Софія Київська – головний храм давньої Русі-України
- 25-10-2022, 23:23
- 338
7 Клас , Величні собори України епохи Середньовіччя 7 клас Секиринський
Софія Київська – головний храм давньої Русі-України
Мандрівку середньовічними соборами України почнемо з храму, який називають Софійським собором, Софією Київською чи собором Святої Софії Премудрості Божої. Ця велична споруда упродовж століть була не тільки церковним, а й громадським і культурним центром українських земель. Собор і нині - окраса Києва. На його честь назвали навіть площу Софійською.
Коли ж побудували цей храм? Історики досі сперечаються. У «Повісті минулих літ» читаємо, що собор побудував князь Ярослав Мудрий у 1037 році на честь перемоги над печенігами 1036 року. Більшість істориків погоджуються з цією датою, саме вона зазначена в підручниках з історії.
Чи знаете ви, що...
Новгородський літопис датує будівництво Софії 1017 роком, отож припускають, що собор почали будувати саме в цьому році, а в 1037 закінчили. Та й не віриться, що собор можна було побудувати за рік. А за «Повістю минулих літ», того самого року Ярослав збудував і Золоті ворота, і Благовіщенську церкву над ними, і ще два великі монастирі.
У німецькій «Хроніці» Титмара Мерзебурського згадується про велику пожежу в соборі, що сталася в 1018 році. А митрополит Іларіон у «Слові про Закон і Благодать» пише, що в 1022 році собор уже був відомим і що будівництво Софії почав князь Володимир Великий, а завершив його син Ярослав. Володимир помер у 1015 році, то, ймовірно, що Софію заклали раніше. Це припущення підтвердили і проведені дослідження графіті собору, які датують 1018-1036 рр.
Проте існує думка, що Собор Святої Софії заклав у 1011 році Володимир Великий, добудував його Ярослав Володимирович у 1017 році, а в 1018 році собор освятили. Отож, вірогідно, що саме Софія Київська - найдавніший собор нашої держави.
Собор Святої Софії будували за взірцем Софійського собору, що в Константинополі. Він мав стати головним храмом держави. Хоча його будували візантійські майстри, це не копія візантійської Софії.
Софія Київська (сучасне фото)
Запитання і завдання
- 1. Поясніть, чому, на вашу думку, історики досі сперечаються щодо дати будівництва собору.
- 2. Підтвердить або спростуйте чинні версії щодо років будівництва храму. Скористайтесь додатковими джерелами.
Софійський собор (реконструкція первинного фасаду - до реставрації)
Дмитро Філатов. Софія Київська XII ст.
Архітектор розповідає
Храм був 54,6 м завширшки, 41,7 м завдовжки та 28,6 м заввишки, тобто був найбільшим на той час руським собором. Традиційно для православних церковних споруд він мав хрестово-купольну побудову, кожен із 13 верхів був покритий куполом, ділився на 5 нефів і ще були два ряди галерей.
Будували храм переважно з граніту і рожевого кварциту, які перекладали плінфою. Будівля мала рожевий колір, її називали навіть «рожевим дивом». Для оздоблення використовували білий і рожевий мармур. Його привозили з островів Мармурового моря. Саме з цього мармуру було виготовлено 6-тонний саркофаг, у якому згодом поховали князя Ярослава Мудрого.
Словник
Хрестово-купольна побудова - архітектурна композиція, яка складається з центрального простору під куполом (средохрестя) та «гілок», перекритих склепіннями, що примикають до нього з чотирьох боків. Так будівля набуває хрестоподібної в плані форми. Така побудова є головною ознакою візантійського архітектурного стилю.
Неф (або нава) - поздовжня або поперечна частина простору монументальної споруди, що розташована між рядами колон, стовпів, арок або між зовнішньою стіною та поздовжньою колоннадою чи аркадою.
Плінфа - широка та плоска випалена цегла, що слугувала будівельним матеріалом.
Собор Софія Київська. Ікона-мозаїка XI ст. Богородиця Оранта
З XI ст. збереглися 3000 м2 фресок та 260 м2 мозаїки. Мозаїки храму викладені з кубиків смальти розміром 0,25-1 см. У Софії використано 177 відтінків синього, пурпурового, білого та жовтого кольорів.
Кожний колір в іконописі мав свою символіку: білий - колір праведників, чистоти й світла; пурпуровий - колір монарха, владики, символ царственості та величі; синій - колір Богородиці, а золотий чи жовтий - Небесного царства та Святого Духа.
Собор Софія Київська. Христос Пантократор
Мозаїки Софії безцінні. Так, зображення Богородиці Оранти збереглося майже без реставрації. Софійську Оранту іноді називають «Непорушною стіною», адже вона залишалася неушкодженою навіть у найгірші для храму часи.
Собор Софія Київська. Зображення князівської родини
У зениті - на внутрішній поверхні куполу - ще одна велична мозаїка: Христос Пантократор (Вседержитель). Христос в оточенні чотирьох архангелів (з XI ст. збереглося зображення тільки одного, інші в XIX ст. реставрував Михайло Врубель), 12 апостолів та 4 євангелістів.
Фрески Софійського собору були написані мінеральними фарбами, тому збереглися гірше. У XIX ст. їх поновили вже олійними фарбами. Перше коло зображень відтворює євангельські легенди, друге - біблійні, третє присвячене святим - покровителям князівського роду. Головні ідеї розпису - укорінення християнського віровчення та утвердження князівської влади. Найбільша з фресок на світські теми - 15-метрове зображення князівської родини (чи то Ярослава, чи то Володимира Великого) на трьох стінах собору.
Запитання і завдання
- 1. Чому Софія Київська схожа на Софію Константинопольську?
- 2. Поясніть, чому на культуру (і на архітектуру Русі-України зокрема) вплинула саме візантійська культура.
- 3. Пригадайте, що таке мозаїка. Чому мозаїкою часто оздоблювали храми в середні віки?
- 4. Поясніть, чи було в середньовічній Русі-Україні розвинене скловаріння.
- 5. Які види мистецтва розвивались у Русі-Україні в середньовіччі?
У сценах з придворного життя скопійована пишність візантійського імператорського двору.
Цікаво, що є також мисливські сюжети: полювання на ведмедя, вепра та ін.
На фресці «Скоморохи» біля сходів на хори зображені музиканти, які грають на струнних, ударних і духових інструментах, і акробати.
Собор Софія Київська. Фреска «Скоморохи». Реконструкція С. Висоцького та І. Тоцької
Собор Софія Київська. Частина фрески, що добре збереглася
Запитання і завдання
- Поясніть, чому в храмі є фрески на світські теми.
Окремою пам’яткою давнини є понад 7000 графіті - написів на стінах, які датують XI-XVII ст.
Найдавніші з них - цінне історичне джерело. За ними навіть можна вивчати давньоруську розмовну мову.
Графіті на стіні собору
Словник
Графіті - настінні написи.
Софійський собор став головним храмом Русі та резиденцією Київського митрополита. Тут був центр літописання і князівська бібліотека. Майдан перед собором став головним майданом держави, де збиралося віче. Став собор і місцем поховання київських князів: у 1054 році там був похований Ярослав Мудрий, у 1093 - його син Всеволод Ярославич, у 1125 - онук Володимир Мономах.
У 1169 році Софійський собор був пограбований військом володимирського князя Андрія Боголюбського. Багато святинь київської землі, зокрема ікона Вишгородської Богоматері, були вивезені до Володимира. Після цього Софію ще кілька разів грабували і навіть намагалися спалити (1180 рік).
6 грудня 1240 року Київ захопило військо Батия. Собор Святої Софії було пограбовано. Та вже через десять років собор відновився як духовно-історичний центр Києва та князівства, а з 1264 року - як центр митрополії та головний храм 19-ти єпархій.
На початку 1270-х років Софійський собор було полагоджено. Проте, коли наступник Кирила II митрополит Максим переніс митрополію у Володимир-на-Клязьмі, із XIV ст. храм почав занепадати.
Київ перестав бути церковним центром, для собору Святої Софії Київської почалися складні часи.
Минув час... Після того як у 1596 році було укладено Берестейську унію, у 1600 році собор передано уніатам. Ті чимало зробили для відновлення будівлі.
У 1632 році за підтримки запорозького козацтва на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним офіційно відновили Руську православну церкву. Наступного року Київським митрополитом призначили Петра Могилу - і Софія знову стала митрополичою резиденцією. У 1633 році Петро Могила розпочав реставрацію собору, якою керував італійський архітектор Октавіан Манчіні. Тоді відремонтували вівтарну частину храму і північний фасад. Головною окрасою храму став срібний іконостас (1637 р.).
Собор набув рис ренесансу, бані стали сферичної форми. У 1651 році позолотили куполи собору. У 1638 році при соборі заснували чоловічий монастир.
Під час Визвольної війни (1648-1657 рр.) у соборі була резиденція митрополита Сільвестра (Косова). Тут бував Богдан Хмельницький, і рішення Переяславської ради затверджували саме в цьому соборі. Після смерті Богдана Хмельницького, під час названого пізніше періоду «Руїни», Софійський собор занепав. Лише наприкінці XVII ст., коли гетьманом України став Іван Мазепа, храм було відбудовано у стилі козацького (мазепинського) бароко.
Цей стиль можна вважати чи не єдиним суто українським, саме він став візитівкою України у XX ст.
Словник
Ренесанс (із лат. відродження) в архітектурі - архітектурний стиль у Західній Європі XV—XVII ст., характерною рисою якого є успадкування традицій античної архітектури: симетрії, раціональних пропорцій, застосування колон, арок та аркад.
Бароко (від порт. barroco - перлина) - стиль в європейському мистецтві XVI—XVIII ст., для якого характерна пишнота, парадність, яскравість кольорів, контрастність, асиметрія конструкцій.
З’явилися внутрішні відкриті галереї, над зовнішніми галереями збудували другий поверх. Тоді ж збудували шість нових бань, які мали грушоподібну форму.
Поряд із собором у 1699-1707 рр. виросла велична барокова дзвіниця. Ця споруда стала прижиттєвим пам’ятником Мазепі та його храмобудівничій діяльності.
Михайло Сажин. Софійський монастир у Києві. 1840-ві рр.
Дзвіниця Софійського собору (сучасне фото)
Спочатку дзвіниця була трьохярусна. Після землетрусу 1742 року два верхні яруси частково зруйнувались. Через два роки відомий архітектор Йоган Шедель відновив верхні яруси. У 1851-1852 рр. за проектом архітектора Спарро було надбудовано четвертий ярус дзвіниці - вона набула сучасного вигляду.
Архітектор розповідає
Висота дзвіниці Софійського монастиря - 76 м. Бароковий декор дзвіниці багатий і помпезний. У XVIII ст. на дзвіниці було встановлено дзвони. Найбільшим з них був дзвін «Рафаїл», який важив 13 т. Зі старих дзвонів зберігся лише один - дзвін «Мазепа», вилитий у 1705 році майстром Опанасом Петровичем. Це найбільший зі старих дзвонів в Україні. Його висота 125 см, діаметр - 155 см. Інші були знищені у 1930-ті роки.
У 1843-1853 роках під орудою академіка Ф. Солнцева Софію Київську реставрували. А після реставраційних робіт 1882-1889 років собор набув сучасного вигляду.
Софія Київська з висоти пташиного польоту
Софійський собор став також свідком подій буремного XX ст. Саме на Софійській площі, поруч із храмом, був проголошений Перший універсал Центральної Ради в 1917 році. 29 квітня 1918 року в Софії Київській митрополит Никодим благословив та помазав на гетьманство гетьмана Української Держави Павла Скоропадського. У 1919-1929 роках Софійський собор був кафедральним храмом новоствореної Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ). У 1929 році УАПЦ ліквідували. Відтоді регулярні богослужіння у Софії більше не відбувалися.
У 1934 році храм закрили, а будівлю перетворили на Державний історико-архівний заповідник «Софія Київська». На жаль, царські врата, встановлені колись ще за Петра Могили, були порізані. Тільки в 2008 році їх буде реконструйовано з 104 кг срібла.
Пережив собор і війну, хоч і був пограбований під час окупації.
У 1990 році храм був визнаний частиною Світової спадщини ЮНЕСКО. А в 2018 році в Софійському соборі відбувся Об’єднавчий собор українських православних церков, на якому було надано Томос Православній Церкві України.
Софійський собор під час представлення Томосу про автокефалію ПЦУ, 7 січня 2018 року
Свята Софія залишається не тільки свідком всієї історії України, а й центром громадського і культурного життя нашої держави.
Чи знаєте ви, що...
Софія Київська - один із головних героїв роману «Диво» Павла Загребельного. Про собор автор пише, що це незвичайне диво, яке «ніколи не кінчається й не переводиться».
У романі Павло Загребельний відтворив історію України, поєднавши давнину, Другу світову війну і сьогодення.
«Цей собор вже з першого дня його існування, певно, мало хто вважав за житло для Бога - він сприймався як надійний притулок людського духу, тут одразу відчувався дух громадянства і мудрості тих, хто вибудовував державність Київської Русі... Диво!»
Ось як описує враження від собору Святої Софії відомий український письменник Олесь Гончар у «Щоденниках»:
«Біля св. Софії. Як тут тихо, як одразу входиш у світ високого, - сама молиться душа... Могутні тучі каштанів безшелесно стоять на варті золотих верхів... Боже, яке щастя, що цей шедевр є у нас, що він нас єднає!»
Запитання і завдання
- 1. Розгляньте картини художників, які змальовували собор Софії Київської в різні пори року. Що вразило вас найбільше?
Каземир Кутилов. Софія Київська
Роман Сущенко. Київ. Собор Святої Софії
Юрій Химич. Софія Київська. Куполи, вкриті снігом
- 2. Чому, на вашу думку, храм Софії Київської надихав митців на створення художніх творів?
- 3. Позначте на стрічці часу дати основних подій, що пов’язані із Софійським собором. Які історичні події відбувалися в ті роки на теренах України?
- 4. Чи є Софія Київська духовним, громадським і культурним центром сучасної України? Наведіть приклади.
- 5. Здійсніть віртуальну екскурсію храмом Святої Софії у Києві (за електронними адресами в мережі Інтернет). Поділіться в класі враженнями від побаченого й обговоріть висловлені думки.
- 6. Виконайте творчий проект (на вибір):
- «Софія Київська у творах мистецтва». Дослідіть твори різних видів мистецтва, які присвячені Софійському собору в Києві або пов’язані з ним.
- Створіть лепбук «Софія Київська: від сивої давнини до сучасності». Результати обраного проекту презентуйте в класі.
- 7. Розгляньте інтер’єр храму 1946 та 2019 років. Порівняйте їх.
Інтер’єр храму в 1946 р.
Інтер’єр храму в 2019 р.
Словник
Інтер’єр - внутрішнє оздоблення приміщення.
- 8. Дізнайтеся, в якому стилі виготовлено іконостас Софії Київської. Скористайтеся додатковими джерелами.
Іконостас
Коментарі (0)