§ 12. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО в XVI ст.

1. ЯКИМИ БУЛИ УСТРІЙ І ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА КРИМСЬКОГО ХАНСТВА

Як будувалось управління Кримським ханством? Якими були економічні джерела існування ханства?

У XV столітті було створено державу, яку турки та їхні європейські сусіди називали «Кримським ханством» (за назвою першої столиці — Кирим). У Речі Посполитій цю державу називали «Перекопською Татарією». У документах кримських ханів їхня держава називалася «Тахт-і-Крим» («Кримський престол»). У 1532 р. було засновано місто Бахчисарай («Палац у садах»), що згодом став новою кримською столицею. Окрім Кримського півострова, під владою кримських ханів були і території Північного Причорномор’я. Між кримською і руською укріпленими смугами Диким Полем кочували невеликі орди, залежні від хана. Територія, де кочував один такий загін, називалася татарським улусом. За Дніпром, у Приазов’ї, починалися стійбища Ногайської Орди, частина якої з середини XVI ст. теж була залежною від Криму.

Знайдіть на карті 1 території, названі в тексті, і розкажіть про особливості їхнього становища.

Більшість населення ханства становили кримські татари. Перша згадка цього етноніма зафіксована на початку XVI ст. Кримські татари складалися з трьох етнічних груп: передгірних татар, південнобережних татар та нащадків ногаїв. Усі вони сповідували мусульманську релігію.

Кримським ханством правив рід Гіреїв. Після встановлення залежності ханства від Османської імперії стосунки між ними ґрунтувалися на основі між династичної унії. Згідно з нею Гіреї визнали зверхність Османів, включно з їхнім правом призначати та усувати кримських ханів.

За формою правління ханство було монархією. Управління здійснювали хан і державна рада — диван, що складалася з радників хана, його старшої дружини або матері і представників вищої знаті.

До верхівки суспільства належали великі землевласники — беки, представники військової аристократії — мурзи і священики. Беки стояли на чолі родів, що об’єднувалися у племена. Беки мали право суду, встановлювали розміри податків. За наказом хана вони зобов’язані були відряджати військо. Мурзи за службу одержували від беків землі й винагороди.

Яким чином формували державну скарбницю кримські хани?

Історик Олекса Гайворонський про внутрішню політику кримських ханів

Кримські хани податків на власне утримання не збирали. Податки, звісно, в державі існували, але вони йшли на користь беїв: півострів був поділений на бейліки — вотчини вельможних родів. Який дохід мали хани? Він складався передусім із подарунків від сусідніх країн — дружніх і формально васальних, а також асигнувань від османських султанів — як прямих, так і через кримські митниці. Кримські правителі мали вигоду з карбування монети. Також вони були номінальними власниками всіх незаселених земель ханства, зокрема й соляних озер — а кримська сіль ішла на експорт. Ще одним джерелом їхніх прибутків була савга — 10—20 % воєнної здобичі кримських військ.

К. Боссолі. Бахчисарай

Знать володіла землею, що забезпечувало їй владу над татарами-скотарями, яких називали «чорним народом». На території Кримського ханства закріпилося кілька форм розподілу землі: ханське землеволодіння, володіння знаті, султанське землеволодіння, мурзинське землеволодіння й общинні землі.

Більшість населення займалася сільським господарством. Тут вирощували пшеницю, ячмінь, фрукти й овочі, виноград, льон. Із кримського меду готували східні солодощі. Головним заняттям скотарів було вівчарство. На південному березі та в передгір’ї татари швидко перейшли до осілого способу життя, а в степу ще довго зберігався кочовий. Важливим промисловим виробництвом у Криму був видобуток солі (володіння хана), яку продавали на українські землі, Польщу і Туреччину. Щорічно з Криму вивозили до півтори тисячі возів солі. Добре розвиненим було ремісництво. У сусідніх країнах славилися кримські кинджали та ножі.

Центрами кримської торгівлі були Перекоп, Кафа й Гезльов (Євпаторія). На півострів завозилися хутра, тканини, шкіри, залізо, зброя, тютюн, продовольство. Татари продавали шовк, вино, а особливо сіль.

Регулярного війська у кримських татар не було. Хан і мурзи збирали добровольців, кількість яких сягала до 100 000. У походи і набіги татари ніколи не брали артилерії та обозу. Кожен воїн мав із собою трьох-чотирьох коней. Це давало змогу рухатися дуже швидко, постійно змінюючи втомлених коней. Кримське військо було дуже рухливе: за день могло подолати близько 120 км. Зазвичай кримські татари озброювалися шаблями, ножами, луками, пізніше й вогнепальною зброєю. Окрім зброї, воїни брали в похід кресала, мотузки, компаси, котли, шкіряні відра, дерев’яні жердини для наметів.

Використовуючи ілюстрації, розкажіть, що нового ви дізналися про Кримське ханство у XVI ст.

1 — хан Менґлі І (посередині) зі своїм старшим сином Мехмедом (ліворуч) перед султаном Баєзедом II (праворуч), мініатюра XVI ст.;

2 — кримські татари XVII ст.;

3 — Ю. Нікітін. Заснування Бахчисарая ханом Сахіб-Гіреєм;

4 — Є. Корнєєв. Кримські татари;

5 — Татарка (західноєвропейська гравюра 1648 р.)

Атаки починалися за сигналом. На початку бою татари завжди намагалися обійти ліве крило супротивника для того, щоб зручніше було стріляти з лука.

Татарські набіги відбувалися переважно взимку, замерзлими річками. Вперед висувалися розвідники, а потім починали рух основні сили війська або орди. Після захоплення здобичі загони поверталися в Крим.

Суттєві зрушення у внутрішній політиці Криму сталися за правління Сахіба І Гірея (1532—1551) — визначного кримськотатарського реформатора. Для економічного посилення ханства він схиляв кочівників-ногайців, які мешкали у кримських степах, переходити до осілого способу життя й землеробства, щедро роздаючи землі тим, хто погоджувався осісти.

Ю. Нікітін. Портрет хана Сахіба І Гірея

Опишіть на основі тексту та ілюстрацій, як були озброєні і як воювали татарські війська.

1 — О. Федоров. Кримськотатарський воїн;

2 — Переправа татар через Дунай (східна мініатюра XVI ст.);

3 — Битва між поляками і татарами. Титульна сторінка «Опису Capматії Азійської та Європейської», 1521 р.

Іншим важливим кроком стало облаштування морського порту в Гезльові (нині Євпаторія) — єдиного порту країни. Сахіб І Гірей завершив зведення Бахчисарайського ханського палацу.

Він продовжив військову реформу, заснувавши корпус капи-кулу (аналог турецьких яничарів) і перебудувавши фортечні споруди на Перекопі (Op-Капу). Слово «Ор» на кримськотатарській мові означає «рів». Як випливає з назви, фортецю було споруджено на перекопаному місці — на Перекопському рові. Перекоп — важлива турецько-татарська фортеця, яка закривала єдиний сухопутний прохід у Крим через Перекопський перешийок. Під час бойових дій у цьому районі фортеця ставала резиденцією кримського хана. Перед походами на північ тут збиралися й перерозподілялися татарські війська.

На основі тексту та ілюстрації розкажіть, який мала вигляд і яку роль відігравала в обороні країни Перекопська фортеця.

Макет перекопських укріплень (3D-реконструкція). Перекопська фортеця (Ор-Капу)

2. ЯКИМИ БУЛИ ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ

Визначте й запишіть основні напрями зовнішньої політики Кримського ханства. Поясніть її особливості.

Зовнішньополітична діяльність Кримського ханства не спрямовувалася на захоплення й утримання чужих територій. Крим славився як серйозна сила, здатна до руйнівних військових ударів. Однак зазвичай хани намагалися послабити ту із сусідніх держав, яка вважалася найбільш потужною.

Водночас кримські хани добре усвідомлювали вразливість своєї держави. У XVI ст. найбільша загроза для Криму надходила не зі слов'янської Півночі, а з ординського Сходу. Кочовики Поволжя й Прикаспію постійно вдиралися в Крим, і кримські хани ледве стримували їхній тиск. Саме на захист Криму від загрози з боку Степу й була в основному спрямована зовнішньополітична діяльність кримських правителів тих часів.

Для Османської імперії спокій у Східній Європі був важливою умовою для міжнародної торгівлі. Воєнна міць Кримського ханства у Північному Причорномор’ї відповідала інтересам Османської імперії. Ханство оберігало османські кордони, постачало невільників і при цьому не потребувало додаткових витрат.

Кримський хан самостійно організовував воєнні кампанії в Північному Причорномор’ї, передусім набіги за ясиром (невільниками). Зокрема, наприкінці XVI ст. кількість проданих у Кафі (нині м. Феодосія) невільників становила 17,5 тис. осіб щорічно.

Спираючись на текст та ілюстрації, поясніть, як захоплювався ясир. Які, на вашу думку, були наслідки загарбницьких набігів для українських земель?

1 — татари в поході (фрагмент фільму Є. Гофмана «Вогнем і мечем»);

2 — татари з ясиром (гравюра 1530 р.);

3 — продаж невільників у Кафі (малюнок XVIII ст.)

Завезення ясиру до Османської імперії було організованим, обкладалося митом і ринковими податками, що призначалися за кожну душу і залежно від статі та віку невільника. Однак спочатку бранців перепродавали работоргівцям на степових базарах, що тимчасово виникали при татарських шляхах. Значна кількість невільників залишалася у володінні кримських татар, і податки збиралися до ханської скарбниці.

Чималих втрат ясир завдавав населенню України. Найчастіше зазнавали татарських нападів Південна Київщина і Переяславщина. Проте значні людські втрати через ясир не зупиняли колонізації Степу українцями. Хани самостійно укладали союзи та приймали рішення про воєнні походи. Їхні війська не лише організовували набіги на сусідів, а й укладали тимчасові угоди з одними державами проти інших, брали участь в османських походах. Наприкінці XVI ст. Кримське ханство досягло своєї найвищої могутності. Йому сплачували данину Молдова, Польща і до 1685 р. Московське царство.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Яким був суспільний устрій Кримського ханства протягом XVI ст.?

2. Чим характеризувалося господарське життя кримських татар?

3. Які реформи впровадив Сахіб І Гірей?

4. Із якими країнами воювало Кримське ханство в XVI ст.?

5. Про яке явище розповідає народна пісня? Наведіть відповідні приклади.

Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити,

Витоптала орда кіньми

Маленькії діти,

Котрі молодії —

У полон забрано;

Як заняли, то й погнали

До пана, до хана

6. Чому військо кримських татар вважалось одним із найсильніших у тогочасній Європі?

7. У чому полягали особливості зовнішньої політики Кримського ханства?

8. Чи було Кримське ханство, на вашу думку, міцною державою? Чому?

Домашнє завдання

1. Як ви вважаєте, чому величезні людські втрати через ясир не зупиняли колонізації Степу українцями?

2. Складіть розгорнутий план відповіді: «Кримське ханство у XVI ст.»

скачать dle 11.0фильмы бесплатно