§ 6. УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО у XVI ст.

1. ЯК ВІДБУВАЛОСЯ ФОРМУВАННЯ КОЗАЦЬКОГО СТАНУ

З яких верств населення і чому формувався козацький стан? Складіть і стисло запишіть характеристику козацтва як окремого стану суспільства.

Із середини XVI ст. зростає кількість козаків та відбувається становлення козацтва як окремого суспільного стану. Помітна роль у цьому процесі належала дрібній шляхті. Покозачені шляхтичі долучилися до організації Війська Запорозького.

Які ознаки козацтва як соціального стану відображає художник?

А. Теленик. Поручник козацької хоругви й український реєстровий козак

Поповнювалося козацтво і міщанами, невдоволеними свавіллям власників міст і старост. За підрахунками історика Івана Крип'якевича, у деяких прикордонних районах покозачилися від 50 до 80 % міщан.

Поповнювалося козацтво й вихідцями з православного духовенства, невдоволеного погіршенням матеріального становища.

Із середини 90-х рр. XVI ст. розпочалося масове «покозачення» селян Київщини. Вже 1616 р. на цих територіях частка козаків серед їхніх мешканців становила понад 70 %.

Історики наголошують, що в Україні, на відміну від інших держав, відбувалося становлення специфічного козацького господарства.

Яку характеристику козацтва історик убачає основною? Чому?

Український історик Дмитро Наливайко про козацьке господарство

В усталених уявленнях про козака перша його іпостась, тобто виробничо-трудова, геть затінюється другою, воїнською; звідси поширене ототожнення козацтва з рицарством, зовсім не виправдане із соціально-економічного погляду. Насправді ж вільний труд на вільній землі невіддільний від самої суті козацтва і становить одну з його фундаментальних рис.

Козацтво швидко самоорганізовувалось як особлива група — стан населення. До середини XVII ст. завершується формування основних принципів «козацького устрою», який відзначався передусім демократичністю. Вони передбачали:

ліквідацію феодальної залежності й станової нерівноправності;

рівність у праві власності на землю та на сільськогосподарські угіддя;

можливість займатися промислами й торгівлею;

вільний вступ до козацького стану будь-кого незалежно від станової чи національної приналежності;

право участі в органах самоуправління.

Козацтво спромоглося виробити кодекс своїх «прав і вольностей» — неписаних норм, які визначали його соціальний статус у суспільстві.

Які особливості козацького стану відображено на ілюстраціях? Поясніть кожну з них.

Й. Брандт. Запорожці

Ф. Красицький. Гість із Запоріжжя

2. ЯКЕ КОЗАЦТВО НАЗИВАЛИ РЕЄСТРОВИМ

Як і чому було створено реєстрове козацтво? Як це вплинуло на формування козацького стану?

Київські воєводи, черкаські і канівські старости підтримували тісні контакти з козаками, організовували козацькі загони для захисту прикордоння, постачали козакам коней, зброю, харчі. Навзамін отримували частину здобичі, захопленої вояками під час походів. Ці загони залучалися до служби у конвойних командах, які використовували для охорони під час поїздок або ж для відсічі ворожих нападів.

Я. Матейко. Остафій Дашкович — черкаський староста

Південноукраїнські старости вважали козаків єдиною реальною силою в боротьбі проти татарської агресії, про що неодноразово доповідали уряду. З початком Лівонської війни між Литвою і Московським царством виникла потреба поповнити збройні загони магнатів. Київський воєвода Костянтин Острозький запрошував козаків на службу за грошову плату. Цілком природно, що для обліку козаків упроваджувалися їхні списки, або ж реєстри.

Стурбовані чисельним зростанням козацтва правлячі кола Литви і Польщі намагалися його розколоти.

Універсалом від 5 червня 1572 р. король Сигізмунд II Август наказав провести набір козаків на військову службу. Такий загін у складі 300 осіб було підпорядковано «старшому судді усіх низових козаків», призначеному урядом. Прийнятих на державну службу вносили до реєстру, звідки вони й дістали назву «реєстрових козаків». Відтоді козаками офіційно визнавали тільки тих, кого було внесено до реєстру. Усі інші, тобто основна частина козаків, залишалися за межами стану.

Чисельний склад реєстрового війська не був сталим. Новий король Речі Посполитої Стефан Баторій у 1578 р. вибрав на службу з-поміж козаків шістсот осіб. Їхнім вищим командиром призначався черкаський староста князь Михайло Вишневецький. Король дав реєстровцям козацькі клейноди.

Працюючи з документом, визначте, які обов’язки мали на державній службі реєстрові козаки. Які положення свідчать про те, що влада Речі Посполитої намагалася використати реєстровців проти низових козаків Запорозької Січі?

З «Постанови щодо низовців», затвердженої королем Стефаном Баторієм 16 вересня 1578 р.

Перед паном старостою мають скласти присягу на вірність і йому послушними бути... не воювати землі Волоської не чинити в ній жодних шкод і розрух, а якщо хтось би це чинив, мали б бити як нашого коронного неприятеля. Так само мають триматися щодо Білгорода, Очакова, Тягині, сіл і степів їхніх, аби там шкод жодних не чинили, ані не позволяли чинити цареві кримському, його землям, людям, улусам... однак мають давати нам знати про царських людей; взагалі будуть поступати відповідно до наших наказів.

Як одягалися та озброювалися реєстрові козаки?

За службу король платив козакам, віддав місто Чигирин під резиденцію і місто Трахтемирів із Зарубським монастирем — під шпиталь для старих і покалічених. Реєстрове військо дістало офіційну назву «Запорозького». На відміну від попередніх наборів, усім реєстровим козакам, окрім грошової винагороди, надавалися спеціальні суспільні права та привілеї. Вони звільнялися від сплати податків, вилучалися з підпорядкування місцевої адміністрації. За ними було також закріплено право на землеволодіння.

С. Шаменков. Реєстрові козаки кін. XVI — поч. XVII ст.

3. ЯКИМИ БУЛИ КОЗАЦЬКІ ВІЙНИ наприкінці XVI ст.

Якими були причини козацьких війн? Де і як вони відбувалися?

Наприкінці 70-х й у 80-ті роки XVI ст. козацькі загони здійснювали збройні напади на Молдову, на степові дороги Лівобережжя, на кримські улуси і навіть морем — на Гезлеве (сучасне м. Євпаторія). Як піддані короля Речі Посполитої такими діями вони створювали конфлікти між турецьким султаном і королем.

Влада Речі Посполитої намагалася приборкати козаччину заборонами на суходільні і морські походи. Так, у 1583 р. було страчено писаря Війська Запорозького і 30 козаків, яких звинуватили в нападі на турецькі укріплення на Дністрі та в розповсюдженні чуток, що вони зробили це за наказом короля.

Окрім того, деяким реєстровим козакам не виплачували гроші за службу короні, що також загострювало стосунки між державною владою і козацтвом.

У 1589 р. стався один із найбільших за ті часи татарських набігів на Поділля і Галичину. Татарські загони дійшли до Львова, і тільки об’єднаними зусиллями шляхти та козаків їх удалося відбити. Одночасно султан почав готувати військовий похід, погрожуючи вислати в Україну 200 тис. вершників і самому винищити козаків, якщо вже Річ Посполита, як він заявляв, безпорадна щодо власних підданих. Унаслідок цього сейм ухвалив «Порядок щодо низовиків і України».

Які вимоги до козацтва містив документ? Як ви думаєте, чи були ним задоволені козаки? Чому?

«Із Порядку щодо низовиків і України»

Відносно людей, які перебувають на Низу в Запорожжі: нехай коронний гетьман, зібравши... відомості про військо у тих місцях, так упорядкує територію, на якій мешкають ці люди, щоб вони... підлягали владі призначеного їм начальника із числа шляхти. Усі повинні скласти присягу нам і Речі Посполитій, обіцяючи, що вони: ніколи поза волею гетьмана та його уповноважених не переходитимуть кордонів Корони ні водою, ні сушею з метою грабунку і війни із сусідніми державами... не прийматимуть нікого до свого товариства поза волею старшин, а старшина — без дозволу гетьмана. У гетьмана ж завжди має бути їх реєстр, щоб той мав про них точні відомості.

Окрім того, місцевій шляхті під загрозою покарання заборонялося постачати козакам харчі і зброю.

Усе це призвело до загострення соціальних протиріч. У грудні 1591 р. загін реєстрових козаків під керівництвом гетьмана Криштофа Косинського здійснив наступ на м. Біла Церква проти князя Януша Острозького. Цей наступ реєстровців став поштовхом до збройного конфлікту, що згодом охопив Київське, Волинське, Брацлавське і Подільське воєводства.

Невідомий художник. К. Косинський

У шляхетських маєтках, насамперед в Острозьких, повсталі забирали документи, зброю, коней, продовольство. Криштоф Косинський вимагав від населення присягати йому як козацькому гетьману. Таку присягу склали жителі Білої Церкви, Переяслава, Богуслава й Корсуня.

Король Речі Посполитої сприйняв ці події лише як особистий виступ К. Косинського проти князя Януша Острозького і не надав йому допомоги. Тому Острозькі самостійно зібрали надвірне військо й почали наступ на козаків. На початку лютого 1593 р. під містечком П'ятка (нині Житомирська область) відбувся бій, у якому козаки зазнали поразки. Однак умови їхньої капітуляції зводилися лише до зобов'язання утримуватися від конфліктів із князями Острозькими, а також позбавити Косинського гетьманства. Невдовзі козаки відійшли на Запорожжя.

Навесні 1593 р. об’єктом козацьких претензій став черкаський староста князь Олександр Вишневецький, якому Косинський не міг пробачити участі в бою під П’яткою. Підступивши у травні під Черкаси, 2-тисячний козацький загін готувався до штурму, але після того, як в одній із сутичок загинув Косинський, козаки відступили. Улітку напад повторився, але цього разу — успішно, бо Вишневецький був змушений піти на поступки. Згідно з укладеною між ним і запорожцями угодою козаки отримали право вільно виходити на Низ і повертатися. Також учасникам воєнних дій 1591—1593 рр. гарантувалася амністія.

На основі схематичної карти, тексту й ілюстрації розкажіть про козацьку війну під проводом Криштофа Косинського.

Козаки в бою (сучасний малюнок)

Протягом 1594 — першої половини 1595 рр. козацтво, домагаючись розширення прав і вольностей, активно бере участь у боротьбі з турками і татарами на території Молдови. Козацькі походи на ці землі очолювали Григорій Лобода, Северин Наливайко та ін.

Схематична карта козацьких виступів 1591—1593 рр. під проводом К. Косинського

У 1594—1596 рр. спалахнуло нове повстання під керівництвом Северина Наливайка. Родом із Поділля, з родини дрібного боярина, спочатку він козакував, а згодом опинився на службі в Костянтина Острозького — командував надвірною сотнею. Навесні 1594 р. очолив загін «із охочих людей» і став іменуватися «запорозьким гетьманом», хоча насправді ним і не був. Завдяки організаторським і воєнним здібностям Наливайко став найвпливовішим керівником повстання. Протягом червня-липня зайняв Теребовлю, Городок, Гусятин, Сатанів та інші міста, спустошив чимало маєтків.

О. Базилевич. Брати Северин і Дем’ян Наливайки в Острозі

Після завершення молдовських походів козацтва, з вересня 1595 р., Северин Наливайко основну увагу зосередив на українських і білоруських територіях. Він здійснив похід на Волинь (зайняв Луцьк) і південні землі Білорусі (дійшов до Могильова). Поруч із ним діяли загони Григорія Лободи та Матвія Шаули.

Простежте за схематичною картою, де і як відбувалися події козацьких війн 1594—1596 рр.

Проти повстанців виступило 6-тисячне польське військо. Роз’єднані сили повстанців змушені були відступити в район Києва. Звідти вони вирушили до Білої Церкви, де їм нарешті вдалося згуртуватися. Неподалік від неї на початку квітня відбулася битва, у якій обидві сторони зазнали значних втрат. Повстанці прорвалися до Трипілля, де переправилися через Дніпро.

У травні 1596 р. каральне військо оточило повстанський табір у Солониці. Упродовж двох тижнів повстанці оборонялися, але зрештою польське військо їх розгромило. Наливайка було страчено у Варшаві.

Причини поразки козацьких війн кінця XVI ст.

Козаки-повстанці не мали чіткої програми дій.

Серед повстанців не було згуртованості та єдності, протягом тривалого часу вони діяли розрізнено на різних територіях.

У повстанському середовищі відбувалися внутрішні чвари.

Низька маневреність повстанського війська.

Повстання не переросло у загальнонародну національно-визвольну боротьбу, бо повсталі боролися не за свободу українського народу, а за власні станові інтереси.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Коли і з кого формувався окремий стан суспільства — козацтво?

2. Коли з’явилося реєстрове козацтво?

3. Коли і як відбувалося повстання під проводом К. Косинського?

4. Які були основні події повстання С. Наливайка?

5. Які наслідки для подальшої історії козацтва мали козацькі війни кінця XVI ст. ?

6. Які риси очільників і учасників козацьких війн відобразили автори сучасних пам'ятників?

Пам’ятник повстанню Криштофа Косинського у м. Біла Церква (Київська обл.)

Пам’ятник Северину Наливайку на його батьківщині у м. Гусятин (Тернопільська обл.)

Домашнє завдання

1. Поміркуйте, чи збігається ваше бачення історичної особистості Северина Наливайка з описом української поетеси Ліни Костенко.

Був молодий і гарний був на вроду,

І жив. і вмер, як личить козаку.

За те. що він боровся за свободу,

Його спалили в мідному бику.

2. Подумайте, з якою метою С. Наливайка відображено на сучасних марках і монетах. Чому ви так вважаєте?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно