Українські землі у складі Великого князівства Литовського (середина XIV—XV ст.)
- 29-10-2022, 21:43
- 707
7 Клас , Історія України 7 клас Дрібниця 2020
§ 29. Українські землі у складі Великого князівства Литовського (середина XIV—XV ст.)
- Визначте, про які події «розповідає» хмаринка-підказка. Як склалася доля українських земель після згаданих подій?
1. РУСЬКІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО
Діємо: практичні завдання
1. Визначте за текстом параграфа етапи та важливі події приєднання руських земель до складу Великого князівства Литовського.
2. За результатами роботи заповніть накреслену в зошиті таблицю.
У першій половині XIII ст. на північному заході від руських земель утворилася нова держава — Велике князівство Литовське. Формуванню держави у литовців сприяв наступ німецьких рицарів-хрестоносців, які під гаслом християнізації язичників-литовців прагнули захопити їхні землі. Це спонукало литовців до об’єднання. Засновником держави був Міндовг, який приєднав до Литви Чорну Русь (переважно територія сучасної Білорусі) і коронувався 1253 р. в м. Новгородку (сучасне м. Новогрудок). Наступники Міндовга продовжили політику розширення держави завдяки сусіднім руським землям. Полегшувало їм цю справу те, що руські князівства втратили свою силу під час монгольського завоювання. Князю Гедиміну (1316-1341 рр.) вдалося поширити свою владу на більшу частину земель сучасної Білорусі та Смоленщину. До нас дійшли згадки, що Гедимін у міждержавних відносинах називався «королем литовців і русинів». Після отруєння Болеслава-Юрія II у 1340 р. волинські бояри обрали князем Любарта-Дмитра Гедиміновича, який був одружений з онукою правителя Королівства Руського Юрія І. Так на підставі династичного шлюбу Волинське князівство перейшло в управління литовської династії.
Вежа Любарта — в’їзна вежа Луцького замку. Князь Любарт вважається першим будівничим мурованого замку в м. Луцьку
Відео «Замок Любарта — серце м. Луцька» («Україна вражає». Тривалість 02 хв 51 с)
https://cutt.ly/ryC1gk6
Помандруйте Луцьким замком і виконайте завдання:
- 1. Визначте, з яких елементів складався замок.
- 2. Що свідчить про те, що замок мав важливе значення як оборонна споруда?
Більшість земель Русі-України була приєднана до Великого князівства Литовського за Ольгерда Гедиміновича. Він приєднав до своїх володінь Київське та Чернігівське князівства. Згодом під владу Литви перейшла і Переяславська земля.
Великий князь литовський Ольгерд (гравюра XVI ст.)
Вирішальне значення в підпорядкуванні українських земель Великому князівству Литовському мала перемога литовсько-руського війська над ординцями в 1362 р. у битві на річці Сині Води. Наприкінці XIV ст. після трьох десятиліть спільного володіння руськими землями хан Тохтамиш своїм ярликом визнав перехід цих земель під владу Великого князівства Литовського. У цей самий час установилася й нова назва литовсько-руської держави — Велике князівство Литовське.
Відео «Битва на Синіх Водах» (тривалість 00 хв 51 с)
https://cutt.ly/YyC1jhj
Поясніть історичне значення перемоги на Синіх Водах. Як ця перемога вплинула на долю українських земель?
Отже, більшість руських земель приєдналася до складу нової держави поступово мирним шляхом. Історики назвали таке поступове входження руських земель до Литви інкорпорацією.
Варто запам'ятати!
Інкорпорація — включення до складу, приєднання.
2. ЛИТОВСЬКА ПОЛІТИКА В РУСЬКИХ ЗЕМЛЯХ: «СТАРОВИНИ НЕ РУШИМО, НОВИНИ НЕ ВВОДИМО»
Велике князівство Литовське простягалося від Балтійського моря на півночі до Чорного моря — на півдні. Це була багатоетнічна держава, у якій 9/10 населення були жителями руських земель — майбутні українці та білоруси. Відносини між правлячою династією Гедиміновичів і місцевим населенням складалися мирно.
Думки істориків
Опрацюйте уривок із книги Михайла Грушевського. Який зміст, на вашу думку, вкладали литовські князі у принцип політики «Старовини не рушимо, новини не вводимо»? Як це могло вплинути на ставлення населення руських земель до литовців?
Його [місцевого населення] представники самі, за власним бажанням, кликали до себе на стіл литовських княжичів...
Вони намагались не вносити в місцевий уклад ніяких змін... Вони приймали православну віру, місцеву культуру, мову, одним словом — робилися українськими або білоруськими князями, тільки з нової литовської династії, і по можливості прагнули продовжувати заведені порядки місцевого життя.
Михайло Грушевський «Ілюстрована історія України з додатками і доповненнями»
На підвладних Литві землях було відновлено удільні князівства, у яких правили представники династії Гедиміновичів. Формально удільні князівства зберігали самостійність, тому місцеві князі володіли широкими повноваженнями у внутрішній політиці. Наприклад, київський князь Володимир Ольгердович карбував власну монету й носив титул «з Божої ласки князь київський».
Монета Володимира Ольгердовича
Офіційною мовою князівства була руська — староукраїнська і старобілоруська. На підпорядкованих Литві землях діяли руські закони та звичаї. За боярами були закріплені їхні родові землі. Городяни користувалися давніми правами та привілеями.
3. КРЕВСЬКА УНІЯ
Безпеці Великого князівства Литовського загрожували його агресивні сусіди: Велике князівство Московське та Лівонський орден. У цей самий час від загрози німецьких рицарів прагнула захиститися й сусідня Польща. У результаті переговорів 1385 р. Польща та Литва уклали Кревську унію.
Варто запам'ятати!
Унія — об’єднання, союз двох або кількох монархічних держав під владою однієї династії.
Союз було скріплено династичним шлюбом литовського князя Ягайла та польської королеви Ядвіги.
За умовами унії Ягайло ставав одночасно і польським королем під іменем Владислава II Ягелло, прийняв католицизм і повинен був навернути до нього все населення держави. Ягайло зобов’язувався також «на вічні часи приєднати свої землі, литовські і руські, до Польської Корони».
У Литві унія була сприйнята неоднозначно. Незадоволені згуртувалися навколо двоюрідного брата Ягайла Вітовта (1392-1430 рр.), який домігся поступок із боку Польщі: Вітовта визнали довічним правителем Литовського князівства, а згодом він прийняв титул Великого князя Литовського.
Об’єднання Литви та Польщі дало можливість відбити натиск Тевтонського ордену. У Грюнвальдській битві 1410 р. польсько-литовсько-руські війська розгромили тевтонців. Значну роль у цій перемозі відіграв князь Вітовт і його руські полки (загальною чисельністю близько 40 тис. воїнів), які виступали під стягами руських земель.
Діємо: практичні завдання
1. Як ви зрозуміли, чому битву названо «битвою народів»?
2. Визначте наслідки Грюнвальдської битви для литовсько-руських земель, для Європи.
Відео «Битва народів» (Грюнвальдська битва) (тривалість 03 хв 56 с)
https://cutt.ly/JyC1kIC
У результаті Грюнвальдської битви було остаточно підірвано могутність Тевтонського та Лівонського орденів. Німецький натиск на схід було припинено.
Після перемоги Литви й Польщі над Тевтонським орденом становище Вітовта ще більше зміцніло. У 1413 р. було укладено Городельську унію, яка чітко визнала самостійність Литви, проте під зверхністю польського короля. Упроваджувалися спільні польсько-литовські сейми. Однак положення унії викликало гостре невдоволення в середовищі православної знаті Великого князівства Литовського.
Поштова марка із серії «Історія війська в Україні», присвячена Грюнвальдській битві
Дізнайтеся з додаткових джерел, хто такий Іванко Сушик.
Свідчать документи
Із Городельського привілею (1413 р.)
Урядником призначаються тільки католицької віри поклонники і підвладні римській церкві. Також і постійні уряди земські, які є посади, каштелянства, жалуються тільки сповідникам християнської [католицької] віри і до ради нашої допускаються і в ній присутні.
- 1. Поясніть, у чому полягав дискримінаційний (такий, що обмежував у правах) зміст Городельської унії щодо руської знаті.
- 2. Поміркуйте, до яких наслідків у майбутньому призведе обмеження православних у правах.
Історичні подробиці
Вітовт Кейстутович як великий князь литовський титулував себе з 1395/1396 р. Виконуючи плани «великого княжіння на всій руській землі», розбудовував на півдні руських земель систему опорних укріплень. Саме за Вітовта хан Тохтамиш видав ярлик, за яким Руські землі остаточно переходили під владу Великого князівства Литовського. Князь вів тривалу боротьбу із Золотою Ордою. Хоча 1399 р. він зазнав поразки в битві на річці Ворскла, ця боротьба була успішною: йому вдалося закріпити кордон Литви на чорноморському узбережжі.
Князь Вітовт Кейстутович (портрет невідомого художника, XVII ст.)
4. БОРОТЬБА РУСЬКОЇ І ЛИТОВСЬКОЇ ЗНАТІ ПРОТИ ПОЛЬСЬКОГО НАСТУПУ
Після смерті Вітовта в 1430 р. прихильники ідеї самостійності Литви обрали, за свідченням літописця, на «велике княжіння Руське» Свидригайла Ольгердовича. На противагу йому литовці обрали князем Сигізмунда (брат Вітовта). Деякий час тривала боротьба між прихильниками обох князів. Та в 1435 р. у вирішальній битві під Вількомиром переміг Сигізмунд, який невдовзі відновив владу над усіма землями Великого князівства Литовського. Не змирившись із поразкою, руські князі невдовзі вбили Сигізмунда.
Наступний польський король Казимир IV «Віленським привілеєм» (1447 р.) розширив права православної шляхти. У Волинському князівстві з титулом великого князя правив Свидригайло. У Київському князівстві правила династія Олельковичів (нащадки Володимира Ольгердовича). Вони боролися з ординцями, а також домоглися (у 1458 р. за Семена Олельковича) створення Київської православної митрополії. Однак вже в 1452 р. було ліквідоване Волинське князівство, а в 1471 р. — Київське князівство. На його території за зразком Королівства Польського було утворено воєводство (назва адміністративно-територіальної одиниці). Волинь стала воєводством через сто років.
Спроби руських князів чинити опір ліквідації залишків автономного устрою були невдалими. Поступово руські бояри і князі припинили боротьбу за права руських земель.
Поміркуймо!
1. Як змінилася політика литовців щодо руських земель до кінця XV ст.? Як ці зміни в литовській політиці вплинуть на настрої суспільства в майбутньому?
2. Які факти свідчать, що після Кревської унії посилився наступ Польщі на незалежність Литви? Які наслідки для українських земель це мало?
Діємо: практичні завдання
Опрацюйте історичну карту та виконайте завдання.
1. Покажіть на карті Велике князівство Литовське; руські землі, приєднані до князівства протягом XIV ст., місце битви на Синіх Водах 1362 р.
2. Визначте за допомогою карти (зверніть увагу на легенду), які держави становили загрозу для Великого князівства Литовського.
Країни Центрально-Східної Європи в XIV—XV ст.
ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Знаю нове
1. Поясніть, про які події «розповідає» хмаринка слів.
2. Складіть речення зі словами із хмаринки слів. Речення мають розповідати історію руських земель у складі Великого князівства Литовського.
3. Складіть задачі на лічбу часу із датами, вміщеними в хмаринці.
4. Упорядкуйте стрічку часу. Назвіть дати історичних подій.
5. Заповніть накреслену в зошиті блок-схему.
6. Назвіть факти, які підтверджують:
- а) що після Кревської унії протягом XV ст. Польща намагалася поширити свій вплив на руські землі;
- б) що представники давньоукраїнської знаті чинили опір поширенню влади Польщі на руські землі.
Досліджую і аналізую
1. Визначте хронологічні межі етапів литовської політики в руських землях:
- а) дія принципу «старовини не рушимо, новини не вводимо»;
- б) обмеження прав руських удільних князівств.
2. Назвіть причини швидкого підпорядкування руських земель Великому князівству Литовському.
Мислю творчо
- Поміркуйте, чи можна було уникнути поглинання українських земель Польщею.
Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:
1362 р. битва на Синіх Водах
1385 р. Кревська унія Польщі та Литви
1410 р. Грюнвальдська битва
1452 р. ліквідація Волинського удільного князівства
1471 р. ліквідація Київського удільного князівства
Коментарі (0)