Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1651-1653 рр

§ 20. ВОЄННО-ПОЛІТИЧНІ ПОДІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ 1651-1653 рр.

1650 р., серпень - Перший молдавський похід.

1651 р., червень - битва під Берестечком.

1651 р., вересень - укладення Білоцерківського договору.

1652 р., травень - битва під Батогом.

1652 р., серпень - одруження Тимоша Хмельницького з дочкою молдавського господаря Василє Лупу. Укладення українсько-молдавського союзу.

1653 р., серпень-вересень - поразка українських військ під проводом Тимоша Хмельницького під Сучавою.

1653 р., вересень-грудень - облога Жванця на Поділлі.

У чому польський вельможа вбачав найбільшу загрозу для Польщі з боку козацької України? Чому автор намагався переконати своїх співвітчизників у необхідності знищення Української козацької держави?

З трактату польського вельможі 1672 р.: «Там жодної панщини ніколи не буде, бо й тепер її там немає, і так кажуть: "Раз її нам господар наш великий, Хмельницький, батько наш, викоренив, то і до судного дня її не буде, бо він нас із неволі фараонової вивів”. Отак з імені Хмельницького мають ту надію, що ніколи не будуть робити панщини, кажучи, що то був Пророк і тепер, по його смерті, він завжди сідає біля одного столу з Господом Богом від обіду й до вечері. Поборів, подимних й такого роду податків і не згадуй! А якщо й випаде податок, який за гетьманським чи полковницьким універсалом раз на рік, щонайбільше два, то не перевищить цей податок десятка з лишком золотих на рік, хоч би й з найбагатшої особи. А жодного іншого тягаря на люд посполитий ніколи не буває, а надто на козаків, бо кожен є вільним вояком, а податки на тих, хто не ходить на війну... Якщо ж буде збережено Українську державу хоч на невеликій частині українських земель, то навколо неї буде пустеля Аравійська, коли наосліп туди всі люди ринуть згідно з вищезгаданими міркуваннями».

1. Якими були результати воєнно-політичних подій Національно-визвольної війни 1651 р.?

Протягом 1650 р. Польща готувалася до нового етапу війни проти Б. Хмельницького.

Вирішальні бої між основними силами польської та української армій відбулися 18-30 червня 1651 р. поблизу Берестечка на Волині. Місцем для битви було обрано межиріччя Стиру й Пляшівки. Зранку 18 червня спалахнули перші сутички, з яких розпочалася Берестецька битва. Вона була найбільшою битвою Національно-визвольної війни за чисельністю вояків, які брали в ній участь. Загальна кількість польського війська становила 150 тис., а з урахуванням озброєної та здатної до бою челяді перевищувала 200 тис. Військо Б. Хмельницького складалося з 60 тис. козаків, 40 тис. селян, міщан та обозних слуг, а після приєднання 100 тис. татар сягало загальної кількості 200 тис.

Третього дня битви, 20 червня, коли перемога була на боці Б. Хмельницького, кримці несподівано залишили поле бою: як з’ясувалося, кримський хан Іслам-Герей ІІІ не хотів поразки польського війська й тому напередодні розпочав переговори з королем. Щоб уберегти козацькі сили від нищівної поразки, Б. Хмельницький вирішив відвести армію до річки Пляшівки, болотяні береги якої могли надійно захистити тил війська. Наказавши збудувати земляні укріплення для зміцнення табору, гетьман вирушив за ханом, аби домогтися повернення татар на поле бою. Але хан захопив та ув’язнив Б. Хмельницького.

Протягом 10 днів козаки обороняли табір, відбиваючи всі атаки поляків. Наказним гетьманом було обрано Івана Богуна. У ніч проти 30 червня він організував відхід основної боєздатної частини козацького війська. Козаки спорудили переправи через Пляшівку й непомітно для ворогів вийшли з оточення. Довідавшись, що козаки залишають табір, Ян Казимир негайно надіслав туди підрозділи коронного війська. Ті козаки, які прикривали відхід основних сил, героїчно загинули.

Повернувшись із полону на початку липня, Б. Хмельницький швидко відновив боєздатну армію і вже через два місяці зупинив просування потужного польсько-литовського війська в районі Білої Церкви. Це змусило коронного гетьмана М. Потоцького погодитися на переговори. 18 вересня 1651 р. в Білій Церкві було укладено мирний договір, за яким територія гетьманського управління обмежувалася Київським воєводством. У Брацлавському й Чернігівському воєводствах відновлювалася польська адміністрація. Магнатам і шляхті поверталися їхні маєтності. Козацький реєстр зменшувався з 40 до 20 тис.

Зображення битви під Берестечком. З барельєфа саркофага польського короля Яна Казимира в церкві Сен-Жермен-де-Пре в Парижі. 1672 р.

• На барельєфі зображено козаків під час бою. Тут можна побачити, як козаки застосовували вогнепальну зброю. Вони шикувалися в три лави: перша стріляла з мушкетів, друга готувалася до пострілу, третя ладнала рушниці. Козаки одягнені у свитки, шапки й чоботи, а озброєні мушкетами й шаблями при лівому боці.

• Розгляньте карту на стор. 116. • 1. Де відбулися основні події воєнної кампанії 1651 р.? • На теренах яких історико-географічних регіонів України вони проходили? • 2. Де відбулися основні події воєнної кампанії 1652-1653 рр.? • На теренах яких історико-географічних регіонів України відбувалися воєнні дії 1652-1653 рр.? • 3. Які українські землі перебували у складі Польщі на кінець 1653 р.?

2, Якими були наслідки воєнної кампанії 1652 р.?

Улітку 1648 р. гетьман удавався до спроб схилити молдавського господаря Василє Лупу до встановлення добросусідських відносин з Гетьманщиною. Проте Лупу і надалі підтримував польський уряд. У другій половині серпня 1650 р. 60-тисячна українська армія під проводом Б. Хмельницького й 30-тисячні загони кримських татар перейшли Дністер і вступили на територію молдавського князівства. На початку вересня 1650 р. козацькі полки заволоділи столицею князівства — м. Яссами. В. Лупу погодився на мир, головною умовою якого була відмова Молдавії від союзу з Польщею. Так між Україною й Молдавією було встановлено союзницькі відносини.

Щоб зміцнити політичні зв’язки з Гетьманщиною, молдавський господар зобов’язався видати свою дочку Розанду за сина Богдана Хмельницького - Тимоша.

Одначе після Берестецької битви В. Лупу відмовився виконувати свої зобов’язання щодо України. Нагадати про умови українсько-молдавського договору Б. Хмельницький вирішив силою зброї, рушивши у новий похід проти Молдавії.

Не бажаючи допустити воєнного союзу України з Молдавією, польський уряд наказав великому коронному гетьману М. Калиновському виступити проти українських полків, що йшли з Подніпров’я до Молдавії. Польські загони розташувалися табором біля гори Батіг на Брацлавщині (сучасна Вінниччина), на лівому березі Південного Бугу.

22 травня 1652 р. передові козацькі частини під командуванням Тимоша Хмельницького й загони татарської кінноти почали битися з польською кіннотою, а основні частини підійшли непомітно 23 травня. Оточивши польський табір, українська армія атакувала одночасно з усіх боків. До вечора польське військо було вщент розбите, загинув і його головнокомандувач.

Унаслідок нового спалаху визвольної боротьби у травні-червні 1652 р. влада гетьманського уряду відновилася на Брацлавщині та Чернігівщині, й козацька Україна знову здобула незалежність. Білоцерківський договір утратив чинність. Після Батозької битви, у травні-червні 1652 р., українська армія, вступивши до Молдавії, змусила Лупу виконати попередні зобов’язання. У серпні Тиміш узяв шлюб із Розандою.

Молдавський господар Василє Лупу.

• Про які відомі вам події йдеться та позицію якої зі сторін відстоює автор літопису? • Навіщо, на вашу думку, гетьман Б. Хмельницький прагнув породичатися з молдавським господарем? • Чому правитель Молдавії вагався, обираючи між українським та польським правителями?

Мирон Костин, автор «Літопису Молдавської землі», писав у своєму творі: «Гетьман Хміль ще й замислив породичатися з господарем Василє... От і намагався господар Василє влаштувати заручини своєї дочки Розанди з Тимошем, сином гетьмана Хмеля, підніс дарунки і йому... Через рік гетьман Хміль з великим козацьким військом і сам хан..., вирушили в похід проти польського короля. Король Казимир вийшов їм назустріч біля містечка, що зветься Берестечко... Дізнавшись про цю вікторію ляхів від хотиновського каштеляна, господар Василє одягнув його в соболеву шубу, сподіваючись, що завдяки цій ляській перемозі він урятується від того, щоб стати сватом Хмеля. Та на цьому не скінчилися нещастя Ляської землі, бо через рік після перемоги під Берестечком повністю загинуло польське військо від козаків і татар, коли поляки покладалися на мир, укладений у Білій Церкві. Ні гетьман, ні старшина, ні жодна душа пішого війська не врятувалися. З кінноти у живих залишилося дуже мало, головним чином низи. А верхи, оточені з усіх боків татарами, всі від шаблі загинули. Того ж року господарю Василє довелося влаштовувати весілля своєї дочки Розанди з Тимошем, сином козацького гетьмана Хмеля».

3. Чим завершилися події Національно-визвольної війни 1653 р.?

Занепокоєні українсько-молдавським союзом, Польща, Валахія і Трансільванія об’єдналися в антиукраїнську коаліцію. У квітні 1653 р. валаський господар Матей Басараб і трансільванський князь Дьордь II Ракоці за підтримки польського уряду захопили Ясси й посадили на престол свого ставленика. В. Лупу звернувся по допомогу до Б. Хмельницького.

21—22 квітня 1653 р. українське військо, очолене Т. Хмельницьким, розбило загони нового молдавського господаря. Влада знову перейшла до В. Лупу. Проте останній тим не вдовольнився. Він підбурив Т. Хмельницького до походу на Валахію. Тиміш не відмовив тестеві. Проте похід виявився невдалим. Козацьке військо повернулося в Україну.

Військова допомога В. Лупу не поклала край колотнечі за владу в Молдавії. Невдовзі молдавського господаря знову скинули з престолу. Потрапивши у скруту, він вкотре звернувся по допомогу до козаків. Вірне союзницьким зобов’язанням, українське військо, очолене Тимошем, вирушило в похід. Однак у фортеці Сучава (сучасна Румунія) козаки потрапили в облогу. Там, під час героїчної оборони, Тимоша було смертельно поранено.

Батозька перемога не означала швидкого завершення війни проти Польщі. Від лютого 1653 р. польські загони здійснювали спустошливі рейди на козацьку територію. А восени 1653 р. польський король із 40-тисячною армією вирушив з-під Львова до Галича, а звідти - до Кам’янця-Подільського і став табором під містечком Жванець, між річками Жванчик і Дністер. Туди підійшли й основні сили українсько-татарського війська. Польський табір було взято в тривалу облогу, яка виснажила ворожу армію - почався голод, спалахнула епідемія. Та від остаточної поразки поляків уже вкотре врятували ординці.

5 грудня під Кам’янцем на Поділлі хан і польський король уклали усну угоду, за якою воєнні дії припинялися, татари отримували дозвіл брати ясир на західноукраїнських землях протягом 40 днів. Інтереси України за Кам’янецькою угодою не бралися до уваги, бо передбачене відновлення умов Зборівського договору вже не влаштовувало українців.

1. Тиміш Хмельницький.

2. Розанда Хмельницька-Лупу.

Зустріч гетьманом Б. Хмельницьким домовини Тимоша. Художник Т. Романчук.

Отже, попри вдалі воєнні дії, наслідки Жванецької кампанії для Української козацької держави виявилися вкрай несприятливими.

4. Якими були особливості внутрішньо- та зовнішньополітичного становища Гетьманщини наприкінці 1653 р.?

Через тривалу війну становище Української козацької держави невпинно погіршувалося. Особливо тяжким воно стало восени 1653 р., війна, що тривала вже шостий рік, виснажила Україну. Внаслідок польських каральних походів, ординських грабунків, постійної мобілізації населення, епідемій чуми та холери було спустошено понад 100 міст і містечок на Правобережжі, знелюдніли території Брацлавщини й Київщини.

Занепало сільське господарство. Зубожіле козацтво вже не могло виконувати військову повинність. Дедалі складніше проходила мобілізація. Так, наприклад, під час мобілізації в серпні-вересні 1653 р. Б. Хмельницький спромігся зібрати лише 30-40-тисячне військо. Зростали втома і невдоволення народу. Рятуючись, українці тікали до Московії та Слобожанщини. Почали спалахувати заворушення селян і рядових козаків проти політики гетьманського уряду.

Бій І. Богуна з С. Чарнецьким під Монастирищем у 1653 р. Фрагмент картини М. Самокиша. 1931 р.

• Польський хроніст Веспасіан Коховський так розповідає про бій під Монастирищем (весна 1653 р.): «Богун увів ополчення в укріплене місто... Він, прорвавшися з добірними вершниками, голосно кричав за скіфським звичаєм, щоб більше налякати і показати, що допомога, яка йде, ще страшніша... Тому ми відійшли не тільки від Монастирища, а й зовсім з України, уражені всі, як одною раною, цим спішним відступом».

Погіршувалося й міжнародне становище Української козацької держави. Річ Посполита, Молдавія, Валахія і Трансільванія об’єдналися в антиукраїнський союз. Кримський хан надто часто у вирішальні моменти зраджував українців, отож союз із ним був ненадійним. Що ж до Польщі, то вона, не змирившись з існуванням Української держави, готувалася до нового наступу.

Задля збереження основних здобутків війни, насамперед утвореної держави, гетьман дійшов висновку про потребу вдатися до союзу з московським царем чи турецьким султаном. Саме в такому напрямку пожвавилася дипломатична діяльність гетьманського уряду.

• Проаналізуйте зовнішньополітичну ситуацію, яка склалася для Гетьманщини на кінець 1653 р. • Запропонуйте свою версію (варіант) розв’язання проблеми пошуку союзника. • Спрогнозуйте події, які мали б статися відповідно до вашої версії.

Перевірте себе

1. Установіть хронологічну послідовність подій: • Жванецька облога; • підписання Зборівського мирного договору; • Другий молдавський похід; • Батозька битва.

2. Назви яких історико-географічних об'єктів доречні в розповіді про воєнні події 1652-1653 рр.:

• містечко Жванець; • урочище Жовті Води; • місто Ясси; • фортеця Сучава; • гора Батіг;

• місто Кам'янець-Подільський; • містечко Зборів?

3. Хто з історичних діячів брав активну участь у воєнних подіях 1652-1653 рр.: • Т. Хмельницький; • П. Сагайдачний; • К. Косинський; • М. Калиновський; • В. Лупу; • І. Сулима; • Іслам-Герей ІІІ; • Ян ІІ Казимир?

4. Дайте відповіді на запитання: • Як відбувалася та чим закінчилася Берестецька битва? Яку роль у Берестецькій битві відіграв І. Богун? • З якою метою здійснювалися молдавські походи? Які вони мали наслідки? • Чим закінчилася Батозька битва? • Які наслідки мала Жванецька облога? • Якими були особливості внутрішньо- та зовнішньополітичного становища Гетьманщини наприкінці 1653 р.?

5. Зробіть висновки-узагальнення про воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1652-1653 рр.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно