§ 17 Селянська реформа 1861 р. Сільське господарство у пореформений період.

Які проблеми Російської імперії виявила Кримська війна?

Коли була скасована панщина на західноукраїнських землях?

Якими були особливості нової економічної моделі Півдня України?

Упродовж уроку з’ясуйте, які зміни в життя селян привнесла селянська реформа 1861 року.

1. Маніфест 19 лютого 1861 р. та його реалізація.

До початку 60-х рр. XIX ст. у Росії діяло кріпосне право. Кріпосні відносини спричиняли низьку продуктивність сільського господарства, гальмували розвиток промисловості, торгівлі й товарних відносин на селі. Це призвело до економічного відставання Російської імперії від провідних держав світу, відтак і до її поразки у Кримській війні. Отже, кріпацтво негативно впливало на економічну та військову могутність імперії, її міжнародний престиж.

19 лютого 1861 р. імператор Олександр II проголосив Маніфест про скасування кріпосного права в Росії. Згідно з ним, селяни отримали особисту свободу і громадянські права: могли вільно розпоряджатися своїм майном, торгувати й займатися промислами, відкривати торгові, промислові, ремісничі заклади, брати шлюб без дозволу поміщика, самостійно вступати на службу або до навчальних закладів. Тепер селян можна було карати лише за вироком суду або згідно із законним розпорядженням урядової чи громадської влади.

Отриману відповідно до закону землю селяни повинні були викуповувати. Оскільки більшість із них цього не могла зробити, уряд погасив землевласникам 80% викупної суми за умови, що селяни сплачуватимуть її державі разом із відсотками. Термін сплати викупних платежів мав тривати до 49 років. До укладення викупної угоди селян переводили у стан тимчасовозобов’язаних, і вони якийсь час змушені були виконувати панщину й сплачувати оброк. У кожній губернії встановили норми землеволодіння для селян. Якщо селянський наділ перевищував норму, його відрізали на користь поміщика. Такі ділянки називалися відрізками. Звільнені кріпаки отримали право збиратися на сходи (збори) та утворювати органи сільського самоврядування. Також запроваджено посаду мирового посередника, який мав урегульовувати суперечки між поміщиками й звільненими від кріпацтва селянами, нагляд за органами місцевого самоврядування та здійснювати судовий розгляд дрібних справ.

1. Назвіть причини проведення аграрної реформи.

2. Коли і на яких умовах було скасовано кріпосне право в Російській імперії?

3. Чому аграрна реформа була суперечливою?

Сучасник про причини проведення селянської реформи. Олександр Кошелєв (поміщик):

«Стежачи за станом поміщицьких господарств і кріпосницького побуту,... я прийшов до повного переконання в тому, що настав крайній термін до вжиття рішучих заходів до скасування кріпосного стану... По-перше, незадоволення селян поміщиками посилюється з кожним днем. Кількість справ про непослух, насилля проти поміщиків і вбивства цих останніх їх кріпосними людьми помножується... По-друге, бажання селян і дворових людей бути вільними виявляється зі зростаючою силою та відвертістю... таке сильне в народі, що за найменшої іскри, яка пущена знизу, пожежа може стати загальною. По-третє, збідніння поміщицьких селян помітно зростає... оброки дійшли до неймовірних розмірів... По-сьоме, удосконалення у галузі сільського господарства настійно потребують застосування в ньому вільної праці... По-восьме, успіхи заводської і фабричної промисловості потребують збільшення кількості вільних робітників...»

1. Які причини скасування кріпацтва перерахував сучасник подій?

Ознаки аграрної реформи 1861 р.

Імперське законодавство. Особливості реалізації Маніфесту 19 лютого 1861 р.:

— селяни здобули низку громадянських прав — особистих і майнових;

— поміщики втратили будь-які права на селян;

— селяни отримали право укладати угоди як з приватними особами, так і з державними установами, займатися торгівлею та промисловістю, володіти рухомим і нерухомим майном, самостійно виступати в суді у різних справах — цивільних та кримінальних;

— селяни мали право брати участь в органах місцевого самоврядування, переходити в інші стани, вступати до навчальних закладів;

— ставши вільними, селяни залишалися «нижчим станом»;

— селяни сплачували подушний податок до 1866 року;

— селяни продовжували відбувати рекрутчину (25 років);

— до 1904 р. до селян застосовували тілесні покарання;

— селяни не отримали вільного доступу до пасовищ, лук та лісів;

— якщо селянський наділ перевищував норму, його відрізали на користь поміщика. Такі ділянки називали відрізками;

— протягом дев’яти років після оголошення реформи не можна було відмовитися від наділу, а значить, залишити село.

Історія в цифрах

Розміри викупних платежів, нарахованих на селян українських губерній

2. Розвиток сільського господарства у пореформений період.

Реформа мала неоднозначні результати. З одного боку, вона давала селянам особисту свободу, створювала умови для господарської діяльності, з іншого — зберігала поміщицьке землеволодіння. Негативно позначалися на становищі селян викупні платежі. Натомість частина поміщиків-підприємців, отримавши їх, змогли модернізувати свої господарства. Після відміни кріпосного права сільське господарство Наддніпрянщини поступово втягувалось у товарний обіг і перетворювалося на підприємницьке. Відбувалися зміни у формах земельної власності та у взаєминах різних соціальних груп. Зокрема, землю продавали переважно поміщики, котрі не змогли пристосуватися до нових умов господарювання, а її новими власниками ставали купці, міщани, заможні селяни.

Розширення приватної земельної власності зумовило ведення сільського господарства інтенсивними методами. Відбулися зміни у знаряддях праці та способах обробітку землі. У поміщицьких маєтках Півдня України почали використовувати кінні й парові молотарки. На Правобережжі застосовували для сівби цукрових буряків сівалки. Зросла кількість нової техніки, зокрема жниварок, віялок, соломорізок та інших удосконалених знарядь праці. У багатьох місцевостях застосовували сівозміни, природні та штучні добрива.

Переважну більшість орних земель займали посіви зернових, особливо експортних культур — пшениці та ячменю. Україна і надалі залишалась у Російській імперії основним виробником й експортером пшениці. Збільшували посіви технічних культур, зокрема цукрових буряків, тютюну, соняшнику, конопель (на волокно) і льону. Зросло виробництво продукції тваринництва: м’яса, молока, тонкорунної вовни. На кінних заводах вирощували породистих коней. Посилилася спеціалізація окремих регіонів, яка намітилася ще з початку століття (див. карту на с. 25).

1. Які верстви населення отримали можливість стати власниками землі?

2. У чому проявилися прогресивні форми господарювання?

3. Якими були основні напрямки сільськогосподарської діяльності в Україні?

Дослідник про результати селянської реформи 1861 року. Олександр Рибалко (український історик):

«...в Україні після реформи 1861 р. площа орних земель зросла з 20 млн. дес. у 1860 р. до 29 млн. дес. у 1887 р... Розвивалася ...господарська спеціалізація (окремих районів). Це, своєю чергою, спричинювало інтенсивніший обмін між... (спеціалізованими районами) і вело до розширення внутрішнього ринку... Як і поміщицьке, селянське господарство після реформи 1861 р. ...набувало товарного, ... (ринкового) характеру».

1. Користуючись документом, наведіть аргументи, що підтверджують думку: «В сільському господарстві розвивалися ринкові відносини».

Сівалка «Росія». Завод братів Ельворті у м. Єлисаветград (нині — м. Кропивницький)

Дослідник про використання техніки в пореформеному сільському господарстві Наддніпрянської України. Олександр Бойко (український історик):

«Наприкінці 1870-х років у господарствах України діяло майже 700 парових двигунів. Так, протягом 70-80-х років XIX ст. імпорт сільськогосподарської техніки збільшився майже у 16 разів, а її виробництво на півдні України за ці роки зросло в 12 разів».

1. Як модернізаційні процеси проявлялися в пореформеному селі?

Складна молотарка С032. Завод братів Ельворті у м. Єлисаветграді (нині — м. Кропивницький)

3. Соціальні зміни на селі.

Реформа 1861 р. спричинила на селі соціальні зміни. І надалі зберігалося привілейоване становище поміщиків. Частина з них, використавши виплачені їм за селянську землю гроші, модернізувала свої господарства й продовжувала накопичувати статки. Інші — через невміння або небажання займатися справами розорялися — були змушені продавати свої господарства тим, у кого для цього були гроші й бажання.

Селяни опинилися у гірших стартових умовах: менше землі, менше грошей, менше можливостей загалом, але в їхньому середовищі відбувалися приблизно такі ж процеси, як і серед поміщиків. Найбільш працьовитим і наполегливим вдавалося зміцнити свої господарства. Інші з різних, часто незалежних від них причин, втрачали землю й переходили у статус наймитів, батраків (найманих робітників). Так виокремилися заможні селяни, господарі середнього достатку та бідняки.

Посилювався переселенський рух, спричинений демографічним піднесенням і, як наслідок, зростанням чисельності безземельних селян. Переселення було переважно стихійною колонізацією вільних земель Середньої Азії, Сибіру, Далекого Сходу. Українці давали свої назви освоєним землям. Зокрема, такі території Північного Казахстану та Південно-Західного Сибіру назвали Сірим Клином, а компактно заселені землі від Байкалу до узбережжя Японського й Охотського морів — Зеленим Клином. Серед переселенців переважали вихідці з Лівобережної та Правобережної України, де умови господарювання були гіршими.

1. Хто займав привілейоване становище на селі?

2. Як проявилося майнове розшарування серед селян у пореформений період?

3. Куди переселялися безземельні або малоземельні українські селяни після реформи 1861 р.?

Дослідник про соціальні зміни на селі. Костянтин Кондратюк (український історик):

«Завдяки поєднанню впертої праці, ініціативності, землеробського і підприємницького таланту близько 20% селян (4,5 млн.) вдалося збільшити свої земельні володіння та нагромадити деяке багатство. Із середовища заможного селянства відбулося становлення фермера. Середня верства селян становила понад 30%. Близько половини були бідняками. Ці селяни наймалися на роботу до заможних односельців і поміщиків, вирушали на пошуки сезонної праці».

1. Визначте, які риси селян сприяли їхньому економічному успіхові.

«Жниця». Микола Пимоненко

Дослідник про зміст реформи 1861 року. Олександр Реєнт (український історик):

«Реформу 1861 р. уряд здійснював не в інтересах селянства, не в інтересах дворянства та будь-якого іншого стану населення. Її здійснювали, насамперед, в інтересах держави, і з цього погляду реформа повністю себе виправдала».

1. Чи погоджуєтеся ви з думкою ученого? Зробіть власні висновки.

Водяні млини на Поділлі. Художник Наполеон Орда

Коли в Україні було відмінено кріпосне право, ... у США розпочалася громадянська війна; в Римі було проголошено утворення Італійського королівства.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 19 лютого 1861 р. — Олександр II підписав Маніфест, у якому було проголошено скасування кріпацтва в Росії.

2. Поясніть значення понять: тимчасовозобов’язані селяни, викупні платежі, відрізки, Зелений клин, Сірий клин.

3. Підготуйте повідомлення на тему: «Соціальні зміни у селі після реформи 1861 року».

4. Назвіть схему. За схемою, підготуйте розповідь про селянську реформу 1861 року.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно