Укладення Берестейської церковної унії
- 16-10-2022, 14:34
- 324
8 Клас , Історія України 8 клас Гісем, Мартинюк (поглиблене вивчення 2021)
§ 6. Укладення Берестейської церковної унії
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
про причину укладення, передумови, сутність і наслідки Берестейської унії; як відбувався розвиток полемічної літератури; визначення понять «Берестейська церковна унія», «українська унійна (греко-католицька) церква», «полемічна література».
ПРИГАДАЙТЕ
1. Якими були особливості церковного життя на українських землях у XVI ст.? 2. Що таке «право патронату»? Яку роль воно відігравало в церковному житті? 3. Як вплинуло на церковне життя укладення Люблінської унії?
1. ПРИЧИНИ Й ПЕРЕДУМОВИ ОБ’ЄДНАННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ І КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКОВ. Православна церква на українських і білоруських землях у складі католицької Речі Посполитої перебувала в глибокому занепаді. Ситуація ускладнювалася через загрозу поширення протестантизму й посилення наступу католицизму. Не зупиняючись на боротьбі проти протестантизму, католицизм також піддавав нищівній критиці вади руського православ’я. Порятунком від них частина православних ієрархів вважала перехід православної церкви в підпорядкування Папи Римського.
Тогочасні європейські державні та церковні діячі неодноразово обговорювали питання відновлення єдності християнської церкви. Інтерес до цього посилився в умовах розгортання Контрреформації. У Речі Посполитій ідею унії (об’єднання) православної та католицької церков поширювали єзуїти. Зокрема, польський проповідник-єзуїт Петро Скарга видав книгу «Про єдність Церкви Божої під одним пастирем та про грецьке від тої єдності відступлення», у якій доводив необхідність об’єднання двох церков. І хоча в цьому творі висловлювалося критичне ставлення до православ’я, саме П. Скарга відіграв роль натхненника православного релігійного відродження першої половини XVII ст. в Україні. У відповідь з’явилися численні твори православних письменників-полемістів (про них ви дізнаєтеся далі в параграфі).
Проповідь П. Скарги. Художник Я. Матейко. 1864 р.
Пам’ятний хрест на честь Берестейської унії в м. Чернівці. Сучасний вигляд
Що стало головною причиною укладення унії православної та католицької церков?
Берестейська унія (фрагмент). Фотокопія
Питання церковної унії обговорювалося представниками Папи Римського з українсько-білоруською православною знаттю. Загалом вона позитивно сприймала можливість об’єднання за умови, що воно відбудеться на рівноправних засадах. Завдяки унії знать прагнула оновити православну церкву, наблизити її до потреб часу.
Українсько-білоруські православні єпископи, які поділяли унійні настрої, вбачали в об’єднанні шлях до подолання кризи православної церкви. Вони вважали, що завдяки цьому позбудуться принизливої для духовенства залежності від торгово-ремісничого населення, об’єднаного в братства. Православні єпископи сподівалися, що унія сприятиме досягненню православними фактичної рівності в правах із католиками в Речі Посполитій, дозволить православним ієрархам, як і католицьким, отримати місця в сенаті.
Польська влада всіляко підтримувала прагнення схильних до унії православних ієрархів, підкреслюючи, що єдина віра є чинником зміцнення держави. Церковна унія розглядалася нею як шлях до закріплення українських і білоруських земель під польською зверхністю.
В українському суспільстві також існували противники об’єднання церков, яких очолював князь В.-К. Острозький. Спочатку він ставився до унії прихильно. Князь і його прибічники вважали, що до унії увійде вся східна церква, а об’єднання відбудеться на рівноправних засадах православної та католицької церков. Проте усвідомивши, що влада Речі Посполитої та представники Папи Римського прагнуть іншого, князь виступив проти унії.
Берестейська церковна унія — церковна угода 1596 р., за якою більшість ієрархів Київської православної митрополії вийшли з підпорядкування Константинопольського патріархату й перейшли під зверхність римо-католицької церкви. Вони приймали католицьке вірування, але зберігали візантійську обрядовість.
2. ЦЕРКОВНІ СОБОРИ В БЕРЕСТІ 1596 р. ТА УТВОРЕННЯ УНІЙНОЇ (ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ) ЦЕРКВИ. За підтримки Папи Римського польський король Жигмунт (Сигізмунд) III Ваза у 1596 р. скликав церковний собор у місті Берестя, де мало відбутися урочисте проголошення унії. Для участі в його роботі прибули православний митрополит і його єпископи.
Однак уже на початку роботи прихильники унії церков і традиційного православ’я не знайшли спільної мови й розділилися на два окремі собори. Противники об’єднання засудили діяльність митрополита Михайла Рогози та тих єпископів, які прийняли унію. У свою чергу, митрополит і вірні йому єпископи офіційно затвердили акт унії православної та католицької церков.
За умовами Берестейської унії українська унійна (греко-католицька) церква зберігала свою обрядовість і звичаї, але визнавала зверхність Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви.
Проте, відповідно до папських документів, унія розглядалася не як об’єднання двох окремих церков, а як «примирення і навернення руських єпископів до католицької церкви» після «засудження й відкинення єресей, помилок і схизм». Тобто до римської церкви приєднувалася не руська церква, а сукупність окремих єпископів та вірян.
Ця обставина сприяла посиленню критики унії її противниками. Водночас єпископи, що виступали за об’єднання, тримали свої приготування в таємниці й практично усунули від участі в них широкі кола православних вірян. Це стало однією з головних причин опору унії.
Учасники обох соборів у Бересті після невдалих спроб знайти порозуміння прокляли одне одного. Відбувся поділ Київської митрополії на унійну (греко-католицьку) і православну частини, що спричинило тривале релігійне протистояння в українському суспільстві.
Розпочалася тривала боротьба «Русі з Руссю», тобто православних та унійців. Проголошуваного зрівняння в правах греко-католиків і католиків не відбулося. Обіцяних місць у сенаті греко-католицькі єпископи не отримали. У ситуації чинності «права патронату» в Речі Посполитій від світської влади залежало, яка саме церква (унійна чи православна) існуватиме на підвладній їй території.
У складних умовах загострення суперечностей на ґрунті віросповідання греко-католицьке духовенство протистояло спробам католицької церкви за допомогою унії окатоличити й полонізувати українське населення. Відстоюючи національну ідентичність, унійна церква показала, що вона є українською церквою.
Українська православна церква, яка після унії опинилася у складному становищі, не скорилася й продовжувала шукати шляхів для свого оновлення. У цьому вона спиралася на підтримку русинських православних шляхтичів, міщан і нової суспільної верстви — козацтва. Захист православ’я став одним із головних гасел українського народу в подальшій національно-визвольній боротьбі.
Чи можна було уникнути ситуації боротьби «Русі з Руссю», яка виникла після Берестейської унії? Поясніть свою точку зору.
Українська унійна (греко-католицька) церква — церква, яка виникла в результаті укладення Берестейської церковної унії 1596 р.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Після укладення Берестейської церковної унії 1596 р. греко-католицьку церкву називали «унійна церква», у XVII ст. — «Руська унійна церква». Назву «греко-католицька церква» запровадила в 1774 р. імператриця Марія-Терезія для підданих західноукраїнських земель, що перебували тоді у складі Австрійської імперії.
Берестейська унія. Вітраж у м. Вінніпег (Канада). Вітражист Лео Мол
Чи погоджуєтеся ви з наведеною в тексті оцінкою полемічної літератури цього періоду І. Франком?
3. РОЗВИТОК ПОЛЕМІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. У XVI — першій половині XVII ст. на українських землях значного поширення набули твори полемічної літератури, автори яких, дотримуючись певних поглядів на релігію та церкву, намагалися спростувати позиції своїх противників.
У час, коли обговорювалася ідея унії православної і католицької церков, першим на українських землях осередком антикатолицької полеміки стало місто Острог.
На заклики П. Скарги до унії церков православні відповіли «Посланням до латинян із їх же книг», написаним у 1582 р., імовірно, аріанином Іваном Мотовилом за дорученням князя В.-К. Острозького, і творами ректора Острозької школи Герасима Смотрицького «Ключ Царства Небесного» і «Календар римський новий», виданими в 1587 р. У своїх працях Г. Смотрицький піддавав критиці католицизм, обґрунтовував шкідливість календарної реформи Папи Римського Григорія XIII. Іван Франко назвав твори Г. Смотрицького «гарячим покликом до духовної діяльності», звертаючи увагу на їхній вплив на тогочасну українську спільноту. Серед найвідоміших православних письменників-полемістів були Клірик Острозький, Мелетій Смотрицький, Іван Вишенський, Стефан Зизаній, Захарія Копистенський.
В антиунійній полемічній літературі початку XVII ст. вирізнявся твір «Пересторога» невідомого автора, у якому знайшли відображення ідеї гуманізму.
На боці прихильників унії в полеміці брав активну участь один із її головних організаторів Іпатій Потій.
Полемічна література — літературно-публіцистична творчість, у якій обговорювалися проблемні питання церковно-релігійного та національно-політичного змісту на українських землях у XVI—XVII ст.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Із твору Г. Смотрицького «Ключ Царства Небесного» (1587 р.)
...Учителі костьолу римського... як усно [з] кафедр костьолів, так і письмово з верстатів друкарських, і багатьма активними діями з великою пильністю й потужним старанням, обминаючи своїх, котрі від їх костьолу, узнавши в ньому щось непристойне, відступивши, звертаються до вас, народи руські, різними методами, засобами, підносячи честь, святолюбність, багатство і над усіма під небом зверхність своїх католиків римських і від них встановлені закони й віру також, а ваших патріархів грецьких, і від них державну віру і закон із вами спільно з недовірством, глупством, відступництвом змішавши, перед очима вашими явно топчуть ногами та закликають вас до єдності.
Робота в парах. Обговоріть і визначте, до чого привертав увагу читачів у наведеному уривку автор.
Перша сторінка полемічного твору «Апокризис» (від грец. — відповідь) Христофора Філалета. Кінець XVI ст. Фотокопія
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Історик ХХ ст. С. Плохій про полемічну літературу
Полеміка навколо Берестейської унії пробудила руське суспільство по обидва боки релігійного кордону від довгої інтелектуальної сплячки. Питання, що обговорювалися полемістами, стосувалися хрещення Русі, історії Київської митрополії, прав церкви та руських земель за литовських князів і православ’я за Люблінської унії і королівських указів та постанов сейму наступної епохи. Для тих, хто міг читати й брати участь у політичних, суспільних та релігійних подіях того часу, полемісти створили відчуття самоідентифікації, якого раніше не існувало. Сперечаючись у релігійних питаннях, усі полемісти звертали максимальну увагу на суб’єкт, який вони називали «народом руським», у чиїх інтересах вони вели свою боротьбу.
1. Яку основну думку намагався донести історик? Чи згодні ви з нею? Наведіть аргументи за і проти. 2. Колективне обговорення. Чи можна стверджувати, що Берестейська унія сприяла формуванню єдиного українського народу?
ЦІКАВІ ФАКТИ
Письменник-полеміст І. Вишенський, який був ченцем Афонського монастиря в Греції, надсилав звідти листи в тогочасну Україну. У них він висловлювався проти з’єднання православної і католицької церков, окатоличення й полонізації українського населення. У 1600—1601 рр. він написав «Краткословний отвіт» П. Скарзі. На думку українського літературознавця ХХ ст. Д. Чижевського, стиль полемічних творів І. Вишенського «наближається до кращих взірців барокового стилю». Знавець творчості полеміста І. Франко присвятив йому поему «Іван Вишенський».
Літературні дискусії письменників-полемістів мали значний вплив на тогочасне українське суспільство й демонстрували, які питання хвилювали його найбільше.
ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?
- Укладення Берестейської церковної унії 1596 р. призвело до появи унійної (греко-католицької) церкви. Водночас в українському суспільстві загострилися суперечки на ґрунті віросповідання.
- Розвиток полемічної літератури відображав поширення в суспільстві досить розвинених культурних норм ведення суперечок і намагання силою слова довести свою позицію протилежній стороні.
ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ
1596 р. — укладення Берестейської церковної унії.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Перевірте свої знання за навчальною грою «Три речення». Правила гри. Учитель/учителька доручає командам або окремим гравцям за визначений час сформулювати й передати зміст одного з пунктів параграфа трьома простими реченнями. Перемагає команда (гравець), чиї речення найкраще відображатимуть зміст матеріалу.
2. Визначте причину й передумови укладення Берестейської церковної унії. 3. Як відбулося утворення унійної (греко-католицької) церкви? 4. Поясніть, як ви розумієте вислів, що Берестейська унія започаткувала тривалу боротьбу «Русі з Руссю». 5. Якими були особливості розвитку тогочасної полемічної літератури та її значення для українського суспільства?
6. Покажіть на карті (с. 5) місце підписання Берестейської церковної унії. 7. Порівняйте дати укладення Люблінської та Берестейської уній. Скільки років їх розділяє? Чи існує зв’язок між ними? Чому? 8. Охарактеризуйте Берестейську унію за планом: 1) причина укладення; 2) передумови укладення; 3) дата підписання; 4) основні положення; 5) результати; 6) наслідки унії.
9. Робота в малих групах. Обговоріть і запропонуйте розв’язання історичної задачі. У протистоянні між православними і греко-католиками після укладення Берестейської унії протестантські громади допомагали православним. Чим, на вашу думку, це обумовлювалося? Яких засобів відстоювання своїх прав протестанти могли навчити православних? 10. Робота в парах. Розподіліть ролі та розіграйте діалог прибічників і противників укладення Берестейської церковної унії. За необхідності зверніться до додаткових джерел.
Коментарі (0)