Войти
Закрыть

Короткий словничок основних понять і термінів 8 клас Бурнейко, Наумчук

8 Клас

Академія - назва деяких вищих навчальних закладів, наприклад: Києво-Могилянська академія, що отримала підтвердження цього статусу в 1701 р. Вертеп - пересувний ляльковий театр, де ставилися релігійні та світські п’єси. Гайдамаки - українські повстанці на Правобережжі у XVIII ст., які виступали проти кріпацтва та проти польських магнатів і шляхти. Найбільше гайдамацьке повстання - Коліївщина у 1768 р. Генеральна військова рада - найвищий орган влади козацької держави в 1648 - 1764 роках. У роботі Генеральної військової ради мали змогу брати участь усі козаки. Генеральна старшина - вищий виконавчий орган в Українській козацькій державі у складі: обозний, суддя, писар, підскарбій, хорунжий, бунчужний, два осавули. Героїчні походи - переможні походи козацтва проти Османської імперії, у тому числі морські. Добою героїчних походів називають першу третину XVII ст. Гетьман - у XVI-XVII ст. ватажок козацтва; у XVII-XVIII ст. воєначальник козацького війська, глава Української козацької держави, що наділявся вищою виконавчою і судовою владою. Гетьманщина - неофіційна назва Української козацької держави до 1780-х рр. Офіційна назва - Військо Запорозьке. Гравюра - друкований відбиток на папері з металевої пластини чи дошки, де вирізьблено малюнок. Греко-католицька церква - назва церкви, яка виникла внаслідок об’єднання православної і римо-католицької церков у 1596 р. в м. Бересті. Спочатку називалася унійною або Руською. Запорозька Січ - військово-територіальний орден українських козаків, модель Української козацької держави і водночас столиця Запорожжя, фортеця-укріплення, що сформувалася у першій половині. XVI ст. за Дніпровськими порогами....
0 Переглянути

Узагальнення. Україна в ранньомодерну добу та її внесок в загальноєвропейську спадщину

8 Клас

Попрацюйте в четвірках. За портретами розпізнайте провідних діячів ранньомодерної історії України. В зошити запишіть почергово ім’я діяча, предмет, будівлю, або комплекс будівель із довідки, який із ним пов'язаний, а також (по пам’яті) найважливіше, на Вашу думку, його досягнення. Яким був вклад ранньомодерних українців загалом, та найвідоміших представників з нашого минулого зокрема, у наше сьогодення? Які особливості українського козацтва? Як поєднана історія української та інших європейських націй? Давайте згадаємо як це було. 1. Періодизація історії України Раннього Нового часу Завдання 1. Співставте періоди ранньомодерної історії України з поняттями, що їх характеризують. Свої висновки запишіть у зошит за зразком: VI - 7....
0 Переглянути

Практичне заняття № 5 (8 клас Бурнейко, Наумчук)

8 Клас

За (Літописом Григорія Граб’янки), а також за літописами Самовидця і Величка закріпилася назва «козацькі літописи». Але така назва — досить умовна, бо кожен цей твір є складною, багатоплановою композицією, в якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій - битв, повстань, змов тощо, окремі документи, тлумачення тих чи інших періодів життя України - і яка надто далека від традиційної літописної форми. Завдання 4. Ознайомтеся із документами № 3-6. У зошиті в другу колонку запишіть номери документів, що підтверджують особливості літописів. * Який з козацьких літописів за стилем найбільше схожий до «Повісті минулих літ»? Повість минулих літ (давньоруський літопис XII ст.) В літо 6390 [882]... І сів Олег, княжучи в Києві. І рече Олег: «Се буде мати городам руським». В літо 6545 [1037] заклав Ярослав город великий Київ (місто Ярослава), а біля нього Золоті ворота. Заклав і церкву митрополичу на честь святої Софії, премудрості божої....
0 Переглянути

Архітектура. Образотворче мистецтво. Музика

8 Клас

У кінці XVIII ст. з розвитком військової справи та внаслідок підкорення Росією Північного Причорномор’я потреба в оборонних спорудах зменшилася. Старі татарські, українські чи турецькі фортеці перетворили на нові міста. Такими стали, до прикладу, Херсон, Миколаїв, Одеса. Для них характерне чітке планування вулиць і площ, збільшення громадської та житлової забудови. Поширення набувають палацово-паркові ансамблі (поєднання палацу та парку), як от - Маріїнський палац у Києві. У XVIII ст. на території Гетьманщини та Слобожанщини продовжувало розвиватися українське бароко. Кращими його зразками того часу є Преображенська церква у селі Великі Сорочинці 1732 р. та Покровська церква в Києві 1766 р. З’являється також новий стиль, привнесений з Європи, - рококо. Його подекуди називають ще пізнім бароко. Він відзначався легкістю та вигадливістю оздоблень. Улюбленою деталлю декору стала мушля (французькою «рококо»), яка й дала назву цілому мистецькому стилю. Андріївська церква у Києві(Бартоломео Растреллі, 1754 р.), Собор Св. Юра у Львові (Бернард Меретин, 1762 р.), Успенський собор Почаївської лаври (Готфрід Гофман, 1783 р.), ратуша у Бучачі (Бернард Меретин, 1751 р.) - кращі архітектурні пам’ятки рококо в Україні....
0 Переглянути

Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода

8 Клас

У XVIII ст. в усіх регіонах України початкову освіту можна було здобути в парафіяльних школах різних конфесій при церквах і монастирях, але на Лівобережжі та Запорожжі таких шкіл було більше, а у володіннях Речі Посполитої - менше. Заможніші люди наймали учителів для навчання вдома. Після ліквідації козацького устрою та поділів Речі Посполитої в українських землях, що відійшли до Росії, кількість початкових шкіл суттєво зменшилась, а в землях, що відійшли до Австрії, навпаки, була запроваджена загальна освіта з рідною мовою навчання в початкових (парафіяльних) школах. Для надання середньої освіти в землях Гетьманщини і Слобожанщини діяли всестанові Чернігівський, Харківський та Переяславський колегіуми. В Західній Україні та на Правобережжі середню освіту надавали єзуїтські колегіуми, але, починаючи з третьої чверті і до кінця XVIII ст., ситуація суттєво змінилася. В Австрії єзуїтські католицькі колегіуми були перетворені на світські навчальні заклади, в Росії ж, навпаки, Чернігівський, Переяславський, а дещо згодом (1817 р.) і Харківський колегіуми стали духовними семінаріями. Проте для управління державою потрібні були освічені, відповідно до інтересів конкретної держави, люди. Тому в Росії по повітових містах створювали російськомовні 2-річні малі училища для дітей купців та міщан, а по губернських містах 4-річні головні училища для дітей дворян (згадайте, як називалися подібні школи в Австрії)....
0 Переглянути

Західноукраїнські землі у складі володінь австрійських Габсбургів. Реформи Марії-Терезії та Йосифа І

8 Клас

На кінець XVIII ст. у складі Австрійської імперії перебувало близько 20% українських земель. Колишні володіння Речі Посполитої були об’єднані в королівство Галичини і Лодомерії з центром у м. Львів. Звично ці території називали Галичиною, але її західну частину - Західну Галичину - складали польські землі, а східну частину - Східну Галичину - землі українські. Буковину включили до королівства Галичини та Лодомерії на правах автономії, а Закарпаття було частиною Угорського королівства Австрійської імперії. На всі ці території поширилося австрійське законодавство. У соціальній сфері Австрія зафіксувала ті права різних станів суспільства, які вони мали і раніше. Втім, серед землевласників і поселенців краю побільшало представників німецької національності загалом і представників австрійського уряду, в управлінській системі зокрема. Австрійський двір активно підтримував римо-католицьку церкву. Через це прихожанами греко-католицької церкви були переважно закріпачені селяни-українці. Зближення греко-католицьких священиків, які мали кращий доступ до освіти, з українським селянством краю в майбутньому зіграє важливу роль для відновлення української державності. Погано розвиненим залишалося господарство краю. Закріпачені селяни в низинних панських господарствах обробляли землю, а в горах переважно розводили овець. Розмір панщини інколи сягав 6 днів на тиждень. За винятком Львова, більшість міст краю залишалися дрібними. Нерідко їх мешканці займалися сільським господарством і навіть відробляли панщину. Мануфактур не було, продовжувало розвиватися ремісництво, в кращому випадку - цехове. Розвинутими були соледобування, деревообробка, обробка шкіри та ткацтво. Почалось освоєння галицьких нафтових джерел....
0 Переглянути

Поділи Речі Посполитої

8 Клас

Внутрішньополітичні. Боротьба за польський трон часто призводила до збройного протистояння між союзами магнатів і шляхти. Шляхта обирала нового короля, а обравши - жорстко контролювала через рішення сейму. Вольності шляхетські у XVIII ст. дійшли до того, що кожен шляхтич-депутат у сеймі мав право «вето» — одноосібного скасування будь-якої постанови. Це робило державу слабкою і майже некерованою. Економічні. Починаючи з Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, в Речі Посполитій почався економічний спад. Наступні війни та повстання завдавали величезних розорень і господарських втрат. Ні сейм, ні король не підтримували вітчизняне виробництво: за кордон вивозилась сировина, а завозилися готові вироби. Річ Посполита програвала Росії у конкурентній торгівлі на Балтійському морі. До того ж шляхетська республіка не мала ефективної податкової системи та дієздатної армії. Зовнішньополітичні. З ослабленням Речі Посполитої, зросло втручання Франції, Швеції, Австрії, Росії у її внутрішні справи через підтримку різних угрупувань шляхти. 1717 р. Московське царство виступило «замирювачем» між королем і шляхтою. Під загрозою військ Петра І сейм 1717 р. прийняв усі умови договору, продиктовані Росією, та увійшов в історію як «Німий сейм». Російський вплив на польську політику зростав і надалі. Останні польські королі фактично були ставлениками російських імператорів. Водночас набирали потуги сусідні Австрія та Пруссія. Ослаблена Річ Посполита стала ідеальним об’єктом для розчленування....
0 Переглянути

Правобережна Україна. Буковина. Закарпаття. Східна Галичина

8 Клас

Після того, як Петро І вивів свої війська з Правобережжя, ті землі перейшли під владу Речі Посполитої. Але після затяжної Північної війни цей край був спустошений. Щоб заселити його селянами, магнати та королівські урядники звільняли новопоселенців від панщини на 15-20 років. Завдяки тому сільське господарство на Правобережжі швидко відновлювалося. Маєтки магнатів за розміром та розкішшю не поступалися королівським. Але ж, щоб утримувати пишні палаци з військовими залогами, потрібні великі кошти. Тому після завершення пільгового терміну для новопоселенців магнати швидко відновили на Правобережжі фільварки, а панщина знову сягнула 4—6 днів на тиждень. Зросли і повинності: селян активно залучали до будівництва і ремонту панських осель, шляхів та мостів. Окрім того, з кожного селянського двору збирали продукти. Ситуація у містах не була кращою. Багато з них здрібніли, втратили магдебурзьке право і перейшли під пряме управління королівських урядників або магнатів. Ремесла і промисли занепали. Православні єпархії під тиском короля та сейму поступово приймали унію....
0 Переглянути

Російсько-турецькі війни XVIII ст. і Україна та Кримське ханство

8 Клас

У другій половині XVIII ст. загострюється боротьба між Російською та Османською імперіями за контроль над Чорним морем і його північним узбережжям. У результаті російсько-турецької війни 1768-1774 рр. було підписано вигідний для Російської імперії Кючук-Кайнарджійський мирний договір 1774 р. Згідно Кючук-Кайнарджійського договору, Росія отримувала землі між Дніпром та Південним Бугом, кілька турецьких фортець, набувала права безперешкодного плавання російських кораблів по Чорному морю. Окрім того, за наполяганням Катерини II, Кримське ханство було визнане незалежним, хоч насправді потрапило під пильну російську опіку. Татари не бажали миритися з такою російською опікою, тож у 1776 р. відмовилися від російського «захисту». У відповідь на територію Криму відразу були введені війська. Прикриваючись гаслом допомоги братам-християнам, протягом 1778-1779 рр. Катерина II організувала відселення вірмен та греків з Криму. Це завдало відчутного удару по скарбниці ханства, адже саме вірмени і греки були основними платниками податків....
0 Переглянути

Нова (Підпільненська) Січ

8 Клас

1734 р. Російський уряд з огляду на загрозу чергової війни з Туреччиною, а також завдяки клопотанням гетьмана Д. Апостола, дозволив запорожцям повернутися в їхні давні володіння. Отож, 1734 р. на р. Підпільній козаки збудували Підпільненську (Нову) Січ-фортецю, яка стала адміністративним центром усього Запорожжя. Біля Нової Січі були торгово-ремісниче передмістя - Гасан-Баша (Гасан-Базар) та пристань. Землі Запорожжя поділялися на паланки - окремі території, кожна з яких мала свій герб та печатку. В адміністративному центрі паланки, який, як і Січ, мав укріплення, проживала паланкова старшина, розміщувались козацька залога, суд, церкви, ремісничі майстерні, проводилися ярмарки. Основною формою господарювання на Січі були зимівники. Кожен козак міг отримати земельний наділ та створити власний зимівник. Козаки займалися землеробством, садівництвом, городництвом, а також скотарством і промислами. Пасовиська, ліси, рибальські угіддя вважалися загальною власністю. Разом з тим, поступово утворилося коло впливових і заможних козаків, які мали великі землеволодіння і найчастіше були старшинами. Для обробітку землі вони наймали незаможних козаків - сірому. Суттєвими особливостями Нової (Підпільненської) Січі були її контрольованість імперською владою - в межах зовнішнього коша (Гасан-Баші) навіть було споруджено російську цитадель-фортецю з військовою залогою; та порівняно миролюбний характер її мешканців - запорожці рідше брали участь у військових походах, а більше займалися господарством....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 58 59 60 61 62 63 64 65 66 ... 83
Назад

Навігація