Розселення слов’янських племен на території України
- 28-10-2022, 21:05
- 344
7 Клас , Історія України 7 клас Хлібовська 2020
§ 1. Розселення слов’янських племен на території України
Згадайте які вірування називають язичницькими.
Як ви розумієте значення словосполучення «відтворювальне господарство»?
Чи пам’ятаєте ви, що венеди, анти та склавини — античні назви слов’ян?
1. Велике розселення слов’ян.
Слов’яни — загальна назва споріднених племен, що здавна жили у лісовій та лісостеповій зонах Східної Європи на землях, які нині належать Україні та Польщі. Плем’я — група людей зі спільними походженням, мовою, звичаями та віруваннями.
Під час Великого переселення народів слов’янські племена також почали активно заселяти нові землі. Отож, у V-VII століттях відбулося Велике розселення слов’ян. Життя в різних природних умовах, поруч із представниками різних племен і культур, додавало все більше відмінностей слов’янським племенам. Так сформувалися три їхні великі групи: східні, західні та південні слов’яни. Сучасні українці, білоруси, росіяни є нащадками східних слов’ян.
У ті далекі часи найбільш споріднені племена утворювали великі об’єднання — племінні союзи. Поляни, сіверяни, деревляни, хорвати, уличі, тиверці, волиняни — східнослов’янські племінні союзи, що внаслідок Великого розселення слов’ян обжили землі на території сучасної України.
- 1. Кого називали слов’янами?
- 2. Коли проходило Велике розселення слов’ян? Які воно мало наслідки?
- 3. Які слов’янські племінні союзи розселилися на території сучасної України?
- 1. За допомогою ілюстрованої шпаргалки розкажіть про Велике розселення слов’ян.
Відлуння минулого.
Із літопису «Повість минулих літ» про розселення слов’ян
«Так само й ті ж слов’яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші — деревлянами, бо осіли в лісах; а другі сіли межи Прип’яттю і Двіною і назвалися дреговичами; а інші сіли на Двіні і назвалися полочанами — од річки, яка впадає в Двіну і має назву Полота. Слов’яни ж, [що] сіли довкола озера Ільменя, прозвалися своїм іменем — [словенами]; і зробили вони город, і назвали його Новгородом. А другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами».
- 1. Відшукайте на карті племена, згадані в літописі «Повість минулих літ».
- 2. Які з цих племен були предками українців?
2. Зміна організації влади у східних слов’ян та їхні поселення.
У ході Великого розселення слов’ян змінювалося не лише місце їхнього проживання, але і організація влади. Князі, котрих спочатку обирали для того, щоб очолити військо, яке складалося з усіх дорослих чоловіків племені, під час вдалих походів накопичували великі статки, а також здобували шану і повагу. Частину свого багатства вони витрачали на те, щоб постійно утримувати біля себе дружину — загін із досвідчених і хоробрих воїнів. Усе це разом дозволило князям зберігати за собою владу (після воєнних походів пожиттєво), а згодом навіть передавати її у спадок своїм дітям. Натомість вплив старійшин і віча (народних зборів) поступово зменшувався.
Тепле і в міру зволожене літо, морозяна сніжна зима, багато великих і малих рік, повних риби; на Поліссі — розлогі ліси з великою кількістю дичини, а в лісостепу — родючі ґрунти. Такими були природно-кліматичні умови, в яких проживали предки українців. Селилися слов’яни поблизу рік або озер на природних підвищеннях. Їхні поселення були невеликими — мали лише 15-20 жител, але на відстані від 500 м до 3 км було ще кілька таких поселень. Потім тягнулися ліси, а далі — знову група з кількох поселень. Лише найбільші поселення — центри племінних союзів мали захисні укріплення: стіни, або частоколи, вали, рови тощо. Такі поселення називали городищами. В городищі жив князь із дружиною.
Поселення давніх слов’ян
Житло давніх слов’ян. Реконструкція
Більшість східних слов’ян мешкали у напівземлянках — дерев’яних будинках площею 10-20 кв. км, частково заглиблених у землю, а інколи і зверху засипаних землею. Всередині напівземлянки знаходилася невелика піч без комина і лавки. У такій будівлі було тепло взимку і прохолодно літом. Погано було тільки те, що дим із печі надвір виходив через двері. Натомість князі мешкали у більш просторих наземних дерев’яних будинках.
- 1. Хто такі дружинники? Навіщо князі утримували дружинників?
- 2. У яких природно-кліматичних умовах проживали слов’яни?
- 3. Розкажіть про помешкання слов’ян.
Відлуння минулого.
Із твору візантійського імператора Маврикія Стратега «Стратегікон» про життя життя і побут слов’ян
«Племена слов’ян живуть вільно і не дають нікому себе підкорити. Вони досить витривалі, переносять легко і спеку, і холод, і дощ. Живуть серед лісів, рік, боліт і важких для переходу озер...».
- 1. Що зі згаданого допомагало слов’янам відстоювати свою волю?
3. Господарство та вірування східних слов’ян — предків українців.
Щоб забезпечити свої потреби, наші предки займалися найрізноманітнішими справами. Найбільше — хліборобством. Вирощені зерна пшениці і жита мололи (розтирали на муку) жорнами (спеціальними кам’яними плитами), а вже з муки випікали хліб або різні паляниці. Із зерна проса (пшона) та ячменю (перловки) варили каші, а щоб страви були смачнішими, вирощували і вживали в їжу часник, цибулю, редьку, ріпу та горох. М’ясо та шкури тварин отримували або завдяки полюванню, або осілому тваринництву, коли вдома в загорожах, чи невеликих хлівцях вирощували й утримували свиней, корів, кіз, овець. Завдяки рибальству готували страви з риби. Особливе місце в господарстві слов’ян займали бортництво (давнє бджільництво), яке давало цінні мед, віск та прополіс, і полювання на куниць та інших звірів із дорогоцінним хутром. Усі ці товари дуже цінувалися у Візантійській імперії та інших країнах. Тож слов’яни вигідно ними торгували.
Улюбленим конструкційним матеріалом східних слов’ян була деревина. Із неї робили майже все: будинки і хатнє начиння, елементи інструментів і зброї, посуд, укріплення, човни, сани тощо. Обробкою деревини займалися теслі та столяри. Окрім того, слов’янські ремісники обробляли камінь, шкіру, кістку, з льону і конопель ткали, а із вовни (овечої шерсті) пряли тканини, гончарі виготовляли простий ліплений керамічний посуд. Особливою повагою користувалися ковалі — ремісники, які в кузнях із заліза та інших металів виготовляти якісну зброю, а також інші металеві вироби.
Вірили слов’яни в потойбічне життя, обожнювали сили природи, тобто були язичниками. Важливе місце в язичницькому культі посідали божества, пов’язані з господарством: Даждьбог — бог Сонця, Перун — бог грому, Сварог — бог неба, Стрибог — бог вітру, Род — бог природи та землеробства, Велес — бог худоби та інші. Слов’яни поклонялися ідолам у відкритих святилищах — капищах. Зазвичай кожне плем’я мало своє божество, одним із найвідоміших є збруцький ідол, віднайдений археологами у ХІХ столітті.
Збруцький ідол. Світлина
- 1. Назвіть основні заняття слов’ян.
- 2. Якими ремеслами володіли слов’яни?
- 3. Кому поклонялися слов’яни?
1. Запишіть у зошит дату та подію, пов’язану з нею, трьома кольорами — V—VII століття — розселення слов’ян.
2. Які поняття зашифровані в ребусах? Складіть з ними речення;
3. Коли в IV столітті германські, іранські, тюркські племена почали захоплювати і переселятися на територію Римської імперії, вони спричинили рух слов’янських племен, які розселились на південь, захід і схід. Велике переселення народів закінчилося в тому ж столітті, що й розселення слов’ян. Скільки століть тривало Велике переселення народів?
4. Уявіть, що ви опинилися в VII столітті й потрапили до давньослов’янського поселення. Опишіть один день з життя слов’ян, яким ви його побачили.
5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.
Коментарі (0)