Практична робота. Роль християнської релігії та церкви в житті руського (давньоукраїнського) суспільства
- 29-10-2022, 22:07
- 533
7 Клас , Історія України 7 клас Свідерський, Романишин 2020
Практична робота. Роль християнської релігії та церкви в житті руського (давньоукраїнського) суспільства
- 1. Яку релігію сповідували наші предки в дохристиянський період?
- 2. Прочитайте з історичного джерела слова Константинопольського патріарха Фотія і виберіть правильну відповідь на запитання.
«...Тепер вони проміняли безбожну віру, у якій раніше перебували, на чисте християнське вчення, увійшовши в число підданих нам друзів, і в них загорілася така спрага віри та ревність, що вони прийняли пастиря і з великою старанністю справляють християнські обряди...»
- Про яку подію йдеться?
- А хрещення княгині Ольги в Константинополі в 946 р.
- Б хрещення Аскольда в Константинополі приблизно у 860 р.
- В хрещення князя Володимира та його дружинників у 988 р. в захопленому київською дружиною Корсуні (Херсонесі)
- Г установлення незалежності руської православної церкви в 1051 р. на Соборі єпископів у Києві
- 3. I група. Виберіть із тексту розділів І і ІІ інформацію про релігійні події; позначте відповідні дати на стрічці часу. ІІ група. Занотуйте відомості про церковних діячів тих часів, згаданих у І та ІІ розділах.
- 4. Прочитайте інформаційні повідомлення про монахів і видатних давньоруських церковних діячів Антонія та Феодосія. Випишіть не знайомі для вас імена та слова й дізнайтеся про їхнє значення.
Давньоруські ченці. Вплив чернецтва на життя давньоруського суспільства був насамперед релігійно-культурним. Дослідники давньоруського чернецтва, описуючи яскравих його представників цього періоду, виокремлюють три моменти в діяльності митрополита Іларіона: глибоку релігійну віру, дар слова та яскраво виражену національну свідомість. Цими ознаками можна охарактеризувати чернецтво часів Русі-України.
Ченці, або монахи (з грецьк. самітники), здійснили великий вплив на середньовічне суспільство. Серед них було немало освічених представників аристократичних родин. Неодружені й бездітні, не маючи особистого майна, позбавлені світської гонитви за багатством і чинами, в однаковому простому одязі, ченці посідали становище між панами та слугами. Своєю щоденною фізичною працею, яка вважалася не гідною для пана-аристократа, дисципліною та організованістю чернечі общини монастирів були взірцем для суспільства.
Монахи виконували різний послух (обов’язки) залежно від своїх знань і вмінь. Серед них були перекладачі й переписувачі книг у монастирських приміщеннях-скрипторіях, укладачі літописів (Нестор), іконописці (Алімпій) і лікарі (Агапіт). Деякі з них здійснювали небезпечні подорожі-паломництва до святих місць: у Палестину й до Риму. Звідти вони приносили не лише святі реліквії, а й насіння та плоди, що не росли на батьківщині. З монастирських садів і городів у нас поширилися волоський горіх, виноград і грецьке жито (гречка).
Антонія Печерського та Феодосія Печерського — перших давньоукраїнських ченців — православна церква визнала святими.
ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ
Антоній Печерський. Фрагмент Свенської ікони Божої Матері
Антоній Печерський (бл. 982-1073) — зачинатель чернецтва в Русі-Україні, засновник Києво-Печерського монастиря. Преподобний Антоній (у миру Антип) народився в Любечі біля Чернігова. Прагнучи душевного спокою, юнак викопав печеру, де молився на самоті. Невдовзі Антип вирушив на гору Афон, що уславилась як осередок православного чернечого життя. Там він прийняв чернечий постриг та обрав собі ім’я Антоній. У 1013 р. повернувся до Києва й оселився в окремій печері в селі Берестові під Києвом. Носив грубий одяг, харчувався тільки рослинною їжею. Про ченця-аскета поширилася слава Києвом і всією Руською землею.
Згодом поруч оселилися інші відлюдники, їхня кількість зростала. На прохання Антонія великий князь Ізяслав Ярославич віддав монастирю гору над печерами. З благословення Антонія тут було споруджено дерев’яну церкву, а територію довкола обнесено частоколом. Монастир став жити за єдиними правилами й статутом, перейнятими з афонських обителей. Так було засновано Києво-Печерський монастир.
Антоній брав активну участь у політичному житті держави в роки боротьби синів Ярослава Мудрого за великокнязівський престол. Під час повстання киян, обурених правлінням Ізяслава, Антоній перебрався до Чернігова. Тут він розпочав будівництво ще одного печерного монастиря. У Чернігові жив недовго: після повернення на київський престол Ізяслава Ярославича Антоній також прибув до Києва. Останні роки провів у створеному ним Печерському монастирі, де 1073 р. взяв участь у закладанні собору Успіння Пресвятої Богородиці.
Феодосій Печерський (бл. 1009-1074). Найдокладніше нам відомо про діяльність Феодосія. Його молодший сучасник — монах Києво-Печерського монастиря Нестор Літописець — написав «Житіє Феодосія Печерського». Цей твір є важливим історичним джерелом. У ньому наведено не лише стислий огляд подій, як у літописах, а й опис життя та тогочасного побуту ченців.
Феодосій народився в м. Василеві (теперішній Васильків під Києвом) у родині дружинника князя. Досі не існує єдиної думки щодо дати народження та імені святого, як і щодо деяких інших подій на початковому етапі його життя. Згодом у Курську Феодосія віддали «одному з учителів навчатися Божественних книг...». Підліток був здібним учнем, швидко вивчив Святе Письмо. Також опанував грамоту й арифметику, щоденно відвідуючи храм, вивчив церковний спів і Псалтир.
Згодом Феодосій із купцями вирушив до Києва, де постригся в монахи й присвятив своє життя чернечому служінню.
Феодосій Печерський. Ікона. XVIII ст.
Ставши настоятелем (главою) Печерського монастиря, Феодосій запровадив там строгий статут, за яким монастир перетворився на «гуртожитну громаду» і став взірцем для інших. Настоятель улаштував біля монастиря притулок для калік і давав на них десятину монастирських прибутків від пожертвувань.
Феодосій займався і світськими справами: клопотався перед князями й суддями про невинних, намагався помирити синів Ярослава Мудрого в часи їхньої ворожнечі.
З ім’ям Феодосія Печерського пов’язані повчання про чернечі чесноти й початок будівництва 1073 р. Успенського собору1 Києво-Печерського монастиря.
- 5. Об’єднайтесь у групи, застосовуючи метод «мозкової атаки». Проаналізуйте результати всіх виконаних завдань і сформулюйте висновок про роль християнства, монастирів і чернецтва в розвитку освіти, культури та моралі давньоукраїнського суспільства. Запишіть цей висновок.
Коментарі (0)