§ 23. Пам’ятки середньовічної культури XIV–XV ст.

• Пригадайте найвидатнішу, на вашу думку, архітектурну пам’ятку України, побудовану до монгольської навали. Чи збереглася вона до наших днів?

1. Особливості розвитку української культури

У XIV-XV ст. розвиток культури на українських землях мав свої особливості. Передусім це було пов’язано з тим, що українці не мали власної держави, їхні землі були роз’єднані й перебували в складі інших держав, які не дбали про розвиток української культури. У цей період українським землям продовжували дошкуляти турецько-кримські набіги. Під час цих нападів у вогні пожеж згоріли церкви, монастирі, школи й інші освітні та благодійні заклади, бібліотеки й архіви. Це затримувало розвиток освіти та культури в цілому. В українських містах збільшується кількість іноземних колоністів, що, з одного боку, спричиняє поступове витіснення з великих міст руської (староукраїнської) мови, культури, православної церкви, а з іншого — приносить із собою здобутки західноєвропейської культури, освіти, науки та технічні досягнення.

2. Освіта

За цих умов єдиним осередком української національної самобутності, духовності й культури залишалася православна церква. Православні церкви та монастирі й надалі були центрами освіти. У школах, що діяли при монастирях, церквах, благодійних установах і маєтках, навчалися діти не лише феодалів і багатого міщанства, а й селян і ремісників. Підручниками були церковні книги, а вчителями — духовенство. Діти вивчали азбуку та склади, потім — читання, ще пізніше — арифметику, навчалися церковних співів і письма.

Наприкінці XIV ст. на українських землях при католицьких монастирях і костелах починають відкривати латинські школи. Знання латини, що була в ті часи мовою католицької церкви, держави, науки та школи, відкриває українській молоді шлях до європейської освіти. Дедалі частіше українці їдуть здобувати вищу освіту в європейські університети. Найдавніші європейські університети діяли в Болоньї (Північна Італія) і Парижі (Франція). За їхнім зразком створювали інші університети в усій Європі, а науковці та студенти мандрували між ними, демонструючи, що для науки державних кордонів не існує.

У 1347 р. був відкритий Карлів університет у Празі, у якому навчалися вихідці з Великого князівства литовського. У Карловому університеті був створений спеціальний литовський колегіум.

Коли в 1364 р. відкрився Краківський університет (Польща), то багато українців почали там здобувати вищу освіту. Більшість із них була синами ремісників і походила з великих міст. Українська молодь із Галичини й Волині навчалась у Краківському університеті від його заснування, а студенти з лівобережної України та кияни з’явилися там уже в першій половині XV ст. В університетських документах згадується, що студентів-українців у Кракові надзвичайно багато, що вони уважні до наук і найдисциплінованіші, дуже рідко порушують статут навчального закладу.

Українці не лише навчалися в європейських університетах, а й робили наукову кар’єру. Особливо відзначився Юрій Котермак із Дрогобича (пізніше названий Юрієм Дрогобичем). 6 лютого 1478 р. Ю. Дрогобич писав у листі до краківського знайомого М. Чепеля: «Мені судилося бути бідним, постійно в клопоті й злиднях. Невеликий заробіток, який щодня здобуваю, дістається ціною постійної праці й величезних зусиль... Багато міг би я досягнути в науці, якби не мусив турбуватися про найнеобхідніше». Та матеріальні перешкоди не завадили українцеві здобути європейську славу. Адже відомо: якщо людина талановита, працьовита й наполеглива, вона обов’язково досягне успіху.

Пам’ятник Ю. Дрогобичу (Котермаку). м. Дрогобич

У 70-х роках XV ст. Ю. Дрогобич здобув у Кракові вчені ступені бакалавра та магістра. Згодом він прибув до Болоньї, здобув ступінь доктора й викладав там астрономію та медицину, а в 1481 р. був обраний ректором цього університету. У 1483 р. в Римі вийшла друком його книжка «Прогностик» — про розташування небесних тіл. У праці з точністю до години було передбачено затемнення місяця, визначено географічну довготу багатьох міст, у тому числі вперше рідного Дрогобича, а також Москви й Вільна. Це перша відома друкована праця українського автора. Протягом 1488-1494 рр. Ю. Дрогобич працював професором медицини Краківського університету й отримав титул «королівського лікаря».

3. Архітектура й містобудування

Протягом XIV-XV ст. архітектура в Україні здебільшого ґрунтувалася на традиціях давньоруської епохи. Але в містах Західної України зводили церкви, у яких поєднувався візантійський стиль з елементами західноєвропейського готичного стилю. Тоді ж формувався український стиль дерев’яних трибанних і п’ятибанних церков. Тривали неспокійні часи, і церкви та монастирі, що стояли поза межами укріплень, у випадку загрози від кримських нападів часто відігравали роль фортець. Для них були характерні міцні кам’яні стіни та високі вузькі вікна, що нагадували бійниці.

Постійна загроза з півдня від кримських ханів, феодальні усобиці стимулювали будівництво оборонних споруд. З того часу до нас дійшли переважно муровані оборонні споруди на західних землях: Мукачівський замок (Закарпаття), Олеський замок (львівська обл.), Острозький замок (Рівненська обл.), замки в Бучачі й Теребовлі (Тернопільська обл.), фортеця в м. Білгороді-Дністровському (Одеська обл.). З появою артилерії замки почали будувати повністю з каменю, підсилюючи їх мурованими вежами та бійницями.

У містобудуванні зберігаються традиційні прийоми X-XIII ст. Поряд із цим у XIV-XV ст. починають широко застосовувати регулярне (геометрично правильне) планування. Так, у містах, що здобули магдебурзьке право, у центрі розміщувався чотирикутний торговий осередок — ринок з ратушею (з нім. ратуша — будинок для ради), що стояла посередині. Від ринку в різні боки відходили прямі вулиці. Міста були обнесені оборонними мурами, які з поширенням вогнепальної зброї посилюються вежами, а також глибокими ровами й високими валами.

Костел Св. Варфоломія. м. Дрогобич. Сучасне фото

Покровська церква. с. Сутківці, Хмельницька обл. Сучасне фото

ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ

Мукачівський замок «Паланок». Сучасне фото

Окрасою давнього міста Мукачевого є його замок. Він розташований на стрімкій горі. Її насипали люди, важко працюючи (від «мук», які вони терпіли, поселення нібито й отримало назву Мукачеве). Насправді ж учені з’ясували, що ця гора вулканічного походження. Коли розпочали спорудження фортеці, достеменно невідомо.

У 1393 р. подільський князь Федір Коріятович почав розбудовувати Мукачівський замок, перетворивши його на свою резиденцію. Керуючись латинським прислів’ям: «Хочеш миру — готуйся до війни», він перебудував і зміцнив замок: завіз туди 60 діжок гарматного пороху й 164 гармати різних калібрів. Навколо Замкової гори, що височіла над містом на 68 м, викопали рів, оточили його зсередини дубовим частоколом — паланком. За ним жили майстри, які обслуговували замок, а на випадок облоги — брали участь у його обороні. Федір Коріятович дозволив на правому березі річки Латориці заснувати православний монастир, бібліотека якого налічувала 6000 книжок.

Князь не мав нащадків, тому після його смерті в 1414 р. угорський король Сигізмунд знову заволодів замком. Однак пам’ять про Федора Коріятовича живе: вдячні нащадки спорудили йому пам’ятник на території замку-музею.

4. Малярство та книжкова мініатюра

У XIV-XV ст. на українських землях відновлюються старі й створюються нові художні центри й осередки. З історичних джерел відомо, що українські митці за часів короля Ягайла та його спадкоємців — Ягеллонів — виконували ряд монументальних розписів у Польщі: у Кракові, любліні, Вислиці, Сандомирі. У 1418 р. на замовлення Ягайла розмалювали фресками Замкову капелу в любліні. Цю роботу виконувала група художників на чолі з майстром Андрієм, волинянином за походженням.

Видатним твором українського живопису наприкінці XIV ст. є ікона «Юрій Змієборець» із с. Звиженя Львівської області. Юрій зображений юним воїном на коні. Він сильним ударом ратища проколює змія. У зображенні замку й одягу Юрія чітко простежуються впливи готичного стилю, що панував тоді в Європі. Також помітні традиційні ознаки українського живопису — збереження декоративної площинності й обов’язкова умовність, через яку житіє святого ніколи не ототожнювалося з життям пересічної людини.

Наприкінці XV ст. було написано ікону «Богородиця Одигітрія», що походить із с. Красова біля львова. На ній зображено молоду матір із світлим красивим обличчям, сповненим гідності, великої моральної сили й водночас туги. У зображенні облич Богородиці та її сина Ісуса помітний відхід від візантійських норм, де зображення образів було схематичним, без передання об’єму та зміни відтінків.

Юрій Змієборець. Ікона. XIV ст.

Богородиця Одигітрія. с. Красове. Ікона. XV ст.

Продовжує розвиватися мистецтво книжкової мініатюри. У XIV-XV ст. традиційний візантійський орнамент доповнюється готичними західноєвропейськими ознаками. У книжковій графіці цього періоду домінує рослинний орнамент, багатий на фарби, серед яких усе ж таки переважають чорна та червона.

Київський Псалтир1, створений 1397 р., належить до найвизначніших пам’яток українського книжкового мистецтва середньовічної доби. Він має 302 ілюстрації. На жаль, крім переписувача, протодиякона Спиридонія, який залишив у рукописі свій автограф, про творців унікальних прикрас книги нам нічого не відомо.

Високу художню цінність мають Галицьке Євангеліє XIV ст. та «Житіє Бориса і Гліба».

Мініатюрами на історичну тематику прикрашений Радзивіллівський літопис XV ст., створений на Волині.

Друга половина XV ст. в історії української культури була багато в чому перехідною добою. З одного боку, розвивалися традиційні форми мистецтва й літератури, успадковані від Київської та Галицько-Волинської держав. З іншого — дедалі більше українців входили в русло загальноєвропейських культурно-освітніх рухів. Ознайомлення з досягненнями західної науки готувало ґрунт для поєднання в майбутньому обох течій — традиційної русько-візантійської та новітньої європейської.

Завдання та запитання

• 1. Ректором якого університету був обраний Ю. Дрогобич?
• 2. Накресліть у зошиті план середньовічного міста, яке здобуло магдебурзьке право.
• 3. Зробіть на контурній карті позначки, де до нашого часу збереглися оборонні споруди — замки та фортеці.
• 4. Складіть порівняльну таблицю першодруків у різних народів.
• 5. Створіть історичний портрет Юрія Дрогобича, у якому зазначте його наукову та викладацьку діяльність.
• 6. Охарактеризуйте розвиток освіти в Україні в XIV-XV ст., зазначаючи, які школи й де були відкриті, які предмети в них викладали.
• 7. Проаналізуйте й обговоріть у групах питання про те, що позитивно, а що негативно впливало на розвиток культури в XIV-XV ст.
• 8. У Європі збереглося в доброму стані багато пам’яток епохи Середньовіччя. Чому, на вашу думку, в Україні таких пам’яток залишилося значно менше? Що потрібно зробити для збереження того, що залишилося?

1 Псалтир — одна з біблійних книг Старого Заповіту, що складається зі 150 псалмів.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 7 клас Свідерський, Романишин 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)