Наш край на початку XX ст.

І. Адміністративно-територіальний та історико-етнографічний розвиток.

1. До якої імперії — Російської чи Австро-Угорської — входив регіон, у якому ви живете, на початку XX ст.?

2. Покажіть на карті населений пункт, у якому ви живете. На території якого району, області він розташований?

3. На території якого історико-етнографічного регіону він розташований?

4. Охарактеризуйте особливості адміністративно-територіального устрою цього регіону на початку XX ст.

5. Які населені пункти існували на той час у вашому регіоні? Порівняйте їх із тими, що існують сьогодні. Чи зазнали змін їхні назви, розміри?

6. Чи є у вашому краї населені пункти, які виникли на початку XX ст.? Назвіть їх і поясніть походження їхніх назв.

7. Яким був етнічний і соціальний склад населення вашого краю на початку XX ст.?

II. Зміни в господарському житті.

1. Що ви знаєте про особливості розвитку сільського господарства краю в ті часи?

2. Які сільськогосподарські культури переважно вирощували тоді у вашому регіоні?

3. Яким був стан промисловості й торгівлі?

4. Визначте спільне й відмінне в господарському житті краю порівняно з іншими регіонами українських земель цього періоду.

5. Що вам відомо про соціальне становище в краї та соціальні протести населення?

6. Відвідайте місцевий краєзнавчий (історичний) музей і підготуйте за його експозицією повідомлення про побут і повсякденне життя населення краю на початку XX ст.

III. Нові явища в культурному та духовному житті населення.

1. Що ви знаєте про вірування, звичаї та традиції населення вашого краю?

2. Які події, пов’язані з розвитком української культури, відбувалися на території краю?

3. Назвіть імена діячів української культури цього періоду, що походили або проживали у вашому краї. Який внесок вони зробили в розвиток культури?

4. Які пам’ятки культури початку XX ст. розташовані у вашому регіоні? Підготуйте розповідь про одну з них.

5. Які церковні споруди, збудовані в той час, збереглися на території вашого краю?

6. Визначте спільне й відмінне в духовному та культурному житті населення краю порівняно з іншими регіонами в цей період.

7. У яких творах української літератури йдеться про тогочасну історію вашого краю або регіону, у якому він розташований? Яку інформацію про події та життя населення можна отримати з них?

Завдання

1. Закінчіть складати таблицю «Наш край в історії України та Європи» (с. 105) (початок XX ст.).

2. Закінчить складати таблицю «Видатні діячі історії краю» (с. 105) (початок XX ст.).

Узагальнення знань за розділом VIII

1. Назвіть події, що були вирішальними в розвитку української культури середини XIX — початку XX ст. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Поясніть значення понять і термінів: нація, меценат, емансипація, реалізм, український модерн, еклектизм.

3. У яких українських містах на початку XX ст. працювали університети?

4. Поміркуйте, чому перший український професійний театр, заснований у 1882 р., називали «Театром корифеїв». Назвіть імена видатних українських драматургів та артистів тієї доби.

5. Заповніть таблицю «Розвиток української культури в середині XIX — на початку XX ст.».

6. Порівняйте розвиток освіти в Наддніпрянщині та на західноукраїнських землях.

7. Складіть опис одного з творів мистецтва (картина, скульптура, архітектурна пам’ятка) українських майстрів середини XIX — початку XX ст.

8. Назвіть факти, які підтверджують, що українська культура середини XIX — початку XX ст. не поступалася кращим зразкам світової культури.

Узагальнення за курсом історії України кінця XVIII — початку XX ст.

Понад 100 років, що були висвітлені на сторінках підручника, стали важливими в історії українських земель. Це була доба великих змін у житті українців та їхньому світогляді. Незважаючи на те, що в цей період українці були повністю позбавлені національної державності, опинилися розділеними між двома імперіями, вони зуміли знайти в собі сили усвідомити свою окремішність і підняти боротьбу за національне визволення. Другою важливою зміною в житті українських земель був їх швидкий промисловий розвиток (особливо східних і південних районів), залучення до світового господарства.

Національне відродження, що охопило різні регіони наприкінці XVIII — на початку XIX ст., маючи свої регіональні особливості, у 60-ті рр. XIX ст. злилося в єдиний національний рух. Одна його частина перебувала на західноукраїнських землях, що підпорядковувалися владі Австро-Угорщини, а друга — у Наддніпрянській Україні, що входила до Російської імперії. Розвиваючись у складних умовах переслідувань і заборон (особливо в Російській імперії), набуваючи різних організаційних форм, наприкінці XIX ст. український рух став перед проблемою вироблення чіткої власної політичної програми. Цей процес політизації зумовив появу трьох основних політичних течій: соціалістичної, ліберальної (національно-демократичної) і націоналістичної. Відстоюючи національні інтереси українського народу, кожна з течій головним і першочерговим завданням висувала соціальне визволення, здобуття демократичних свобод або відродження Української держави.

Трагедією українського руху стало те, що різні течії так і не змогли дійти до єдності дій у боротьбі за Українську державу. До того ж лише в Галичині, яка стала «українським П’ємонтом», українські політичні партії незалежно від політичних уподобань проголосили, що метою їх боротьби є здобуття незалежності України.

Таким чином, український рух хоча й був вагомим чинником політичного життя двох імперій, але так і не досяг тієї консолідованості, яка б могла сприяти здобуттю незалежності. Тому українські діячі напередодні Першої світової війни почали покладати велику надію на зовнішні сили.

Пам'ятний знак Борцям за волю і незалежність України в Чернігові

Плани-схеми для самостійної роботи з підручником і додатковою літературою

Як скласти план

1. Уважно прочитайте текст, до якого вам треба скласти план.

2. Виберіть із нього лише той матеріал, який відповідає темі плану.

3. Поділіть текст на логічно завершені частини, знайдіть у кожній із них головну думку, чітко сформулюйте та запишіть їх.

4. Дайте назви частинам тексту.

5. Перед тим як записати план у зошит, перевірте, чи всі основні ідеї тексту знайшли в ньому відображення.

Як скласти порівняльну характеристику історичних подій та процесів

1. Подумайте, за якими ознаками можна скласти уявлення про подібність і відмінність певних подій або процесів.

2. У якій послідовності краще розташувати ці ознаки? Чому?

3. Визначте спільні риси історичних подій і процесів, що порівнюються.

4. Визначте відмінності.

5. Зробіть висновки.

Як скласти історичний портрет

1. Напишіть, як відбувалося становлення особистості історичного діяча (діячки).

1) Укажіть ім’я та прізвище історичного діяча (діячки). Де й коли він (вона) народився(-лася)?

2) Де і в яких умовах він (вона) жив(-ла), зростав(-ла), виховувався(-лася)?

3) Як формувалися його (її) погляди?

2. Визначте особисті якості й риси характеру історичного діяча (діячки).

1) Як особисті якості й риси характеру діяча (діячки) впливали на його (її) діяльність?

2) Які з його (її) особистих якостей вам подобаються, а які — ні?

3. Охарактеризуйте діяльність історичного діяча (діячки).

1) Якими були основні заняття, справи його (її) життя?

2) Які успіхи й невдачі його (її) супроводжували?

3) Які верстви населення підтримували його (її) діяльність, а які — ні? Чому?

4) Хто був його (її) однодумцями, а хто — противниками? Чому?

5) Якими були наслідки його (її) діяльності: для сучасників; для нащадків?

4. Висловіть ваше особисте ставлення до історичного діяча (діячки).

1) Які почуття викликає у вас його (її) діяльність?

2) Як ви ставитеся до засобів і методів його (її) діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.

Як написати есе

1. Вивчіть відповідний теоретичний матеріал за темою есе.

2. Продумайте, у чому може полягати актуальність заявленої теми.

3. Складіть план у вигляді тез, сформулюйте думки та ідеї, що виникли з приводу теми.

4. Виділіть ключову тезу й визначте свою позицію щодо неї.

5. Напишіть текст есе в чорновому варіанті.

6. Проаналізуйте зміст написаного; перевірте стиль і грамотність, композиційну побудову есе; логічність і послідовність викладеного.

7. Внесіть необхідні зміни й напишіть остаточний варіант.

Як проводити дискусію

1. Необхідно критикувати ідеї, а не учасників дискусії.

2. Мета дискусії полягає не в тому, щоб визначити переможця, а в тому, щоб дійти згоди.

3. Усі учасники дискусії мають бути залучені до обговорення питань.

4. Кожний учасник дискусії має рівні права й можливість висловити свою думку.

5. Виступи відбуваються організовано за дозволом ведучого.

6. Будь-яка точка зору підлягає обговоренню.

7. Упродовж дискусії її учасники під впливом фактів і аргументів можуть змінювати свою позицію.

8. Під час дискусії необхідно підбивати проміжні й остаточні підсумки.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно