§ 19 Промисловість, торгівля, міста у пореформений період.

Коли розпочався промисловий переворот у Наддніпрянській Україні?

У чому суть політики протекціонізму?

Назвіть складові модернізаційних процесів.

Упродовж уроку з’ясуйте, які зміни відбулися в розвитку промисловості й торгівлі у пореформений період.

1. Модернізація промислового виробництва.

У 60-х — 80-х рр. XIX ст. завершився промисловий переворот. Розвитку промисловості сприяли: дешева робоча сила, відкриття нових та ефективне використання старих родовищ корисних копалин, залучення вітчизняного й іноземного капіталу, урядова політика протекціонізму в економіці. Швидкими темпами розвивалися вугільна, залізорудна, металургійна, машинобудівна галузі. В Наддніпрянщині сформувалося кілька промислових регіонів: Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцевий. Успішними стали підприємці нового типу: працьовиті, ініціативні, спроможні орієнтуватися в нових економічних реаліях, які вміли досягати наміченої мети. У 80-х рр. XIX ст. виникли монополії — об’єднання підприємств, утворені з метою збільшення прибутків. Першою монополією став утворений 1887 р. синдикат цукрозаводчиків.

Умови розвитку економіки суттєво поліпшились із початком залізничного сполучення. У 1865 р. було прокладено першу в Наддніпрянській Україні залізницю сполученням Одеса—Балта. Згодом залізниці з’єднали основні міста України, промислові центри Донбасу і Криворізького регіону, чорноморські порти з портами Балтійського моря. Вантажні перевезення також здійснювали річковим і морським транспортом.

У пореформені роки зросли міграційні процеси: емігрували переважно українські селяни в пошуках кращих умов для ведення сільського господарства: у промислові центри України іммігрували робітники інших національностей, передовсім росіяни. В суспільстві поруч із селянами та поміщиками збільшилася частка найманих робітників (найманих робітників), промислово-торгової буржуазії, інтелігенції. Ці соціальні групи були багатонаціональними. В умовах модернізації зросла роль інтелігенції, особливо учителів, лікарів, юристів, агрономів. Українці у цій соціальній групі, як і серед робітників та підприємців, становили меншість.

1. Коли завершився промисловий переворот? У чому це проявилося?

2. Які міста з’єднала перша залізниця в Наддніпрянщині? Коли її збудували?

3. Які зміни відбулись в етнічному та соціальному складі населення?

Дослідник про розвиток машинобудування. Володимир Борисенко (український історик):

«...Капіталістичні реформи дали поштовх розвиткові вітчизняного машинобудування. ...заводи цього профілю належали (переважно) іноземцям (які початково краще розумілись у тій справі): Фільверту і Дєдіну в Києві, Гельферіх-Саде і Мельгозе в Харкові, Леппу та Вільману в Олександрівську... Завод Грієвза в Бердянську вважали найбільшим в Європі за випуском жниварок.

1. В яких українських містах діяли машинобудівні заводи?

Жниварка. Реконструкція

Детальніше про... українську промислово-торгову буржуазію

Промислово-торгова буржуазія українського походження була нечисленною, проте займала одні з провідних позицій у легкій і харчовій промисловості. Найзаможнішими українськими промисловцями були Терещенки, Харитоненки, Симиренки, Яхненки, котрі володіли цукровими та горілчаними заводами, олійницями.

Дослідник про український пролетаріат. Костянтин Кондратюк (український історик):

«На відміну від селян, пролетарі (або ж промислові робітники) не мали засобів виробництва. Вони продавали не свої вироби, а свою робочу силу. Головними джерелами формування пролетаріату були селяни і ремісники, які розорювались, а також діти самих робітників.»

1. Якими були джерела формування пролетаріату?

Робітники XIX ст.

Дослідниця про становище жінок у промисловості. Наталя Олійник (український історик):

«...жінки були задіяні там, де рівень кваліфікації був невисоким, а заробітна плата нижча, ніж у чоловіків, за однакову роботу вдвічі... Тривалість робочого дня становила в середньому 18 годин... Законодавча політика в галузі охорони праці не проводилася... (Характерними для життя жінок були) практично постійний стан вагітності, поширення захворювань через післяпологові ускладнення, важка фізична праця, висока смертність дітей, повне ігнорування потреб самої жінки...»

Жінки-робітниці у промисловості

Примітка. Чоловік-робітник, зазвичай, не міг забезпечити свою сім’ю, тому заробітків шукала і дружина. Проте, за всіх негативних проявів цього явища, нова роль жінки робила її незалежнішою від чоловіка. У робітничих сім’ях часто саме жінка розпоряджалася сімейними грішми.

1. Спираючись на документ, запропонуйте власні обґрунтовані висновки про становище жінок із робітничих сімей.

Вид на промислове селище

Детальніше про... особливості розвитку української промисловості в другій половині XIX століття

Із 1880-х рр. розпочалося будівництво великих металургійних заводів. Споруджували їх, зазвичай, на свої кошти іноземці (тобто прилучався іноземний капітал). До прикладу, завод із робітничим селищем Юзівка (сучасний Донецьк) було збудовано коштом англійця Джона Юза. Участь іноземного капіталу, безумовно, пришвидшила промисловий переворот, однак і значна частина прибутків витікала за межі українських земель. Також розвивалося сільськогосподарське машинобудування. В Харкові та Луганську почали працювати паровозобудівні заводи. В Одесі, Миколаєві, Херсоні будували морські та річкові судна. Значного розвитку набуло цукрове виробництво.

Металургійний завод у Юзівці

Дослідник про розвиток борошномельної промисловості. Володимир Борисенко (український історик):

«...Значні зрушення відбувались у борошномельній промисловості. Парові млини (на парових двигунах) змінювали традиційні вітряки і водяні млини... здебільшого в Київській, Подільській та Катеринославській губерніях, де було досить розвинуте зернове землеробство».

1. Встановіть логічний зв’язок між інформацією з наведеного документа та будівництвом нових цукроварень і залізниць.

Паровий млин у Новій Чорториї на Житомирщині

Дослідниця про причини успіху Харитоненків. Тетяна Покатаєва (український історик):

«В основі успіхів Харитоненків було постійне ведення виробництва на основі використання найсучасніших технологій: застосували першими в Європі водотурбінні парові котли (двигуни), підвісні канатні дороги... Друга складова успіху — розумне поєднання максимально можливої ощадливості з чесністю управителів і директорів заводів, що ґрунтувалася на їхніх високих зарплатах».

1. Якою може бути формула успіху підприємця?

«Працею підношуся». Девіз з проекту герба Харитоненків

Сучасник подій про мету свого життя. Василь Симиренко (український промисловець і меценат):

«Кожен мусить робити те, до чого вдатний. Вони (українські діячі культури) тямляться на громадських справах, хай їх і роблять, а я тямлю зароблять гроші, то й мушу заробляти їх для України... Якби для України не були потрібні гроші, я б стільки не працював».

1. Чи актуальні погляди В. Симиренка сьогодні? Чому?

В. Симиренко

2. Банки і торгівля.

На розвиток промисловості й торгівлі позитивно вплинула банківська реформа. У 1860 р. для контролю за фінансами та економікою був заснований Державний банк. Новим явищем в економічному житті стало виникнення акціонерних банків. Акціонерними називають компанії, капітал яких (фінанси, нерухоме майно, засоби виробництва) розділено на певне число акцій — цінних паперів, що засвідчують право власності на частку компанії. Той, хто володіє акціями компанії, — володіє часткою цієї компанії і має право доступу до управління нею, а також право на частку її прибутків. В акціонерних банках концентрувалися приватні кошти і депозити (вклади) торгових та промислових компаній. Вони, до того ж, надавали позики для підприємницької діяльності. В 60-х — 70-х рр. почали працювати банки: Київський приватний комерційний, Харківський торговий, Київський промисловий і Катеринославський комерційний із філією у Полтаві.

Розвитку торгівлі сприяли промисловий переворот, будівництво залізниць, які пришвидшили перевезення вантажів, зростання чисельності населення. Позитивно вплинули на торгівлю фінансова реформа, під час якої чіткіше окреслено правила фінансових операцій, та податкова реформа, що впорядковувала систему податків, передбачила створення єдиних державних кас для прибутків і витрат та єдиного контрольного органу за збором податків. Новий торговельний статут скасував станові обмеження у підприємництві й розширив торгові права іноземців.

Внутрішня торгівля зосереджувалася на ярмарках, базарах, торжках. Зростали обсяги постійної стаціонарної торгівлі в крамницях. Зросла кількість торговельних операцій, проведених за контрактом (угодою). Київ, Харків, Катеринослав стали центрами гуртової ярмаркової торгівлі. Зовнішню торгівлю здійснювали переважно через чорноморсько-азовські порти — Одесу, Миколаїв, Бердянськ, Херсон, Маріуполь. Основним експортним товаром залишалася продукція землеробства і тваринництва: зерно, цукор, вовна та ін. Імпортували предмети розкоші, одяг, чай, каву, прянощі, машини та обладнання.

1. Як у Наддніпрянщині розвивалася банківська сфера?

2. Що у пореформений період сприяло швидким темпам розвитку торгівлі?

3. Якими були особливості торгівлі в другій половині XIX століття?

Дослідник про зернову торгівлю. Павло-Роберт Магочій (американсько-канадський історик українського походження):

«...Важливість зернової торгівлі змушувала Російську імперію розвивати внутрішню транспортну систему, ...не дивно, що першу залізницю на Наддніпрянщині (...213 км) було збудовано 1865 р. саме для транспортування збіжжя з Балти (із зернового району південного Поділля) до Одеси...»

1. На основі документа визначте, як розвиток транспорту залежав від торгівлі.

Герб Балти, 1852 р.

3. Міста.

Розвиток економіки на капіталістичних засадах дав поштовх урбанізації — зростанню розмірів та кількості міст і чисельності міського населення. Як уже зазначалося, у 1897 р. в Наддніпрянській Україні налічувалося 130 міст. Найбільшими з-поміж них були Одеса (405 тис. жителів), Київ (247 тис.), Харків (174 тис.) і Катеринослав (113 тис.). Швидко зростали великі торгово-промислові центри. Натомість зменшувалася роль невеликих та середніх міст.

Міське населення збільшувалося швидшими темпами, ніж населення загалом. 1858 року в містах Наддніпрянщини проживало 1 млн 450 тис. осіб, а 1897 — 3 млн 400 тис. осіб. Серед містян українці становили близько третини, решта населення — переважно росіяни та євреї. Російських чиновників, фабрикантів і купців різних національностей вабили міста, які були адміністративними й торгово-промисловими центрами, а російських робітників приваблювала гірничодобувна і металургійна промисловість із порівняно високою оплатою праці. Після реформ 60-х — 70-х рр. XIX ст. ослабнув контроль за обмеженнями щодо місця проживання євреїв, тому багато хто з них переселився до великих лівобережних та південних міст. Натомість українські селяни воліли застосовувати свої сили радше у сільському господарстві, ніж працювати на заводах чи найматися на шахти.

Великі міста ставали науково-культурними центрами, де діяли університети, гімназії, ліцеї, наукові товариства, театри. У найбільших містах України наприкінці XIX ст. запрацювали електростанції. Це сприяло впровадженню перших електричних трамваїв та освітленню вулиць електричними ліхтарями. У 1880-х рр. в Одесі, Києві, Харкові, Миколаєві почав діяти телефонний зв’язок.

1. Назвіть найбільші міста Наддніпрянщини.

2. Чому міста Наддніпрянщини були багатонаціональними?

3. Як модернізаційні процеси відбувалися в українських містах?

Історія в цифрах

Кількісний і національний склад міст Наддніпрянщини 1858 р. (млн. осіб): росіяни — 1,05 (34%), українці — 0,94 (30,3%), євреї — 0,83 (27%), інші — 0,27 (8,7%).

1. Дайте обґрунтовану відповідь на запитання. Українські міста були моноетнічними чи поліетнічними?

Дослідник про українські міста. Володимир Борисенко (український історик):

«...Протягом 80—90-х років побудовані електростанції в Харкові, Києві, Катеринославі, Одесі та деяких інших містах. У 1892 р. в Києві пущено перший у Росії (електричний) міський трамвай. За ним пішли трамваї в Катеринославі, Житомирі, Єлисаветграді, Севастополі. В окремих містах центральні вулиці почали освітлювати газовими, а згодом і електричними ліхтарями. Розгорнулося будівництво водогонів. На початку 80-х років уперше запроваджено телефонний зв’язок... Цими нововведеннями користувалася незначна частина міських жителів».

1. Які можливості для жителів міст відкривалися наприкінці XIX століття?

Перший електричний трамвай у Києві, 1892 р.

Мовою цифр

Зміна кількості населення у найбільших українських містах з 1860 до 1897 р. (тис. осіб)

1. Які міста в Наддніпрянщині були найбільшими?

2. Яке з тих міст розвивалося найдинамічніше?

3. Яке з наведених у діаграмі міст розвивалося найповільніше?

Коли в Україні було побудовано залізницю Балта—Одеса, ... у Фінляндії засновано невелику паперову фабрику — нинішню компанію «NOKIA».

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1865 р. — побудовано першу в Наддніпрянщині залізницю Балта—Одеса;

— 60—80-ті роки XIX ст. — завершено промисловий переворот у Наддніпрянській Україні.

2. Підготуйте повідомлення «Жінка в нових соціальних та економічних умовах».

3. Підготуйте історичну довідку на тему: «Українські промисловці».

4. Підготуйте розповідь про розвиток української промисловості й торгівлі на основі наведеної нижче схеми.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно