Кримська (Східна) війна 1853—1856 рр. на українських землях

Vitalyyyy
10-09-2022, 14:00
537

9 Клас , Історія України 9 клас Бурнейко

§ 16 Кримська (Східна) війна 1853—1856 рр. на українських землях.

Під владою якої держави перебував Крим у першій половині XIX ст.?

Назвіть найбільше селянське повстання першої половини XIX ст.

Чим завершилися російсько-турецькі війни першої половини XIX ст.?

Упродовж уроку з’ясуйте, як Кримська війна вплинула на життя українців та кримських татар.

1. Причини Кримської (Східної) війни.

У середині XIX ст. відбулося суттєве ослаблення Османської імперії. Цією ситуацією вирішила скористатися Російська імперія. Вона прагнула витіснити Туреччину з Балканського півострова, встановити контроль над протоками Босфор і Дарданелли й торговельними шляхами у Середземному морі. Натомість Велика Британія і Франція відстоювали територіальну цілісність Османської імперії, оскільки зміцнення Росії не відповідало їхнім інтересам. Турецький султан, відчувши підтримку європейських держав, мріяв повернути придунайські землі, північне узбережжя Чорного моря, Крим.

Приводом до війни стали суперечки між православним і католицьким духовенством щодо права опіки над християнськими святинями у Палестині, підпорядкованій Османській імперії. Турецький уряд, за підтримки Великої Британії і Франції, відкинув вимогу російського царя Миколи І про особливе покровительство над православними підданими султана. Як наслідок — Росія розірвала дипломатичні стосунки з Туреччиною, а потім окупувала залежні від султана дунайські князівства — Молдову і Волощину. У відповідь Османська імперія оголосила війну Росії. Так почалася Кримська (Східна) війна, яка тривала упродовж 1853-1856 рр. і була наслідком тривалого суперництва між європейськими державами на Балканах та Близькому Сході.

Для комплектування військ Російська імперія активізувала рекрутські набори в Наддніпрянській Україні. Водночас Османська імперія, сподіваючись повернути втрачені раніше Крим та Північне Причорномор’я, сформувала загони з козаків колишньої Задунайської Січі, які залишилися проживати на її території. Знову українцям, оскільки вони не мали власної держави, довелося воювати за інтереси інших країн один супроти одного.

1. Назвіть причини Кримської (Східної) війни.

2. Що стало приводом до Кримської (Східної) війни? Які її хронологічні межі?

3. На боці яких країн українці брали участь у Кримській (Східній) війні? Чому?

Дослідники про мотиви учасників Кримської (Східної) війни. Валерій Волковинський, Олександр Реєнт (українські історики):

«...Великобританія вважала просування Росії у Середній Азії дуже небезпечним для її колоніальних завоювань. Російська імперія могла теоретично вторгнутися в найбільшу і найбагатшу англійську колонію — Індію або ж спровокувати її населення до антиколоніального повстання. Франція мала свої претензії до Російської імперії. Росія не могла становити французам якихось реальних загроз, але Франція хотіла взяти реванш за поразку Великої армії Наполеона І Бонапарта у війні 1812—1814 рр. ...»

1. Користуючись документом, визначте мотиви ворогуючих держав.

Британська карикатура «Двоголова ворона у Криму»

Учасник подій про плани Російської імперії. Микола І (російський імператор):

«...Я... ніколи не захоплю Туреччину, але я ліквідую її незалежність, спущу її до рівня васала і зроблю саме існування її тягарем...»

1. Які плани щодо Туреччини виношував Микола І?

Російський флот

Детальніше про... участь українських козацьких формувань у Кримській (Східній) війні

У жовтні 1853 р. Михайло Чайковський, нащадок гетьмана Івана Брюховецького, домігся утворення регулярного козацького підрозділу в османському війську. Із Константинополя було привезено знамено Запорозької Січі. Підрозділ брав участь у кількох битвах. Султан висловив подяку Михайлові Чайковському (Садик-паші) й навіть присвоїв йому титул «Око, вухо і правиця престолу». Натомість на стороні Росії воювали південноукраїнські козацькі формування — Азовське військо, яке обороняло узбережжя Азовського моря, та Дунайське, котре захищало Одесу, забезпечувало зв’язок між військовими частинами на відстані Очаків-Миколаїв.

1. Продовжіть речення. У Кримській (Східній) війні військові формування українських козаків воювали...

Михайло Чайковський (Садик-паша)

2. Вплив військових дій на українські землі.

Війна розпочалась як черговий російсько-турецький конфлікт. Однак Османська імперія зазнала кількох поразок поспіль, що змусило Велику Британію і Францію втрутитись у військові дії проти Росії. Війська коаліції висадились у Криму, а Одеса, Бердянськ та інші міста регіону потерпали від обстрілів з моря. Найбільш тривалою і кровопролитною битвою стала оборона Севастополя, яка тривала з вересня 1854 до вересня 1855 року.

У військових діях брали участь сформовані в Україні бойові частини, зокрема Волинський, Житомирський, Кременчуцький, Одеський, Подільський, Полтавський і Чернігівський полки.

Разом з тим саме на Україну припав основний тягар постачання російської армії фуражем і продовольством. Із українських губерній на війну було мобілізовано багато рекрутів та ополченців, послано погоничів, котрі забезпечували перевезення військових вантажів. Селяни прикордонних губерній цілодобово перебували в караулах на кордоні. У госпіталях міст та містечок розміщували поранених бійців. Населення збирало кошти на військові потреби.

1. Назвіть союзників Туреччини у Кримській (Східній) війні.

2. Які українські полки брали участь у бойових діях?

3. Яким чином українці були залучені до війни?

Дослідник про участь українців у Кримській (Східній) війні. Василь Сарбей (український історик):

«...На початку вересня англо-французькі війська висадилися з кораблів у Криму... Україна стала найближчим тилом російської армії. Основне постачання пороху і ядер відбувалось із Шосткинського та Луганського заводів... Тільки з Полтавщини народне ополчення поповнилося 9,5 тисячами добровольців. Населення Волині на потреби війни пожертвувало 113 тис крб. На селян Таврії і Катеринославщини припав найбільший тягар гужових перевезень військового спорядження, провіанту, фуражу... У Херсоні, Мелітополі, Генічеську... та інших містах Південної України... розташовувалися госпіталі й лазарети...»

1. Сформулюйте підсумок до цитати одним реченням.

Українці — герої оборони Севастополя

Дослідниця про долю татар після Кримської (Східної) війни. Наталія Ніколаєва (український історик):

«Великих втрат зазнав Крим, зокрема його південна частина... Росіяни підозрювали татар, що вони симпатизують турецько-французько-британській коаліції, і знущалися над мусульманським населенням. Деякі з-посеред вищих російських урядників «прославилися» своєю жорстокістю над татарами. У той час багато ногайців і татар покинули Крим, але багато з них москалі зловили та мордували без суду. Ці втечі ще більше знелюдніти Крим, що відповідало політиці Росії...»

1. В якому становищі опинилися татари під час Кримської війни?

Кримські татари

3. Результати Кримської (Східної) війни.

Війна завершилася поразкою Російської імперії, яку закріпили умови Паризького мирного договору 1856 року. За ним султанські володіння, котрі зайняли російські війська під час війни, мали бути повернуті Туреччині, а Севастополь, Балаклава, Євпаторія та інші міста, захоплені союзниками, — Росії. Гирло Дунаю і Південну Бессарабію передавали залежному від турецького султана Молдовському князівству. Росію позбавили права утримувати військово-морський флот на Чорному морі та будувати на чорноморському узбережжі військові укріплення. Опіку над християнським населенням Османської імперії доручили вже не Росії, а європейським державам.

Наприкінці війни на українських землях розгорілись антиурядові селянські рухи, спричинені тим, що влада затягувала вирішення питання про скасування кріпацтва. Один з них — Київська козаччина. Поштовхом до виникнення цього руху став царський маніфест 1855 р. про формування державного ополчення, який незабаром обріс народними чутками, що всі ополченці стануть козаками і після участі у бойових діях отримають волю. На Київщині селяни складали списки «вільних козаків», відмовлялися відробляти панщину і виконувати розпорядження місцевої адміністрації, створювали власні виборні органи самоврядування - сільські громади. Згаданий рух набув значного розмаху, що спричинило занепокоєння влади та його придушення. Ліквідувавши Київську козаччину, царський уряд невдовзі зіткнувся з іншою проблемою. У 1856 р. під впливом чергових чуток про надання усім переселенцям до Криму землі та волі розгорнувся ще один масовий рух — «Похід у Таврію по волю». Вступаючи в сутички з поліцейськими та військовими загонами, селяни Катеринославщини і Херсонщини вирушили до Криму. Тільки залучивши значні збройні формування, уряд зумів придушити цей протест.

Кримська війна виявила відсталість Російської імперії від модернізованих передових країн Заходу, яка проявилася в усьому: російські рушниці стріляли вдвічі ближче, ніж англійські та французькі; система постачання війська і комунікацій була менш ефективною, ніж у західних європейців, незважаючи на те, що вони перебували за тисячі кілометрів від своїх баз; російське командування не завжди діяло ефективно, а солдатам, хоча вони й були хоробрими, бракувало технічних знань. Результати війни засвідчили необхідність проведення у Російській імперії ліберальних реформ, що цілком усвідомлював, вступаючи на трон, новий імператор Олександр II.

1. Якими були наслідки Кримської (Східної) війни для Російської імперії?

2. Назвіть найбільші селянські протести середини XIX ст.

3. Які вразливі місця Російської імперії виявила Кримська (Східна) війна?

Попрацюйте з картою «Україна в Кримській (Східній) війні 1853—1856 рр.»

1. Підготуйтеся за картою розповідати про впливи Кримської (Східної) війни 1853—1856 рр. на життя на українських землях.

Сучасник про селянські повстання на Київщині. Іларіон Васильчиков (київський, подільський і волинський генерал-губернатор):

«У Канівському повіті кріпаки зі села Мартинівка — Іван Терновий, із села Таганча — Василь Білопол — проголосили на сходках своїх земляків, що інвентарні записи, які вони знайшли в церквах, це і є примірники царського указу про звільнення від кріпосної залежності. У ряді сіл повсталі організували органи самоврядування. На придушення виступу були кинуті 25 ескадронів кінноти, 9 рот піхоти та кількасот саперів».

1. Чим обґрунтовували свої дії повсталі селяни?