Перевірте, чого навчилися з теми. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.
- 12-09-2022, 01:36
- 855
9 Клас , Історія України 9 клас Власов (повторне видання) 2022
Перевірте, чого навчилися з теми. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.
ДАТИ І ПОДІЇ
1. Установіть хронологічну послідовність подій.
• Скасування панщини австрійським урядом • вихід друком твору Юліана Бачинського «Україна Irredenta» • заснування у Львові страхового товариства «Дністер» • заснування народовцями у Львові товариства «Просвіта» • створення Русько-української радикальної партії • створення літературного товариства імені Тараса Шевченка у Львові.
ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
2. Установіть, про що йдеться в текстах історичних джерел. Дайте історичний коментар зазначеним подіям.
A. «Заснування "Руської бесіди” дуже спричинилося до пожвавлення просвітницької діяльності в Тернополі і на Поділлі, якою займалася тернопільська філія товариства "Просвіта”. Вже перед тим головний відділ "Просвіти” у Львові звернув увагу на потребу ширення просвіти серед широких народних верств не лише за допомогою книжечок і "Письма з Просвіти”, але таки живим словом і заснуванням читалень».
Б. «...Тим часом підросло молоде покоління, яке в своїх молодечих серцях мало більше віри в життєві сили і майбутнє свого рідного народу, ніж його батьки. Воно знов підняло прапор нашої національної самостійності і почало закликати до праці. Се покоління назвалося народовцями. Народовцями, - бо своєю задачею вважало працю для простого народу в рідній мові того народу...» (М. Лозинський)
B. «...Один зі старших руських діячів, о. Стефан Качала, член-засновник "Матиці”, який разом із молоддю старався скерувати "Матицю” на добру дорогу, виклав у газеті "Слово” проєкт заснування нового товариства для просвіти народу і поставив йому за мету: "сприяти розвитку народної просвіти в напрямах моральному, матеріальному і політичному через видання практичних книжок, брошур і т. д. тією мовою, якою народ говорить... Нагальні збори відкрив голова комітету Анатоль Вахнянин і розповів про заходи щодо заснування товариства...» (М. Лозинський)
Г. «Найневідкладніші національні потреби галицьких русинів: бажано, щоб у Східну Галичину призначалися лише такі службовці і судді, які доведуть своє належне знання руської мови - усно і на письмі; бажано, щоб усі цісарсько-королівські органи влади, установи і суди в Східній Галичині стосовно руських сторін, а також з власної ініціативи користувалися лише руською мовою і руським письмом; бажано, щоб у Львівському університеті була створена кафедра історії руського народу (з руською мовою викладання)...; бажано відкрити підготовчий клас при руській частині гімназії в Перемишлі і, крім того, ще одну руську гімназію в Східній Галичині...; бажано створити принаймні одну нову учительську семінарію руського типу і вже існуючі семінарії для вчителів і вчительок у Львові, Станіславі, Тернополі і Перемишлі повністю утраквізувати (зробити двомовними)...»
ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ
3. Користуючись матеріалом підручника і додатковими ресурсами, знайдіть інформацію про Ю. Бачинського. Дослідіть його біографію та діяльність. Поміркуйте, що вплинуло на політичні погляди діяча. Проаналізуйте твір «Україна Irredenta». Що спонукало Бачинського до створення цієї праці? Звідки він черпав ідеї для праці? Чому не став успішним політичним лідером? Які б поради ви дали діячеві, якщо б вам випала можливість поспілкуватися з ним? З ким би із громадсько-політичних діячів Наддніпрянської України ви б порівняли Ю. Бачинського. Відповідь обґрунтуйте.
ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ
4. Поясніть поняття й терміни і складіть із ними речення.
Сервітути, кооперативний рух, трудова еміграція, москвофільство, народовці, політична партія, «Нова ера», соціалістичні ідеї, український П’ємонт.
ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ
5. Використовуючи наведені дані, вкажіть подію і установіть причинно-наслідковий зв’язок.
ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТКА
6. Проаналізуйте зображення. Складіть розповідь про життя української емігрантки / емігранта від першої особи, використовуючи інформацію з фото.
Село українських емігрантів. Провінція Метібора (Канада). Початок XX ст.
Перша хвиля українських емігрантів у Канаді
Українська церква в Бразилії. Початок XX ст.
Коментарі (0)