§ 20 УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО

1. ЯКИМ БУВ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

На яких засадах козаки розбудували адміністративно-територіальний устрій? Як ви вважаєте, чому?

Спочатку козацьке самоврядування поширювалося тільки на територію Запорозької Січі. Саме там уперше на українських землях утверджувалися демократичні засади.

Спираючись на карту 3, визначте кордони козацької держави та її сусідів.

Адміністративний поділ дублював структуру війська: територіальні одиниці відповідали бойовим підрозділам. Найнижчим був курінь, до якого входило від 10 до 40 вояків певного хутора, села чи частини міста. Очолював курінь виборний курінний отаман, а місцевою громадою, яка споряджала на війну козацький загін, у селах керував виборний війт. Курені об’єднувалися у сотню, якою командував призначений полковником сотник. Сотня зазвичай охоплювала до 200—300 вояків.

Сотні об’єднувались у полки і підпорядковувались полковникам, призначеним гетьманом. Полкова старшина складалася з осавула, обозного, судді, писаря, хорунжого. Кількість полків не завжди була однаковою, а до складу полку могло входити від 11 до 22 сотень. Полковникам належали як військові, так і широкі адміністративні та судові повноваження.

Резиденцією гетьманського апарату, а отже, і столицею держави, як і раніше, був Чигирин (нині райцентр на Черкащині).

Резиденція — постійний осідок, місце перебування глави держави, уряду та ін.

Про що говорить наявність резиденції в гетьмана Б. Хмельницького? Чому Чигирин уважався гетьманською столицею?

Резиденція Богдана Хмельницького в Чигирині (сучасний вигляд)

Спираючись на текст і схему, поясніть особливості адміністративно-територіального устрою козацької держави. Як поєднувалися цивільна і воєнна влади?

За схемою І. Стороженка «Полково-сотенний устрій держави Б. Хмельницького та її збройних сил за Зборівським договором 1649 р.»

Автономією користувалася Запорозька Січ, яка підлягала безпосередньо гетьманському правлінню. Вона не входила до жодного з полків і обирала кошового отамана.

2. ХТО І ЯК КЕРУВАВ КОЗАЦЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ

На основі тексту складіть схему «Політичний устрій козацької держави».

Устрій держави зумовлювався воєнним станом, у якому опинилася Україна, що навіть позначилося на самій її назві — держава Війська Запорозького.

Як, на думку полковника, змінився державний устрій порівняно із владою Речі Посполитої? Чому він став саме таким на початку 50-х рр. XVII ст.?

Із заяви козацького полковника Пилипа Уманця початку 1650-х рр.

А тепер у нас за ласкою Божою [...] тут у всім краю Сіверському Богдан Хмельницький, гетьман усього Війська Запорозького! А пан полковник у нас тепер за воєводу, а пан сотник за старосту, а отаман городовий за суддю...

Найвищим представницьким органом була Генеральна військова рада. Участь у ній брали ті, хто належав до козацького стану, іноді й представники від міщан, духовенства, а в окремих випадках і селяни (так звана чорна рада). Генеральну військову раду скликали окремими універсалами гетьмани. Рішення ухвалювали за згодою більшості. На ній обирали гетьмана і вищу козацьку старшину, розглядали питання війни і миру, обговорювали зовнішньополітичні справи, а іноді й справи внутрішньої політики та судочинства.

Гетьман — керманич козацької держави — обирався козаками пожиттєво як верховний правитель. Він очолював усі стани, користуючись правом вищої адміністративної та судової влади.

Верхівку влади становила генеральна старшина: наказний гетьман (для командування окремими з’єднаннями під час бойових дій), обозний, суддя, писар, два осавули, хорунжий і бунчужний. У віданні генерального писаря перебувала Генеральна військова канцелярія — дипломатичні та адміністративні служби. Генеральний обозний керував збройним постачанням армії і суто військовими питаннями. Він відав обозом, а також артилерією козацького війська. На генерального хорунжого покладали обов’язки з охорони головної хоругви (прапора) козацького війська та своєрідного ад’ютанта, який виконував особливо важливі військові і дипломатичні доручення гетьмана. Генеральні судді (зазвичай їх було двоє) завідували гетьманським судом. Існувала у державі і фінансова служба, очолювана гетьманським підскарбієм.

Схарактеризуйте зміст кожного із зображень, спираючись на текст параграфа.

1 — портрет Богдана Хмельницького в Іллінській церкві в Суботові (XVII—XVIII ст.).;

2 — Військова рада на Січі;

3 — С. Васильківський. Писар військовий;

4 — Д. Нарбут. Вибори кошового

За державні клейноди служили гетьманська булава, корогва, гетьманський бунчук і печатка Війська Запорозького із зображенням козака з рушницею на плечі та шаблею при боці.

Козацька держава мала потужні збройні сили (понад 100 тисяч вояків). Основою війська стало реєстрове й запорозьке козацтво, довкола якого гуртувалися покозачене селянство та міщани. Більшість козацького війська становила піхота. Окрім неї, були кіннота, артилерійські підрозділи, підрозділи розвідки, загони постачання (зброї, боєприпасів, продовольства), фортифікаційної та прикордонної служб, загони варти.

3. ЧИМ ХАРАКТЕРИЗУВАЛОСЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

Які зміни відбулись у соціальній структурі та становищі населення у козацькій державі?

Значні зрушення відбувалися у соціально-економічному житті населення. До них насамперед можна віднести ліквідацію великого і середнього феодального землеволодіння, фільварково-панщинної системи. На зміну їм прийшло козацько-селянське дрібне землеволодіння, яке стало провідною формою господарювання.

Суттєво змінилася соціальна структура українського суспільства.

Якими були основні суспільні стани в Українській козацькій державі? Чим нова структура відрізнялася від попередньої?

Провідним привілейованим станом українського суспільства було козацтво. За козаками закріплювалися права власності на землю, звільнення від податків, участі в політичному житті. Головним обов’язком козака була військова служба, яку він ніс за власний рахунок. Із козацької старшини формувалася нова українська знать, яка змінила польську. Вона поступово зосереджувала у своїх руках владу, землю і навіть обмежувала свободу селян та простих козаків, що загострювало соціальні конфлікти.

Селянство, завоювавши особисту свободу і право земельної власності, потрапило в залежність від держави. Селяни залишалися податним станом, але їхні грошові податки і натуральні платежі помітно зменшилися.

Шляхта тепер складалася із середніх і дрібних землевласників, які приєдналися до Богдана Хмельницького і пішли на певні поступки іншим станам. Гетьман намагався зберігати привілейоване становище шляхти в суспільстві.

Щодо населення міст, то воно так само, як і українська православна шляхта, у роки війни зберегло за собою «давні права і вольності». Між міщанами й козаками тепер не існувало жорсткого бар’єру. У житті міщан сталися позитивні зрушення, пов’язані з усуненням національно-релігійних перешкод у самоврядуванні, заняттях торгівлею, ремеслами, промислами.

Православне духовенство разом із українським населенням боролося проти польського панування, виступало послідовним захисником національних інтересів. Позиції церкви зміцнилися завдяки підтримці гетьманської влади.

Виборність старшини і відсутність жорстких бар’єрів між козацтвом та іншими соціальними верствами і групами надали козацькій державі демократичного характеру.

Діяльність державного апарату, утримання війська, дипломатична діяльність потребували чималих коштів. Гроші надходили від прикордонного торгового мита з товарів, що привозилися та вивозилися. Населення сплачувало натуральну данину на утримання війська, а гроші — за землю і податки (за шинкарство, продаж тютюну та ін.).

4. ЯКУ ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ ПРОВОДИВ БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

Які були цілі зовнішньої політики Богдана Хмельницького? Чи можна вважати її успішною?

Зовнішню політику козацької держави визначала Генеральна військова рада, а керував та координував гетьман.

У чому полягали обов’язки дипломатичної служби козацької держави?

Історик Валерій Степанков про дипломатичну службу козацької держави

На основі козацьких традицій склався власний церемоніал прийому послів, ведення з ними переговорів та організації пересування державою. Форма прийому залежала від рангу особи, яка приїжджала, політичного статусу того, хто її відрядив, і покладеної на неї місії. Участь гетьмана в зустрічі посольств практикувалася рідко; це виконував хтось із генеральної старшини. Секретні питання обговорював лише гетьман наодинці з послом.

Дипломатична служба мала у своєму складі перекладачів, секретарів, посланців і послів. Велика увага приділялася оформленню документації. Листи, адресовані монархам, підписувалися гетьманом і скріплювалися печаткою. Інколи гетьман вдавався до титулатури «Божою милістю», що використовувалася європейськими монархами. Зазвичай зміст договорів не розголошувався і був відомим обмеженому колу осіб.

Зусилля дипломатичної служби козацької держави спрямовувалися на збереження союзу з Кримським ханством, пошук порозуміння з Османською імперією, залучення правителів Московської держави й Трансильванського князівства до боротьби за корону Речі Посполитої. Згодом гетьман активізував дипломатичні відносини із Туреччиною, представляючи Україну як незалежну державу. 1649 р. було підписано договір між Військом Запорозьким і Туреччиною.

Й. Гловацький. Переговори Б. Хмельницького з польським послом під Замостям

Чому цей договір можна вважати важливою дипломатичною подією?

Із Договору між турецьким султаном і Військом Запорозьким та народом руським про торгівлю на Чорному морі

1. Цісар турецький дозволяє козацькому війську та його державі плавати по Чорному морю до всіх своїх портів... і до портів чужоземних держав... зупинятись у портах коли захочуть... 2. Звільняє їхніх купців від мит, оплат і податків на сто років... 5. Щоб затримати свавільних людей на море вибігати, Військо Запорозьке... заснує кілька міст нижче порогів, звідки торгівля має іти і безпека на морі буде зміцнена. Християнських в’язнів у турків... козацьким купцям можна викуповувати.

Значну роль у дипломатії козацької держави відігравали Молдова, Волощина і Трансильванія. Вони межували з Україною і перебували в близьких відносинах із Польщею. Тож Хмельницький та його урядовці шукали підтримки у цих держав. Останні намагалися реалізувати свої інтереси в оновленому дипломатичному просторі. Зокрема, Трансільванський князь Юрій (Д’єрдь) Ракоці налагодив зв’язки з Хмельницьким, і вони почали здійснювати обмін посольствами.

Здобутком дипломатії козацької держави було й уникнення загострення відносин із Московією та початок контактів зі Швецією.

Із південно-європейських держав дипломатичні відносини з Україною підтримувала Венеція, яка на той час воювала з Туреччиною і мріяла про виступ Війська Запорозького проти Туреччини.

Перевірте засвоєне на уроці

Працюючи в парах, перевірте одне одного і полічіть бали, які ви отримали за правильні відповіді.

1. Як називалася держава, створена Богданом Хмельницьким? (0,5)

2. Покажіть на карті 3 територію і кордони козацької держави. (1)

3. Яким був адміністративно-територіальний поділ Війська Запорозького? (2)

4. Назвіть найвищий орган влади у козацькій державі. (0,5)

5. Хто очолював виконавчу владу? (0,5)

6. Як будувалася центральна влада? (1)

7. Як будувалася влада на місцях? (1)

8. Як розбудували армію? (0,5)

9. Які соціальні стани відігравали основну роль у державі? (2)

10. Як розвивалася економіка козацької держави? (2)

11. Охарактеризуйте зовнішню політичну діяльність Війська Запорозького. (3)

Домашнє завдання

1. Чи можемо ми стверджувати, що створення Української козацької держави в середині XVII ст. — це продовження традицій української державності, яке сприяло розвитку української нації? Свою думку доведіть.

2. Складіть таблицю «Держава Богдана Хмельницького» за схемою: територія, державний устрій, адміністративно-територіальний устрій, фінансова система, міжнародні відносини, державна символіка.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно