§ 33 Економічне становище західноукраїнських земель на початку XX століття.

Поясніть значення терміна «кооперація».

Які галузі промисловості розвивалися в Західній Україні у XIX столітті?

Хто і коли створив культурно-освітнє товариство «Просвіта»?

Упродовж уроку визначте, що змінилося, а що — ні в сільському господарстві, промисловості й торгівлі західноукраїнських земель на початку XX століття

1. Сільське господарство

Сільське господарство було основою економіки Західної України, у ньому працювало 90% зайнятого населення. Попри зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції і використання сучасних агротехнічних прийомів, із минулого століття у спадок перейшли проблеми, які влада не змогла розв’язати. Зберігалося малоземелля, зростала чисельність безземельних селян; незважаючи на трудову еміграцію, не зникло аграрне перенаселення.

Водночас зростала соціальна активність селянства, передовсім у кооперації. Продовжували розвиватися різноманітні її форми, виникли великі кооперативні об’єднання, зокрема Крайовий кредитовий союз, який налічував 889 членів, Український крайовий ревізійний союз у Львові, котрий об’єднував 180 тис. кооператорів. Масовою організацією стало товариство «Сільський господар», до якого належали 1,5 тис. гуртків у селах. Чільне місце в економічному житті займало страхове товариство «Дністер», засноване у 1892 р. На Буковині кооперативні товариства об’єднувалися довкола «Селянської каси», створеної на початку XX століття. Усього в Галичині у 1913 р. діяло 1,3 тис. українських кооперативів, на Буковині — 200 і кілька — на Закарпатті. Кооперація покращила становище багатьох українських селян.

Іншою формою протидії важкому економічному становищу стала еміграція. Позаяк держава була неспроможною забезпечити українських селян вільними землями, бо таких земель практично не мала, то й не чинила перешкод переселенню за кордон. Отож українці у пошуках роботи виїздили переважно на Американський континент, зокрема до США, Південної Америки, Канади. За перше десятиріччя XX ст. туди емігрувало близько 300 тис. осіб з Галичини і Буковини, 40 тис. — із Закарпаття. Обжившись на нових землях, вони намагалися зберегти національні традиції.

1. Яким був стан сільського господарства Західної України?

2. Які кооперативні об’єднання діяли в Західній Україні?

3. Куди і чому емігрували українці Австро-Угорської імперії?

Дослідник про товариство «Сільський господар». Микола Хронов’ят (український історик):

«За три роки (1909—1912) товариство «Сільський господар» провело 91 господарський курс та 3529 занять. Члени товариства заклали показові ділянки, поширювали господарські знаряддя і машини, організували спілку для продажу насіння, штучних добрив і господарських машин та спілку для збуту худоби».

1. Поміркуйте. Чи можна стверджувати, що товариство «Сільський господар» створювало фундамент економічного благополуччя селян? Доберіть аргументи з документа.

Приміщення страхового товариства «Дністер». Львів. Фото початку XX ст.

Дослідник про життя українців у Канаді. Степан Макарчук (український історик):

«Із часом в українських поселеннях були засновані ніколи, налагоджувалися громадські зв’язки, створювалися релігійні громади. Почали діяти організації товариства «Просвіта». У 1903 р. стала виходити українська газета «Канадійський фермер». У 1912 р. українець Теодор Стефаник був обраний у муніципальну раду Вінніпега. У 1913 р. Андрій Шандра в (провінції) Альберті й Тарас Фарлей у Манітобі стали депутатами провінційних законодавчих органів. Українські громади почали інтегруватись у суспільство Канади».

1. Спростуйте або підтвердьте думку: «Українські емігранти зберігали у своїх серцях Україну».

Учасники драматичного товариства імені І. Котляревського, Вінніпег, Канада, 1914 р.

Активна життєва позиція Кость Левицький (1859—1941)

Ім’я (повне). Костянтин Антонович Левицький.

Народження. 18 листопада 1859 р. у с. Тисмениця Станіславського повіту (нині — Івано-Франківської області).

Походження. Народився в сім’ї священика о. Антона, який походив зі шляхетського роду.

Освіта. Тисменицька початкова школа, Станіславська гімназія, правничий факультет Львівського та Віденського університетів.

Початкові умови формування особистості. На формування світогляду вплинули національно свідоме родинне середовище, українські педагоги, діяльність українських народовців.

Особистість і українське національне відродження. Під час навчання був членом студентських товариств Львівського університету «Академічний гурток» та «Дружний лихвар». Працював адвокатом у Львові. Виконував обширну громадську роботу. Став діяльним в НТШ (Науковому товаристві ім. Т. Шевченка), «Просвіті», одним із засновників товариства українських ремісників «Зоря». Ініціатор створення у Західній Україні кооперативів: «Народна торгівля», страхова компанія «Дністер», Крайовий союз кредитовий, Крайовий союз ревізійний. Редагував «Часопис правничий», був президентом «Товариства правників у Львові». У 1899 р. став співзасновником, а згодом і головою Української національно-демократичної партії. У 1907 р. обраний депутатом до австрійського парламенту, через рік — депутатом Галицького сейму. Уклав німецько-український правничий словник.

Результати діяльності. (Сформулюйте самостійно).

1. Доведіть причетність Костя Левицького до розвитку кооперативного руху в Західній Україні.

2. Промислове виробництво.

На початку XX ст. особливих змін у промисловості західноукраїнських земель не сталося. Завершилося формування тих галузей фабрично-заводського виробництва, що розвивались упродовж XIX ст., і означилися напрямки їх подальшого розвитку, зберігалася перевага дрібної промисловості та кустарних промислів. Промисловість і надалі була переважно сировинною. Певну роль у промисловому виробництві відіграло будівництво електростанцій у повітових містах та великої електростанції у Львові.

Провідними галузями виробництва залишалися нафтодобувна та деревообробна. Напередодні Першої світової війни нафтопромисли Борислава й Дрогобича давали 5% світового видобутку нафти. При цьому лише третину нафти переробляли на місці, а решту вивозили до метрополії і за кордон. Попит на ліс стимулював деревообробну промисловість. В інших галузях — взуттєвій, швейній, килимарстві — переважали дрібні підприємства.

На початку XX ст. відбувалося стрімке проникнення іноземного капіталу в економіку краю. При цьому він часто був змішаним. Найбільшими акціонерними товариствами нафтодобувної галузі були канадсько-німецьке «Галицько-Карпатське товариство», австро-англійська «Східниця», англійська «Галичина», англо-австро-німецький нафтовий концерн (різновид монополії). На Закарпатті діяв австро-американський синдикат (різновид монополії) «Мундус», який займався деревообробкою; у Сваляві — угорське об’єднання промисловців «Сольва» збудувало хімічний завод.

1. Де на початку XX ст. почали будувати перші електростанції?

2. Які галузі промислового виробництва в Західній Україні залишалися провідними?

3. Які іноземні акціонерні товариства були створені в Західній Україні на початку XX ст.?

Дослідник про розвиток промисловості. Олександр Реєнт (український історик):

«На початку XX ст. нафтодобувна промисловість зазнала технічної реконструкції. Були закриті невеликі криниці та ями, почали бурити свердловини глибиною понад 1 тис. м... Західна Україна давала 64% видобутку солі в Австро-Угорщині. Видобування солі було державною монополією... На початку XX ст. було введено в дію лісохімічні заводи у Сваляві та Вигоді... В цей період працювали два цукрових заводи на Буковині. У 1913 р. почав працювати цукровий завод у галицькому місті Ходорові. На початку XX ст. на західноукраїнських землях діяло 5 великих державних тютюнових фабрик».

1. Поміркуйте. Розвиток яких галузей промисловості в Західній Україні підтримувала Австро-Угорська імперія? Чому?

Земляний збірник для накопичування нафти та копальня нафти «Рокфеллер», збудована 1910 р. в Тустановичах (нині — частина м. Борислава)

3. Торгівля.

Зростали обсяги внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Розвивалися всі її форми: ярмарки, ринки, стаціонарна торгівля. Збільшився асортимент товарів. На початку XX ст. в Західній Україні щороку відбувалося понад тисячу ярмарків: у всі пори року переважно в найбільших торгово-промислових центрах. Наприклад, у Львові — вовняні ярмарки, Бродах і Тернополі — ярмарки коней, Станіславі й Чернівцях — полотна та худоби. Поширювалася контрактова торгівля, що передбачала підписання угод стосовно продажу/купівлі товарів. Одним з найбільших був Львівський контрактовий ярмарок. На торгах і ринках продавали продукти землеробства, тваринництва, сільськогосподарську сировину, ремісничі вироби.

Значно більшу роль почала відігравати стаціонарна торгівля. У великих містах уже діяли не лише крамнички майстрів, а й великі магазини із широким асортиментом товарів. У Галичині найбільшим центром стаціонарної торгівлі був Львів, на Буковині — Чернівці, Закарпатті — Ужгород, Мукачеве. Загалом у містах Східної Галичини, Буковини, Закарпаття в 1910 р. у торгівлі працювали 150 тис. осіб (26%) самозайнятого населення.

Експортували із Західної України продукцію тваринництва, сировинних галузей промисловості, зокрема нафту і нафтопродукти, озокерит (мінерал багатоцільового призначення), ліс, пиломатеріали, калійну сіль. Порівняно дешева сировина становила майже 90% усього експорту із західноукраїнських земель. Натомість дорожчу готову промислову продукцію імпортували до краю з інших регіонів імперії та з Європи. Зростало ввезення в Західну Україну машин й обладнання, хімікатів, мінеральних добрив, цементу. Традиційно імпортували також товари, що задовольняли побутові потреби населення, особливо міського: тканини, одяг, шкіряні вироби, взуття, галантерею, предмети культурного і хатнього вжитку (папір, меблі, скловироби, фарфоро-фаянсовий посуд тощо), а також деякі харчові продукти — цукор, кондитерські й тютюнові вироби.

1. Які форми торгівлі розвивалися на початку XX століття?

2. Які західноукраїнські міста стали центрами стаціонарної торгівлі?

3. Що експортували, а що імпортували до західноукраїнських земель?

Попрацюйте з картою «Промисловість Західної України на початку XX ст.»

1. Підготуйтеся за допомогою карти розповідати про промисловість західноукраїнських земель початку XX ст.

Дослідник про економічний розвиток Львова початку XX ст. Степан Макарчук (український історик):

«Львів був центром банківської, фінансово-кредитної та господарської системи краю. Тут... діяв Крайовий банк Королівства Галичини і Володимирії, ...Парцеляційний банк, ...Меліораційний банк, ...оформився «Центральний союз галицької фабричної промисловості», ...товариство пропагандистського характеру «Ліга промислової допомоги», ...«Акціонерне товариство нафтової промисловості» і « Галицьке гірничо-нафтове товариство», ... «Інвестиційний фонд крайового банку», ...«Крайовий союз продуцентів (виробників) нафти», ...«Галицький союз молочарний», ...Державний промисловий банк».

1. Яку інформацію до цитати може додати світлина, що поруч?

Львів. Будинок філії Празького кредитного банку

Коли в Україні у Львові створили страхове товариство «Дністер», ... у США американський винахідник Джесс Рено запатентував ескалатор.

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1892 р. — створено страхове товариство «Дністер»;

— поч. XX ст. — стрімке проникнення іноземного капіталу в економіку краю.

2. Поясніть значення понять: стаціонарна торгівля, контрактова торгівля.

3. Підготуйте історичну довідку «Еміграція українців на початку XX ст. — західний вектор».

4. Назвіть схему та доповніть її. Спираючись на схему, підготуйте розповідь «Економічний розвиток західноукраїнських земель на початку XX століття».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно