Культура Київської Русі
- 28-10-2022, 20:29
- 325
7 Клас , Історія України 7 клас Гісем
§ 8. Культура Київської Русі
1. Виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови. Школи
Поява власної писемності мала надзвичайно важливе значення для розвитку східнослов’янської спільноти. Збереглися свідчення про те, що в IX—X ст. слов’яни користувалися для письма власними «чертами і резами» та «руськими письменами».
Після запровадження християнства на Русі поширилася для письма винайдена учнями братів-просвітників Кирила і Мефодія абетка — кирилиця. Водночас з’явилася церковнослов’янська (або старослов’янська (староболгарська)) мова, яка стає офіційною, книжною.
Численні археологічні знахідки свідчать про широке поширення писемності серед різних верств населення Русі. Понад 400 написів знайдено на стінах Софійського собору в Києві. На одній зі стін собору вирізьблено абетку з 27 літер: 23 грецьких і чотирьох слов’янських — б, ж, ш, щ.
Найважливішою характеристикою становлення будь-якого народу є формування власної мови. На думку українських мовознавців, наприкінці III ст. до н. е. — на початку І ст. н. е. у слов’янському середовищі відбувалося поступове формування західнослов’янської та східнослов’янської мовних територій. У І—V ст. на східнослов’янській мовній території з’являються ознаки, притаманні майбутнім східнослов’янським мовам.
Існує думка, що спершу східнослов’янський мовний масив розпався на дві групи: північну і південну, що відповідали землям ільменських словенів і полян. Північ була, завдяки своєму розташуванню, сприятливою для впливів із західнофінського світу та Прибалтики. На Півдні в VI—VII ст. почали увиразнюватися ознаки майбутньої української мови. Зокрема, тут стали використовувати в мові «м’який» г.
Просвітники Кирило і Мефодій (фреска)
Берестяні грамоти. Писала (воскова дошка)
У писемних пам’ятках Київської Русі, створених в XI ст., дослідники прослідковують формування елементів, притаманних українській мові. Наприклад, досить часто переписувачі книг плутали літери ѣ (ять) та і, û та и. У «Повісті минулих літ» літописець часто використовує українські слова «жито», «рілля», «сочевиця», «зоря», «подружжя», «наймит», «орати», «вабити», «мед», «страва».
Графіті з Софійського собору
Кирилиця — слов’янська абетка. Названа за ім’ям слов’янського просвітителя Кирила, який разом із братом створив першу слов’янську абетку з 38 літер (глаголицю), а його учні вдосконалили її та назвали кирилицею. Вона складалася з 43 літер (але була й коротша абетка — із 27—32 літер).
Завершальний період формування української мови, на думку вчених, розпочався в XI ст. і тривав до кінця XIII ст.
За часів князювання Володимира в Києві для князівських і боярських дітей було відкрито першу школу. За повідомленням літописця, князь Ярослав Мудрий заснував школу, де навчалося 300 дітей старост і священиків. Основу освіти становили богослов’я, філософія, риторика і граматика. Вивчали на Русі й іноземні мови. Кількома мовами володів Ярослав Мудрий, а його син Всеволод удома опанував п’ять іноземних мов.
Осередками освіти на Русі були церкви і монастирі, які також сприяли розвитку літератури та мистецтва.
Що найбільш вплинуло на поширення писемності на Русі?
2. Усна народна та музична творчість
Усна народна творчість доби Київської Русі надзвичайно різноманітна: билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки.
Билина — староруська епічна пісня-сказання про знаменні події з життя народу і героїчні подвиги богатирів.
У билинах оспівувалися воєнні перемоги київських князів та їхніх дружин. До найдавніших належить група билин про князя Володимира Красне Сонечко, який разом із богатирями Іллею Муромцем, Альошою Поповичем та Добринею Микитичем захищає Київську Русь від ворогів.
Витязь на роздоріжжі (худ. В. Васнецов)
Найдавнішими серед східнослов’янських народних пісень є обрядові, які виникли ще в дохристиянські часи. Вони були пов’язані зі святкуванням настання весни і нового року, відзначенням свят урожаю і сонця, обрядами весілля і похорону.
Загадки, прислів’я і приказки у стислій і дотепній формі відображають життєвий досвід і мудрість народу.
До доби Київської Русі належить виникнення відомих усім казок про Бабу-Ягу, Змія Горинича, Кирила Кожум’яку, Вернигору, Котигорошка та багато інших. У них русичі висловлювали свої погляди на добро і зло, правду і кривду.
Народні казки можуть бути джерелом інформації про справжні історичні події. Зокрема, в сюжеті казки «Летючий корабель» є багато спільного з наведеною в «Повісті минулих літ» розповіддю про помсту княгині Ольги деревлянам за вбивство свого чоловіка.
Імена героїв казок часто допомагають зрозуміти, якими були їхні вчинки в уявленні русичів. Зокрема, ім’я відомого казкового персонажа Кощія Безсмертного походить від руського слова «кощій», яке на Русі було синонімом слова «кочовик».
Існує чимало свідчень про те, що на Русі була для свого часу добре розвинена музична творчість. Згадки про неї є в літописах, на малюнках Софійського собору в Києві.
Баба Яга
Змій Горинич
Кощій Безсмертний
Зображення музик і танцюристів на фресках Софійського собору в Києві та музичні інструменти часів Київської Русі
Танці скоморохів (мініатюра з літопису)
Відомо, що на Русі були поширені пісні, танці, гра на музичних інструментах. На міських площах і в князівських палацах виступали скоморохи.
Скоморохи виступали з танцями, водили дресированих ведмедів та інших тварин. Писемні джерела та археологічні знахідки говорять нам, якими були тогочасні музичні інструменти. Це — гуслі, сопілки, гудки та бубни. На одній зі стін Софійського собору в Києві зображено цілий ансамбль із семи виконавців.
Після прийняття християнства церква стала засуджувати й переслідувати скоморохів за їхні «сатанинські» забави.
Православна церква сприяла поширенню на Русі хорового співу, стала відома нотна система. Навчання співу стало одним з обов’язкових предметів, що вивчався в тогочасній школі.
Які жанри народної творчості були поширені за часів Київської Русі?
3. Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва
Археологічні та літописні знахідки свідчать про високий рівень розвитку архітектури Київської Русі.
Зокрема, кожен із великих руських «градів» мав досить складну як на той час систему оборонних укріплень. Вони складалися з валів, насипаних на дерев’яні кліті, й оточених глибоким ровом. На валах споруджувалися дерев’яні стіни з оборонними вежами.
Гуслярі (худ. В. Васнецов)
Десятинна церква (реконструкція північного боку)
Аналіз літописних свідчень дозволив дослідникам зробити висновок, що першою кам’яною світською спорудою в Києві був імовірно, палац княгині Ольги. Першою кам’яною церковною спорудою Київської Русі, як ви вже знаєте, уважається Десятинна церква, збудована на Старокиївській горі наприкінці X ст. Вона стала кращою будівлею «міста Володимира». Завдяки археологічним розкопкам ми знаємо, що то був великий храм, внутрішній простір якого перекривався зводами у формі хреста, а літопис повідомляє, що він мав багато куполів. Підлогу було прикрашено мозаїкою з кольорового мармуру надзвичайної краси, а стіни розписано фресками.
У Києві археологи також виявили залишки двох князівських палаців із повздовжніми фасадними галереями, збудованих наприкінці X — на початку XI ст.
Справжнім шедевром архітектури Київської Русі вважається Софійський собор у Києві. Закладаючи собор, князь Ярослав залишив йому центральне і найвище місце в «місті Ярослава». Тому хоч би крізь які ворота мандрівник не входив у Київ, йому перш за все було видно багатокупольну споруду Софійського собору. Зовні собор вирізнявся винятковою красою. Він був збудований з цегли-плінфи. Це був величний хрестово-купольний храм, внутрішній простір якого складався з п’яти нефів — повздовжніх просторів між рядами стовпів. Із півночі, заходу й півдня його оточував подвійний ряд галерей, а зверху він був увінчаний тринадцятьма куполами.
Схема оборонних укріплень
Скоморохи — мандрівні середньовічні актори і музиканти на Русі.
Архітектура — мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будівель; будівельне мистецтво.
Фреска — картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) на свіжій вогкій штукатурці.
Мозаїка — зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на спеціальному розчині різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців тощо.
Іконопис — мистецтво малювання ікон.
Ікона — у православ’ї та католицизмі живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Христа, Богородиці, святих і подій зі Святого Письма, якому поклоняються віряни. Батьківщина ікон — Візантія. На Русі ікони писалися на дошках.
Вражають різноманітністю образів мозаїки і фрески Софійського собору. На чільних місцях у храмі розташоване мозаїки Христа-Пантократора (Вседержителя) і Марії-Оранти (Богоматері-Заступниці). У мозаїках Софійського собору руські майстри використали смальту (кольорове скло) 177 відтінків. Близько 3000 м2 у соборі займали фрески. Особливістю Софійського собору стало те, що його прикрашають водночас мозаїки і фрески: за візантійською традицією їх не поєднували в одному храмі.
Розгляньте малюнок і складіть розповідь-екскурсію «місто Володимира».
Внутрішній вигляд Софійського собору в Києві
Мозаїка Марії-Оранти в Софійському соборі в Києві
Довкола Софійського собору на честь святих захисників князя Ярослава Мудрого і його дружини Інгігерди було засновано монастирі з храмами Георгія та Ірини. Археологічні розкопки виявили, що вони були схожі на Софійський собор, але мали менші розміри. Крім Києва, в першій половині XI ст. за прикладом Софії Київської було зведено однойменні собори в Полоцьку та Новгороді.
У Х — на початку XI ст. у храмобудівництві Київської Русі дотримувалися візантійських традицій. Їх можна помітити в будівлях Десятинної церкви в Києві та Спасо-Преображенського собору в Чернігові (1031—1036). Зведення Софійського собору стало своєрідною перехідною межею та унаочнило появу нових слов’янських традицій в архітектурі Київської Русі.
До яскравих і неповторних явищ образотворчого мистецтва Київської Русі, крім мозаїк і фресок, належить іконопис.
Спочатку ікони завозилися з Візантії та Болгарії, але невдовзі на Русі сформувалися місцеві традиції іконопису. Руські майстри завжди дотримувалися візантійського канону (твердо встановленого правила, що слугувало взірцем) іконопису, який оберігався православною церквою, але ніколи не копіювали візантійських ікон.
Найдавніша з ікон, що збереглася з часів Київської Русі, — це Холмська ікона Божої Матері (XI ст.), ймовірно, привезена з Візантії в дар князю Володимиру Великому.
Мозаїка Христа-Пантократора в Софійському соборі в Києві
Софійський собор у Новгороді (сучасний вигляд)
Кольори, які використовуються в іконописі, мають певне значення. Найвище місце за своїм значенням займає золотий або жовтий, який символізує Царство Небесне. Що ближче до золотого був розташований на іконі інший колір, то він уважався вагомішим. Білий колір означає Преображення Господнє — той стан, коли земна людська природа перетворюється на вищу, духовну. Синій символізує небеса, а блакитний і зелений — усе земне. Пурпурний колір використовують для зображення царської влади. Червоний мав два значення: божественної енергії, життєдайної сили і перемоги, а також зображення святих мучеників, які пролили свою кров за віру Христову. Єдиним кольором, що мав негативне значення, вважався чорний. Він символізував скорботу або пекло. На іконах його намагалися використовувати дуже рідко.
Яка культура мала найбільший вплив на розвиток архітектури і мистецтва часів Київської Русі?
ВИСНОВКИ
Писемність у східних слов’ян виникла задовго до прийняття християнства. Після охрещення Русі князем Володимиром тогочасна система письма почала витіснятися кирилицею.
Дослідження загального ходу мовного розвитку на землях, заселених східними слов’янами, дозволили вченим визначити явища, які свідчать про формування української мови.
До вагомих здобутків культури Русі належить її усна народна та музична творчість. У них вбачають витоки сучасного українського фольклору.
Високого рівня розвитку досягли архітектура та образотворче мистецтво Київської Русі. Руські будівничі та художники використовували у своїй творчості надбання візантійських майстрів, розвиваючи і вдосконалюючи їхні творчі засоби.
ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ
- 1. До якого століття належать перші повідомлення про наявність власної писемності у східних слов’ян?
- 2. За правління якого князя на Русі було відкрито першу школу для князівських і боярських дітей?
- 3. Про що оповідалося в руських билинах?
- 4. Кого на Русі називали скоморохами?
- 5. Який храм був головною окрасою Києва?
- 6. Що таке мозаїка, фреска?
- 7. Чию традицію наслідувало іконописання часів Київської Русі?
Коментарі (0)