§ 32. Вплив греко-католицької церкви на формування національної свідомості населення західноукраїнських земель. Практичне заняття № 7

1. У чому вбачав громадянський ідеал греко-католицький митрополит Андрей Шептицький

Ви вже знаєте про особливу роль, яку відігравала греко-католицька церква в розгортанні національного руху в західноукраїнських землях. Високому авторитетові церкви в житті українців сприяли як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники. До об’єктивних варто віднести кращі умови життя в імперії Габсбургів, прихильність уряду, можливість представників духівництва здобувати гарну освіту. Що ж до суб’єктивних чинників, то передусім ідеться про особисту опіку представників духівництва справами громадського життя: священики сприяли поширенню освіти в народі, активно обстоювали ідею вживання української мови, ініціювали й підтримували культурницькі заходи, дбали про викорінення соціальних вад. Усе це зумовило перетворення греко-католицької церкви на силу, що гуртувала українців й істотно вплинула на формування в них національної свідомості. На межі століть церкву очолив найвидатніший за всю її історію митрополит Андрей (Шептицький).

Ставши митрополитом, А. Шептицький енергійно розбудовував церкву, опікувався народною освітою та закладами охорони здоров’я, докладав зусиль для пропаганди здорового способу життя, був покровителем української науки й культури (приміром, став фундатором Українського національного музею у Львові), ініціював багато благодійних справ. Водночас він наполегливо обстоював політичні права українців в Австро-Угорській імперії, зокрема домагався відкриття українського університету у Львові, українських гімназій тощо.

28 червня 1910 р. А. Шептицький виступив у Палаті панів парламенту, наголосивши на важливості відкриття українського університету у Львові. Це була перша промова українця в Палаті панів. Тож для просування української справи митрополит активно використовував свій депутатський мандат (члена Галицького сейму і Палати панів Державної ради у Відні). Саме А. Шептицький очолив делегацію до імператора Франца-Йосифа, яка клопоталася про поліпшення становища українців в імперії. Така активна громадянська позиція митрополита посприяла ще більшому авторитетові греко-католицької церкви серед українців.

Андрей Шептицький (1865-1944)

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького - національний художній музей, одна з найвизначніших в У країні скарбниць пам’яток вітчизняної культури і мистецтва. Володіючи одним із найбільших в Україні зібрань образотворчого мистецтва (понад 150 тис. одиниць збереження), музей сприяє вивченню та популяризації надбань української духовно-мистецької спадщини.

Родина Шептицьких. Майбутній митрополит Андрей (світське ім’я Роман) - у центрі, батьки та брати

2. Якою була роль митрополита Андрея Шептицького в пожвавленні національного життя в західноукраїнських землях

Із книги Андрея Шептицького «За єдність святої віри, церкви і нації»: «Ясно, як на долоні, що Рідна Хата (так він називав Україну. - Авт.) не повстане, що не буде українського моноліту, якщо українці-самостійники не зможуть, усупереч усім відмінностям, які їх ділять, створити поміж собою якнайтіснішу єдність. Тієї єдності Україні потрібно, і ця потреба накладає на нас усіх обов’язки, від виконання яких залежить усе майбутнє Батьківщини. Якщо прагнемо всенаціональної Хати бажанням глибоким і щирим, якщо та воля не є тільки фразою, ілюзією, то вона мусить проявлятися в діях, і ті дії повинні вести до єдності. До єдності в усіх напрямах, тому й до єдності релігійної.

...У християнських народів немає більшої виховної сили, ніж сила Церкви. Вона виховує народи, вона прищеплює в душу дитини ті християнські чесноти, які зроблять з неї доброго патріота й мудрого громадянина. Очевидно, робить це передусім родина. Але й батьки християнина, виховуючи дітей, роблять це під проводом і за вказівками Церкви.

Вона, проповідуючи Євангеліє, безнастанно нагадує батькам їхні обов’язки і різні аспекти їхньої праці щодо дітей. Та праця батьків і Церкви надзвичайно важка, вона вимагає тривалих зусиль, безлічі жертв, прикладу цілого життя, безнастанної дбайливості і чуйної уваги на великі прояви життя дитини. Поки дитина виросте на громадянина, свідомого всіх своїх обов’язків щодо Бога, родини, ближніх і Батьківщини, поки з дитини зробиться повнолітній, повноправний і свідомий громадянин, потрібно безмірної праці.

Скільки ж її треба для того, щоб виховати ціле суспільство, увесь народ? Поки весь народ перейметься наукою Євангелія і кожна одиниця в народі буде таким повноправним і свідомим громадянином, треба праці Церкви і родини впродовж тривалих століть.

...Що ж робить якусь кількість людей народом? Передусім мова. Всі, хто по-українськи розмовляє або хто вважає українську мову рідною, - вони і становлять український народ. На чому ж засновується єдність Хати? На національній єдності. Український народ є одним народом, дехто навіть каже, одним організмом, тому й належить йому стати й суцільним національним витвором».

Із книги Костя Левицького «Історія політичної думки галицьких українців»: «Серед гомону національно-політичної боротьби стався у Львові акт великого національно-культурного значення. 13 грудня 1913 р. відбулося свято передачі "Національного Музею”, створеного зусиллями і за допомогою фондів митрополита о. Андрея Шептицького, у власність фундації українського народу. На цьому святі відкриття "Національного Музею” виголосив його фундатор, митрополит Шептицький, лекцію на тему "3 історії і проблем нашого мистецтва”».

Скориставшись джерелами, поясніть, що пропонує митрополит, щоб навести лад «у Рідній Хаті». Які міркування є актуальними для сьогодення? Сформулюйте кілька тверджень про роль церкви в сучасному житті.

3. Що свідчать джерела про впливовість та авторитет митрополита Андрея Шептицького

З архівів чиновників Міністерства іноземних справ Російської імперії (1910-1914): «В останній час розпочали вороги нашого народу зовсім явну та відверту агітацію - одні проти всякої релігії, а інші проти унії й католицької віри, та розвинули широку в тому напрямку пропаганду... А вже найбільше ворожо налаштована та преса проти всіх наших єпископів, а передусім проти митрополита А. Шептицького... Нічого іншого не вичитаєш у русофільській пресі; нічого іншого не почуєш із вуст багатьох галицьких русофілів, як лише це: митрополит - ворог нашого народу, ворог нашої конфесії. Правда, що і наші радикали в "Громадському Голосі”, соціал-демократи з "Землі і Волі” та всякі інші недовірки також часто ворожо проти митрополита налаштовані...

Хто ж є, власне, ворогом якогось народу?

Ворогом народу є той, хто робить щось на шкоду народу - на полі просвітньому, економічному чи культурному.

Тому мусимо приглянутись до діяльності митрополита, яка вона є? Чи дійсно для нашого народу шкідлива й ворожа?

Розпочнімо від найменших серед народу, від дітей.

Хто заснував "Оселю вакаційну” для дітей? Хто пожертвував своє обійстя в Миловані для вбогих дітей? Хто пожертвував спочатку 5000 корон, а нещодавно 9000 корон, створивши основний фонд для того, щоб закласти фундамент для існування і розвитку осель?

Хто утримує рік у рік по кільканадцять учнів по гімназіях?

Нехай дадуть відповідь ті учні, які вже скінчили навчання, і ті, що тепер, утримуючись коштом митрополита, відвідують гімназію?

Хто висилає найобдарованіших студентів за кордон для подальшого навчання?

Нехай дадуть відповідь ті студенти, за яких платить митрополит.

Хто давав і дає можливість формуватися не одному митцеві?

Олена Кульчицька. Пастир і вовки. 1916. Гравюра, присвячена митрополиту Андрею Шептицькому

Нехай скажуть всі ті, хто завдяки митрополитові одні в Монахові, інші в Парижі, треті в Берліні, інші в Римі навчаються.

Хто їздив і їздить у справах народних на прийоми до цісаря?

Хто жертвував на гуртожиток педагогічного товариства стільки, скільки митрополит?

Хто заснував лікарню коштом 200 000 корон?

Хто заснував музей, вартість якого сьогодні становить близько 1 500 000 корон? Музей цей є тепер музеєм народним, славою нашого народу.

Хто ж, як не митрополит А. Шептицький?

Але чи ж на тому кінець? Ні! Це тільки те, що вже сьогодні очевидне.

З’єднаймо то все разом!

Коли б хто хотів обрахувати всі доходи, які митрополит мав дотепер зі свого митрополичого маєтку, то здається нам, що всіх їх не вистачило б на покриття пожертв, які митрополит дав на народні справи!

А тепер запитаємо: чому ж той, хто жертвує на народні справи пр. 500 кор., інший, хто жертвує 100 кор., а навіть той, хто чимось спричиниться до народної справи, зветься приятелем народу - а той, хто пожертвував мільйон, у дослівному розумінні, а навіть і більше, має бути ворогом?

І тому всі щирі патріоти, які люблять свій народ, спостерігаючи діяльність митрополита, цілком справедливо називають його не інакше, як Мужем Божого Провидіння для нашого народу».

Які факти з опрацьованого джерела свідчать про впливовість та авторитет митрополита Андрея Шептицького? Спираючись на факти з біографії А. Шептицького, витлумачте метафоричний образ, утілений у гравюрі О. Кульчицької.

Підтвердіть фактами або спростуйте слушність твердження: «За часів митрополита Андрея Шептицького греко-католицька церква остаточно перейшла на українські національні позиції, брала активну участь у національному русі».

ПРАЦЮЙМО САМОСТІЙНО. Виконайте завдання 1-3. Уявіть себе журналістом телепрограми «Подорож у часі». Підготуйте 3-5 запитань для уявного інтерв’ю з митрополитом Андреем Шептицьким про вплив греко-католицької церкви на формування національної свідомості населення західноукраїнських земель. Укладіть перелік фактів (щонайменше 7), про які варто згадати в цій програмі.

Перевірте, чого навчилися з теми «Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії на початку 20 ст.»

І. ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ.

1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення?

1.1. «Сей здвиг скликали до Львова... обі центральні організації: Сокіл Батько і Український Січовий Союз, що поставили собі високу мету: вироблювати в народі фізичну справність і організаційну карність як силу народу... В історичній столиці краю наші сокільські і січові організації відбули перегляд своїх сил, щоби в столітнім ювілею Шевченка зложити й від себе поклін безсмертній пам'яті генія України. Величавий похід з прапорами перейшов ціле місто у взірцевім ладі і бодрій поставі, а безліч народу вітала його грімкими окликами "славно"» (К. Левицький).

1.2. «...Гострішого й злободеннішого характеру набуло питання університетське. Ставши господарями становища у Львівському університеті після того, як німецька мова мала поступитися викладанню "місцевими мовами" (1871), поляки ревно оберігали свою монополію на вищу школу і не допускали українців до викладання в її стінах; вони всіляко перешкоджали збільшенню числа українських кафедр і так само негативно поставились до ідеї створення окремого українського університету, коли з українського боку висунуто відповідний проект. Мотивом було те найочевидніше - збереження значення польської культури, яка мала превалювати» (М. Грушевський).

1.3. «Царат бачить в Галичині огнище українського життя, якого іскри перелетять на російську Україну і спалять трухлявий будинок царату. Тому російське правительство посилає тисячі своїх шпигунів у Галичину, для того воно утворило там спеціальну партію москвофілів, які за рублі ведуть царську й православну пропаганду і хочуть за рублі накинути нашому народові ідею ототожнити українську націю з російською» (З відозви соціал-демократичних партій Росії та Австро-Угорщини, 1913 р.).

II. ВИБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ.

1. Про розвиток якої галузі промисловості в Галичині початку 20 ст. свідчать наведені ілюстрації?

а) нафтовидобувна; б) лісопильна; в) металургійна; г) машинобудівна.

2. Куди був спрямований міграційний потік українців з підавстрійської України у зв’язку з аграрним перенаселенням?

а) Канада та Сполучені Штати Америки; б) Північний Кавказ і Далекий Схід; в) Італія, Греція, Іспанія; г) Казахстан та Сибір.

3. Доповніть твердження.

Піднесенню національної свідомості українців в Австро-Угорській імперії сприяла діяльність...

а) католицької церкви; б) православної церкви; в) автокефальної православної церкви; г) греко-католицької церкви.

4. Хто очолив рух за виборчу реформу в Австро-Угорщині на початку 20 ст.?

а) Юліан Романчук та Кость Левицький; б) Михайло Грушевський та Євген Левицький; в) Кость Левицький та Іван Франко; г) Андрей Шептицький та Михайло Павлик.

5. Виберіть правильне твердження про розвиток економіки підавстрійської України наприкінці 19 - на початку 20 ст.

а) будівництво залізниць сприяло очікуваному пожвавленню товарних відносин у краї; б) зацікавленість імперського уряду у розвитку промисловості західноукраїнських земель створила умови для початку промислового перевороту; в) іноземні підприємці повністю прибрали до рук нафтодобувну, нафтопереробну, деревообробну та хімічну галузі; г) відсутність конкуренції з боку інших провінцій Австро-Угорської імперії зумовила рівномірний розвиток промисловості краю.

6. У якому варіанті всі слова стосуються руху за створення українського університету у Львові на початку 20 ст.?

а) «Просвіти», товариство «Сокіл», Анжей Потоцький; б) 3000 народних українських шкіл, Мирослав Січинський; в) Наукове товариство ім. Т. Шевченка, народні віча, РУРП; г) Адам Коцко, арешти та засудження, Андрей Шептицький.

7. У якому варіанті названо лідерів політичних партій підавстрійської України початку 20 ст.?

а) Дмитро Антонович, Юрій Коллард, Дмитро Познанський; б) Кость Левицький, Михайло Павлик, Микола Ганкевич; в) Микола Порш, Володимир Винниченко, Симон Петлюра; г) Євген Чикаленко, Борис Грінченко, Сергій Єфремов.

8. Про кого йдеться у фрагменті з джерела?

«В Палаті панів промовляв в дні 28 червня 1910 р. та підніс свій авторитетний голос в справі українського університету. Він виказував, що утворення українського університету у Львові уважає справою конче важною і конечною. Се була перша промова Українця в Палаті панів...» (К. Левицький)

а) Августин Волошин; б) Михайло Грушевський; в) Іван Франко; г) Андрей Шептицький.

9. Установіть відповідність між портретами історичних діячів та їхніми іменами.

А Августин Волошин

Б Іван Боберський

В Кирило Трильовський

Г Андрей Шептицький

Д Кость Левицький

10. Про причини якого соціально-економічного явища в західноукраїнських землях ідеться у фрагменті зі статті І. Франка?

«Галичина була "перелюднена", мала надто розвинений поділ селянської землі і дуже малі заробітки. Галичина - край браку засобів для існування - їжі, освіти, а також прав і свобод людини. Матеріальна скрута, немилосердний грабіж і зловживання владою поміщиками, тобто відсутність правової опіки, неспроможність себе захистити... Залишаючи свої оселі, речі, родичів, хай яку господарку, всі як один відповідають: "Нема чого тут триматися, не дочекаємось нічого доброго"».

а) скасування кріпацтва; б) завершення промислового перевороту; в) розвиток кооперативного руху; г) трудова міграція.

11. Установіть відповідність між іменами історичних діячів початку 20 ст. та стислими характеристиками.

1 Іван Франко

2 Кость Левицький

З Іван Боберський

4 Кирило Трильовський

А співзасновник Національно-демократичної партії, пізніше її голова, очолював рух українських парламентарів за український університет і реформу виборчої системи в Галичині

Б автор публіцистичного твору «Україна ірредента» (1895), у якому обстоював ідею історичної правомірності домагань українців на окрему самостійну державу В організатор сокільсько-січового руху, автор підручників з фізичного виховання молоді, у 1908-1914 рр. голова «Сокола»

Г засновник культурно-спортивної організації «Січ» (1900) у Галичині, один з лідерів РУРП

Д автор близько 5000 художніх і наукових праць, перший голова (до 1898 р.) та один з основних ідеологів Русько-української радикальної партії

12. Доповніть твердження.

Для економічного розвитку західноукраїнських земель на початку 20 ст. було характерним...

а) зменшення кількості міського населення; б) домінування вугледобувної та залізорудної промисловості; в) виробництво й первинна обробка сировини; г) зростання видобутку нафти; д) розвиток споживчої та кредитної кооперації; е) володіння промисловими підприємствами українськими капіталістами.

13. Виберіть політичні партії, що діяли в західноукраїнських землях на початку 20 ст.

а) Русько-українська радикальна партія (РУРП); б) Революційна українська партія (РУП); в) Українська демократична партія (УДП); г) Українська національно-демократична партія (УНДП); д) Українська соціал-демократична партія (УСДП); е) Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП).

14. У яких твердженнях ідеться про Андрея Шептицького?

а) митрополит греко-католицької церкви (1900-1944); б) творець і перший митрополит Української автокефальної православної церкви; в) член української парламентської громади II Державної думи Росії (1907); г) підтримав страйк українських студентів Львівського університету (1901-1902); д) засновник Українського національного музею у Львові (1905); е) голова Наукового товариства ім. Тараса Шевченка.

15. Доповніть твердження.

Характерною рисою суспільно-політичного життя західноукраїнських земель початку 20 ст. був рух українців за...

а) створення національного університету у Львові; б) об’єднання греко-католицької церкви з православною; в) проведення виборчої реформи; г) поширення польської мови в богослужінні; д) національно-територіальну автономію українських земель; е) входження галицьких земель до складу Російської імперії.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно