Войти
Закрыть

Київська держава за нащадків Ярослава Мудрого

7 Клас , Історія України 7 клас Хлібовська 2020

 

§ 11. Київська держава за нащадків Ярослава Мудрого

Згадайте, які території ввійшли до Русі-України за правління князя Ярослава.

Як ви розумієте значення понять «вотчина», «шлюбна дипломатія»?

Чи пам’ятаєте ви, що за роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого Русь-Україна стала централізованою могутньою монархією?

1. Правління Ярославичів.

В ХІ столітті Русь-Україна була могутньою європейською державою. Прагнучи забезпечити її процвітання, Ярослав Мудрий дав заповіт своїм синам жити у мирі й злагоді. Задля цього, як ви вже знаєте, він утвердив новий принцип престолонаслідування, який ґрунтувався на старшинстві.

Упродовж 1054-1073 років Ізяслав княжив разом із братами Святославом і Всеволодом. Відтак у Київській Русі встановилася незнана раніше форма правління, яку історики назвали тріумвіратом Ярославичів. Усі державні справи брати вирішували разом. Найбільшим клопотом Ярославичів були кочовики, котрі, ніби в калейдоскопі, змінювали один одного на кордонах держави. В другій половині ХІ століття великою загрозою для Русі-України стали половці, котрі прийшли в причорноморські степи з Прикаспію. 1068 року в битві на річці Альта (притока річки Трубіж у басейні Дніпра) об’єднане військо Ярославичів зазнало поразки від половців. Князі рятувалися втечею із поля бою. Їхня безпорадність викликала обурення в киян, які вирішили самі захищати місто. Вони зажадали від Ізяслава дати їм коней і зброю. Князь відмовив, певно, остерігаючись озброїти вороже налаштованих до нього містян. Тоді «люди київські» підняли повстання і вигнали Ізяслава. Лише через півроку з допомогою польського війська він зміг повернутися до міста і жорстоко помстився повсталим.

Поразка від половців загострила стосунки між братами. Задля збереження єдності держави 1072 року князі зібралися в місті Вишгород.

«Битва на річці Альта. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

«Святослав Ярославович із родиною». Мініатюра з «Ізборника» Святослава. 1076 р.

Тут був прийнятий важливий спільний юридичний документ — «Правда Ярославичів», що доповнив «Руську правду». Зміни найперше стосувалися запровадження князівської власності на землю. Ярославичі вважали свої уділи спадковою власністю — вотчиною. «Правда Ярославичів» визначала покарання за посягання на вотчину та інші правопорушення. Однак колишня єдність не була відновлена. Вже наступного року Святослав зайняв київський стіл, а його старший брат мусив рятуватися втечею. Період тріумвірату завершився. Упродовж 1073-1093 років Ярославичі по черзі правили займали великокняжий трон.

  • 1. Який принцип престолонаслідування запровадив князь Ярослав Мудрий?
  • 2. З якими викликами зустрілись Ярославичі в середині ХІ століття?
  • 3. Що таке «Правда Ярославичів»? Для чого її було прийнято?

Відлуння минулого.

Із «Повісті минулих літ» про битву на річці Альта

«У рік 1068 прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многії. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на [річку] Альту. І, коли настала ніч, рушили вони одні проти одних. За гріхи наші напустив бог на нас поганих, і побігли руські князі, і перемогли половці».

  • 1. Як діяли руські князі на річці Альта у битві з половцями.

2. Князівські з’їзди (снеми).

Послаблення центральної влади викликало необхідність скликання з’їздів князів — снемів (зборів). На них розглядали питання, важливі для всіх руських земель. 1097 року на заклик сина Всеволода Володимира Мономаха князі зібралися в місті Любеч. Тут вони вирішили вважати злочином захоплення чужої вотчини і спільно виступити проти того, хто спробує таке вчинити. Прийняли також спільно боронитися від половців.

Однак того самого року волинський князь Давид Ігорович, полонив і осліпив князя Василька Ростиславича, вимагаючи від свого нещасного бранця віддати Теребовлянську землю, закріплену за тим постановою

Картина Петра Андрусіва «З’їзд руських князів»

Любецького з’їзду. Цей нелюдський вчинок викликав обурення в суспільстві. Князя Давида було вигнано з Волині. Отже, постанови Любецького та наступних князівських з’їздів у Витичеві в 1100 році, на Золотчі 1101 року, біля Долобського озера 1103 року не змогли припинити князівські чвари. Потрібні були більш рішучі дії задля відновлення єдності Руської землі, особливо в умовах постійно зростаючої загрози від половців.

Неодноразово радилися князі щодо відсічі цим кочовикам, однак діяли не завжди злагоджено. Літописець розповів, що дружинники великого київського князя Святополка відмовилися йти в похід проти половців навесні 1103 року, бо це завдасть збитків смердам та їхнім посівам і коням. Вирішальне значення в організації цього спільного походу мала відповідь переяславського князя Володимира Мономаха: «Дивуюсь я, дружино, що коней шкодуєте, на яких орють. А чому не помислите про те, що ось почне орати смерд і, приїхавши, половчин застрелить його з лука, а коня його забере, а в село його приїхавши, забере жінку його та дітей його. Так коня вам шкода, а самого смерда хіба не жаль?». Похід 1103 року започаткував низку переможних походів руських князів проти половців у 1107, 1109, 1111 та наступних роках. Русичі змогли убезпечити власні володіння від набігів кочовиків, а Володимир Мономах своїми перемогами над половцями зажив слави оборонця Руської землі.

  • 1. Коли відбувся Любецький з’їзд князів?
  • 2. Чи змогли постанови снемів припинити міжкнязівські чвари?
  • 3. Чому Володимира Мономаха називали оборонцем Руської землі?

Відлуння минулого.

Із «Повісті минулих літ» про Любецький з’їзд князів

«У рік 6605 [1097]. Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігорович, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою: Святополк — Київ Ізяславів; Володимир — Всеволодів [уділ]; Давид і Олег, і Ярослав — Святославів [уділ]; [іншим хай будуть] городи, які їм роздав Всеволод; Давидові — Володимир; двом Ростиславичам: Перемишль — Володареві, а Теребовль — Василькові». І на цім вони цілували хреста: «А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест».

Любецький замок. Реконструкція

  • 1. Що стало причиною скликання Любецького з’їзду князів?
  • 2. Які рішення були на ньому прийняті?

3. Київська держава за Володимира Мономаха і Мстислава Великого.

1113 року помер Святополк ІІ Ізяславич, який правив у Києві з 1093 року. Кияни не любили нещирого і скупого князя, котрий симпатизував лихварям і сам спекулював сіллю. Його смерть збурила повстання в місті. Віче городян покликало на престол Володимира Мономаха, який правив державою до 1125 року. Ім’я Мономах Володимир успадкував від свого діда по матері — візантійського імператора Костянтина Мономаха.

Володимир Мономах був сильним і мудрим правителем. Він відновив єдиновладну монархію, втихомирив і тримав усіх інших князів у покорі. Йому вдалося востаннє об’єднати під своєю владою більшу частину Київської держави. З початком його правління був прийнятий новий збірник законів «Статут Великого князя Володимира Всеволодича». В ньому обмежили лихварство, заборонили перетворювати вільних людей за борги на холопів. Іншим важливим напрямком діяльності князя залишалася боротьба з половцями. 1116 року руські дружини здобули перемогу над цими кочовиками, відігнавши їх від кордонів держави. Припинення усобиць, розгром половецьких ханів сприяли економічному зростанню Русі-України. Розвивалося землеробство, ремісниче виробництво, торгівля, виникали нові і розбудовували старі міста. Упродовж 12 років свого княжіння, незважаючи на поважний вік, Володимир Мономах зберігав гострий розум. Вже на схилі років він написав «Повчання дітям» — перший твір світської літератури. В ньому старий князь коротко, але красномовно переказав свою воєнну біографію. Він згадав про походи до причорноморських степів і Європи, не приховуючи при цьому помилок, яких припустився на довгому життєвому шляху. Князь радив синам дотримуватися християнських чеснот, закликав проявляти милосердя, бути співчутливими до людського горя й цінувати людське життя.

Гравюра Юрія Логвина «Будівництво мосту за Володимира Мономаха»

Наступником Володимира Мономаха був його син Мстислав старший із Мономаховичів, котрий княжив упродовж 1125-1132 років. Він виявився владним правителем. Його боялися половецькі хани. За його правління були закладені нові церкви і монастирі. Літописець назвав його Великим. Він став останнім єдиновладним правителем Київської держави. По його смерті вона розпалася на удільні князівства, кожне з яких проводило самостійну політику. Почався новий етап у розвитку держави, названий істориками періодом політичної роздробленості.

  • 1. Коли і за яких обставин Володимир Мономах став київським князем?
  • 2. Що було зроблено князем Володимиром Мономахом для зміцнення держави?
  • 3. Хто став наступником Володимира Мономаха? Яким він був правителем?

Відлуння минулого.

Із «Повчання дітям» Володимира Мономаха своїм синам про правила правління й поведінки

«Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітеся самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбити його; якщо (хто) буде достоїн (навіть) смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської... Старших шануйте як отця, а молодих як братів. Лжі бережіться, і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте — то того учітесь, так же, як отець мій. Удома сидячи, він зумів знати п’ять мов. Лінощі ж усьому (лихому) мати...».

  • 1. Чого навчав своїх дітей князь Володимир?
  • 2. Чи актуальні його настанови сьогодні?

Князь Володимир

ЖИТТЄТЕКА

Ім’я: Володимир Всеволодич; по дідові з материнського боку Мономах. Християнське ім’я - Василій.

Роки життя: 1053—1113.

Роки правління: 1113—1125.

Попередник: Святополк ІІ .

Династія: Рюриковичі.

Внутрішня політика: відновив одноосібну князівську владу в Київській державі; в 1113 році запровадив збірник правових норм «Статут Великого князя Володимира Всеволодича». Придушував князівські міжусобиці, утвердив вотчинний принцип престолонаслідування; установив контроль над Волинню, Турово-Пінською землею. Свій політичний та життєвий досвід передав нащадкам у «Повчанні дітям».

Зовнішня політика: здійснював «шлюбну дипломатію»: був одружений з англійською принцесою Гітою, дочка Мариця була заміжньою за Львом Діогеном, претендентом на візантійський престол, Євфимія — з угорським королем Коломаном, син Мстислав був одружений з дочкою шведського короля. Здолав половецьку загрозу: здійснив 83 великих походи, 19 разів укладав угоди з половцями.

Вшанування пам’яті: в місті Прилуки Чернігівської області встановлено пам’ятник Володимиру Мономаху.

«Повість минулих літ» про князя: «Слава його пройшла по всіх країнах, особливо ж був він страшний поганцям (язичникам); був він братолюбець і нищелюбець і добрий страждальник за Руську землю».

  • 1. Оберіть з рубрики факт, який, на вашу думку, найкраще характеризує діяльність князя Володимира. Поясніть свій вибір.
  • 2. Уважно розгляньте уявний портрет-реконструкцію князя Володимира. Яку історичну інформацію можна дізнатися із зображення?

1. Запишіть у зошит дати та події, пов’язані з ними, трьома кольорами:

- 1054-1073 р. — тріумвірат Ярославичів;

- 1068 р. — битва на річці Альті;

- 1072 р. — прийнята «Правда Ярославичів»;

- 1097 р. — Любецький з’їзд князів;

- 1113-1125 рр. — княжіння Володимира Мономаха;

- 1125-1132 рр. — княжіння Мстислава Великого.

2. Які поняття зашифровані в ребусах? Складіть із ними речення.

3. З тринадцяти років Володимир Мономах почав освоювати військове мистецтво, ще юнаком — вести боротьбу з половцями й упродовж життя успішно захищав Київську державу від кочовиків. У 1103 році руські війська розгромили половців у битві на річці Сутіль, у ній брав участь і Володимир Мономах. Скільки років було князеві Володимиру, коли він мужньо боровся на річці Сутіль?

4. Об’єднайтеся у групи. Оформте історичний буклет на тему: «Здобутки й невдачі Ярославичів».

5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 
Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 7 клас Хлібовська 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду