Войти
Закрыть

Правобережне козацтво. Заселення і розвиток Слобідської України. Слобідські козацькі полки. Запорозьке козацтво. Іван Сірко

8 Клас

Події доби Руїни призвели до спустошення земель Правобережної України. Після укладення «Вічного миру» з Московією уряд Речі Посполитої для налагодження господарського життя краю вирішив відновити козацькі полки на Правобережжі. Козацтво мало забезпечувати охорону кордону з боку степів. Тож у 1684 р. король Ян III Собеський видав універсал, яким дозволяв козакам вільно оселятися на Півдні Київщини і Східному Поділлі. Козацька старшина Правобережжя розпочала відбудову полкового устрою. Гетьманською столицею був Немирів (нині місто у Вінницькій області). Поступово козацтво поширювало свою владу на Поділля. Це викликало незадоволення шляхти. Проте активна участь козаків в антиосманських походах робила їхню присутність необхідною. Однак з підписанням у 1699 р. Карловицького миру становище козацтва погіршилося. Згідно з ним Польща повертала всі українські землі, захоплені османами. Відтак козаки вже було непотрібні, тому уряд розпочав наступ на їхні права. Історичні подробиці Семен Палій мав неабиякий військовий досвід. Служив у війську П. Дорошенка. Брав участь у війнах Речі Посполитої з Османською імперією. Відзначився під час взяття польськими військами м. Ясси, що перебувало під османською владою. Протягом 1680-1690-х років активно боровся проти кримців та захищав від їхніх нападів міста Правобережної України, керував козацькими походами у володіння Османської імперії та Кримського ханства....
0 Переглянути

Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир». Мирні угоди

8 Клас

У вересні 1670 р. становище П. Дорошенка похитнулося. Частина правобережного козацтва обрала гетьманом уманського полковника Михайла Ханенка, якого підтримувала Польща. Захищаючи право на гетьманську булаву, П. Дорошенко за допомогою османо-кримського війська до липня 1672 р. розгромив більшість військ М. Ханенка. Після спроби П. Дорошенка продовжити наступ углиб Галичини поляки згодилися піти на мирну угоду з османами. У жовтні 1672 р. було підписано Бучацький договір. Згідно з угодою Західне Поділля переходило під владу Османської імперії. Під владою П. Дорошенка перебували Правобережна Київщина та Східне Поділля (Брацлавщина). Решта українських земель залишилася за Річчю Посполитою. У Бучацькому договорі польська сторона вперше вжила термін «Українська держава». Але польський сейм не затвердив цю угоду, що заклало передумови для початку нової війни....
0 Переглянути

Петро Дорошенко. Спроби об’єднання Лівобережної і Правобережної Гетьманщини. Дем’ян Многогрішний

8 Клас

Опрацюйте матеріал параграфа. Доведіть або спростуйте тезу: «Петро Дорошенко найпослідовніше проводив політику на відновлення єдності та суверенітету козацької держави в часи Руїни». У 1665 р. гетьманом Правобережної України став Петро Дорошенко. Він одразу взяв курс на об’єднання двох частин Української козацької держави. Відновив лад, зміцнив фінансову систему держави, встановив спеціальну митну лінію на кордоні, що дало змогу контролювати транзитну торгівлю. Це своєю чергою сприяло підвищенню державних доходів. П. Дорошенко сформував постійне наймане військо, яке в деякі роки сягало 20 тис. осіб. У зовнішній політиці схилявся до союзу з Османською імперією і Кримським ханством. Наприкінці 1666 р. П. Дорошенко уклав союз з кримцями. 19 грудня 1666 р. в битві під Браїловим (нині селище на Вінничині) П. Дорошенко вщент розгромив військо Речі Посполитої....
0 Переглянути

Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я

8 Клас

Павло Тетеря походив із волинської родини шляхтичів Моржковських. Здобув добру освіту в Києво-Могилянській академії. Вправно володів ораторським мистецтвом. Із середини 1650-х років П. Тетеря був активним учасником багатьох дипломатичних місій українського уряду. У 1659-1662 рр. обіймав посаду спеціального секретаря при польському королеві Яні II Казимирі. У 1662 р. став генеральним писарем у Ю. Хмельницького. Після зречення Ю. Хмельницького на Генеральній раді в Чигирині у січні 1663 р. Павла Тетерю було обрано гетьманом Правобережжя. Він звернувся до польської сторони з низкою вимог: звільнити ув’язнену старшину, підтвердити привілеї козацтва, дати дозвіл на самостійну зовнішню політику, надати воєнну допомогу та повернути православним церкви, що були захоплені уніатами. Польська сторона погодилася лише на частину вимог. П. Тетеря відмовився від власної незалежної політики та цілком віддався під владу Речі Посполитої. Через пропольську політику П. Тетері посилився спротив старшини й населення. У лютому 1664 р. спалахнуло велике козацько-селянське повстання. Лише прихід численного польського війська змусив повстанців відступити на південь. Проте для П. Тетері цей успіх виявився недовгим. У червні 1665 р. він був розбитий повстанцями під Брацлавом (нині місто у Вінницькій області) і змушений повернутися до Польщі....
0 Переглянути

Початок Руїни. Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави

8 Клас

Згубні і жорстокі події кінця 1650-1670-х років в історії українського народу дістали назву «Руїна». Для цього періоду характерними є часті зміни гетьманів, а в окремих регіонах одночасно обирали кількох ватажків, які ворогували між собою. У таких умовах ще більших проблем і шкоди Українській козацькій державі завдавали воєнні дії претендентів на володіння українськими землями — поляків, московитів, татар, османів. Невдалі воєнні кампанії закінчувалися підписанням мирних угод, ледь не кожна з яких була менш вигідною для козацької держави, ніж попередня. Варто запам’ятати! Руїна — період історії України кінця 1650-х — початку 1670-х років, що відзначився розпадом Української козацької держави, загальним занепадом, збройним громадянським протистоянням та агресією сусідніх держав щодо українських земель....
0 Переглянути

Іван Виговський. Гадяцька угода. Українсько-московська війна. Конотопська битва

8 Клас

27 липня 1657 р. Б. Хмельницький помер. Ще в останні дні життя гетьмана постало питання про його наступника. Вибір пав на генерального писаря Івана Виговського. 26 липня 1657 р. Генеральна Рада обрала його гетьманом на термін до досягнення Ю. Хмельницьким повноліття. Очоливши уряд, І. Виговський продовжив політику Б. Хмельницького. Для цього було розгорнуто потужну дипломатичну активність. Антимосковські настрої генеральної старшини з оточення нового гетьмана, незадоволення вищого духівництва, врешті — ближче знайомство з політичними звичаями Московського царства пришвидшили те, що розпочалося в останні місяці життя Богдана Хмельницького, коли козацька дипломатія гарячково шукала альтернативних варіантів союзництва. Іван Виговський, виконавець дипломатичних мережив старого гетьмана, продовжив цей курс, остаточно налагодивши дипломатичні контакти з Польщею, розпочаті Хмельницьким....
0 Переглянути

Практична робота «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. в історичних джерелах». Узагальнення з розділу 3

8 Клас

Визначте, кого з історичних постатей часів Національно-визвольної війни представлено в «портретній галереї». 2. Об’єднайтеся в пари, оберіть двох історичних діячів і проведіть уявний діалог між ними. Текст діалогу складайте таким чином, щоб він розкривав особливості перебігу подій Національно-визвольної війни й роль у її подіях героя/героїні. 3. Установіть відповідність між зображеними історичними діячами й описами подій, учасниками яких вони були. Розташуйте подані цитати в хронологічній послідовності. А «У пошуках нових союзників Б. Хмельницький прагнув здобути підтримку молдовського князя, одруживши свого сина Т. Хмельницького із донькою Василя Лупула Розандою...». Б «Очолив Національно-визвольну війну завдяки тому, що заручився підтримкою народних мас. Зростаючи в козацькому середовищі, він прекрасно розумів їхні інтереси. Люди зустріли його із повною довірою, розуміючи, що він є справжнім захисником інтересів українського народу». В «У ході Берестецької битви 1651 р., коли через зраду союзника — кримського хана Іслам-Гірея III і захоплення ним у полон Б. Хмельницького українське військо опинилося в оточенні противника, козаки обрали наказним гетьманом»....
0 Переглянути

Воєнно-політичні події 1654-1657 рр. Віденське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз

8 Клас

Протягом 1654-1655 рр. війська Української козацької держави і Московії були союзниками у війні з Річчю Посполитою. Головним напрямком воєнних дій були литовсько-білоруські землі. На українських теренах планувалося вести лише оборонні дії, адже існувала загроза нападу військ Кримського ханства. Тим часом 1654 р. Річ Посполита підписала угоду з Кримським ханством про спільні дії проти Української козацької держави та московських військ. У січні 1655 р. польсько-кримське військо оточило й взяло в облогу Умань. Обороною керував Іван Богун. Він відбив всі ворожі атаки і дав час Б. Хмельницькому зібрати військо. Неподалік м. Охматпів, що на Черкащині, з 29 січня до 1 лютого 1655 р. відбулася переможна для українців битва. У народі це місце, з огляду на кривавість і драматичність подій та жорстокі морози, що стояли під час битви, прозвали Дрижи-полем. На білоруських землях грабунки та репресії з боку московитів спричинили селянські заворушення («шуши»). Цим скористався Я. Радзивілл і в грудні почав громити московські підрозділи. Водночас українцям вдалося відбити атаки литовських підрозділів і змусити противника відступити. 28-29 липня 1655 р. союзники захопили столицю князівства — м. Вільно. Успіхи на литовсько-білоруському театрі сприяли просуванню головних українських сил і московських військ у напрямку Львова. 19 вересня 1655 р. під містечком Городок союзники завдали нищівної поразки польському війську....
0 Переглянути

Українсько-московський договір 1654 р.

8 Клас

До осені 1653 р. Національно-визвольна війна зайшла у глухий кут. Вона потребувала великих людських і фінансових ресурсів, яких у козацької держави бракувало. У пошуках союзників Б. Хмельницький ще від 1648 р. пішов на налагодження контактів з Московією. Протягом війни відбувався постійний обмін посольствами. Ситуацію ускладнювала загроза підписання польсько-московської угоди, спрямованої проти Української козацької держави. Восени 1653 р. на Земському соборі в Москві було вирішено підписати угоду з Військом Запорозьким щодо його прийняття під протекцію царя. Уже 23 жовтня Московія оголосила війну польсько-литовській державі, а до Війська Запорозького було відправлено представницьке посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним. Свідчать документи З рішення Земського собору в Москві А про гетьмана про Богдана Хмельницького та про все Військо Запорозьке бояри і думні люди сказали, щоб великий государ цар і великий князь Олексій Михайлович усія Русі змилувався того гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорозьке з містами їхніми та із землями прийняти під свою державну високу руку для православної християнської віри та святих Божих церков, тому що панів рада і уся Річ Посполита на православну християнську віру... повстали й хочуть... викоренити....
0 Переглянути

Зовнішня політика козацької держави: у пошуку союзників

8 Клас

Із самого початку повстання і Національно-визвольної війни стало зрозумілим, що без союзників здобути перемогу над Річчю Посполитою, однією з найбільших і найсильніших держав Європи, буде неможливо. Від початку Національно-визвольної війни перед Б. Хмельницьким постали дві важливі проблеми зовнішньої політики: 1. Отримання військової допомоги. Українська козацька держава мала менші можливості для збройної боротьби, ніж Річ Посполита. 2. Легітимація гетьманської влади в очах інших правителів Європи. Адже в ті часи лише легітимний (законний) правитель мав право на встановлення союзів і політичних угод. Історичні подробиці Легітимація влади — це процес набуття владою правової й моральної законності. На той час у регіоні Центральної і Східної Європи порядок денний встановлювали три великі країни імперського типу: Османська імперія, Московське царство та Річ Посполита. 2. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО І ДУНАЙСЬКІ КНЯЗІВСТВА Османська імперія домінувала на півдні. Для Української козацької держави союз з османами був вигідним. Султан міг надати війська, економічну допомогу, забезпечити спокій на кордоні й дати титул князя Б. Хмельницькому. Офіційні українсько-османські контакти розпочалися влітку 1648 р. А у 1649-1650 рр. було домовлено про те, що султан стане зверхником Війська Запорозького. Це було закріплено в грудні 1650 р....
0 Переглянути
Вперед
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 83
Назад

Навігація