Церковне життя та братський рух

§ 6. ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ ТА БРАТСЬКИЙ РУХ

1556-1561 рр. - створення Пересопницького євангелія.

1586 р. - затвердження статуту Львівського братства антіохійським патріархом Йоакимом.

1586 р. - заснування у Львові Успенського братства та братської школи.

1591 р. - видання друкарнею Львівського братства «Адельфотеса» - підручника церковнослов'янської та грецької мов.

Які можливості для навчання мали українці у 15 - першій половині 16 ст. ? Яку документі пояснено мету створення Львівської братської школи? Навіщо братчикам була потрібна власна друкарня? Із чим було пов’язане створення мережі приватних шкіл?

У грамоті патріарха Йоакима від 15 січня 1585 р. йшлося: «Хочуть... панове міщани львівські школу заснувати для навчання дітям християнським усіх станів, які би мали вчитися Письма Святого грецького й слов’янського, щоб не був їхній християнський рід неначе безсловесним через свою невченість. І також купити друкарню, потрібну для тієї школи».

1. Яким було становище православної церкви наприкінці 16 ст.?

Становище православної церкви з переходом українських земель під владу католицької Польщі було непростим. Щоб протидіяти польському католицизмові, який через розгалужену мережу колегій і друкарень невпинно поширював вплив на нові східні землі, Українська православна церква мусила виробити власну систему освіти.

Але ні достатньої кількості книжок, ні відповідних навчальних закладів для вищого духівництва не було.

Становище православної церкви в українських землях ускладнювалося й зовнішніми обставинами. Захоплений турками 1453 р. Константинополь втратив можливість істотного впливу на православну церкву в Україні. Натомість із кожним роком дедалі потужнішою ставала Московська митрополія, яка прагнула перебрати славу згаслого Константинополя. Визнання у 1589 р. Московського патріархату, надання його главі титулу Патріарха Московського та всієї Русі занепокоїло українських церковних діячів.

Розуміючи всю складність ситуації, у якій опинилася рідна церква, частина представників вищого православного духівництва і шляхти дедалі більше схилялися до ідеї об’єднання з римо-католицькою церквою.

Приводом до загострення церковного протистояння в Україні стала календарна реформа, проведена з ініціативи папи Григорія ХІІІ. 21 лютого 1582 р. він оголосив про впровадження нового календаря - григоріанського, або календаря нового стилю, на відміну від старого, юліанського. Реформа мала на меті подолати відставання календарного часу від астрономічного, яке в 16 ст. становило 10 днів (у 17 ст. теж 10 днів, у 18 ст. - 11, у 19 ст. - 12, а у 20 ст. - 13). Однак новий календар не сприйняли у східному християнському світі, наводячи насамперед богословські аргументи. Православна церква в Україні досі дотримується юліанського календаря.

2. Які особливості мав реформаційний рух в Україні?

Церковне життя в українських землях зазнавало впливів загальноєвропейських ідей та рухів. Багато європейських країн було охоплено реформаційними ідеями. Не оминули вони й Речі Посполитої, у складі якої перебували українські землі. Реформація - суспільно-політичний рух 16-17 ст., спрямований проти католицької церкви. Реформаційний рух поклав початок новому напряму християнського вчення - протестантизму. Протестантська церква проголошувала свою незалежність від влади папи римського.

Кількість прихильників нового віровчення збільшувалася й у Речі Посполитій. Щоправда, були з-поміж них здебільшого шляхетські родини

Литви та Польщі. Що ж до українських земель, то тут нечисленні осередки протестантизму почали з’являтись у 30-40-х роках 16 ст. Нове віровчення привертало увагу передусім шляхти й магнатів. Вони вбачали в протестантських (особливо кальвіністських) вимогах: послаблення влади вищих церковних ієрархів, ліквідацію церковного землеволодіння, контроль мирян над духівництвом, віротерпимість і обмеження королівського всевладдя, близькість до ідеалів шляхетської вольниці. Перехід української шляхти до протестантизму не мав масового характеру. Українські шляхтичі, прагнучи розширення своєї влади, у більшості випадків обирали католицизм.

Не знайшла особливої підтримки протестантська церква й у середовищі міщан. В окремих містах, здебільшого магнатських, осередки протестантизму таки з’являлися, але тоді, коли городян спонукали до цього власники міста.

Що ж до селян, то для них протестантизм був чужим і незрозумілим. У кращому випадку українські селяни ставилися до нього як до «панської церкви», зберігаючи вірність батьківській, православній.

Отже, протестантизм в українських землях не знайшов підтримки ні в середовищі можновладців, ні серед простого народу, а вплив Реформації виявився в застосуванні реформаційних ідей для оновлення православної церкви.

Пересопницьке євангеліє (1556-1561).

• Книгу написано на пергаменті чорним чорнилом з уживанням червоної фарби, оздоблено вишуканими малюнками-мініатюрами. 482 аркуші рукопису оправлені в дубові дощечки, обтягнуті зеленим оксамитом.

Праця над його перекладом тривала від 1556 до 1561 р. Розпочато її було в с. Двірець, а закінчено в м. Пересопниці - це волинське містечко й дало назву книзі. Перекладачем Євангелія був архімандрит Пересопницького Пречистенського монастиря Григорій. Переписав переклад син протопопа із Сянока Михайло Василевич. У післямові він повідомив, що Григорій працював над перекладом з великою любов’ю та постійно молився, просячи Бога допомогти йому завершити працю.

Найголовнішим здобутком Реформації в Україні був переклад Святого Письма живою мовою народу, а також її використання в богослужінні. Переклади Святого Письма староукраїнською літературною мовою стали з’являтися від середини 16 ст. Найвідомішим є Пересопницьке євангеліє.

3. Що таке братства? Як вони обстоювали православ’я?

Вплив реформаційних ідей на українське суспільство засвідчує й діяльність православних братств. Братствами називають національно-релігійні громадські об’єднання міщан при православних церквах. Найавторитетнішим було Львівське Успенське братство, яке почало формуватися на початку 80-х років 16 ст. У 1586 р. антіохійський патріарх Иоаким затвердив статут Львівського братства. Статут надав йому права зверхності над іншими братствами та контролю за духівництвом, у тому числі єпископами. Незабаром Львівське братство домоглося ставропігії - права підпорядковуватися не своїм єпископам, а безпосередньо патріархові. Відтоді братство стало називатися ставропігійним.

1. Видавничий знак Львівського братства.

2. Фрагмент привілею Львівському братству антіохійського патріарха Йоакима.

Братства займалися доброчинною діяльністю - допомагали братчикам, які опинилися у скруті, дбали про забезпечення храмів книжками, іконами, свічками, влаштовували храмові свята тощо. Та поступово братства розгорнули широку культурно-освітню діяльність. З їхньої ініціативи створювалися бібліотеки, відкривалися друкарні та школи. Наприкінці 16 - у першій половині 17 ст. в Україні діяло близько 30 братських шкіл.

Діячі братського руху прагнули поліпшення становища церкви. Вони виступали проти зловживань вищого духівництва, шукали шляхів розв’язання проблеми невиконання священиками своїх обов’язків тощо.

Львівські братчики. Тогочасний аматорський малюнок.

1. Каплиця Трьох Святителів.

2. Успенська церква у Львові з дзвіницею (вежею Корнякта).

• За сприяння Львівського Успенського братства у Львові постав ансамбль Успенської церкви, що належить до найкращих в Україні пам’яток ренесансної архітектури. Він складається з Успенської церкви, каплиці Трьох Святителів, дзвіниці (вежі Корнякта).

4. У чому виявився вплив Контрреформації на українські землі?

Не оминула українські землі й хвиля Контрреформації - католицької реформи церковного життя. Ідеї реформування церкви були різними. Одні передбачали здійснення реформи католицької церкви через її наближення до реформаційних церков. Інші ґрунтувалися на цілковитому запереченні віровчень, народжених Реформацією, аж до оголошення їм війни. Перемогла друга позиція. Щоправда, методи її втілення багато в чому були реформаційними: запровадження власного шкільництва, розвиток книговидання, надання особливого значення проповіді тощо.

Справі реформування католицької церкви слугував орден єзуїтів, заснований 1534 р. й офіційно затверджений папою римським 1540 р. Єзуїти згуртували навколо ідеї оновлення католицької церкви великі інтелектуальні сили. При цьому головними засобами були педагогічна діяльність та дипломатія.

Із 60-х років 16 ст. єзуїти з’явилися в Польщі, а на середину 17 ст. у Речі Посполитій діяло 32 єзуїтські колегії - з них 13 на українських землях. У 1575 р. було відкрито єзуїтську колегію в Ярославі (нині - Польща), а незабаром єзуїтські колегії з’явились у Львові, Кам’янці, Луцьку, Перемишлі, Острозі.

Запроваджуючи в життя потужну освітню програму, єзуїти прагнули збільшити кількість прихильників католицизму. Високий рівень освіти єзуїтських навчальних закладів сприяв поширенню освіти: багато українців отримали змогу, закінчивши їх, навчатися в західноєвропейських університетах. Проте платою за освіченість часто ставало зречення православної віри.

• Чим зумовлена така оцінка діяльності ордену єзуїтів? • Про що вона свідчить?

Волинський шляхтич у 20-х роках 17 ст. так розповідає про єзуїтську школу: «Аж ти віддав синка свого до тієї... школи. Аж вони там твого синка русинка... ошукали... Ось вже й на віру свою святу правдиву яко пес щекаєт, і на тебе, отця, і на матір на свою, і на весь рід свій, і віри, і мови своєї многославної святої відрікається...».

• Перебудуйте твердження на проблемне запитання та дайте на нього аргументовану відповідь. • Культурне піднесення в Україні істотно посилюється в останній чверті 16 - на початку 17 ст. з появою братств.

Перевірте себе

1. Установіть хронологічну послідовність подій: • заснування у Львові братської школи; • Люблінська унія. Об'єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського в Річ Посполиту; • створення Пересопницького євангелія.

2. З якими державами наприкінці 16 ст. межували українські землі Речі Посполитої на сході та півдні?

3. Дайте визначення поняттям: • церковні братства; • Реформація; • протестантизм; • Контрреформація; • Євангеліє; • орден єзуїтів.

4. Дайте відповіді на запитання: • Що спричинило прихильне ставлення до ідеї об'єднання православної церкви з католицькою в колах можновладців та вищого духівництва? • Чому реформаційний рух не набув помітного поширення в українських землях? Які він мав особливості? • Що таке братства? Які напрямки їхньої діяльності ґрунтувалися на ідеях Реформації?

5. Яку роль у тогочасному національно-культурному житті в українських землях відіграла діяльність ордену єзуїтів? Висловте ставлення до цієї діяльності.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно