Культура українських земель XIV—XV ст.
- 29-10-2022, 21:45
- 304
7 Клас , Історія України 7 клас Дрібниця 2020
§ 32. Культура українських земель XIV—XV ст.
- Які, на вашу думку, чинники впливали на розвиток культури на українських землях у XIV—XV ст.?
1. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ
Українська культура XIV—XV ст. — спадкоємиця культури Русі-України та Галицько-Волинської держави. Культурний розвиток цього періоду відбувався у складних умовах. Українські землі, поділені між Великим князівством Литовським, Польщею, Московією, Османською імперією та іншими державами, опинилися під різними культурними впливами.
До певного періоду сприятливими були умови для розвитку культури у Великому князівстві Литовському. Збираючи руські землі, литовські князі прагнули долучитися до культури Русі-України, Галицько-Волинської держави, надбання яких не відкидали, а підтримували разом із православною вірою і руською мовою.
Поміркуймо!
Після яких подій в історії українських земель у складі Великого князівства Литовського відчулося небажання владних кіл підтримувати православну віру?
У Польському ж королівстві не сприймали православну культуру. Але водночас воно було брамою, крізь яку до України потрапляли ідеї Відродження — культури, що в XIV ст. зародилася в Італії і ґрунтувалася на ідеалах гуманізму та кращих традиціях античності. Саме через цю браму українці мали змогу долучитися до західноєвропейської системи освіти.
Етнічна строкатість українських земель створила сприятливі умови для зближення з культурою представників інших народів — поляків, німців, вірмен, євреїв, татар тощо. Нове і старе в українській культурі співіснувало, нашаровуючись одне на одне, створюючи унікальні культурні явища.
2. РОЗВИТОК ОСВІТИ
Освітою на українських землях опікувалася церква. У церковних школах учні здобували елементарну освіту — училися читати (по часослову й псалтирю), писати й рахувати. Охочі могли здобути ширшу освіту — при великих монастирях. Однак вона мала церковний характер. Певної програми навчання не було, ченці вчили тому, що знали самі.
Відсутність вищих навчальних закладів в Україні змушувала юнаків, здебільшого синів міщан, здобувати освіту в університетах Європи.
В Ягеллонському університеті навчався, а потім здобув ступінь бакалавра та магістра Юрій Котермак (1450-1494 рр.) із м. Дрогобича (нині Львівська область). Згодом він продовжив навчання в Болонському університеті, де став професором медицини й астрономії. На 1481/1482 навчальний рік був обраний ректором цього навчального закладу.
Збереглася лише одна друкована праця Юрія Дрогобича — латиномовна «Прогностична оцінка поточного 1483 року». За формою і змістом друкована праця Юрія Дрогобича належить до числа дуже поширених у той час астрологічних календарів-«прогностиків», в яких на основі відомостей про розташування небесних світил «передбачалися» земні події. Вона вважається першою друкованою книгою українського автора.
Поміркуймо!
У віршованому вступі до своєї праці Юрій Дрогобич писав:
Хоч і далекі від очей простори неба,
Та не такі віддалені від розуму людського.
- Як ви розумієте ці слова видатного вченого?
Юрій Дрогобич Котермак (1 — портрет 1494 р., 2 — сучасна поштова марка України)
Історичні подробиці
Дослідники звернули увагу на те, що в XV—XVI ст. не один лише Юрій з-поміж дрогобицьких міщан учився в Ягеллонському університеті. У списках вступників до цього закладу за 1411-1600 рр. вдалося відшукати принаймні 32 вихідців з Дрогобича. Але завершувала курс навчання й отримувала наукові титули лише незначна частина вступників. Здобуття Юрієм Дрогобичем 1470 р. ступеня бакалавра, а 1472-го — магістра свідчить про його наукові здібності й неабияку наполегливість у доланні труднощів. Із 208 юнаків, котрі разом з ним вступили до університету, бакалаврами у 1470/1471 навчальному році стали 66 осіб, а ступінь магістра отримали у 1472/1473 навчальному році лише дев’ять з них.
6 лютого 1478 р. Юрій Дрогобич писав у листі до краківського знайомого Миколи Чепіля: «Мені судилося бути бідним, весь час у клопоті й злиднях. Невеликий заробіток, який щодня здобуваю, дістається ціною постійної праці й величезних зусиль... Багато міг би я осягнути в науці, якби не мусив турбуватися про найнеобхідніше».
- 1. З якими труднощами, на вашу думку, зіткнулися студенти — вихідці з українських земель, навчаючись за кордоном?
- 2. Що мав на увазі Юрій Дрогобич, коли писав у листі: «...якби не мусив турбуватися про найнеобхідніше»?
3. ЛІТЕРАТУРА. ЛІТОПИСАННЯ
Літописна традиція Русі-України продовжувалась у західноукраїнських літописах, в яких подаються відомості про українські та білоруські землі у складі Великого князівства Литовського. Його складовою частиною є «Короткий Київський літопис», що охоплює події 1480-1500 рр. Характерною особливістю цих літописів є наявність «повістей» — вставок, що відрізняються за формою і стилем від літописного викладу. Одна з таких повістей — «Про Подольську землю». Її автор, розповідаючи про князів Коріатовичів, намагається обґрунтувати право Литви на Поділля.
Наприкінці XV ст. розпочалося друкування книг церковнослов’янською мовою. Німець Швайпольт Фіоль у 1491 р. в Кракові вперше надрукував кирилицею чотири книги для церковної служби в православних церквах: «Октоїх», «Часослов», «Тріодь Пісна», «Тріодь Цвітна».
Сторінка «Часослова», 1491 р.
- Пригадайте, коли і ким було винайдено книгодрукування.
4. АРХІТЕКТУРА І МІСТОБУДУВАННЯ
У другій половині XIV ст. долалися тяжкі наслідки монгольської навали. Відбудовували старі міста, споруджували нові. У XIV—XV ст. провідним було оборонне будівництво.
Поміркуймо!
Чому оборонне будівництво стає провідним саме у XIV—XV ст.?
Укріплення будували із цегли або каменю. Перебудовували майже всі давні кам’яні укріплення XII—XIV ст., зокрема в Кам’янці, Білгороді-Дністровському (до 1484 р. Четатя-Албе), Мукачевому, Кременці, Хотині, Луцьку. Храми й монастирі обмуровували міцними стінами, як оборонні споруди.
Діємо: практичні завдання
Аккерманська фортеця в м. Білгороді-Дністровському
Костел Святого Варфоломія в м. Дрогобичі
Вірменський собор у м. Львові
Церква Зішестя Святого Духа в с. Потелич
Кам’янець-Подільська фортеця
Покровська церква-фортеця у с. Сутківці
- 1. Розгляньте сучасні фото середньовічних споруд. Дізнайтеся, в яких областях України вони розташовані, коли побудовані.
- 2. Позначте ці пам’ятки архітектури на контурній карті.
- 3. Опишіть архітектурні особливості представлених споруд.
5. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
Протягом XIV—XV ст. на українських землях розвивався провідний жанр тогочасного малярства — іконопис. Ікони, як і фрески, набували нових рис під впливом ідей гуманізму. На іконах з’явилися зображення рослин, архітектурного оточення, предметів побуту. Одними з кращих зразків іконопису є ікона Богородиці з пророками з церкви в Підгородцях, ікона «Успіння Богородиці». Популярними були ікони, де в образах святих втілено воїнів-героїв (наприклад, ікона Святого Юрія Змієборця).
Ікона Богородиці з пророками з церкви в Підгородцях (XV ст.)
Ікона Святого Юрія Змієборця зі Станилі (початок XIV ст.)
Ікона «Успіння Богородиці» (робота маляра Олексія Горошковича, 1547 р.)
Поміркуймо!
Що спільного й відмінного в тематиці й оформленні представлених ікон?
ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Знаю нове
1. Які чинники впливали на розвиток культури українських земель XIV—XV ст.?
2. Чому діти міщан їздили навчатися в європейські університети?
3. У яких університетах Європи навчалися українці?
4. Яку освіту здобув у Європі Юрій Дрогобич?
5. Назвіть перші книги, надруковані кирилицею в краківській друкарні Швайпольтом Фіолем. Для яких цілей вони були надруковані?
6. Події якого хронологічного періоду охоплює «Короткий Київський літопис»?
Досліджую і аналізую
- 1. Схарактеризуйте особливості архітектурних споруд на українських землях у XIV—XV ст.
- 2. Чому в XIV—XV ст. не втрачало свого значення будівництво оборонних споруд?
- 3. Іван Франко зауважував, що наприкінці XV ст. «повіяло на Україні новим європейським духом». Підтвердьте цю думку фактами.
- 4. Дослідіть пам’ятну монету як джерело історичної інформації. Які знання можна отримати за допомогою зображеної монети?
Монета «Міжнародний рік астрономії» номіналом 5 гривень, випущена Національним банком України (серія «Інші монети», 2009 р.)
Мислю творчо
1. Укладіть туристичний маршрут «Фортеці та замки України».
2. Об’єднайтеся з однокласниками/однокласницями в групи та укладіть оповіді за темами:
• Я їду навчатись до Карлового університету.
• Один день з життя студента Ягеллонського університету.
• Один день з життя ректора Болонського університету.
Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:
1491 р. видання в Кракові Швайпольтом Фіолем перших книжок, друкованих кирилицею
Коментарі (0)