Князювання Святослава
- 28-10-2022, 19:30
- 347
7 Клас , Історія України 7 клас Гісем
§ 5. Князювання Святослава
1. Князь Святослав
Святослав (бл. 931—972), син Ігоря та Ольги, посів київський престол досить пізно — у 964 р., у віці близько 30 років.
Князь Святослав уславився, як відважний воїн і талановитий полководець. Ставши самостійним правителем, він здійснив декілька походів із метою зміцнення Київської Русі та змусив сусідні держави рахуватися з її інтересами. Нестор-літописець із великою любов’ю розповідав про князя, порівнюючи його за хоробрість із гепардом. Войовничість Святослава відповідала духові епохи, коли середньовічні правителі силою зброї формували території своїх держав. За роки правління він пройшов походами від Середнього Поволжя до Каспію та далі Північним Кавказом і Причорномор’ям до візантійських володінь на Балканах, подолавши щонайменше 8000—8500 км.
На відміну від Ольги Святослав був язичником. Намовляння матері охреститися категорично відкидав, пояснюючи це тим, що з цього буде сміятися вся князівська дружина.
Знак князя Святослава
Князь Святослав (реконструкція портрета за словесним описом у письмових джерелах)
Візантійський історик Лев Діакон, який сам бачив Святослава, про зовнішність князя:
«На вигляд він був таким: середній на зріст, ні надто високий, ні надто малий, із густими бровами, із блакитними очима, з рівним носом, із голеною головою і густим довгим волоссям, що висіло на верхній губі. Голова в нього була зовсім гола, і лише на одному її боці висіло пасмо волосся, що означало знатність роду, і шия товста, плечі широкі й весь стан досить стрункий. Він виглядав похмурим і суворим. В одному вусі висіла в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами з рубіном, уставленим між ними. Одяг на ньому був білим, який нічим, окрім чистоти, не відрізнявся від одягу інших».
Перебуваючи у постійних походах, він зміцнював княжу владу і продовжив адміністративні реформи, започатковані Ольгою, зі зменшення впливу родової знаті.
Чим найбільш уславився князь Святослав?
2. Похід проти Хозарського каганату
Першочерговим своїм завданням Святослав уважав усунення хозарської загрози. У 964—966 рр. він здійснив вдалий похід проти Хозарського каганату.
Під час походу, Святослав спершу підкорив східнослов’янський племінний союз в’ятичів, які мешкали на річці Ока і сплачували данину хозарам. Також звільнив від хозарської залежності й примусив сплачувати данину Києву неслов’янські племена мерю, мурому, мещеру, черемисів, мордву, буртасів і волзьких булгар. Після цього війська князя спустилися Волгою до її гирла, де розташовувався центр Хозарського каганату і, завдавши поразки хозарам, оволоділи їхньою столицею містом Ітіль. Далі, рушивши на Північний Кавказ, Святослав також підкорив та обклав даниною племена аланів, або ясів (предків осетин), і адигів, або касогів (предків адигейців і черкесів), приєднав місто Таматарха на Таманському півострові (дістало нову назву — Тмутаракань) і хозарську фортецю Саркел (дістала назву Біла Вежа).
Головним результатом боротьби Святослава з хозарами в 964—966 рр. було послаблення і занепад Хозарського каганату. Це сприяло ліквідації хозарської загрози для Київської Русі та водночас відкрило шлях до її кордонів новим кочовикам зі Сходу, насамперед печенігам.
Дружинники
Хозарська столиця Ітіль
Чому, на вашу думку, Святославу вдалося перемогти Хозарський каганат?
«Повість минулих літ» про князя Святослава і його боротьбу з хозарами
У рік 964. Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїнів збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легкий. Ходячи як пардус (гепард), багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні котла не брав, ні м’яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Такими ж і всі інші вої його були.
Розгляньте малюнок. Які слова літописця він ілюструє?
І посилав він до інших земель послів, кажучи: «Хочу на вас іти». І пішов він на Оку-ріку і на Волгу, і знайшов в’ятичів, і сказав їм: «Кому ви данину даєте?» Вони ж одказали: «Хозарам. По шелягу од рала даєм».
У рік 965. Рушив Святослав на хозар. Почувши ж про це, хозари вийшли насупроти з князем своїм... і зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів Святослав хозар і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв, і ясів переміг він, і касогів, і прийшов до Києва.
У рік 966. Переміг Святослав в’ятичів і данину на них наклав.
1. Які факти, названі літописцем, свідчать про невибагливість і хоробрість Святослава? 2. Знайдіть на карті наведені Нестором назви народів, країн, міст тощо і прослідкуйте напрями воєнних походів Святослава в 964—966 рр.
3. Балканські походи
Використати військову потугу і талант Святослава вирішили візантійці, звернувшись до нього по допомогу у придушенні повстання болгар. У 968 р. князь із 60-тисячним військом вирушив у свій перший Балканський похід до Болгарії. Він розбив під Доростолом сильне болгарське військо, захопив 80 міст і сів, князюючи тут, у місті Переяславці. Налякані відмовою Святослава залишити завойовану Болгарію та його намірами перенести до Подунав’я столицю своєї держави, візантійці підбурили до нападу на Київ печенігів.
Балканські походи Святослава
Картосхема битви під Доростолом
Зустріч київського князя Святослава з візантійським імператором Цимісхієм
У 968 р. печенізька орда взяла в облогу Київ. Кияни відправили до князя гінця, дорікаючи, що, чужої землі шукаючи, він полишив свою. Святослав спішно повернувся додому й відігнав печенігів від свого стольного граду.
Щоб зміцнити князівську владу на час своєї відсутності, Святослав залишив своїм намісником у Києві старшого сина Ярополка, у деревлянській землі — Олега, а правити Новгородом послав свого позашлюбного сина від деревлянської княгині Малуші Володимира.
У 969 р. Святослав вирушив у другий та останній похід до Болгарії. Цей похід не мав таких успіхів, як попередній. Князеві довелося воювати не лише з болгарами, а й з візантійцями.
У 971 р. сили візантійців, які значно переважали, обложили Святослава з його військом у болгарському місті Доростол. Але візантійці на спромоглися здобути місто. Русичі неодноразово виходили з Доростала та біля його мурів билися з ворогом. Тож візантійцям довелося погодитися на укладення мирної угоди зі Святославом. За її умовами візантійці випускали військо князя з Доростала зі зброєю і навіть забезпечували його харчами на зворотний шлях. Проте Святославу довелося дати зобов’язання стати союзником візантійців і не претендувати на візантійські володіння в Криму та на Дунаї.
Підписавши мир із візантійцями, Святослав вирушив на Русь. Проте навіть переможений руський князь-войовник залишався небезпечним. Візантійці підкупили печенігів, щоби ті вбили Святослава. Навесні 972 р., коли русичі поверталися до Києва, біля дніпровських порогів вони потрапили в засідку, улаштовану печенізьким ханом Курею. Святослав загинув у бою. За переказами, хан наказав зробити з його черепа чашу, окувавши золотом. На ній начебто був напис: «Чужого бажаючи, своє втратив».
Розгляньте малюнок. За фрагментом діорами складіть розповідь про останній бій князя Святослава.
ВИСНОВКИ
У своїй державотворчій діяльності князь Святослав надавав перевагу активній зовнішній політиці, яка мала переважно завойовницьку спрямованість. Талант полководця не завжди доповнювався політичною далекоглядністю. Численні війни Святослава виснажили Русь; було втрачено дипломатичні зв’язки з провідними християнськими державами, налагоджені Ольгою.
Зі смертю Святослава в історії Київської Русі завершилася доба далеких воєнних походів. Наступники князя-воїна зосередилися на освоєнні раніше завойованих земель і розбудові держави.
ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ
- 1. Назвіть племена й народи, що їх підкорив князь Святослав і примусив сплачувати данину.
- 2. Чому Балканські походи Святослава не мали успіху?
- 3. Український історик Михайло Грушевський називав князя Святослава «давньоруським спартанцем» і «першим запорожцем на київському столі». Поясніть, як ви розумієте наведені характеристики.
Коментарі (0)