Початок українського національного відродження
- 12-09-2022, 01:21
- 1 144
9 Клас , Історія України 9 клас Власов (повторне видання) 2022
§ 6. Початок українського національного відродження
Прочитайте уривки з літературного твору і дайте відповіді на запитання. • 1. Згадайте, якою мовою писали та друкували книжки в Україні в XVII-XVIII ст. • 2. Поміркуйте, чому про цей твір кажуть, що він започаткував розвиток сучасної української літературної мови. • 3. Висловіть припущення, чому з виходом «Енеїди» пов’язують початок нової української літератури. • 4. Пригадайте, що таке національне відродження. На які три етапи його поділяють? • 5. Як витлумачують поняття національна самосвідомість?
***
Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятійший од всіх бурлак.
***
Гребці і весла положили
Та, сидя, люлечки курили
І кургикали пісеньок...
Про Сагайдачного співали,
Либонь співали і про Січ,
Як в пікінери набирали,
Як мандрував козак всю ніч.
***
Так вічной пам’яті бувало
У нас в Гетьманщині колись,
Так просто військо шикувало,
Не знавши: «стій! не шевелись!»
Так славнії полки козацькі -
Лубенський, Гадяцький, Полтавський
В шапках, було, як мак, цвітуть.
Як грянуть, сотнями ударять,
Перед себе списи наставлять,
То мов мітлою все метуть.
1. Початок українського національного відродження
Традиційно початком українського національного відродження вважають вихід друком 1798 р. перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського - поеми, якій судилася слава першого твору нової української літератури, що засвідчив появу сучасної української літературної мови.
Поему «Енеїда» І. Котляревський почав писати близько 1794 р. Він не думав її видавати, тільки давав читати й переписувати своїм. Твір швидко розійшовся у багатьох переписаних примірниках.
ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ
Іван Котляревський (1769-1838) - письменник, театральний і громадський діяч. Працював канцеляристом та домашнім учителем у сім’ях поміщиків. Перебував на військовій службі. З 1810 р. - куратор Будинку виховання дітей бідних дворян. Під час війни 1812 р. сформував 5-й козацький полк, отримав чин майора. Був одним з організаторів Полтавського професійного театру. Автор п’єс «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», які поклали початок нової української драматургії. Був членом масонської ложі «Любов до істини».
Поему написано на сюжет однойменної античної поеми Вергілія. Поема І. Котляревського сповнена тогочасних українських реалій, дихає пам’яттю про козацтво. Читач мандрує з Енеєм не римськими землями, а козацькою Україною.
Створена на матеріалі суспільного життя України другої половини XVIII ст., «Енеїда» І. Котляревського показала український народ з його історією, мовою, звичаями, віруваннями, традиційним побутом, етичними та естетичними поглядами. Зроблено це було настільки майстерно, що поему І. Котляревського й досі вважають енциклопедією українознавства. Написана розмовною українською мовою, як простонародна «казка», розрахована на сприйняття найширшими читацькими колами, «Енеїда» утверджувала дух козацького бойового товариства, мужність і патріотизм. Таке переосмислення античного сюжету свідчило про появу в українській літературі нового типу художнього бачення, що ґрунтувалося на матеріалі, взятому з національної історії та дійсності.
Пробудженню історичної пам’яті українців сприяли публікації збірок фольклору. У 1819 р. Микола Цертелєв опублікував у Петербурзі збірку «Спроба зібрання старовинних малоросійських пісень», що складалася із 10 текстів. Ця праця започаткувала українську фольклористику. Становлення наукової фольклористики пов’язують з ім’ям ученого-енциклопедиста, першого ректора Київського університету Михайла Максимовича. Він був укладачем трьох збірок народних пісень: «Малоросійські пісні» (1827), «Українські народні пісні» (1834), «Збірник українських пісень» (1849). Першу збірку видано в Москві. У ній було вміщено 127 пісень історичного, побутового та обрядового характеру з коментарями упорядника. Про враження, яке справила збірка М. Максимовича на українську молодь, свідчить такий факт: Яків Головацький, якому пощастило знайти рідкісну в підавстрійській Україні книжку, власноруч переписав її від першої до останньої сторінки.
Еней та його військо. Ілюстрація до «Енеїди» І. Котляревського. Художник Г. Нарбут. 1919 р.
Михайло Максимович (1804-1873)
Пробудженню національної самосвідомості, поверненню забутих імен та героїчних сторінок минулого посприяла чотиритомна праця Дмитра Бантиша-Каменського «Історія Малої Росії», що побачила світ 1822 р. в Москві. Вона фактично є першою масштабною узагальнювальною працею з історії України від найдавніших часів до кінця XVIII ст. «Історія Малої Росії» написана на широкій джерельній базі з використанням не опублікованих раніше архівних матеріалів.
У 1818 р. вийшла перша граматика живої української мови «Граматика малоросійського наріччя», яку підготував Олексій Павловський. Це був перший стислий опис фонетичних і морфологічних особливостей української мови у порівнянні з російською. До граматики було додано невеликий словник.
2. Новгород-Сіверський автономістський гурток
Виходу «Енеїди» І. Котляревського передувало ще кілька подій, не менш важливих для початку національного відродження. Стосуються вони гуртка українських дворян-автономістів, який діяв у 80-90-х роках XVIII ст. в Новгороді-Сіверському. З діяльністю цього гуртка, до якого належали нащадки колишньої козацької старшини, пов’язують розвиток ідеї автономізму - відновлення козацької автономії в межах Російської держави. Члени гуртка поширювали патріотичні публіцистичні твори (промови І. Мазепи та П. Полуботка), створювали проекти розвитку української освіти й науки (відкриття університету, заснування «Академічного зібрання» - прообразу Української академії наук), відновлення українських козацьких формувань тощо.
У квітні 1791 р. Новгород-Сіверський гурток організував секретну подорож Василя Капніста до Берліна.
Знайдіть в інтернеті інформацію про таємну місію В. Капніста до Берліна. Дайте відповіді на запитання. • 1. Що спонукало українця до подорожі? • 2. Що мав на меті В. Капніст? • 3. Які результати його місії? • 4. Уявіть себе учасником / учасницею гуртка автономістів. Створіть програмний документ своєї організації. Які аргументи на обґрунтування своєї місії ви б використали, якби мали можливість зустрітися із представниками пруської влади?
Другою подією, пов’язаною з Новгород-Сіверським гуртком, є створення «Історії русів» - пам’ятки української історичної прози й публіцистики кінця XVIII ст., наснаженої ідеями національного відродження. Авторство праці точно не встановлено. Висувають припущення, що воно належить Григорію Полетиці, проте науковці розглядають й інші варіанти. Твір поширювали в списках (надрукований лише в 1846 р.).
Василь Капніст (1758-1823) - полтавський поміщик, поет
Титульний аркуш «Історії русів»
«Історія русів» розповідає про події в Україні від найдавніших часів до 1769 р. Основні ідеї твору: критика самодержавства і кріпосництва, оспівування незалежної козацької держави, козацьких прав та вольностей. У творі обґрунтовано думку, що саме Україна, а не Росія є прямою наступницею Русі-України, що українці - окремий від росіян народ із власними традиціями, а тому Україна має всі права на відновлення козацького самоврядування. При цьому, одначе, не заперечувалося право російського імператора управляти Україною.
3. Харків — колиска національного відродження
На початку XIX ст. осередком українського національно-культурного відродження став Харків. Тут із 1805 р. діяв університет, заснований зусиллями Василя Каразіна й коштом місцевого дворянства, купецтва та міщанства. Новий навчальний заклад (єдиний на той час вищий навчальний заклад у підросійській Україні) об’єднав навколо себе найкращі інтелектуальні сили українського громадянства, діячів української літератури, історії, етнографії. У Харкові почали виходити журнали «Український вісник», «Український журнал», які вже своєю назвою засвідчували, що присвячені вони місцевому краю та його інтересам. Тож у Харкові вперше для означення мешканців краю було вжито термін-етнонім «українець» замість «малорос».
«Український вісник», що виходив від 1816 до 1819 рр., став першим в Україні літературно-художнім, науковим і громадсько-політичним щомісячником (усього вийшло 48 книг, тобто чотири повних річних комплекти). Гаслом часопису було: «Сприяти всебічному піднесенню науки та літератури». У рубриці «Науки і мистецтва», зокрема, друкували матеріали, присвячені історії України та світу, етнографії, мистецтву, літературознавству, філософії, богослів’ю, слов’янській міфології, економіці тощо.
ЗАУВАЖТЕ
У грудневому випуску «Українського вісника» за 1818 р. було надруковано першу віршовану байку, написану українською мовою, - «Пан та Собака» Петра Гулака-Артемовського, згодом професора і ректора Харківського університету.
Наприкінці 20-х - у середині 30-х років XIX ст. захоплена ідеями західноєвропейського романтизму й національного українського відродження харківська студентська молодь об’єдналася в гурток харківських романтиків. Сферою діяльності українських молодих інтелектуалів стали література, мовознавство, історія, етнографія, фольклористика, краєзнавство тощо.
СЛОВНИК
Романтизм - ідейний, літературний та мистецький напрям, що панував у Європі з 90-х років XVIII ст. до середини XIX ст. Для нього характерні ідеалізація історичної минувшини, захоплення фольклором, етнографією, народним побутом тощо.
Засновником гуртка був вихованець, а потім професор університету, філолог-славіст, етнограф Ізмаїл Срезневський. Він, зокрема, підготував 6 випусків фольклорних та історико-літературних збірників «Запорозька старина», що виходили друком упродовж 1833-1838 рр. у Харкові.
Прочитайте фрагмент твору і дайте відповіді на запитання. • 1. Як автор розповіді ставиться до І. Срезневського? Що в ньому викликало захоплення сучасників? • 2. Як у фрагменті документа відображено особливості епохи?
«Я познайомився з видавцем "Запорозької старини” Ізмаїлом Івановичем Срезневським, який тоді вже обійняв посаду ад’юнкт-професора зі статистики в університеті. Ізмаїл Іванович, у той час хоча ще дуже молода людина, був глибоко начитаним, дуже розумним і з великим жаром і охотою до наукової праці. Я став часто відвідувати його, і дім його зробився для мене улюбленим місцем відпочинку й обміну думками. Хоча спеціальністю його була статистика, але йому не чужими були красне письменство і поезія, до того ж мав особливу любов до слов’янських мов і літератур, любив також малоросійську народність... Взагалі зближення моє з цією людиною дуже сприяло моєму прагненню до вивчення малоросійської народності. У цей час від народних малоросійських пісень я перейшов до читання малоросійських творів, яких, як відомо, було в той час дуже мало».
Костомаров М. Автобіографія. 1890 р.
4. Кирило-Мефодіївське товариство
На початку 40-х років XIX ст., із заснуванням університету, центром національного відродження став Київ.
У січні 1846 р. у Києві виникла українська таємна політична організація - Кирило-Мефодіївське братство (товариство). Ініціаторами її створення були вчитель з Полтави Василь Білозерський, службовець канцелярії київського генерал-губернатора Микола Гулак, професор Київського університету Микола Костомаров, письменник і вчений Пантелеймон Куліш, видатний етнограф Опанас Маркович. Причетним до товариства був і Тарас Шевченко. Товариство загалом складалося з 12 членів-братчиків, представників дрібної української шляхти, службовців, був серед кирило-мефодіївців колишній кріпак.
Організацію назвали іменами відомих слов’янських просвітителів - святих Кирила й Мефодія.
Ізмаїл Срезневський (1812-1880)
Сторінка слідчої справи про Кирило-Мефодіївське товариство та участь Т. Шевченка в ньому. 1847 р.
Братчики поширювали ідеї товариства, розповсюджуючи програмові документи, відозви («Брати українці», «Брати великоросіяни і поляки»). Писали наукові праці й виступали з лекціями в навчальних закладах Києва, у яких проповідували свої погляди. Докладали зусиль для розвитку народної освіти: збирали кошти на відкриття народних шкіл, написання й видання нових книг (зокрема, П. Куліш підготував першу навчальну книгу з історії України для дітей шкільного віку «Повість про український народ», видану 1846 р.).
Головними програмовими документами Кирило-Мефодіївського братства були «Книга буття українського народу», написана М. Костомаровим, і Статут, складений В. Білозерським, М. Гулаком та М. Костомаровим.
ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ
Микола Костомаров (1817-1885) - видатний український та російський історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог. Випускник історико-філологічного факультету Харківського університету, активний учасник харківського гуртка романтиків, професор Київського університету. Один із засновників і неформальний лідер Кирило-Мефодіївського товариства, автор його програмових документів.
Кирило-Мефодіївське братство проіснувало 14 місяців. У березні 1847 р. організацію було викрито, а її членів заарештовано й вивезено до Петербурга. Слідство під особистим контролем імператора Миколи І тривало протягом березня-травня 1847 р. Найтяжче було покарано Т. Шевченка, у якого під час обшуку знайшли поему «Сон». На трирічний термін було ув’язнено М. Гулака. Протягом року відбував ув’язнення М. Костомаров. Інших членів братства царський режим вислав у віддалені губернії імперії під нагляд поліції.
Знайдіть в інтернеті біографії усіх членів - засновників Кирило-Мефодіївського товариства, проаналізуйте їх. Поміркуйте, що вплинуло на формування світоглядних орієнтирів братчиків. Чому Кирило-Мефодіївське товариство виникло саме в тому місці в той час? Як події європейської історії вплинули на появу цієї політичної організації? Поцікавтеся долею кожного учасника братства після розгрому організації. Складіть історичні портрети цих діячів. Результати роботи представте у класі.
ПЕРЕВІРТЕ, ЧОГО НАВЧИЛИСЯ
1. Складіть хронологічну таблицю подій першого етапу українського національного відродження в підросійській Україні.
2. Про які книжки, що прислужилися справі початку національного відродження, йдеться в уривках з документів?
«Бувають в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя й кладуть межу високу посеред рівного шляху історичних подій... Ми маємо таку історичну дату, - це пам’ятний в історії України рік 1798-й. Того року прилетіла перша ластівка українського національного відродження - невеличка книжка, од якої не тільки початок нового українського письменства рахуємо, а й новий етап позначаємо в історії українського народу» (С. Єфремов).
«Давно вже малоросіяни бажали бачити її надрукованою... Маючи кілька списків цієї історії, я вибрав кращий з них, підвів до нього із решти різнословія і потім запропонував Імператорському Товариству історії і старожитностей Російських видати його, що й виконується нині... Пора вже, давно пора не приховувати подібного роду багатств під спудом і тим, наскільки можливо, полегшити вивчення і пізнання історії Південних Русів для всіх і кожного, особливо ж самих Руських» (О. Бодянський).
3. Доберіть до імен історичних постатей першого етапу національного відродження їхні стислі характеристики: а) Т. Шевченко; б) М. Костомаров; в) І. Котляревський; г) М. Максимович; д) І. Срезневський.
1. Учений-енциклопедист, визнаний фахівець у царині історії, філології, етнографії, ботаніки, перший ректор Київського університету. 2. Один із засновників та ідейний натхненник харківського гуртка романтиків, видавав «Запорозьку старину». 3. Український поет і художник, якому судилося стати символом українського національного руху, його поетичний доробок визначають як геніальний. 4. Перший класик нової української літератури, автор «Енеїди». 5. Випускник історико-філологічного факультету Харківського університету, професор Київського університету, визначний історик, один із засновників та ідейний провідник Кирило-Мефодіївського товариства.
4. Хто є автором І упорядником названих творів, які започаткували національне відродження в підросійській Україні?
- а) поема «Енеїда»;
- б) збірки народних пісень: «Малоросійські пісні» (1827), «Українські народні пісні» (1834), «Збірник українських пісень» (1849);
- в) чотиритомна «Історія Малої Росії»;
- г) поетична збірка «Кобзар»;
- д) збірка «Спроба зібрання старовинних малоросійських пісень»;
- е) «Граматика малоросійського наріччя».
5. Поміркуйте, чому Харків називають колискою національного відродження. Відповідь аргументуйте конкретними прикладами. Які факти свідчать, що національний рух у 40-х роках XIX ст. перемістився до Києва?
6. Поміркуйте, що дає підстави для поданого висновку. Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування думки.
«Романтичні погляди на народну творчість відкривали нові перспективи для національного розвитку. "Приспані” і "змертвілі” нації треба було "пробуджувати” і "відроджувати” (хоча насправді перші національні будителі-романтики не так відроджували "старі” як будували цілком "нові” нації)» (Я. Грицак).
Коментарі (0)