§ 37. ВПЛИВ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ НА ПІДНЕСЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ТА ТВОРЧИХ РОБІТ

1. Поняття національної свідомості

Національна свідомість - це система поглядів, норм поведінки, звичаїв і традицій, ціннісних орієнтацій та ідеалів, які сформувалися у процесі історичного розвитку нації і відображають її особливості.

Національна свідомість виявляється у сприйнятті навколишнього світу, усвідомленні національної належності, ставленні до історії та культури своєї етнічної спільноти, до представників інших націй і національностей, патріотичних почуттях. Усе це знаходить вираження в певних ідеях, концепціях, програмах, а на державному рівні - оформлюється в ідеологію нації та національні інтереси.

Національна свідомість формується на основі національної самосвідомості - системи уявлень окремої особи про себе як про представника певної нації.

У результаті розвитку національної самосвідомості в особистості виникають національні почуття, такі як любов до своєї Батьківщини, свого народу, рідної мови і національної культури; причетність до долі свого народу, своєї країни; національна гордість чи невдоволення; готовність до здійснення національної мети.

На основі поданої інформації сформулюйте власне визначення поняття «національна свідомість».

2. Українська греко-католицька церква. А. Шептицький

Для українського населення Австро-Угорщини греко-католицька церква не лише виконувала релігійну місію, а й була важливим чинником національної самоідентифікації в умовах багатонаціональної імперії. Вона активно боролася за збереження української мови і культури, традицій і звичаїв. Дбала про викорінення соціальних вад, зміцнення фізичного та морального здоров’я нації. Для цього священики засновували школи, наукові осередки, матеріально підтримували культуру.

На українців Галичини греко-католицька церква мала найбільший вплив після того, як її очолив митрополит А. Шептицький. Він об’єднав зусилля духовенства і світської інтелігенції в досягненні спільної мети - національного визволення українців.

Важливим для розуміння діяльності митрополита та греко-католицької церкви в той період є послання «Перше слово пастиря» (1899). У ньому А. Шептицький охарактеризував основні проблеми українського суспільства Галичини та визначив напрями їх вирішення.

Із пастирського послання А. Шептицького «Перше слово пастиря»

Здоровля тіла

Мене мусить обходити Твоє здоровля тіла, Твоє фізичне здоровля, Мій Рідний Народе! - Бо знаю, що лишень народи здорові і фізично сильні можуть бути щасливі. Знаю теж, що здоровля і мораль так тісно зі собою сплетені, що одно залежне від другого...

А Ви, молоді, всіх станів: памятайте, що від морального Вашого поведення залежить у великій мірі Ваша доля вже на цьому світі! Тож цініть н евинність і чистоту понад усі багацтва світу! Не вдавайтеся у товариство людей, які могли б Вас зіпсувати!..

Нарід моральний, - фізично сильний, здоровий, і тверезий, - при своїй усильній праці та ласці Божій, легко здобуває собі, навіть й серед важких відносин, економічний добробут...

Праця та ощадність

...Будьте ж працьовитими, ощадними...

А передовсім тримайтеся своєї землиці!..

До організації

Лучіться разом в організації!.. У нас, священиків, найдете завжди не тільки пораду, але теж (оскільки це буде лишень в наших силах) й чинну поміч.

...Коли будемо заєдно держатись разом, - тоді у кожному ділі виказуватимемо більшу силу... Коли будемо роз’єднані, тоді ослабнемо і до нічого не дійдемо!..

До науки й просвіти

Одначе до багацтва не дійде суспільність без справжньої освіти. Без неї навіть й те, що має, - легко стратить.

Тому то справедливо цінять люде науку і освіту...

Нарід, який має учених, здобуває собі у інших народів признання і честь. І з таким народом мусять другі народи числитися!

А для людей по селах просвіта - то річ майже першої потреби. Темний, непросвічений народ легко марнує все, що має, і дається на кожному кроці ошукати...

...Тішуся з ревної праці над наукою та просвітою, яку розвиває наш нарід. І до тієї праці ще й заохочую на майбутнє.

Здобувайте собі просвіту, Мої Рідні Браття! Працюйте над нею усильно, - цініть її!..

Закладайте, Мої Браття, по селах читальні і захоронки для дітей! І дбайте, щоб діти ходили до школи!..

Слово до учителів

А Ви, що безпосередно працюєте над вихованням молоді, дбайте не менше над просвіченням її розуму, як і над ублагородненням її сердець. Подавайте молоді таку освіту, яка навчила б її не тільки теорії, але теж і практики...

Збуджуйте в неї бажання і охоту до того, що є підставою багацтва та сили народу. Нехай вже малі діти вчаться любити свою землю, - свою Батьківщину, - нехай вчаться працювати для неї...

Виробляйте в молоді самостійність та індивідуальність! Учіть її більше числити на себе, ніж на других! Учіть не оглядатися на поміч уряду та краю, а власною ініціятивою дороблятися самостійного буття!..

Про патріотизм

...Христіянин має любити всіх людей. - Одначе це зовсім не перешкоджує йому найпершою любовю любити свою родину і свою Батьківщину...

Любов полягає на ділах, а не на словах!

Хто на свойому становищі працює для добра народу, сповняючи сумлінно свої обовязки, - той є ліпшим патріотом, ніж той, що багато говорить, а мало робить...

...Ми, католики руського обряду, немов нарочно Божим Провидінням призначені до цього, щоб притягнути до правдивої католицької віри тих усіх своїх братів, що не належать до нашої Церкви.

Тож моліться: «про зєдинення святих Божих Церков»! Памятайте про них у своїх молитвах! А самі кріпіться на силах, щоб відповісти тим усім надіям, які покладає на нас Церква, - як це висказав великий папа Урбан VIII: «Сподіюсь, що Ви, Русини, привернете колись до єдности всі східні Церкви!».

Проаналізуйте текст. Визначте, у чому А. Шептицький вбачав сутність формування та піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель. Чи актуальні ці положення сьогодні? Складіть своє письмове звернення до сучасного народу України.

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Історичний час

1. Установіть послідовність подій.

А Обрання А. Шептицького митрополитом УГКЦ

Б «Справа Бейліса»

В Створення військово-спортивної організації «Сокіл»

Г Утворення Революційної Української партії

Д Впровадження загального виборчого права

Історичний простір

2. Австро-Угорщина - дуалістична монархія. Окресліть західноукраїнські землі, що входили до складу

А Австрії

Б Угорщини

Історична постать

3. Установіть, про кого йдеться.

А Громадський діяч. Фундатор військово-спортивної організації «Сокіл».

Б Громадський діяч, організатор кооперативного руху в Наддніпрянській Україні. Його називали «артільний батько».

В Архітектор, громадський діяч, один із засновників кооперативного руху на західноукраїнських землях.

4. Дайте відповідь.

А Назвіть, кого зображено на портреті.

Б Що вам відомо про цю історичну постать?

В Уявіть себе сучасником цього історичного діяча, а також людиною, яка (відповідно до традицій нового часу) вирішила писати мемуари. Про які факти діяльності цієї особи ви, насамперед, згадали б у своїх спогадах?

Історичні поняття і терміни

5. Порівняйте поняття «селянський страйк» і «робітничий страйк». Знайдіть схожі й відмінні риси, доберіть до них історичні приклади.

6. Укажіть основні ознаки столипінської аграрної реформи.

7. Які поняття та терміни з перелічених нижче є обов’язковими в розповіді про особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель на початку XX ст.?

А Урбанізація

Б Кооперативний рух

В Опришки

Г Автономістська ідея

Д Розвиток залізничного транспорту

Е Монополізація

Є Іноземний капітал

Ж Селянство

З Ринкові відносини

Історичні події та процеси

8. Визначте, які причини та наслідки

А Монополізації виробництва

Б Утворення Державної думи в Російській імперії

В Запровадження загального виборчого права

9. Який внесок у процес формування національної свідомості зробили військово-спортивні організації?

10. Розгляньте ілюстрацію та прочитайте текст.

Всеросійська виставка в Києві. 1913 р.

Урочисте відкриття Всеросійської виставки в Києві відбулося 10 червня (29 травня) 1913 р. Сучасник зазначав: «Той, хто бачив місце виставки два-три роки тому тепер не впізнавав його, й мимоволі дивувався, що можуть зробити людина й капітал. Занедбаний, брудний пустир ці два сучасні рушії культури переродили». З перших же кроків відвідувачі захоплювалися мальовничим ландшафтом, чудовою архітектурою павільйонів, пишними клумбами, потужними фонтанами, декоративними скульптурами. Увечері яскраво горіли численні електричні ліхтарі. На увагу гостей претендували як насичені експонатами павільйони, так і розважальні заклади - великий ресторан, кав’ярні, театральні зали, атракціони, звіринець. Виставка в Києві тривала чотири з половиною місяці. Водночас у місті відбулися окремі виставки конярства, тваринництва, птахівництва, Перша всеросійська олімпіада, кілька науково-ділових з’їздів. Учасники з’їздів неодмінно оглядали Всеросійську виставку, тож тут побували представники урядових, громадських, ділових кіл імперії. У підсумку лише кількість її індивідуальних відвідувань сягала майже мільйона, не рахуючи 172 тис. учасників організованих екскурсій. 28 (15) жовтня 1913 р. виставку закрили.

Про які події та процеси вони свідчать? Яке значення для процесу модернізації мали виставки? Поміркуйте, чи існує зв’язок між Контрактовим ярмарком і Всеросійською виставкою 1913 р.

11. Уявіть себе сучасником подій початку XX ст., мешканцем західноукраїнських земель. Прибічником якої політичної сили ви виступали б? Свій вибір поясніть.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно