Войти
Закрыть

Політизація українського національного руху

9 Клас

Зі спогадів Є. Чикаленка: «Ювілей Котляревського 1903 р. справив величезне враження не тільки на присутніх на ньому, а через російську пресу і на широкі кола всієї України. Заборона читати привітання українською мовою і протест українців проти цього, приїзд великого числа делегатів від різних інституцій з Галичини, на чолі зі старим Романчуком, головою українського парламентарного клубу у Відні, їхні промови українською мовою, проголошені звиклими, часом дуже талановитими промовцями, багатьом людям уперше розкрили очі на український рух. Взагалі такі публічні, прилюдні виступи українців значно розбудили свідомість у широких масах як міських, так і селянських, що виразно помічалося за попитом на українську книжку, який після ювілею Котляревського помітно зріс, і багато російських книгарень у провінції почали закуповувати з нашої книгарні книжки, бо їх уже стали вимагати широкі кола». 1. У чому виявлялося пожвавлення національного руху в Україні на початку 20 ст. Піднесення національного руху на західноукраїнських землях до рівня політичного, коли виникали політичні партії, і, власне, поява таких організацій у Галичині надихали східноукраїнських громадських діячів. Пригадайте, коли та за яких обставин виникли перші політичні партії на західноукраїнських землях. Поміркуйте, до якого етапу національного відродження України варто віднести діяльність «Братства тарасівців»....
0 Переглянути

Соціально-економічний розвиток

9 Клас

Початок 20 ст. в Україні був періодом бурхливого розвитку капіталізму, швидкого зростання чисельності та концентрації пролетаріату. Завдяки географічному розташуванню та природним багатствам Україна стала одним із найрозвиненіших промислових регіонів імперії, виробляючи основну масу продукції видобувної та металургійної промисловості, а також цукру й товарного зерна. Утім економіка регіонів України розвивалася з різною інтенсивністю. Південь досить швидко модернізувався, тут бурхливо розвивалося промислове виробництво; Лівобережжя, де зберігалися залишки кріпацтва, помітно відставало. При цьому промисловість підросійської України формувалася як частина загальноімперського економічного комплексу. Ви вже знаєте, що на межі 19-20 ст. спеціалізація промислового виробництва привела до формування в підросійській Україні великих промислових центрів - Донецького вугільно-металургійного, Криворізького залізорудного, Нікопольського марганцевого басейнів та Південно-Західного цукробурякового району. За рівнем концентрації промислового виробництва Україна вийшла на початку 20 ст. на одне з перших місць у світі. Приміром, у 1901 р. на 12 великих металургійних заводах було зосереджено 96 % усіх робітників металургії Півдня України. На кожному з них працювало понад 1 тис. робітників, які виплавляли 87 % чавуну в цьому регіоні....
0 Переглянути

Особливості українофільського та політичного етапів національного відродження. Практичне заняття № 5

9 Клас

Із праці М. Грушевського: «Вирости з незначних гуртків молоді 60-х рр., у 70-х рр. це галицьке народовство стає вже значною силою. Це меншість порівняно з представниками "твердого”, або москвофільського, напряму, але меншість сильна, життєва, така, яка привертала до себе те, що було більш живим в суспільстві. В той час, як партія "твердих” косніла і розкладалася у своєму реакціонерстві та відчуженні від народу, народовство міцніло і розросталося. Розпочавши з діяльності літературної (журнал "Правда”, товариство "Просвіта” для видання книжок для народу 1868 р., "Товариство ім. Шевченка”, засноване на капітал, зібраний українцями в Росії), воно згодом починає брати участь і в політичному житті краю. З культурних центрів у Галичині переходить воно у провінцію, поступово завойовує міщанське та селянське населення, прилучає до спільного національного життя Буковину (лише не встигає досягнути того самого у найбільш закоснілій, захопленій москвофільством і мадяризацією угорській Україні)». (М. Грушевський. «Нарис історії українського народу»). На основі наведеного уривка визначте особливості національного руху 60-80-х рр. 19 ст. в західноукраїнських землях. ПРАЦЮЙМО САМОСТІЙНО. Виконайте завдання 1. До міркувань М. Грушевського, що характеризують національний рух 60-80-х рр. 19 ст., доберіть 5-6 фактів, які конкретизують узагальнення й оцінки у фрагменті цитованої праці....
0 Переглянути

Політизація українського національного руху в 90-ті рр. 19 ст.

9 Клас

Із протесту галицьких українців щодо закарпатських українців в Угорщині (1896): «...Мадяри забороняють угорським русинам отримувати руські часописи з Галичини, навіть неполітичні, а й літературні або призначені для дітей. А ось недавно угорський уряд через свою велику гуманність заборонив отримувати і поширювати в Угорщині видання львівської "Просвіти". Угорським русинам забороняють підтримувати зв'язки з галицькими, відбирають листи, написані до угорських русинів, тощо. Навіть в абсолютистській Росії не чинять таких речей так явно, з таким цинізмом, а особливо з вустами, повними гучних фраз про свободу, толерантність і цивілізованість. Щоб знищити всякий слід Русі на Угорщині, уряд наказав змінювати назви не лише місцевостей, а й осіб - як імена, так і прізвища - на мадярський лад... З цілої українсько-руської території власне угорські русини найперші почали емігрувати за море. Русини не мають жодного свого посла в соймі. Не мають тому, що в Угорщині вибори проводять так, як певне ніде в іншій країні, хоч би навіть напівцивілізованій...» Політична партія організація. що об’єднує своїх членів навколо програми, гасла чи керівника; прагне досягти мети шляхом здобуття державної влади, участі в її здійсненні або безпосереднього впливу на рішення державної влади....
0 Переглянути

Суспільно-політичне життя у 60-80-х рр. 19 ст.

9 Клас

Суспільно-політична течія москвофілів об’єднувала ту частину греко-католицького духівництва й інтелігенції Галичини, Буковини та Закарпаття, яка прагнула до культурної єдності з Росією, сподіваючись на підтримку з боку російського уряду, щоправда, за водночас підкресленої лояльності до Габсбурзької монархії. Москвофільство утвердилося після подій 1848-1849 рр., коли українська інтелігенція, яка тривалий час прихильно ставилася до Габсбурзької династії, була розчарована поступками уряду полякам і фактичним перетворенням Галичини на польську автономію. Шукаючи способів для протидії польському наступу, українські інтелігенти почали орієнтуватися на Росію. У західноукраїнських землях вони мали широке коло прихильників, які безнадійно заплуталися в термінах «руський», «русинський», тобто «український», та «російський», помилково вважали їх тотожними. Протягом 60-70-х рр. 19 ст. москвофіли вели перед у суспільному житті західноукраїнських земель, заручившись широкою підтримкою населення аж до 80-х рр. Москвофіли намагалися використовувати в ролі літературної мови так зване язичіє, прагнучи накинути українцям цю суміш церковнослов’янської, російської, польської та української мов. На думку москвофілів, русини повинні розмовляти, писати літературні й наукові твори винятково цією мовою. Мову, якою розмовляв простий народ, уважали говіркою неосвічених людей. Саме «язичіє» відштовхувало молодих українських інтелігентів від рідної мови, що полегшувало завдання тим, хто хотів їх денаціоналізувати (онімечити, сполонізувати тощо)....
0 Переглянути

Соціально-економічний розвиток

9 Клас

Ви вже знаєте, що за доби «Весни народів» 1848-1849 рр. подією епохального значення стало оголошення імператорським указом від 22 квітня 1848 р. звільнення селян у Галичині від панщини з 15 травня - на чотири місяці раніше, ніж у всій монархії (у серпні указ був поширений на Буковину; на Закарпатті, як і по всій Угорщині, панщину скасовано Угорським сеймом у березні 1848 р. і підтверджено імператорським указом у 1853 р.). Закон звільняв селян від панщинних повинностей, надавав їм громадянські права. Однак за «звільнення» селянам довелося сплатити землевласникам величезний викуп у розмірі 20-кратної вартості річних повинностей. Селяни отримали право власності на землю, яка перебувала в їхньому користуванні. Проте фактично у власність селянства перейшло менше половини земельних угідь краю. Більшість селян залишалися малоземельними й неплатоспроможними. А халупники, які володіли тільки хатами-халупами, і комірники, які наймитували і жили в чужих хатах-коморах, зовсім не мали землі. З роками розміри селянських наділів зменшувалися....
0 Переглянути

Історичні джерела про українофільський етап національного відродження. Практичне заняття № 4

9 Клас

Зі спогадів сучасника: «На той з’їзд прибуло багато вчених не тільки з усіх кутків російської держави, але й з усієї Слов’янщини; навіть із Франції прибули вчені-славісти. Київське суспільство дуже цікавилось тим з’їздом; на засіданнях з’їзду, що відбувалися в актовій залі університету, бувало, крім членів з’їзду, завжди багато ще й сторонньої публіки. На тому з’їзді перед вели українські вчені В. Антонович, М. Драгоманов, М. Костомаров, П. Житецький та ін. При з’їзді влаштовано виставку предметів української старовини та українських історичних пам’яток - і тому я не помилюсь сказати, що III російський археологічний з’їзд був справжнім святом української науки» (А. Кобилянський. «Дещо з давно минулого»). Зі спогадів М. Костомарова - учасника події: «...Крім рефератів, присвячених курганним старожитностям, ґрунтовними були реферати місцевих учених, які стосувалися козацької історії краю та його етнографії. З них учитель київської гімназії Житецький читав цікавий реферат про Пересопницьке Євангеліє, пам’ятку 16 ст., чудову за мовою; переклад зроблено місцевим наріччям, дуже схожим на нинішнє малоросійське. Разом з тим той же референт повідомив наукове дослідження про історію утворення і зміни малоросійського наріччя. Такими ж важливими були реферати професора Київського університету Драгоманова, які стосувалися малоросійських дум та історичних пісень, що перед тим з’явилися у виданні професорів Київського університету Драгоманова і Антоновича. Професор Петербурзького університету Міллер вступив з ними у жваву суперечку щодо малоросійських дум та їхнього зв’язку з великоросійськими билинами. Для більшого ознайомлення членів з’їзду з місцевою народною поезією запрошено було народного співця-бандуриста Вересая. Багато хто з членів уперше у житті познайомився з прийомами малоросійського історичного співу, і взагалі цей спів мав важливе значення, тому що сам Вересай був уже один з дуже небагатьох співців, які знали старовинні козацькі думи й супроводжували спів грою на бандурі... Будь-якому неупередженому слухачеві було зрозумілим і повинно було датися цілком природним і, так би мовити, законним, що на Київському археологічному з’їзді історична народна поезія козацького періоду становила один з найбільших предметів наукової обробки; проте не так поглянули на це газети, які звикли скрізь відшукувати політичні цілі й навіть там, де, мабуть, дивним було б шукати їх...» (М. Костомаров. «Автобіографія»)...
0 Переглянути

Національний рух і суспільно-політичне життя у 70-80-х рр. 19 ст.

9 Клас

Відомий історик і політичний діяч початку 20 ст. Дмитро Дорошенко писав: «Що ж до загального напряму Громади - вона згодом стала називатися "Старою Громадою", - то... вона держалася аполітичного, чисто культурницького становища; вона вважала, що головне завдання української інтелігенції - старатися якомога більше поширити в народі просвіту, щоб тим самим піднести його громадську й національну свідомість... Громадівці відстоювали ідею окремішності української народності та її право на самостійний розвиток головно супроти польських претензій на українські землі та польських і московських зазіхань на українську народність. Частина громадівців вела активну роботу у сфері народної просвіти: засновувала школи, ширила українські книжки, дехто, от-як Познанський, і просто оселявся на селі, щоб бути помічним народові своєю порадою й наукою... Вгамувавши польське повстання (на Україні - за допомогою самих українських селян, які хапали повстанців і оддавали їх до рук російської адміністрації), російське правительство взялося й за український рух... Одначе Громада не перестала існувати. До неї приймали тільки тих, хто вже скінчив курс науки у вищій школі; вибір нових членів переводився відкритим голосуванням, і досить було одного голосу проти, щоб зупинити вибір запропонованого кандидата». 1. Яку роль у діяльності громад відіграв Південно-Західний відділ Російського географічного товариства На початку 1870-х рр. громадівський рух знову пожвавився. Очолила його, як і раніше, Київська громада. Більше половини її членів були представниками старшого покоління українофілів, через що пізніше її стали називати Старою Громадою, на відміну від нових студентських Молодих громад. Першими виданнями, що з’явилися на світ завдяки старанням і матеріальній підтримці Київської громади, стали укладені І. Рудченком два випуски збірника «Народні південноруські казки». У 1872 р. громада допомогла Л. Глібову перевидати збірку його байок. Зусиллями громадівців побачили світ 7 томів матеріалів етнографічно-статистичної експедиції, проведеної в 1869-1871 рр. у Південно-Західному краї під керівництвом Павла Чубинського....
0 Переглянути

Національний рух і суспільно-політичне життя в 60-х рр. 19 ст.

9 Клас

З листа Харківської громади до західноукраїнських діячів (1862): «Коли б, років п'ять назад, яким-небудь побитом прийшло вам, братці, на думку послать у Харків лист і гукнуть: а де, мов, тут щирі українці? озивайтесь! то навряд чи й озвався б хто. Хоч би й теленькнув де-небудь голос-другий, то боязко озираючись, не осмілюючись і голови виставить поверх усякого люду і сам собі певно не вірячи, чи таки й справді він людина, особна од москальства?.. І не дарма, братці, розляглись по Вкраїні гіркі та правдиві співи Тараса Шевченка... Те, що посіяв по Україні Тарас, за десять років його неволі зійшло густо і зелено, а великі наші народолюбці Костомаров і Куліш, пильнуючи за тим сходом, виполювали всякі будяки і помагали йому виростати й укріплятись. От тоді-то почали виявлятись українці-молодята і, дишучи новим духом, стали прийматись за святе народне діло. Тоді ж виявились і оці людці, що згуртувались у Харкові і тепер пишуть до вас лист. Все, що є у наших душах українського, - це недавній схід посіяного Тарасом; а ще ж то більше посіяного сходить у молодих, виринаючих на світ душах, а як погадаєш, скільки посіяного повинно зійти у передні роки, то й справді можна порадіти». 1. Як розпочався громадівський рух у підросійській Україні. Хто такі хлопомани Наприкінці 50-х - на початку 60-х рр. 19 ст. спостерігається пожвавлення національного руху в Україні. Цей рух знайшов свій вияв у діяльності так званих громад - напівлегальних організацій культурницького і суспільно-політичного спрямування молодої національно свідомої української інтелігенції. Громади виникли в Києві, Полтаві, Чернігові. Харкові, Одесі та інших містах (навіть за межами України), у місцях діяльності гуртів української інтелігенції (Петербург, Москва). Одна з перших громад виникла в Петербурзі з ініціативи колишніх учасників Кирило-Мефодіївського товариства. Скориставшись послабленням цензури, вони стали видавати українською та російською мовами журнал «Основа» (1861-1862), який відігравав роль вісника української громадськості, продовжував справу будителів національного руху. У часописі публікувалися художні твори, праці з історії, етнографії, фольклору, літературно-критичні статті, історичні джерела, урядові постанови й розпорядження. На сторінках «Основи» було вперше надруковано низку творів Т. Шевченка, а також Марка Вовчка, С. Руданського, Л. Глібова, історичні праці М. Костомарова, нариси П. Куліша. Громадівці не згорнули своєї діяльності й...
0 Переглянути

Модернізація промисловості та сільського господарства

9 Клас

«Сільськогосподарські машини системи німця-колоніста Леппа мають тепер найбільше поширення в Новоросії... У теперішній час існує понад 20 чавуноливарних заводів, цілий рік виробляють леппівські жатки. Взагалі вони випускають на рік не менше десяти тисяч машин, і величезна пропозиція ця не завжди спроможна задовольнити ще більший попит. У Таврійській губернії тепер 40 000 цих машин. За допомогою машини селянин із своєю сім'єю легко збирає сорок-п'ятдесят, а то й сто десятин посіву, між тим як раніше йому довелось би майже всю цю роботу виконувати руками поденників» (М. Шаховський. «Сільськогосподарські відхожі промисли»), 1. У чому полягають особливості модернізації сільського господарства в другій половині 19 ст. Реформа 1861 р., попри половинчастий характер, сприяла поширенню на селі ринкових, товарно-грошових відносин. Тож поступово сільське господарство підросійської України набувало підприємницьких рис. Найпомітнішим цей процес був у землеробстві. Основну частину орної землі на українських територіях було відведено під посіви хлібних культур. У селянських господарствах виробляли сотні мільйонів пудів збіжжя, причому кількість його до 1890-х рр. тільки зростала. До розширення посівів зернових культур виробників спонукали ринкові мотиви, адже зерно було товаром. Зростання попиту на хліб на внутрішньому і зовнішньому ринках разом з появою мережі залізниць перетворило Степову Україну на район торговельного зернового господарства. Прикметно, що в пореформену добу Росія істотно збільшила експорт хліба....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 43
Назад

Навігація