Войти
Закрыть

Правобережна Україна в період від Андрусівського перемир’я до «Вічного миру»

8 Клас

Онук запорозького гетьмана Михайла Дорошенка, він народився в 1627 р., брав участь у Національно-визвольній війні українського народу. 1657 р. Б. Хмельницький призначив його прилуцьким полковником. П. Дорошенко пройшов добру військову й дипломатичну підготовку, брав участь у різних посольствах. Служив у І. Виговського, брав участь у переговорах, пов’язаних з Гадяцьким договором (1658). Пізніше підтримував Ю. Хмельницького, П. Тетерю, був чигиринським полковником, наказним гетьманом. Гетьманство П. Дорошенка почалося в надзвичайно складній ситуації, коли Українська козацька держава була розчленована на дві частини, зруйнована й спустошена 17-річними воєнними діями. Майже всі міста Правобережжя було зруйновано, населення зменшилося на 65-70 %. Тому П. Дорошенко прагнув зміцнити владу, спираючись при цьому на народні маси, а потім уже об’єднати всю козацьку Україну під своєю булавою. П. Дорошенко у прагненні звільнити Україну від будь-якої іноземної влади спирався на допомогу Османської імперії й Криму. Коли восени 1666 р. між Московією та Польщею відбувалися переговори про укладення перемир’я (ціною поділу України між ними), П. Дорошенко в союзі з татарами завдав нищівної поразки польським військам біля Брацлава. Наступного року гетьман з 24 тисячами козаків і кількома тисячами татар оточив польську армію біля Підгайців у Галичині. Коли татари підписали сепаратний мир із поляками, П. Дорошенко змушений був визнати підданство Польщі....
0 Переглянути

Україна на перетині політичних інтересів гетьманів і держав

8 Клас

Відчуваючи близьку смерть, Б. Хмельницький турбувався про свого спадкоємця. Усупереч устрою держави він мріяв передати гетьманську булаву в спадок старшому синові, здібному й хороброму воїну, Тимошеві. Проте той загинув у 1653 р. Заручившись підтримкою царського уряду на обрання гетьманом його другого сина Юрія, Б. Хмельницький зібрав старшинську раду, яка одностайно висловилася за обрання Юрія, котрому на той час виповнилося 16 років. Але вже через місяць він відмовився від гетьманства й вирушив на навчання до Києво-Могилянського колегіуму. Гетьманом в жовтні 1657 р. став генеральний писар Іван Виговський, обраний на вузькій Корсунській раді, на яку не запросили запорожців. Із часом це мало для І. Виговського трагічні наслідки. Іван Виговський (1657-1659) Шляхтич за походженням, він після навчання в Києво-Могилянському колегіумі служив при королівському дворі, пізніше був генеральним писарем, брав участь у багатьох посольствах і переговорах. І. Виговський продовжував державну програму Б. Хмельницького, намагаючись утримати всі українські землі під гетьманським управлінням (регіментом). У жовтні 1657 р. він завершив розпочаті Б. Хмельницьким переговори зі Швецією і уклав з нею союз, що мав оборонний характер....
0 Переглянути

Українсько-московський договір 1654 р. та воєнно-політичні події середини XVII ст.

8 Клас

На початку Національно-визвольної війни Б. Хмельницький шукав союзників, підтримуючи активні дипломатичні зносини з Портою, Кримом, Молдовою. Особливу надію покладав Б. Хмельницький на єдиновірну Московську державу. Коли наприкінці 1648 р. гетьман урочисто в’їхав до Києва, він зустрівся з вищим православним духовенством. Було вирішено звернутися до московського царя з проханням надати військову й дипломатичну допомогу. Посередником у переговорах із царем виступив єрусалимський патріарх Паїсій. З ним відрядили до Москви полковника Самуїла Мужиловського. Незважаючи на велике бажання Московської держави взяти реванш над Польщею за втрати земель після Деулінського перемир’я (1618) і Полянівського миру (1634), вона не наважилася порушити мирний договір, хоч і контактів з Б. Хмельницьким царський уряд не розривав. Для вивчення ситуації в Україну з Москви було відряджено посольство Григорія Унковського. Листування й обмін посольствами тривали протягом усієї війни. Московський уряд чекав знесилення обох сторін. Коли стало зрозуміло, що ослаблена тривалою війною Польща не може успішно воювати із сильною державою, цар погодився задовольнити прохання Б. Хмельницького про надання військової допомоги. 1 жовтня 1653 р. у Москві було скликано Земський собор із широким представництвом від різних станів населення. Учасники собору висловилися за таке рішення: розірвати мир з Річчю Посполитою, гетьмана Б. Хмельницького і все Військо Запорозьке з містами й землями прийняти «під високу царську руку». До України спорядили велике посольство на чолі з тверським боярином Василем Бутурліним....
0 Переглянути

Важкий шлях боротьби за українську державність (1650-1653 рр.)

8 Клас

Обидві сторони розуміли тимчасовість Зборівського миру. У 1650 р. у польському сеймі дедалі більшої сили стала набирати «партія війни». Король звинувачував гетьмана у зв’язках з різними державами. Б. Хмельницький, дійсно, шукав союзників і відверто заявляв: «Ми, охороняючи наші голови й запобігаючи нашому лихові, мусимо шукати приятелів». Проте й Польща інтенсивно шукала зовнішньої допомоги для боротьби з українськими повстанцями. За ухвалою сейму Ян II Казимир у січні 1651 р. дав наказ готуватися до наступу на Україну. Б. Хмельницький, отримавши відомості про підготовку Польщі до війни, став готуватися до оборони. Він звернувся по допомогу до кримських татар і турків. Головні сили противників зійшлися на Волині під Берестечком. Саме тут 18-20 червня 1651 р. розгорнулася одна з найбільших битв у ході Національно-визвольної війни. Поляки розташувалися вздовж р. Стир і поділилися на три частини. Польська армія налічувала 150 тис. воїнів, включаючи 20 тис. німецьких найманців. Б. Хмельницький на чолі селянсько-козацьких полків зайняв невисокі пагорби на березі р. Пляшівки на правому фланзі військ. На пагорбі лівого флангу розташувалися півмісяцем татарські війська й невеликий загін турків. У центрі півмісяця поставили ханський намет, а біля підніжжя пагорба поставили гармати. Козацько-татарське військо налічувало 100 тис. козаків і 50 тис. татарської кінноти....
0 Переглянути

Практичне заняття: Богдан Хмельницький - людина, полководець і державний діяч

8 Клас

Визначне місце в історії України належить Б. Хмельницькому, котрий підняв її народ на визвольну боротьбу проти польсько-шляхетського панування і заклав основи нової держави. Батько Богдана - Михайло Хмельницький - був дрібним українським шляхтичем, який за звичаєм того часу перебував на службі багатого польського магната С. Жолкевського. Як людина енергійна й освічена він незабаром став підстаростою. Він заснував ряд міст і сіл на прикордонні з малозаселеним степом, зокрема власну слободу Суботів. Б. Хмельницький, імовірно, народився в Суботові 1595 р. Оскільки ім’я Богдан (по-церковному Теодор) давали дітям, народженим у день Св. Теодора Начертаного, то, можливо, день його народження припадає на 27 грудня. Богдан успадкував від своїх батьків гордість і непокірність, холодний розум, здатність приймати оптимальні рішення, а ще - великі здібності до навчання. Початкову освіту здобув удома та в школі при одному з київських монастирів. Батько віддав 6-річного Богдана до Львівської єзуїтської колегії, де хлопець ґрунтовно вивчив латинську й польську мови. Проте навчання в колегії не привело його до зречення православної віри....
0 Переглянути

Утворення Української козацької держави

8 Клас

У ході Національно-визвольної війни українського народу виникла Українська козацька держава (Гетьманщина). Зразком організації державного життя була Запорозька Січ та реєстрові козацькі полки. Запорозька Січ і козацтво як окремий стан суспільства сформувалися в XVI ст., а вже в першій половині XVII ст. Січ перетворилися на своєрідну козацьку республіку. Козаки проживали на цій території, не підпорядковуючись загальнодержавному адміністративному апаратові та законам. Тому й змогли виробити свій особливий устрій - органи влади, управління та суд. Успішні воєнні походи козаків і захист своєї землі від турецько-татарської агресії так підвищували міжнародний авторитет Запорозької Січі та її силу, що козаки поступово стали діяти незалежно від уряду Польщі. Виникнення Козацької держави не було несподіванкою ні для кого. Початки державності Згідно з умовами Зборівського договору 1649 р., у межах Речі Посполитої утворювалася автономна область із земель Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств, на яку поширювалася виключно влада гетьмана. Договір означав фактичне визнання на міжнародному рівні статусу України як держави. Отже, гетьман мав свою територію і свою армію....
0 Переглянути

Передумови, причини та початок Національно-визвольної війни середини XVII ст.

8 Клас

На них вони заводили фільварки, в яких працювали кріпаки. Панщина вже наприкінці XVI ст. сягала 5-6 днів на тиждень. За будь-яку непокору селян жорстоко карали. Намагаючись уникнути кріпосного гніту і розорення, селяни втікали на Брацлавщину, Південну Київщину й Лівобережжя. В цих районах у першій половині XVII ст. тривав колонізаційний процес, виникали нові слободи. Власники фільварків потребуючи робочих рук, надавали новопоселенцям пільги на 10-15 років, а потім перетворювали слобожан на кріпаків. Міщани страждали від шляхетської анархії і сваволі, які перешкоджали розвитку ремесла і торгівлі. Важким тягарем для них була існуюча система оренд і застав землі, постої військ, яких мали утримувати міщани. Багато міст і містечок знаходилися в приватній власності магнатів і шляхти. Тобто, їх жителі виконували феодальні повинності на власника. Польща посилила наступ і на Запорожжя та реєстрових козаків, бо магнати і шляхта захоплювали їхні землі й промисли, не визнавали козацьких привілеїв. Навіть українська православна шляхта не мала гарантій збереження своїх маєтностей....
0 Переглянути

Українське мистецтво першої половини XVII ст.

8 Клас

У першій половині XVII ст. в умовах гострої ідеологічної боротьби проти експансії католицизму духовною зброєю українських митців була наполеглива творча праця з піднесення власної культури. У церковних розписах та іконах простежуються прагнення до реалізму, заповнення релігійних сюжетів образами, узятими з реального життя. Розвиваються такі світські види живопису, як портретний та історичний. Про високий рівень мистецтва захоплено пише вже згаданий П. Алеппський: «Перебуваючи перед тим у неволі та рабстві, тепер козаки живуть у радощах, веселощах та на волі; спорудили соборні церкви, створили боголіпні ікони, чесні і божественні іконостаси та хоругви. Як ми зауважили, церкви одна від другої величніші, кращі, гарніші, вищі і більші; іконостаси, тябла та ікони одні від одних кращі і досконаліші, навіть сільські церкви одна від другої кращі...». Зародження українського театру Театральне мистецтво найбільш пов’язане із суспільством. Від часу своєї появи театр став улюбленим видом мистецтва українського народу. У період поширення ідей гуманізму в школах для кращого засвоєння учнями латинської мови ставили комедії давніх римських авторів. Однак їх було мало і за змістом вони не завжди підходили шкільній молоді. Тоді вчителі шкіл створювали власні твори. Так виникла шкільна драма....
0 Переглянути

Українська культура в першій половині XVII ст. (Освіта, друкарство, література)

8 Клас

Перші ознаки національно-культурного відродження виявилися в релігійній сфері. Саме активізація протестантів та єзуїтів у справах освіти викликала на противагу їм появу братських шкіл. Крім багатих міщан, меценатами друкарства, освіти й літератури виступали українські магнати (наприклад, К.-В. Острозький та ін.). Об’єктивно національно-культурному відродженню в Україні сприяла Берестейська унія, бо це питання викликало хвилю полемічної літератури. Останнім з полемічних творів був виданий у Києві 1622 р. церковно-історичний трактат «Палінодія» («Книга оборони»), написаний Захарією Копистенським у відповідь на трактат греко-католика Л. Кревзи «Оборона унії». У «Палінодії» використано твори античних, візантійських та західноєвропейських істориків, польські хроніки, давньоруські літописи, тогочасну антиуніатську літературу. 3. Копистенський, родом з Галичини, очевидно, здобув освіту в школі Львівського братства, а може, і в Острозі. У 1616 р. він переїхав до Києва і став активним діячем гуртка Є. Плетенецького, проводив значну літературну і видавничу діяльність у Києво-Печерській лаврі, архімандритом якої він став у 1624 р. Він написав ряд полемічних творів, та «Палінодія» була найбільшою не тільки в його спадщині, але й в усій полемічній літературі. Ерудиція і письменницький талант автора, образний і науково-логічний спосіб мислення, уміле використання літератури та усної народної творчості, риторичні питання, гумор і сатира, патріотизм - усе це дало підстави І.Я. Франку назвати «Палінодію» «фундаментальним полемічним твором», який по праву підсумував усю полеміку навколо Берестейської унії....
0 Переглянути

Козацько-селянські повстання у 20-30-х роках XVII ст.

8 Клас

Послідовники П. Сагайдачного вважали, що треба йти на певні поступки Польщі, аби зберегти права й вольності козацтва та захистити православ’я. Їх підтримували заможніші козаки й більшість міщан. Рядові козаки й селяни-кріпаки вимагали рішучих дій, вважаючи, що поліпшити своє життя можна тільки зі зброєю в руках. Становище ускладнювалося й тим, що після Хотинської війни, яка принесла козацтву славу, уряд не тільки не виконав даних козакам обіцянок, а й не виплатив їм належну платню, більше того, зменшив козацький реєстр. Тобто багато козаків поповнили ряди «випищиків». Тому козаки вважали, що вони не повинні підкорятися королеві, й вели власну політику. Постійна загроза козацьких нападів змушувала султана тримати для охорони узбережжя значні військові сили. На скарги султана польський король направляв на Запорожжя своїх урядовців, які вимагали від козаків припинити напади на Османську імперію, оскільки Польща з нею підписала перемир’я. Козаки вважали це образою, завданою їм королем після Хотинської війни, тому відповіли: «Мир укладав король, а не ми!». Такі незалежні дії козаків дали підставу королеві в інструкції на місцеві сеймики (1625) стверджувати, що козаки «зреклися підданства»: «своєволля бере гору й так заповзято, що й самим нам тяжко, і із сильними сусідами нас розсварює, забувши зовсім віру й підданство, вони уладили собі окрему державу - наступають на життя й майно невинних людей. Вся Україна їх слухає. Шляхтич у домі своїм не вільний. По містах і містечках королівських вся управа, уся влада в руках козаків: захоплюють собі судочинство, закони встановлюють». Цей уривок - яскраве свідчення зростання авторитету козацтва в українському суспільстві, визнання населенням його керівної ролі....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 64 65 66 67 68 69 70 71 72 ... 83
Назад

Навігація