, призначений із Константинополя, а його резиденцією став Софійський собор.

Софійський собор у Києві. Реконструкція (1) і сучасний вигляд (2)

• Порівняйте зображення реконструкції Софійського собору часів Ярослава Мудрого та його сучасний вигляд.

У 1051 р. за наполяганням князя Ярослава собор руських єпископів без погодження з константинопольським патріархом уперше обрав загальноруським митрополитом русина Іларіона. На жаль, його подальша доля невідома, а в 1054 р. Київську митрополію знову очолив грек, якого призначив константинопольський патріарх.

Із-поміж інших священнослужителів християнської церкви Іларіон вирізнявся талантом письменника. Головним його твором стало «Слово про закон і благодать». Цей богословський трактат, створений у 1037—1050 рр., є найдавнішою пам’яткою оригінальної літератури Русі-України. «Слово про закон і благодать» стверджувало самостійність держави та її церкви, заперечувало претензії Візантії на управління нею.

Анна Ярославна — королева Франції. Невідомий художник

4. Зовнішня політика князя Ярослава. Значну увагу Ярослав приділяв зовнішній політиці. Скориставшись міжусобицями в Польщі після смерті короля Болеслава Хороброго, він у 1030—1031 рр. відвоював у поляків «червенські міста». На північному заході князь розширив кордони своєї держави до Фінської затоки та заснував на нових землях місто Юр’їв (його назва походить від християнського імені князя).

За Ярослава провідним напрямом зовнішньої політики Русі-України залишався південний. Протягом майже всього періоду його правління відносини з Візантією були дружніми. Руські дружини воювали разом із візантійцями за тисячі кілометрів від рідної землі. Зокрема, у 1038—1041 рр. завдяки допомозі руського війська візантійці змогли втримати острів Сицилія, який намагалися захопити араби.

Реймське Євангеліє — церковнослов'янський рукопис, знаменита київська пам'ятка першої половини XI ст. За однією з версій, це найдавніша книга з бібліотеки Ярослава Мудрого, яку привезла до Франції донька князя Анна Ярославна.

У 1043 р. спалахнула війна між Руссю-Україною та Візантією, спричинена погіршенням відносин візантійців із руськими купцями й недружніми діями візантійського імператора щодо Ярослава. Морський похід руських військ на Константинополь закінчився поразкою. Проте через деякий час візантійці змушені були шукати шляхів примирення з київським князем, оскільки потребували його допомоги в боротьбі з печенігами.

Важливе місце в зовнішній політиці Ярослава посідала «шлюбна дипломатія». Зокрема, він віддав за польського короля Казимира І дочку Володимира й свою сестру Марію-Добронегу, а сина Ізяслава одружив із дочкою польського короля Мешка II. Цей союз закріпив за київським князем «червенські міста». Син Ярослава Ізяслав був одружений із сестрою польського короля Казимира І, Святослав — із принцесою Одою, дочкою графа Леопольда з Німеччини. За європейських правителів вийшли заміж також дочки князя: Анна — за французького короля Генріха (Анрі) І, Анастасія — за угорського короля Андраша І, Єлизавета — за норвезького короля Гаральда III Суворого, Агата — за англійського короля Едварда Вигнанця.

Доньки Ярослава Мудрого. Фреска Софійського собору в Києві

• Як звали доньок Ярослава Мудрого? За яких європейських правителів вони вийшли заміж?

При дворі Ярослава Мудрого знайшли притулок колишні монархи — норвезький король Олаф II Святий, англійський король Едмунд Залізний Бік та його син Едвард Вигнанець. Великий князь київський підтримував союзні відносини з імператорами Священної Римської імперії Генріхом II, Конрадом II та Генріхом III.

Запам'ятайте дати

1036 р. — розгром Ярославом печенігів під Києвом.

1051 р. — перша згадка в літописі про Києво-Печерський монастир (лавру).

У Франції Анна Ярославна відома як «донька короля Русі». Після смерті свого чоловіка Генріха (Анрі) І вона жила у французькому місті Санліс і заснувала тут жіночий монастир і церкву. У 2005 р. Анні Київській було встановлено пам'ятник у цьому місті.

Пам'ятник Святим Борису і Глібу — покровителям міста у Вишгороді (Київська обл.). Скульптори Б. Крилов, О. Сидорук

• Що вам відомо про братів Бориса та Гліба?

Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?

• Князювання Ярослава Мудрого стало періодом подальшого піднесення Русі-України. У цей час завершилося становлення її державності: стабілізувалися кордони, було вдосконалено систему управління, упорядковано норми права, розвивалися культура, освіта й церковне життя.

• За правління Ярослава Мудрого Русь-Україна перетворилася на велику й могутню державу середньовічної Європи. Вона сягнула вершини свого розквіту, ставши в один ряд із тогочасними провідними європейськими країнами: Візантійською та Священною Римською імперіями.

Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Запитання — відповідь». Правила гри. Учні та учениці підписують на аркушах своє прізвище та нижче складають три запитання за розглянутою темою. Учитель(-ка) збирає аркуші, перемішує їх і роздає в довільному порядку. На зворотному боці аркуша учні та учениці мають дати відповідь на зазначені запитання та підписати своє прізвище. Учитель(-ка) оцінює роботи.

2. Розкажіть, як відбувалися міжусобна війна між синами князя Володимира й утвердження Ярослава в Києві. 3. Охарактеризуйте внутрішню політику Ярослава. 4. Яким був внесок князя Ярослава в культурно-освітнє й церковне життя Русі-України? 5. Робота в парах. Порівняйте зовнішню політику князя Ярослава та його попередників.

6. Колективне обговорення. Чи можна стверджувати, що князь Ярослав Мудрий своєю діяльністю сприяв зміцненню християнства в Русі-Україні? Чому? 7. Порівняйте за картою територію Русі-України наприкінці князювання Володимира та Ярослава. Зробіть висновок про їхній внесок у формування державної території Русі-України. 8. Розташуйте у хронологічній послідовності основні події правління князя Ярослава Мудрого. 9. Робота в малих групах. Порівняйте внутрішню й зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого з політикою перших руських князів (за напрямами). 10. Завершіть складання таблиці «Князі Русі-України» (с. 17).

11. Історики часто називають князя Ярослава «тестем Європи». Поясніть, чому. 12. Робота в парах. Складіть історичний портрет Володимира Великого, Ярослава Мудрого або Анни Ярославни (за вибором). 13. Яких цінностей, на вашу думку, дотримувався у своєму житті Ярослав Мудрий?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 7 клас Гісем, Мартинюк 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)