Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1650-1653 рр.
- 17-10-2022, 23:25
- 542
8 Клас , Історія України 8 клас Власов, Панарін 2021
§ 17. Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1650-1653 рр.
Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. У чому польський вельможа вбачав найбільшу загрозу для Речі Посполитої з боку козацької України? 2. Чому автор намагався переконати своїх співвітчизників у необхідності знищення Української козацької держави?
«Там жодної панщини ніколи не буде, бо й тепер її там немає, і так кажуть: "Раз її нам господар наш великий, Хмельницький, батько наш, викоренив, то і до судного дня її не буде, бо він нас із неволі фараонової вивів”. Отак з імені Хмельницького мають ту надію, що ніколи не будуть робити панщини, кажучи, що то був Пророк і тепер, по його смерті, він завжди сідає біля одного столу з Господом Богом від обіду й до вечері. Поборів, подимних й такого роду податків і не згадуй! А якщо й випаде податок, який за гетьманським чи полковницьким універсалом раз на рік, щонайбільше два, то не перевищить цей податок десятка з лишком золотих на рік, хоч би й з найбагатшої особи. А жодного іншого тягаря на люд посполитий ніколи не буває, а надто на козаків, бо кожен є вільним вояком, а податки на тих, хто не ходить на війну... Якщо ж буде збережено Українську державу хоч на невеликій частині українських земель, то навколо неї буде пустеля Аравійська, коли наосліп туди всі люди ринуть згідно з вищезгаданими міркуваннями».
З трактату польського вельможі. 1672 р.
1. Результати воєнно-політичних подій Національно-визвольної війни 1650-1651 рр.
Протягом 1650 р. Польща готувалася до нового етапу війни. Вів приготування до продовження війни й Б. Хмельницький. Ще влітку 1648 р. гетьман робив спроби встановити добросусідські відносини з молдовським господарем Василє Лупу. Проте останній намагався балансувати між Османською імперією та Річчю Посполитою. Тому влітку 1650 р. Б. Хмельницький почав підготовку воєнного походу проти молдовського господаря. Було укладено новий договір з татарами, які мали разом виступити проти князівства Молдова в обмін на спільні бойові дії проти Московського царства. На початку вересня козаки захопили столицю князівства - м. Ясси. В. Лупу уклав з Б. Хмельницьким угоду, за умовами якої відмовлявся від союзу з поляками та зобов’язувався видати свою дочку Розанду за сина гетьмана Тимоша. Таке родичання реалізовувало далекоглядні плани гетьмана - створення спадкової монархії.
ЗАУВАЖТЕ
Переможні битви 1648-1649 рр., унаслідок яких значна частина українських земель була звільнена від польської влади, сприяли утвердженню Української козацької держави - Війська Запорозького. В історичній науці цю державу називають Гетьманщиною.
Молдовський господар Василє Лупу. Гравюра XVII ст.
Між тим відновилися бойові дії у Національно-визвольній війні. Вирішальні бої між основними силами польської та української армій відбулися 18-30 червня 1651 р. поблизу Берестечка на Волині. Місцем для битви було обрано межиріччя Стиру й Пляшівки. Зранку 18 червня спалахнули перші сутички, з яких розпочалася Берестецька битва. Вона була найбільшою в Національно-визвольній війні за чисельністю вояків, що брали в ній участь.
Третього дня битви, 20 червня, коли перемога Б. Хмельницького була близько, кримці несподівано залишили поле бою: як з’ясувалося, хан Іслам Гірей ІІІ не хотів поразки польського війська й тому напередодні розпочав переговори з королем. Щоб уберегти козацькі сили від нищівної поразки, Б. Хмельницький вирішив відвести армію до річки Пляшівки, болотяні береги якої могли надійно захистити тил війська. Наказавши збудувати земляні укріплення для зміцнення табору, гетьман вирушив за ханом, аби домогтися повернення татар на поле бою. Але хан захопив та ув’язнив Б. Хмельницького.
Протягом 10 днів козаки обороняли табір, відбиваючи всі атаки поляків. Наказним гетьманом обрали Івана Богуна. У ніч проти 30 червня він організував відхід основної боєздатної частини козацького війська. Козаки спорудили переправи через Пляшівку й непомітно для ворогів вийшли з оточення. Довідавшись, що козаки залишають табір, Ян Казимир негайно надіслав туди підрозділи коронного війська. Ті козаки, які прикривали відхід основних сил, героїчно загинули. Основні ж сили козацької армії відступили на Київщину. Литовці зайняли Чернігівщину й вирушили в напрямку Києва. На початку серпня 1651 р. війська Я. Радзивілла захопили місто.
Битва під Берестечком. Художник А. Орльонов
Повернувшись із полону на початку липня, Б. Хмельницький швидко відновив боєздатну армію і вже через два місяці зупинив просування потужного польсько-литовського війська в районі Білої Церкви. Це змусило коронного гетьмана М. Потоцького погодитися на переговори. З іншого боку, козацька старшина схилялася до укладання миру з поляками. Загострення суперечностей між старшиною та рядовими козаками, а також зволікання татар, які не поспішали на допомогу, спонукали Б. Хмельницького до припинення воєнних дій та підписання українсько-польського миру. 18 вересня 1651 р. в Білій Церкві було укладено мирний договір, за яким територія гетьманського управління обмежилася Київським воєводством. У Брацлавському й Чернігівському воєводствах було відновлено польську адміністрацію. Магнатам і шляхті повертали їхні маєтності. Козацький реєстр скоротили з 40 до 20 тис.
ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ
Іван Богун. Художник А. Орльонов
Іван Богун (?-1664) - козацький полководець, у 1650 р. призначений кальницьким полковником. У 1651-1653 рр. виявив неабиякий військовий талант у боях під Вінницею, Монастирищем і Жванцем, брав участь у поході в Молдову. Під час Берестецької битви обраний наказним гетьманом, організував вихід козаків з оточення. У 1654 р. виступив проти союзу з російським царем, відмовився скласти йому присягу.
ЗАУВАЖТЕ
На барельєфі зображено козаків під час бою. Тут можна побачити, як козаки застосовували вогнепальну зброю. Вони шикувалися в три лави: перша стріляла з мушкетів, друга готувалася до пострілу, третя ладнала рушниці. Козаки одягнені у свитки, шапки й чоботи, озброєні мушкетами і шаблями при лівому боці.
Фрагмент зображення битви під Берестечком. З барельєфа саркофага польського короля Яна Казимира в церкві Сен-Жермен-де-Пре в Парижі. 1672 р.
Розгляньте карту на с. 115 і дайте відповіді на запитання. 1. Де відбулися основні події воєнної кампанії 1651 р.? 2. Де відбулися основні воєнні події 1652-1653 рр.? 3. Які землі втратила козацька держава за Білоцерківським договором? Які українські землі перебували у складі Польщі на кінець 1653 р.?
2. Наслідки воєнної кампанії 1652 р.
Після Берестецької битви молдовський господар В. Лупу відмовився виконувати свої зобов’язання щодо України. Нагадати про умови українсько-молдовського договору Б. Хмельницький вирішив силою зброї, рушивши в новий похід на Молдову.
Не бажаючи допустити воєнного союзу України з Молдовою, польський уряд наказав великому коронному гетьману М. Калиновському виступити проти українських полків. Польські загони розташувалися табором біля гори Батіг поблизу м. Ладижина (сучасна Вінницька обл.), на лівому березі Південного Бугу.
Розанда Лупу-Хмельницька і Тиміш Хмельницький. Музей Богдана Хмельницького в Чигирині. Художник Н. В. Атамась. 2004 р.
22 травня 1652 р. передові козацькі частини під командуванням Тимоша Хмельницького й загони татарської кінноти почали бій із польською кіннотою, а основні частини підійшли непомітно 23 травня. Оточивши польський табір, українська армія атакувала водночас з усіх боків. До вечора польське військо було розгромлене, загинув і його головнокомандувач.
Блискуча перемога ліквідувала принизливі умови Білоцерківського договору - Україна за фактом знову стала незалежною державою. Визвольна боротьба спалахнула з новою силою. Владу гетьманського уряду було відновлено на Брацлавщині та Чернігівщині. Крім того, гетьман фактично визнав соціально-економічні завоювання селянства, що засвідчило перехід значної частини землі до рук селян, які виступали її співвласниками на рівні з державою.
Після Батозької битви, у травні-червні 1652 р., українська армія, вступивши до Молдови, змусила В. Лупу виконати попередні зобов’язання. У серпні Тиміш узяв шлюб із Розандою.
Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Які події передували написанню наведеного листа? 2. Кого гетьман звинувачує в порушенні миру? Чи підтверджується це фактами? 3. Поміркуйте, з якою метою Б. Хмельницький прагнув відновити дію Зборівського договору. Чи були його наміри щирими?
«Військо Запорозьке ні в якому разі не уникає підданського миру, бажаного для обох сторін, більше того, воно схиляється до його зміцнення на доданих умовах. Насамперед щоб православні церкви, що знаходяться в Короні і Великому князівстві Литовському, захоплені уніатами, були повернуті. Згідно з умовами Зборівського миру його милість [король] повинен дати права і вільності Війську Запорозькому, нічого не випускаючи з того, що говорилося в тих пунктах.
У Польщі під владою Війська Запорозького має знаходитись така кількість українських земель, як сказано в умовах Зборівського миру, починаючи від Дністра аж до Дніпра, а від Дніпра аж до московського кордону».
З листа Б. Хмельницького до молдовського господаря В. Лупу. Серпень 1652 р.
3. Події Національно-визвольної війни 1653 р.
Занепокоєні українсько-молдовським союзом Польща, Валахія і Трансильванія об’єдналися в антиукраїнську коаліцію. У квітні 1653 р. валаський господар Матей Басараб і трансильванський князь Дьордь II Ракоці за підтримки польського уряду захопили Ясси й посадили на престол свого ставленика.
В. Лупу звернувся по допомогу до Б. Хмельницького.
21-22 квітня 1653 р. українське військо, очолене Тимошем Хмельницьким, розбило загони нового молдовського господаря. Влада знову перейшла до В. Лупу, який підбурив Т. Хмельницького до походу на Валахію. Похід виявився невдалим. Козацьке військо повернулося в Україну.
Військова допомога В. Лупу не поклала край колотнечі за владу в Молдові. Невдовзі молдовського господаря знову скинули з престолу. Потрапивши у скруту, він вкотре звернувся по допомогу до козаків. Вірне союзницьким зобов’язанням, українське військо, очолене Тимошем, вирушило в похід. У фортеці Сучава (сучасна Румунія) козаки потрапили в облогу, а Тиміш дістав смертельне поранення.
Батозька перемога не означала швидкого завершення війни проти Польщі. Від лютого 1653 р. польські загони здійснювали спустошливі рейди на козацьку територію. Тривали бойові дії і на Брацлавщині, де козаки під проводом І. Богуна розгромили під Монастирищем військо С. Чарнецького.
Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем у 1653 р. Художник М. Самокиш. 1931 р.
Восени 1653 р. польський король із 40-тисячною армією вирушив з-під Львова до Галича, а звідти - до Кам’янця-Подільського і став табором під містечком Жванець, між річками Жванчик і Дністер. Туди підійшли й основні сили українсько-татарського війська. Польський табір було взято в тривалу облогу, яка виснажила ворожу армію - почався голод, спалахнула епідемія. Від остаточної поразки поляків уже вкотре врятували ординці.
Хан і польський король 5 грудня під Кам’янцем-Подільським уклали усну угоду, за якою припиняли воєнні дії. Татари отримували дозвіл брати ясир на українських землях протягом 40 днів. Інтереси України за Кам’янецькою угодою не брали до уваги, бо передбачене відновлення умов Зборівського договору вже не влаштовувало українців.
Отже, попри вдалі воєнні дії, наслідки Жванецької кампанії для Української козацької держави виявилися вкрай несприятливими.
Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. На яких положеннях Кам’янецької угоди наголошують сучасні історики? Чому? 2. Пригадайте, коли кримський хан порушував обіцянки, дані Б. Хмельницькому. До яких наслідків це призводило?
«Переговори завершилися 15 грудня укладенням в усній формі кримсько-польського договору. Його умови передбачали припинення воєнних дій... питання заборони татарам брати ясир на теренах України обходилося сором’язливою мовчанкою, що фактично розв’язувало кримчанам руки для грабунку та безчинств.
Аналіз усього комплексу джерел дозволяє зробити такі висновки: навіть якщо в його змісті й ішлося про залишення Війська Запорозького на умовах Зборівського договору, то воно стосувалося тільки становища реєстрового козацтва. Всі інші статті, а саме: автономія козацької України, визначення її кордонів, заборона перебування на її території польсько-литовських військ, визначення чисельності козацького реєстру, статус православної Церкви та інші - повністю ігнорувалися. Тож невипадково кримська й польська сторони погодилися на... негайну окупацію козацької України польськими підрозділами, повернення шляхти до маєтків».
В. Смолій, В. Степанков.
«Українська національна революція XVII ст.»
4. Особливості внутрішньо- та зовнішньополітичного становища Гетьманщини наприкінці 1653 р.
Через тривалу війну становище Української козацької держави невпинно погіршувалося. Особливо тяжким воно стало восени 1653 р. Війна, що тривала вже шостий рік, виснажила Україну. Внаслідок польських каральних походів, ординських грабунків, постійної мобілізації населення, епідемій чуми та холери було спустошено понад 100 міст і містечок на Правобережжі, знелюдніли території Брацлавщини й Київщини.
Занепало сільське господарство. Збідніле козацтво вже не могло виконувати військову повинність. Дедалі складніше проходив набір до війська. Так, наприклад, під час мобілізації в серпні-вересні 1653 р. Б. Хмельницький спромігся зібрати лише 30-40-тисячне військо. Зростали втома й невдоволення народу. Рятуючись, українці тікали до Московії та на незаселені прикордонні з нею території, де згодом постала Слобожанщина. Почали спалахувати заворушення селян і рядових козаків проти політики гетьманського уряду.
Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Що стало причиною описаного в листі становища українських земель? 2. Які наслідки для економіки козацької держави мала описана у джерелі ситуація?
«Кругом страхітливе безлюддя й спустошення... хліба навколо жодними людськими зусиллями дістати не можна, немає ні людей, ні млинів. Можу сміливо сказати, що після розлуки з Й. К. М. (Його Королівською Милістю) ми не бачили жодної ниви, хіба трішки під Ямполем і під Сморжівкою... Не встигне кінь впасти на землю, а вже піхотинці накидаються на нього як на ласощі. З-за одних конячих ніг вбивають один одного...»
З листа А. М’ясковського. 1651 р.
Погіршувалося й міжнародне становище Української козацької держави. Річ Посполита, Молдова, Валахія і Трансильванія об’єдналися в антиукраїнський союз. Кримський хан надто часто у вирішальні моменти зраджував українців, тож союз із ним був ненадійним. Що ж до Польщі, то вона, не змирившись з існуванням Української держави, готувалася до нового наступу.
Задля збереження основних здобутків війни, насамперед - утвореної держави, гетьман дійшов висновку про потребу вдатися до союзу з московським царем чи турецьким султаном. Саме в такому напрямку пожвавилася дипломатична діяльність гетьманського уряду.
ЗАУВАЖТЕ
Національно-визвольна війна та її перебіг становили невід’ємний складник визрівання й розвитку соціально-політичної та національно-визвольної боротьби на європейському континенті. Так, у 1640 р. вибухнула революція в Англії; того самого року в Каталонії спалахнуло повстання проти іспанського абсолютизму за збереження політичної автономії; у 1647 р. розпочалася антиіспанська боротьба в Південній Італії та Сицилії, в ході якої Неаполь було проголошено республікою. Високого рівня досягла соціально-політична напруга в Португалії та Данії; визрівали Фронда у Франції та селянські повстання в Австрії, Московії, Швеції, Швейцарії. Європа вступала в новий період розвитку, який характеризувався створенням національних держав і утвердженням нового типу відносин. Це «пробудження» Європи охопило й Україну, що показала взірець відчайдушної боротьби за національну незалежність та особисту свободу людини.
ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ
ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНИХ ТВЕРДЖЕНЬ
- Білоцерківський договір істотно обмежував самостійність Української держави, проте полякам не вдалося остаточно ліквідувати її. Це давало можливість Б. Хмельницькому зібрати сили для продовження боротьби.
- Унаслідок нового піднесення визвольної боротьби у травні-червні 1652 р. було відновлено владу гетьманського уряду, а козацька Україна здобула фактичну незалежність.
- Незважаючи на воєнний успіх козаків, наслідки Жванецької кампанії виявилися вкрай несприятливими для Української держави.
- На кінець літа 1653 р. внутрішньо- та зовнішньополітичне становище козацької України стало критичним. Лише перемога над Річчю Посполитою та її союзниками давала надію на збереження незалежності.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Установіть хронологічну послідовність подій.
► Жванецька облога ► підписання Зборівського мирного договору ► другий молдовський похід ► Батозька битва.
2. Назви яких історико-географічних об’єктів доречні в розповіді про воєнні події 16521653 рр.?
Містечко Жванець; урочище Жовті Води; місто Ясси; фортеця Сучава; гора Батіг; місто Кам’янець-Подільський; містечко Зборів.
3. Хто з історичних діячів брав активну участь у воєнних подіях 1652-1653 рр.?
Т. Хмельницький; П. Конашевич-Сагайдачний; К. Косинський; М. Калиновський; В. Лупу; І. Сулима; Іслам Гірей ІІІ; Ян ІІ Казимир.
4. Дайте відповіді на запитання.
► Як відбувалася та чим закінчилася Берестецька битва? Яку роль у Берестецькій битві відіграв І. Богун? ► З якою метою здійснювалися молдовські походи? Які вони мали наслідки? ► Чим закінчилася Батозька битва? ► Які наслідки мала Жванецька облога? ► Якими були особливості внутрішньо- та зовнішньополітичного становища Гетьманщини наприкінці 1653 р.?
5. Зробіть висновки-узагальнення про воєнно-політичні події другого етапу Національно-визвольної війни (1650-1653).
Коментарі (0)