§ 35. Архітектура та образотворче мистецтво

1. Які пам'ятки втілюють характерні риси нових архітектурних стилів

У 40-х рр. 19 ст. класицизм поступився місцем іншому стильовому напряму, що відповідав новим історичним умовам і мистецьким уподобанням.

Провідним напрямом в архітектурі став історизм - використання архітектурних стилів та декоративних елементів, що склалися в будівельній практиці попередніх часів. Саме цим терміном характеризують поширення в архітектурі другої половини 19 ст. - початку 20 ст. неороманського, неоготичного, неоренесансного, необарокового, неокласицистичного стилів тощо (нео— новий). Утілення в архітектурі рис згаданих стилів у більш чи менш чистому вигляді і називають історизмом, або стилізацією. Стиль архітектурних споруд, у яких змішано елементи згаданих стилів, визначають як еклектику.

До пошуку відповідних віянням часу методів проектування та будівництва архітекторів спонукали:

• нові потреби містобудування (бурхливе зростання міст);

• розвиток архітектурної науки;

• досягнення будівельної техніки (почали використовувати нові конструкції, нові будівельні матеріали - залізо, скло, кераміку і, найважливіше, залізобетон);

• поява нових, не розроблюваних раніше в архітектурі типів будівель - промислових, громадських, житлових (замість особняків у містах почали будувати багатоквартирні багатоповерхівки т. зв. прибуткові будинки для здавання в оренду).

Характерною особливістю архітектури доби була певна спеціалізація стилів: для церков обирали візантійський стиль, театри будували в ренесансному, особняки - у романському, синагоги - у мавританському. Приміром, у Києві у стилі французького ренесансу споруджено будівлю Національної опери (за проектом петербурзького архітектора Віктора Шретера). Споруду було закладено восени 1897 р.

Будівельні роботи очолив відомий київський архітектор Володимир Ніколаєв. У 1899-1909 рр. архітектор Владислав Городецький у неоготичному стилі спорудив Миколаївський костьол.

Словник

Еклектика - формальне поєднання різних стилів.

Миколаївський костьол у Києві. 1899-1909

Володимирський собор у Києві. 1862-1882

Віктор Васнецов. Богоматір з немовлям. Розпис у Володимирському соборі

Васнецову належить найбільший доробок у розписах храму - до 3 тис. м2 стін. Він виконав 15 тематичних композицій і 30 окремих постатей святих на повний зріст. Також він створив монументальні сюжетні картини на теми вітчизняної історії, зокрема «Хрещення Володимира» та «Хрещення Русі».

За зразок для Володимирського собору в Києві правив візантійський стиль. Храм було закладено в 1862 р. Його будівництво затяглося на два десятиліття (завершено в 1882 р.). Над проектом працювало кілька відомих архітекторів. Завершував проектування син Вікентія Беретті - Олександр Беретті. Внутрішнім опорядженням Володимирського собору керував професор Київського університету Адріан Прахов. Він запросив найкращих живописців того часу: Віктора Васнецова, Михайла Нестерова, Миколу Пимоненка, Михайла Врубеля. Виконання настінних розписів тривало понад десять років. У 1896 р. відбулося відкриття та освячення собору.

Архітектори Львова другої половини 19 ст. найчастіше зверталися до неоренесансного стилю, хоча у деяких спорудах простежуються риси класицизму. Йдеться, зокрема, про будівлю Національного університету «Львівська політехніка» (1873-1877), спроектовану архітектором Юліаном Захарієвичем засновником й організатором Львівської архітектурної школи. Інший приклад - колишній будинок Галицького сейму (1877-1881), архітектором якого був Юліуш Гохбергер (тепер головний корпус Львівського національного університету ім. Івана Франка). У неоренесансному стилі споруджено будинок Львівського оперного театру (1897-1900 рр., архітектор Зигмунт Горголевський).

Будівля театру опери і балету в Одесі. 1884-1887

Шедевр світової архітектури та одна з найкрасивіших споруд у Європі. Це перша у Південній Україні будівля, оснащена електрикою і паровим опаленням. Фасади прикрашають лоджії, балкони, алегоричні скульптурні композиції, що символізують усі види театрального мистецтва.

Будинок резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації у Чернівцях. 1862-1882

У червні 2011 р. цю споруду внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Характерною спорудою тих часів є театр в Одесі, зведений за проектом віденських архітекторів Германа Гельмера та Фердинанда Фельнера у 1884-1887 рр. одеським архітектором Феліксом Гонсіоровським у стилі неоренесансу та необароко. Ці самі архітектори розробили проект, за яким у 1904-1905 рр. збудовано театр у Чернівцях.

У Чернівцях у 1864-1882 рр. споруджено Будинок резиденції митрополита Буковини і Далмації (нині - один з корпусів Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича) - символ буковинської столиці та її найбільша окраса. Проект архітектурного ансамблю розробив чеський учений, архітектор Йозеф Главка, поєднавши елементи візантійського та романського стилів.

2. Які пам'ятки втілюють риси стилю модерн в архітектурі

На межі 19 і 20 ст. починається новий етап в архітектурі. Як протиставлення відтворенню стилів минулого набуває поширення стиль модерн.

Утвердження модерну збіглося з добою індустріалізації. Саме на цей період припадає масштабне будівництво приміщень індустріального й громадського призначення - банків, бірж, театрів, народних будинків, клубів, пасажів, ринків, прибуткових будинків, у яких використовують нові технології та матеріали. Тож визначальною ознакою модерну стало застосування нових конструкцій з металу й залізобетону, опоряджувальної скульптури з цементу. Архітектори керувалися принципами раціоналізму й уваги до функціональної організації простору. Для модерну характерні примхливі, мінливі форми, асиметричність та вільне планування, застосування символіки. У планах і фасадах переважають криволінійні форми, об’ємні композиції часто бувають асиметричними, фасади прикрашаються ліпленим декором і скульптурою, глазурованою керамікою тощо.

Стиль модерн - явище надзвичайно складне й суперечливе. Твори «чистого» модерну в архітектурі 20 ст. досить рідкісні.

Яскравим зразком архітектурного модерну в Києві є Будинок з химерами архітектора Владислава Городецького. Раціонально розпланований і технічно досконалий, збудований у 1902-1903 рр., він став перехідним типом між особняком та прибутковим будинком. Зовнішній вигляд будинку утворює єдиний ансамбль з вишуканими модерними інтер’єрами.

До відомих споруд архітектури модерну в Україні з елементами неоготики належать будівля Державного банку в Києві, зведена 1902-1905 рр. за проектом О. Кобелева й О. Вербицького, та «Ластівчине гніздо» в Ялті, створене архітектором Всеволодом Шервудом у 1912 р. Взірцем так званого раціоналістичного модерну став Бессарабський ринок у Києві, спроектований архітектором Г. Гаєм у 1908-1912 рр. Це був перший критий ринок в Україні. У цій споруді поєднано модерні, раціоналістичні форми з національними мотивами.

Будинок з химерами в Києві. 1902-1903

Фасад прикрашено колонами, увінчаними композицією з екзотичних звірів, фігури яких мали демонструвати переваги нових будівельних матеріалів і технологій (усе оздоблення виготовлено з бетону). Фасади будинку прикрашено скульптурними зображеннями істот тваринного наземного та підводного світів: морських міфічних чудовиськ, слонів, ящірок, жаб, косуль, морських дів верхи на рибах тощо, а також атрибутами полювання та рибальства - головами оленів і носорогів, рибальськими сітями й корабельними канатами. Фігури виконав італійський скульптор, співавтор усіх архітектурних творів Городецького в Києві Еліо Сала за кресленнями й шаблонами Городецького. Саме оздобленню фасадів й інтер’єрів будинок Городецького завдячує популярністю та назвою «Будинок з химерами».

У процесі розвитку модерну в Україні сформувався національний стиль в архітектурі, визначальною рисою якого була стилізація під народну архітектуру та відродження традицій українського бароко. Найвидатнішою пам’яткою національного стилю українського модерну є Будинок Полтавського земства, зведений за проектом Василя Кричевського в 1903-1908 рр.

«Ластівчине гніздо» в Ялті. 1912

Будинок Полтавського земства (нині - Полтавський краєзнавчий музей). 1903-1908

Зв’язок з українською народною архітектурою засвідчують дві башти, що завершуються ступінчастими пірамідальними дахами, як у дерев’яних дзвіницях. Середній вхід із зрізаними кутами повторює традиційні вхідні одвірки в народному житлі й дерев’яних церквах.

Будівля страхового товариства «Дністер» у Львові. 1905-1906

У західноукраїнських землях поєднання елементів модерну та народної архітектури втілено в будівлі страхового товариства «Дністер» у Львові, спорудженій у 1905-1906 рр. архітектором Іваном Левинським. Її силует нагадує традиційні споруди Карпат. Будівля оздоблена ліпниною та майолікою, в орнаментиці якої використано популярні тоді мотиви гуцульської кераміки.

На основі тексту та ілюстрацій дайте відповідь на запитання, чому архітектурні споруди, збудовані в стилі модерну, такі різні.

3. У творчості яких художників утілено особливості українського мистецтва доби

В образотворчому мистецтві другої половини 19 ст. активно розвивався побутовий жанр, тематика якого була спрямована на зображення повсякденного життя народу за принципами реалізму.

Істотну роль відігравав і реалістичний пейзаж як самостійний жанр та як елемент побутової картини. Активно розвивався й портретний жанр.

Великої популярності серед сучасників зажив Костянтин Трутовський. «Всю мою художню діяльність я присвятив Малоросії і люблю цей край», - свідчив він. Відомим твором митця є картина «Весільний викуп» (1881).

Костянтин Трутовський. Весільний викуп. 1881

На околиці села молодь, селяни, діти спостерігають, як розгортається традиційний український обряд. Побутову замальовку доповнює майстерно відтворений пейзаж, на тлі якого відбувається подія.

Микола Пимоненко. Святочне ворожіння. 1888

На картині «Святочне ворожіння» зображено сцену ворожіння на воску. Дівчата вилили розплавлений віск у воду і, вийнявши захололий шматок, розглядають його химерні форми, намагаючись розгадати за тінню на стіні свою майбутню долю.

Зображенню сільського побуту, природи та звичаїв української провінції присвятив свою творчість художник-реаліст Микола Пимоненко, найвідомішими картинами якого є «Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Жнива», «Проводи рекрута». Художник вивчав побут, одяг, природу і надзвичайно точно відтворював їх. За майстерне поєднання побутового жанру й поетичного українського пейзажу М. Пимоненка називають співцем українського села.

У живописі другої половини 19 - початку 20 ст. популярним був пейзажний жанр. У картинах природи художники втілювали не просто певний пейзажний мотив - вони створювали національно самобутній образ батьківщини. Визначними українськими пейзажистами були Сергій Світославський та Петро Левченко. Картину Петра Левченка «Село взимку. Глухомань» вважають перлиною українського пейзажного живопису.

Визнаним майстром пейзажу був Сергій Васильківський. У його картинах переважали українські мотиви: «Ранок (Отара в степу)», «Дніпрові плавні», «Ранок на Дніпрі». Пейзаж у творчості С. Васильківського органічно поєднувався з історичними сюжетами з доби козацтва («Козачий пікет», «Запорожець у розвідці», «Козаки в степу», «Козача левада») або з побутовими картинами («Козак в степу», «Ярмарок у Полтаві»).

Сергій Васильківський. Сторожа запорозьких вольностей (Козаки в степу). 1890

Двоє вершників, зупинивши коней, вслухаються в тишу безлюдного, випаленого сонцем степу. Попереду, на горизонті, блищить смуга Дніпра, справа бовваніє курган. А над усім цим - високе небо з хмарами. Вершники на сторожі.

Сучасники називали С. Васильківського «небесним» художником через особливе ставлення митця до неба. Уславився С. Васильківський і в історичному жанрі. Найвизначнішим його твором на історичну тему вважають картину «Сторожа запорозьких вольностей» («Козаки в степу»).

Помітну роль у розвитку історичного жанру як в українському, так і в російському живописі відіграв твір Іллі Рєпіна «Запорожці», або «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Цей твір - чи не найзнаменитіша картина, присвячена історії українського козацтва. Ніхто до Рєпіна з такою переконливістю, розмахом і психологічною глибиною не відображував Січ і козаків-запорожців.

Ілля Рєпін. Запорожці пишуть листа турецькому султанові. 1880-1891

Митець народився в Чугуєві на Харківщині і був пов’язаний з Україною не тільки походженням, а й творчістю. На багатьох його полотнах позначились обізнаність з історією та побутом України і щирі симпатії до рідної землі.

Миколі Самокишу належить слава засновника батального живопису в У країні. Найвідоміші його картини - «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким» та «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.». Протягом 1901-1908 рр. разом із С. Васильківським М. Самокиш писав монументальні панно для інтер’єру будинку Полтавського земства.

Микола Самокиш. Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р. 1931

Словник

Імпресіонізм (у перекладі з фр. impression - враження) - мистецький напрям, представники якого прагнули до найточнішого відображення мінливого, реального світу і своїх вражень від нього. Назву напряму дала картина Клода Моне «Враження. Схід сонця».

Наприкінці 19 - на початку 20 ст. творчість нового покоління українських митців зазнає впливу поширеного в Європі модернізму, зокрема однієї з його течій імпресіонізму.

Видатним портретистом, майстром пейзажу та побутового жанру був Іван Труні. Опанувавши в Краківській академії мистецтв засади імпресіонізму, митець сприяв поширенню в Україні техніки західних модерністських течій. Художник залишив більш як 350 портретів видатних діячів культури та науки того часу. Справжній шедевр у галереї трушівських портретів - портрет Лесі Українки. Малював його художник з натури 1900 р. Цей портрет вважають одним з найкращих прижиттєвих портретів Лесі Українки.

Іван Труш. Портрет Лесі Українки. 1900

Поетеса вбрана в чорну сукню, одяг освіжає біле жабо, а вся увага сконцентрована на обличчі, особливо на очах.

Чи не єдиний з українських митців, який поєднав надбання французького імпресіонізму й ґрунтовну реалістичну школу Петербурзької академії мистецтв, створивши свій неповторний стиль, був Олександр Мурашко. Митець творив у галузі портретного й жанрового живопису (сцени повсякденного життя), проте йому були підвладні всі жанри живопису. Протягом 1902-1904 рр. він працював у Парижі, де захопився імпресіонізмом. Саме в Парижі художник створив одну з найвідоміших своїх картин «Дівчина в червоному капелюсі».

Картину побудовано на контрасті двох кольорів - червоного і чорного, характерній рисі українського мистецтва.

Олександр Мурашко. Дівчина в червоному капелюсі. 1902-1903

Складіть 12 запитань до історичної вікторини «Видатні українські художники початку 20 ст.».

4. Що характерно для мистецтва скульптури доби

Помітні зміни відбулися і в розвитку скульптури. Від другої половини 19 ст. більшого громадського звучання, зокрема, набуває монументальна скульптура. У різних містах України на громадські кошти встановлюють пам’ятники Б. Хмельницькому (Київ), І. Котляревському (Полтава), М. Гоголю (Ніжин, Харків), А. Міцкевичу (Львів), О. Пушкіну (Харків). Славнозвісний монумент на честь гетьмана Богдана Хмельницького, що височіє на Софійському майдані в Києві і є одним із символів міста, створив Михайло Микешин.

Пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві. Скульптор Михайло Микешин. 1888

Гетьмана зображено верхи на коні, якого він спиняє сильним рухом лівої руки. У правій руці Б. Хмельницький тримає булаву, вказуючи на північний схід, на Москву.

Перевірте, чого навчився

1. Складіть синхроністичну таблицю створення найвизначніших пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва.

2. Установіть послідовність створення пам’яток архітектури, зображених на ілюстраціях.

3. Складіть речення, використавши поняття і терміни: «історизм/стилізація в архітектурі», «архітектурна еклектика», «архітектурний стиль модерн», «національний стиль українського модерну», «імпресіонізм».

4. Доповніть речення.

Найкращими пам’ятками модерну в архітектурі України початку 20 ст. є...

5. Хто серед перелічених діячів української культури першої половини 19 ст. творив у царині архітектури?

а) М. Микешин; б) В. Городецький; в) В. Кричевський; г) І. Левинський; д) К. Трутовський; е) С. Світославський; є) Ю. Захарієвич; ж) П. Левченко.

6. Укажіть прізвища митців авторів живописних полотен.

1. «Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Сінокіс». 2. «Дівчина у червоному капелюсі». 3. «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким». 4. «Весільний викуп». 5. «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». 6. «Сторожа запорозьких вольностей (Козаки в степу)».

7. Конкретизуйте й уточніть загальне твердження про розвиток українського образотворчого мистецтва.

Пріоритетними в мистецтві живопису другої половини 19 - початку 20 ст. були пейзажні та побутові жанри.

Перевірте, чого навчилися з теми «Культура України в середині 19 - на початку 20 ст.»

1. У яких українських містах у складі Російської імперії наприкінці 19 на початку 20 ст. діяли університети?

а) Харків; б) Київ; в) Львів; г) Одеса; д) Чернівці; е) Полтава.

2. Завершіть речення.

Мистецький напрям кінця 19 - першої половини 20 ст., що об’єднує різні за ідейними шуканнями школи, течії в мистецтві й літературі в один напрям, - це... а) класицизм; б) романтизм; в) реалізм; г) модернізм.

3. На якій із фотографій зображено Соломію Крушельницьку?

4. У якому місті й коли Ілля Мечников та Микола Гамалія створили першу вітчизняну бактеріологічну станцію, що успішно застосовувала запобіжні вакцини й сироватки для лікування інфекційних хвороб?

а) Одеса, 1886 р.; б) Львів, 1898 р.; в) Єлисаветград, 1882 р.; г) Київ, 1888 р.

5. Доповніть твердження.

Марко Кропивницький...

а) написав перший драматичний твір в українській літературі; б) поставив першу оперу «Запорожець за Дунаєм»; в) створив першу професійну театральну трупу - театр корифеїв; г) видав першу збірку українських народних пісень.

6. Чим уславився Ігор Сікорський?

а) спорудженням першого цивільного дирижабля; б) першим в Україні польотом (1910) на літаку власної конструкції з бензиновим двигуном; в) створенням у 1913 р. найбільшого на той час у світі літака - «Ілля Муромець»; г) виконанням у 1913 р. «мертвої петлі» та найбільшим за дальністю і швидкістю перельотом.

7. Автором якого із зображених творів є Микола Пимоненко?

8. Яка з архітектурних споруд є зайвою в логічному ланцюжку?

а) Будинок з химерами в Києві; б) будівля Київського університету; в) будинок Полтавського земства;

г) будівля страхового товариства «Дністер» у Львові.

9. Де розташований пам’ятник, зображений на ілюстрації?

а) Київ; б) Харків; в) Полтава; г) Одеса.

10. Укажіть портрет історичного діяча, про якого йдеться у фрагменті з джерела.

«Вже в 1893 році він накреслював ескіз з поеми, намагаючись представити Мойсея так, щоб український читач міг впізнати в ньому українського вождя. Коли йому перші спроби не вдалися, кинув їх у кошик. А з роками, після гірких особистих переживань, які довели до відомих нам конфліктів як з українською, так і з польською громадськістю, сильніше відчув життєву проблему вождя і дав нам поему історичну на перший погляд, а насправді актуальну з огляду долі вождя українського народу».

11. Яка зі споруд є хрестоматійним зразком архітектурного модерну в Україні?

12. Установіть відповідність між іменами письменників та їхніми характеристиками.

1 Василь Стефаник

2 Михайло Коцюбинський

3 Володимир Винниченко

4 Іван Франко

А письменник, який першим в українській прозі розповів про життя української інтелігенції («Причепа», «Хмари», «Над Чорним морем»), торкаючись болісної проблеми її зросійщення

Б блискучий майстер поетичної творчості, автор соціально-психологічних та історичних повістей, письменник-драматург і учений-літературознавець, праці якого стали етапними в розвитку української критики

В західноукраїнський письменник, неперевершений майстер соціально-психологічної новели; однією з тем творчості була вимушена еміграція галицьких українців до Канади і США

Г письменник, майстер соціально-психологічної новели; у повісті «Fata morgana» відтворив широку панораму суспільно-політичних подій 1905-1907 рр. в українському селі

Д першим в українській літературі створив галерею образів революціонерів, які діяли у складних психологічних ситуаціях

13. Установіть відповідність між пам’ятками та їхніми творцями.

А Ілля Рєпін

Б Сергій Васильківський

В Костянтин Трутовський

Г Олександр Мурашко

Д Микола Самокиш

14. Установіть відповідність між зображеними архітектурними пам’ятками та містами, де їх споруджено.

А Одеса

Б Львів

В Київ

Г Полтава

Д Чернівці

15. Установіть відповідність між іменами історичних діячів та поняттями, які їх стосуються.

1 Данило Заболотний

2 Ілля Мечников

3 Дмитро Яворницький

4 Агатангел Кримський

А клітинна теорія імунітету Б історія запорозького козацтва В українська граматика та сходознавство Г методи боротьби з чумою

16. Що з переліченого стосується основоположника української класичної музики Миколи Лисенка?

а) перші дитячі опери «Коза-Дереза», «Пан Коцький»; б) перша в Україні Музично-драматична школа; в) перша опера «Запорожець за Дунаєм»; г) перший український мистецтвознавчий журнал «Артистичний вісник»; д) опери «Наталка Полтавка», «Енеїда», «Тарас Бульба», «Утоплена»; е) перший український професійний театр «Руська бесіда».

17. Імена яких діячів культури пропущено в уривку з історичного джерела?

«Трупа Кропивницького поступово зміцніла і, добившись права гастролювати в Києві й Петербурзі, зачарувала сотні й тисячі глядачів, навіть тих, які упереджено ставилися до української мови. Молодий український театр недаремно став називатися театром корифеїв. Справді неповторними артистичними індивідуальностями були ____. Стиль синтетичного театру, який поєднував драматичні й комедійні сцени з музичними й вокальними, включаючи хорові й танцювальні ансамблі, вражав чисто народною свіжістю та неподібністю до жодного з існуючих театрів. Не лише на Україні, а й скрізь, де українські актори давали вистави, вони користувалися незмінним успіхом».

а) Микола Садовський; б) Іван Карпенко-Карий; в) Марко Вовчок; г) Соломія Крушельницька; д) Семен Гулак-Артемовський; е) Марія Заньковецька.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно