§ 5. ВИНИКНЕННЯ ЗАПОРОЗЬКОГО КОЗАЦТВА

1. КОЛИ І ЧОМУ ВИНИКЛО КОЗАЦТВО

Складіть план розповіді «Причини виникнення Запорозького козацтва» і поясніть кожну з причин на прикладах.

Уперше слово «козак», що означає «вільна людина, шукач пригод, воїн, який перебуває на передовій сторожі», знаходимо в джерелах кінця XIII ст. На той час уже були відомі тюркські козаки в Криму та Північному Причорномор’ї.

Запорозьке козацтво формувалося у другій половині XV ст. Причини його виникнення полягали в тогочасному соціально-економічному становищі українських земель.

Польща і Литва дедалі більше обмежували самоврядування підпорядкованих земель. Водночас зміцнювався клас феодалів. Шляхетське землеволодіння збільшувалося за рахунок селянських земель.

Основна маса населення зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля, Волині, Полісся. Тут відбувалося посилення панщини. Решта території України — на південь від Києва, Запорожжя — була майже незаселена. На межі з Диким полем перебували прикордонні військові гарнізони (міста Остер, Канів, Брацлав, Вінниця). Далі простягалися незаймані землі, де було багато дичини, риби, диких коней. Ватаги так званих «ухідників» із прикордонних селищ оселялися на уходах — у гирлах річок, де рибалили, добували мед, полювали. Вже у другій половині XV — на початку XVI ст. на цих територіях утворилися загони вільних озброєних людей — представників різних верств населення.

Історична назва нерозмежованих і слабо заселених причорноморських степів від річки Рось до Чорного моря.

Суттєвий вплив на формування козацтва мав воєнний чинник. На півдні України зберігалася небезпека з боку Кримського ханства і султанської Туреччини. Оскільки Литовський уряд недостатньо дбав про захист південних українських земель від нападів татар, то цей обов'язок узяла на себе місцева адміністрація.

Проте, захищаючи свої землі, козаки часто й самі нападали на турецькі й татарські обози, здійснювали походи в Туреччину. Вони оволодівали військовим мистецтвом, удосконалювали структуру власних збройних формувань, поповнювали своє майно (зброя, одяг, коні тощо).

Українські козаки — вільні люди, незалежні від феодала й уряду, члени самоврядних чоловічих військових громад, які з XV ст. існували на території Дикого поля.

Знайдіть на карті 1 географічні назви та покажіть відповідні території, пов’язані з виникненням козацтва. Поясніть цей взаємозв’язок.

Більшість козацької громади становили українці, однак були й представники інших народів, зокрема білоруси, поляки та ін. У другій половині XV — на початку XVI ст. виникло багато козацьких поселень — слобод і хуторів.

Якими рисами наділяє козаків Гійом Левассер де Боплан? Яким його свідченням ви довіряєте, а яким — ні? Чому?

З «Опису України» французького інженера і картографа Гійома Левассера де Боплана

Серед козаків трапляються знавці усіх ремесел, необхідних людині: теслі для будівництва жител і човнів, стельмахи, ковалі, зброярі, кожум’яки, шевці, бондарі, кравці та інші. Вони виготовляють селітру і роблять з неї гарматний порох. Їхні жінки прядуть льон і вовну, роблять з них полотно і тканини для щоденного вжитку. Усі вони добре вміють обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати м’ясні страви, варити пиво, оковиту тощо... Із родючих земель вони збирають стільки зерна, що часто не знають, що з ним робити... а звідси і їхні лінощі; вони беруться до роботи лише тоді, коли притискає їх біда. Задля вигоди краще підуть позичити щось у своїх добрих сусіді в турків, аніж завдадуть собі труда це добути. З них досить, коли мають щось з’їсти і випити.

Поступово на нових землях, де оселялися козаки, зростала й поглиблювалася соціальна нерівність. Частина козаків вела власне господарство. Невдовзі почала виділятися заможна верхівка, що володіла хуторами, угіддями, табунами коней тощо. Проте залишалася й козацька біднота (голота, сірома), яка заробляла наймитуванням у заможних козаків, службою в загонах при замках.

2. ЯКИМИ БУЛИ ПЕРШІ КОЗАЦЬКІ СІЧІ

Як виникли Січі? У чому полягали особливості таких поселень?

У XVI ст. центром розселення козацтва стало Запорожжя, або Низ (територія Дніпровських порогів). Звідси й назва козаків — запорозькі, або низові. Постійна загроза військових нападів змушувала козаків турбуватись передусім про оборону, що, зокрема, виявлялося у створенні січей (від слова «сікти») — укріплень зі стовбурів дерев, якими огороджували поселення. Козаки заселили та освоїли Середнє Подніпров'я, Запорожжя. У середині XVI ст. канівський і черкаський староста Дмитро Вишневецький об’єднав козаків у першу відому нам сьогодні Січ — фортецю на острові Мала Хортиця (1556 р.).

Січ — «засіка» — укріплена фортеця козаків на Дніпрі.

Улітку 1557 р. козаки під натиском турків і татарів були змушені залишити Хортицю. Тому Запорозьку Січ було побудовано на острові Томаківка. Цей острів на Дніпрі, поблизу сучасного м. Марганець, сьогодні залитий водами Каховського водосховища, колись мав надзвичайно вигідне розміщення. Окрім того, Томаківку пронизувала мережа дрібних річок, що давало змогу козакам швидко маневрувати на воді, а ворогам перешкоджало потрапити на Січ.

Спираючись на ілюстрацію та текст підручника, поясніть, де розміщувалася Томаківська Січ. Які території вона контролювала? Як вона була організована?

З опису Томаківської Січі польським хроністом Бартошем Папроцьким (80-ті роки XVI ст.)

Січ контролювала Подніпров’я від Черкас до Низу та територію Великого Лугу. На Січі збиралися козацькі ради. У середовищі запорозької громади виділялася козацька старшина. Були у козаків регалії найвищої влади, зокрема «булава гетьманська». У результаті нападу татарів у 1593 р. Томаківську Січ було знищено, а вцілілі запорожці перейшли на острів Базавлук в одному з рукавів Дніпра й заснували там Базавлуцьку Січ.

Козаки облаштовували Січі на малодоступних островах чи півостровах, обираючи для них найвищу точку. Січ добре укріплювали, оточували глибоким ровом і високим валом із дерев’яним частоколом, а також кількома чатовими баштами.

Розташування Томаківської Січі (3D-pеконструкція)

Саме на Томаківці з кінця 1560-х років відбувалося становлення устрою Війська Запорозького Низового. І якщо раніше козаки гуртувалися розрізненими ватагами на Дніпровських островах без єдиного очільника, то відтепер у них діяла власна військова організація, якою керували козацькі старшини.

Пізніше місце розташування Січі з різних причин ще не раз змінювалося.

Упродовж усієї історії доби Козаччини існувало сім, окрім першої — Хортицької, Запорозьких Січей: Томаківська Січ (1580-ті—1593 рр.), Базавлуцька Січ (1593—1638 рр.), Микитинська Січ (1639—1652 рр.), Чортомлицька Січ (1652—1709 рр.), Кам’янська Січ (1709—1711 та 1730—1734 рр.), Олешківська Січ (1711—1728 рр.), Нова, або Підпільненська Січ (1734—1775 рр.).

Козацька старшина — виборна верхівка.

У центрі Січі розміщувався майдан, де відбувалася козацька рада. Тут також зводили церкву, ставили канцелярію, стовп, де карали винних. Існували на Січі й інші господарські та ремісничі будівлі. Мешкали запорожці в куренях, які будували з верболозу, обмазували глиною й покривали очеретом. Розміщували курені довкола січового майдану — центру життя громади. Пізніше слово «курінь» набуло й іншого значення — військової одиниці на чолі з отаманом.

Курінь — будівля, у якій живуть козаки.

Часто назву куреням давали за місцевістю, з якої походили козаки: Канівський курінь, Корсунський, Батуринський та інші.

Постійні заняття військовою справою шліфували воєнну майстерність козаків. Основу війська становила піхота, посилена артилерією. Кіннота була менш численною. На озброєнні козаки мали мушкети, пістолі, шаблі, келепи (бойові молотки), луки та списи.

Знайдіть на схематичній карті Січі, перелічені в тексті параграфа. За реконструкцією поясніть, як розташовувалися Січі.

1 — схематична карта Запорозьких Січей

2 — Січ Вишневецького (малюнок за реконструкцією В. Ленченка)

3. ЧИМ УСЛАВИВСЯ ДМИТРО ВИШНЕВЕЦЬКИЙ

Складіть історичний портрет Дмитра Вишневецького.

Дмитро Вишневецький. який увійшов в історію України під козацьким прізвиськом Байда (з татарської — «безтурботний чоловік»), відомий своїми походами проти турків і татарів.

Народився у м. Вишневці, що на Волині, в родині князів Вишневецьких, які вели свій родовід від великого князя литовського Ольгерда.

У 1550 р. Сигізмунд II Август призначив князя Дмитра старостою міст-фортець Черкас і Канева. Відтоді оборона від татарських набігів стала його обов’язком.

О. Штанко. Гетьман Вишневецький

Згодом король Сигізмунд II Август призначив Вишневецького стражником на Хортиці, де князь зводив фортифікаційні споруди. Звідси Байда вчиняв походи проти Османської імперії та Кримського ханства. Неодноразово він відбивав турецькі напади на Січ. Однак у жовтні 1557 р. Кримський хан організував похід на Січі. Вишневецький разом із козаками змушений був залишити Хортицю і відступити.

За таких обставин він перейшов на службу до московського царя Івана IV, де виконував обов’язки воєводи та воював з турками і татарами.

Невдовзі Вишневецький повернувся в підданство Сигізмунда II. У 1563 р. разом з польськими військовиками здійснив похід на Молдову. Під час однієї з битв зазнав поразки і пораненим потрапив у полон. Молдовські бояри відправили ув’язненого князя до Стамбула, демонструючи у такий спосіб свою вірність Османській імперії, супроти якої тривалий час боровся Д. Вишневецький. За наказом султана князя скинули на гаки з фортечного муру в одному зі стамбульських кварталів — Галаті.

Героїчна постать Вишневецького знайшла відображення в народній і літературній творчості. Так, козацькі чесноти, сила духу і незламність характеру Дмитра Вишневецького оспівуються в українській народній «Думі про Байду». Видатного письменника Пантелеймона Куліша цей історичний діяч надихнув на створення драми «Байда, князь Вишневецький». Його постаттю захоплювався історик Михайло Грушевський, який називав його «блискучим, променистим метеором».

Чому і як ушановують пам’ять Дмитра Вишневецького сьогодні?

1 — пам’ятник Дмитру Вишневецькому на Хортиці

 

2 — пам’ятник Д. Вишневецькому на Тернопільщині

3 — пам’ятна українська монета, присвячена Д. Вишневецькому; 4 — поштова марка України «Дмитро Вишневецький (Байда)»

4. ЧОМУ ЗАПОРОЗЬКУ СІЧ УВАЖАЮТЬ КОЗАЦЬКОЮ РЕСПУБЛІКОЮ

Визначте основні складники устрою Запорозької Січі, які свідчать про неї як про демократичну республіку.

Запорозька громада поповнювалася здібними до військової справи представниками різних національностей і соціальних верств.

Основною військовою організаційною одиницею Січі був курінь на чолі з курінним отаманом, на якого покладались обов’язки зарахування до війська та контроль за проходженням служби, розпорядження курінним майном. Окрім того, вони чинили суд над козаками свого куреня.

Вищим органом влади на Січі вважалася козацька рада. Право участі в ній мали усі козаки.

Козацька рада — збори козаків, на яких вирішували важливі питання (війни і миру, обрання гетьмана, козацької старшини тощо).

Ради збиралися періодично: на початку року в січні, на Великдень (навесні) та на свято Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня), а за потреби вирішення нагальних питань — у будь-який час. Зазвичай козацьку раду проводили на Січі. Однак відомі випадки, коли раду проводили поза межами Січі, там, де перебувало військо, тобто кіш.

Кіш — козацьке військо Січі.

На території Січі зазвичай зводили козацьку церкву. Найбільше козаки вшановували Пресвяту Богородицю. Свято Покрови вважалось у них одним із найголовніших.

Очільником коша був отаман, якого вибирали на щорічній січневій козацькій раді. Кошовий отаман відав військовим скарбом, представляв запорожців у зовнішніх відносинах, затверджував судові вироки. Його помічниками були писар, суддя, осавул. Вони також обиралися на загальній раді з-поміж авторитетних запорожців.

До нижчої групи старшини належали: довбиш (сповіщав за допомогою литавр про початок ради та виконував поліцейські функції), гармаш (очільник артилерії), товмач (перекладач з інших мов), кантаржій (охоронець вагів і мір, що слугували еталоном для торгівців), шафар (збирач податків на перевозах, що йшли на потреби козацтва).

Клейноди (від нім. klieinod — коштовність) — символи військової та цивільної влади у XV—XVIII ст.

Козацькі клейноди:

1 — бунчук — відзнака гетьмана і кошового, зберігалася у бунчужного;

2 — булава — відзнака гетьманської влади та кошового отамана на Січі;

3 — пернач, або шестопер, — відзнака полковника полку і паланки;

4 — корогва — військова відзнака, зберігалася у хорунжого;

5 — литаври — військові клейноди, що зберігалися у довбиша;

6 — каламар — символ влади писаря;

7 — печатка — військова, січова, полкова або сотенна — зберігалася у генерального чи полкового судді, а сотенна — у сотника

Клейноди передавалися старшині після її обрання.

На Січі діяв військовий суд. Найтяжчими злочинами вважалися зрада, порушення військової дисципліни, вбивство товариша й посягання на січове майно.

На основі схеми доведіть, що Запорозька Січ була козацькою республікою. Які органи керували Січчю? Як їх формували? Які функції кожного з них?

Домашнє завдання

1. Користуючись матеріалами підручника й іншими джерелами, підготуйте усне повідомлення або комп’ютерну презентацію на одну з тем: «Побут запорозьких козаків», «Запорозька Січ: адміністративний і політичний устрій».

2. Визначте причини і наслідки появи такої соціальної верстви, як козацтво.

3. Розгадайте кросворд.

По горизонталі:

2. Найважливіше релігійне свято на Січі. 3. Назва загону на Січі. 4. Назва козацького війська. 6. Ім’я, під яким Д. Вишневецький відомий у народній творчості.

По вертикалі:

1. Місцевість по обидва береги Дніпра, нижче порогів. 4. Відзнаки запорозького війська. 5. Вогнепальна зброя у козаків.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно