§ 24. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ У НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ XX ст.

Опрацювавши цей параграф, ви зможете:

• визначати основні напрями суспільно-політичного життя тогочасної Наддніпрянщини;

• характеризувати соціалістичну течію в українському напрямку суспільно-політичного життя;

• пояснювати, як відбувалося формування ліберально-демократичної течії в українському напрямку суспільно-політичного життя;

• характеризувати націоналістичну течію в українському напрямку суспільно-політичного життя.

1. Якими були основні напрями суспільно-політичного життя Наддніпрянської України в XIX ст.? 2. Якими були основні форми та прояви українського суспільно-політичного руху Наддніпрянщини другої половини XIX ст.?

1. Особливості суспільно-політичного життя Наддніпрянської України на початку XX ст.

На теренах Російської імперії на початку XX ст. була заборонена діяльність політичних партій. Проте це не могло зупинити розвиток політичного життя.

На початку XX ст. в суспільно-політичному житті Наддніпрянської України було кілька основних напрямів: загальноросійський, український, єврейський і польський.

У російському напрямі консерватори виступали за збереження існуючого суспільно-політичного устрою Російської імперії, а ліберали, критикуючи самодержавство, хотіли перетворення Росії шляхом реформ на конституційну монархію. Російські радикали, які поділяли ідеали соціалізму та прагнули повалення самодержавства в Росії, діяли в краї доволі активно. У середовищі переважно робітників пропагували свої ідеї представники Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП), створеної в 1898 р. Від 1903 р. вони поділялися на поміркованих меншовиків, які віддавали перевагу мирним методам діяльності, та більшовиків, які виступали за здійснення соціалістичної революції та встановлення диктатури пролетаріату.

Члени партії «Бунд»

Пролетар — позбавлений засобів виробництва найманий робітник.

Соціалізація — усуспільнення приватної власності.

Наприкінці 1901 — на початку 1902 р. в результаті об’єднання народницьких гуртків і груп утворилася Російська партія соціалістів-революціонерів (есерів). Вони виступали за повалення самодержавства шляхом революції, здійсненої «працюючим народом». Вимоги запровадження загального виборчого права, республіки, демократичних свобод, робітничого законодавства та соціалізації землі забезпечували есерам доволі значну підтримку у Наддніпрянщині.

На початку XX ст. вагоме місце в суспільно-політичному житті краю посідав єврейський напрям. Активно діяв, особливо в межах «смуги осілості», «Бунд» (у перекладі «союз») — «Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі та Росії», створений у 1897 р. Це була політична партія, яка захищала інтереси єврейських робітників І вела серед них соціалістичну пропаганду.

В українському напрямку Наддніпрянщини на основі громадівських рухів, що розвивалися раніше, розпочали формуватися нові течії: із громадівського руху — ліберально-демократична, зі студентського — соціалістична і націоналістична течії. Особливістю їх розвитку було те, що соціальну базу цих течій становила майже виключно українська інтелігенція. Це було зумовлено недостатньою розвиненістю та структурованістю українського суспільства під владою Російської імперії.

Які три течії існували в українському напрямку суспільно-політичного життя?

2. Формування соціалістичної течії в українському напрямку

Першу українську політичну партію у Наддніпрянській Україні створила студентська громада Харкова. 29 січня 1900 р. на зборах студентської молоді міста було ухвалено рішення створити Революційну українську партію (РУП). Першими її членами стали Д. Антонович, М. Русов, Д. Познанський (сини відомих українських громадських діячів), Л. Мацієвич, Ю. Коллард та ін. — загалом близько 10 осіб.

Із проханням написати програму партії Д. Антонович звернувся до М. Міхновського. Через два місяці у Львові її було видано окремою брошурою під назвою «Самостійна Україна».

Однак хоча ідею боротьби за державну незалежність України поділяли майже всі члени РУП, брошура «Самостійна Україна» не стала її офіційною програмою. Практична діяльність, зрештою, змусила значну частину рупівців відмовитися від цієї ідеї.

Основою української нації РУП вважала селянство й розгорнула серед нього агітаційну роботу. Від 1902 р. Д. Антонович видавав часопис «Гасло», де РУП пропагувала свої ідеї. Успішності роботи партії заважала строкатість поглядів її діячів. Це обумовило вихід із неї частини членів.

Першими з РУП вийшли прибічники самостійності України на чолі з М. Міхновським, які в 1902 р. утворили Українську народну партію. Водночас до РУП приєдналася Українська соціалістична партія (1900 р.), що вела пропаганду ідей соціалізму серед робітників невеликих підприємств. Після цих перетворень партія остаточно визначилася як соціалістична. Це було закріплено в прийнятій у 1903 р. програмі РУП, яка також висувала вимогу національно-культурної автономії України в межах Росії.

Д. Антонович

Із брошури М. Міхновського «Самостійна Україна»

«Кінець XIX ст. визначився з'явищами, що характеризують новий поворот в історії людськості... Ті з’явища — се уоружені повстання зневолених націй проти націй-гнобителів... Ми визнаємо, що наш народ також перебуває в становищі зрабованої нації.

Отже, коли справедливо, що кожна нація з огляду на межинародні відносини хоче вилитись у форму незалежної, самостійної держави; коли справедливо, що тільки держава одноплемінного національного змісту може дати своїм членам нічим не обмежовану змогу всестороннього розвитку духовного і осягнення найліпшого матеріального гаразду; коли справедливо, що пишний розквіт індивідуальності можливий тільки в державі, для якої плекання індивідуальності єсть метою, — тоді стане зовсім зрозумілим, що державна незалежність єсть головна умова існування нації, а державна незалежність єсть національним ідеалом в сфері межинаціональних відносин».

1. Яку провідну ідею проголошував автор? 2. Чим М. Міхновський аргументував необхідність боротьби за державну незалежність?

Микита Шаповал

Розгортання діяльності партії занепокоїло владу і спричинило наприкінці 1903-1904 рр. хвилю арештів. Влітку 1904 р. на нелегальному з’їзді РУП, що був покликаний відновити діяльність партії, спалахнула суперечка між прихильниками та противниками самостійності України. Останні, очолювані М. Меленевським, залишили з’їзд й утворили нову партію — Українську соціал-демократичну спілку (УСДС), яка наприкінці 1904 р. приєдналася до РСДРП. Однак і після цього провідники РУП сперечалися про те, як поєднати боротьбу за соціалізм і національне визволення.

Хто був автором брошури «Самостійна Україна»?

Коли утворилася РУП?

3. Формування ліберально-демократичної течії в українському русі

У 1903 р. представники поміркованого табору українських громадських діячів висунули проект програми Загальноукраїнської безпартійної організації ЗУБО (політичну платформу). Це був фактично план організації нової партії, яка виступала за проголошення автономії України та впровадження української мови в усіх сферах її життя. Соціально-економічні питання в проекті ігнорувалися. Після тривалої й запальної дискусії на з’їзді ЗУБО восени 1904 р. програму ухвалили та затвердили назву партії — Українська демократична партія (УДП). Серед її лідерів були С. Єфремов, Б. Грінченко, В. Чеховський та ін.

Висунута УДП програма була доволі радикальною. Однак через деякий час керівники партії, які не були прибічниками революційних перетворень, переробили її, надавши поміркованішого вигляду. Це перетворило її на доволі аморфне й бездіяльне в політичній площині об’єднання. Єдиною справді корисною справою стала кампанія 1904 р., під час якої до різноманітних установ надсилалися звернення з клопотаннями про скасування обмежень на українське друковане слово за Емським указом 1876 р. У 1904 р. радикально налаштовані діячі відокремилися від УДП й утворили Українську радикальну партію (УРП). За програмними цілями остання майже не відрізнялася від своєї попередниці. Налагодити серйозну партійну роботу УРП не змогла й обмежувалася широкою видавничою діяльністю. Зрештою, УДП і УРП об’єдналися.

Б. Грінченко

С. Єфремов

Нащадками якого руху були українські ліберально-демократичні партії?

М. Міхновський (1873-1924)

4. Формування націоналістичної течії в українському русі

Виразником прагнень прибічників українського націоналізму на початку XX ст. у Наддніпрянській Україні був М. Міхновський. За своїм змістом ці погляди, що панували серед невеликої частини молодої інтелігенції, можна визначити як самостійницькі. Зокрема, у своїй брошурі «Самостійна Україна» він заявив, що є «одна, єдина, неподільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі», а головними гнобителями українців проголосив росіян. Одним із висновків М. Міхновського було: «Усі, хто на цілій Україні не за нас, той проти нас. Україна для українців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя».

У 1902 р., як уже зазначалося, М. Міхновський та його однодумці (брати С. та В. Шемети, О. Макаренко, І. Бойко, М. Базькевич та ін.) створили Українську народну партію, започаткувавши існування націоналістичної течії в українському русі. Проголосивши гасло «Україна для українців», основним засобом здобуття незалежності вони вважали збройне повстання. При цьому майбутню самостійну Україну члени УНП бачили лише соціалістичною.

До складу УНП входили переважно українська інтелігенція, причому заможна, студенти та дрібні землевласники. Впливу в масах партія не мала й існувала лише як об’єднання однодумців. Практична діяльність партії зводилася до видання брошур і часописів. У 1904 р. у складі УНП було створено бойову групу «Оборона України», яка намагалася сприяти досягненню цілей партії збройними методами. Найвідомішими її акціями були спроби підірвати пам’ятник російському поетові Олександру Пушкіну в Харкові та царські монументи у великих містах.

Яке основне гасло націоналістичної течії українського руху на початку XX ст.?

Із програми Української народної партії

«Українська народна партія визначав соціалістичний ідеал яко єдиний, котрий може остаточно задовольнити український та інші народи... Цей ідеал такий: взагалі знаряддя виробу, фабрики і заводи, на землі, оселеній українським народом мусять належати Українцям-робітникам, а земля (рілля) — Українцям-хліборобам...

Націоналізація землі на Україні для запровадження соціалістичного строя і соціалістичного оброблення землі — це наш ідеал...

До загалу українського народа: 1. Незайманість особи і мешкання. 4. Рівноправність жінок. 6. Відповідальність урядовців перед громадянами. 8. Свобода українського друку, слова і просвіти, свобода національності, релігії, совісті, переконань. Свобода зборів, товариств, спілок, організацій. 9. Вибори до парламенту, до управ; взагалі до усіх виборних інституцій...

Самостійна Республіка Україна будучини мусить бути спілкою вільних і самоправних українських земель... такі — Слобожанщина, Правобережна Україна, Запоріжв, Кубань, Чорноморів, Поліссв, Галичина і т. д.»

1. Які соціально-економічні перетворення збиралася здійснити УНП?

2. Які загальнодемократичні перетворення відстоювала УНП?

ВИСНОВКИ

У суспільно-політичному житті Наддніпрянської України, в умовах загострення соціальних суперечностей початку XX ст., співіснували три основні напрями — російський, єврейський та український.

В українському русі на початку XX ст. (до революції 1905-1907 рр.) викристалізувалися три течії: соціалістична, ліберально-демократична і націоналістична. Всі вони тоді перебували на стадії організаційного та ідейного становлення.

Розв’язання тогочасних гострих соціальних проблем переважна більшість представників партій українського напрямку пов’язували з реалізацією соціалістичної ідеї.

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

1. Схарактеризуйте особливості суспільно-політичного життя Наддніпрянщини на початку XX ст.

2. Як відбувався розвиток соціалістичної течії українського напрямку суспільно-політичного життя?

3. Яку роль у суспільно-політичному житгі Наддніпрянщини відігравала .ліберально-демократична течія українського напрямку?

4. Яким бачили майбутнє України прибічники націоналістичної течії українського напрямку? Чому, на вашу думку, на той час націоналістична течія не здобула значної підтримки в українському русі?

5. Складіть таблицю «Українські партії Наддніпрянської України на початку XX ст.»:

скачать dle 11.0фильмы бесплатно