§ 20. Історичні джерела про українофільський етап національного відродження. Практичне заняття № 4

1. Що довідуємося зі спогадів очевидців пропроведення III Всеросійського археологічного з'їзду в Києві

Зі спогадів сучасника: «На той з’їзд прибуло багато вчених не тільки з усіх кутків російської держави, але й з усієї Слов’янщини; навіть із Франції прибули вчені-славісти. Київське суспільство дуже цікавилось тим з’їздом; на засіданнях з’їзду, що відбувалися в актовій залі університету, бувало, крім членів з’їзду, завжди багато ще й сторонньої публіки.

На тому з’їзді перед вели українські вчені В. Антонович, М. Драгоманов, М. Костомаров, П. Житецький та ін. При з’їзді влаштовано виставку предметів української старовини та українських історичних пам’яток - і тому я не помилюсь сказати, що III російський археологічний з’їзд був справжнім святом української науки» (А. Кобилянський. «Дещо з давно минулого»).

Зі спогадів М. Костомарова - учасника події: «...Крім рефератів, присвячених курганним старожитностям, ґрунтовними були реферати місцевих учених, які стосувалися козацької історії краю та його етнографії. З них учитель київської гімназії Житецький читав цікавий реферат про Пересопницьке Євангеліє, пам’ятку 16 ст., чудову за мовою; переклад зроблено місцевим наріччям, дуже схожим на нинішнє малоросійське. Разом з тим той же референт повідомив наукове дослідження про історію утворення і зміни малоросійського наріччя. Такими ж важливими були реферати професора Київського університету Драгоманова, які стосувалися малоросійських дум та історичних пісень, що перед тим з’явилися у виданні професорів Київського університету Драгоманова і Антоновича. Професор Петербурзького університету Міллер вступив з ними у жваву суперечку щодо малоросійських дум та їхнього зв’язку з великоросійськими билинами. Для більшого ознайомлення членів з’їзду з місцевою народною поезією запрошено було народного співця-бандуриста Вересая. Багато хто з членів уперше у житті познайомився з прийомами малоросійського історичного співу, і взагалі цей спів мав важливе значення, тому що сам Вересай був уже один з дуже небагатьох співців, які знали старовинні козацькі думи й супроводжували спів грою на бандурі... Будь-якому неупередженому слухачеві було зрозумілим і повинно було датися цілком природним і, так би мовити, законним, що на Київському археологічному з’їзді історична народна поезія козацького періоду становила один з найбільших предметів наукової обробки; проте не так поглянули на це газети, які звикли скрізь відшукувати політичні цілі й навіть там, де, мабуть, дивним було б шукати їх...» (М. Костомаров. «Автобіографія»)

Український кобзар Остап Вересай (1803-1890)

«...Коли Остап виконує одну зі своїх жартівливих пісень, варто подивитися в цей час, як він притупує і рухами тулуба супроводить музику, беручи сам і на своїй кобзі найхимерніші ноти... Якщо йдеться про мотив танцювальний, він підводиться і відбиває такт ногою; у цей момент його можна було прийняти за молодого козака» (Французький історик Альфред Рамбо).

1. Пригадайте, у чому суть другого - українофільського - етапу національного відродження. 2. Наведіть приклади подій та явищ з історії України, які відбувалися в межах цього етапу. 3. Про яку подію йдеться в документах? 4. Чи відповідає наведена подія суті українофільського етапу національного відродження? Доведіть кількома аргументами.

ПРАЦЮЄМО САМОСТІЙНО. Виконайте завдання 1. Поміркуйте, що дає підстави для пропонованого твердження сучасника. Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування думки.

«На III Всеросійському археологічному з’їзді 1874 р. відбувся генеральний огляд наукових здобутків з українознавства і маніфестація української науки та українського народу перед ученим світом російським, слов’янським та європейським».

2. Як процес українського національного відродження оцінено в офіційних документах Російської імперії

Із журналу Особливої наради, скликаної Олександром II у Санкт-Петербурзі 18 травня 1876 р.: «Політична ідея винятковості малоросів, як вважає таємний радник Юзефович, є вигадкою австрійсько-польської інтриги, яку запустили у нас поляки на початку 40-х рр. Це переконання підтверджує історія одного з найбільш завзятих пропагандистів українофільства Куліша, який чи не першим заклав основу до подальшого розвитку і поширення шкідливого й безглуздого вчення про відокремлення Малоросії...

Майже одночасно з Кулішем з’явився поет Шевченко, якого прихильники Куліша, коли поет помер, намагалися щосили підняти на п’єдестал народного кумира... У 1861 р. почали видавати в Петербурзі Білозерський разом з Кулішем журнал "Основа”. Поява цього журналу - перший формальний прояв української пропаганди. Одним із найголовніших завдань засновників нового журналу тоді було запровадження викладання навчальних предметів у народних школах малоросійською говіркою...

Заснований в Києві відділ імператорського Російського географічного товариства прихистив тих неблагонадійних і шкідливих осіб, які нині вирізняються особливою діяльністю на ниві поширення серед народу ідеї про самостійну народність малоросів. У стислі терміни відділ відкрив свою книжкову крамницю, організував свою видавничу діяльність, заснував свій орган "Київський телеграф” із власного друкарнею і почав продавати за найнижчими цінами свої тенденційні видання, в тому числі спотворену переробку малоросійською говіркою гоголівського "Тараса Бульби”, де всі слова: "Росія”, "руська земля”, "російський” - усунуто й замінено словами "Україна”, "українська земля”, "українець” і врешті-решт пророчо проголошено навіть майбутнього "українського царя”.

Найголовнішими діячами відділу на терені поширення в народі хибної і шкідливої думки про самостійність малоросійської народності, мови й літератури є Чубинський і колишній доцент Київського університету Драгоманов.

...З особливою увагою стежачи за напрямом усіх видань для народу малоросійською говіркою, дійшли позитивного висновку, що вся літературна діяльність так званих українофілів має кваліфікуватися як посягання на державну єдність і цілісність Росії, приховане більш-менш пристойними формами. Осередок цієї злочинної діяльності сьогодні - у Києві.

Мета київських українофілів (саме так висловлюються вони в органах друку, що видаються в Росії) не лише невинна, а й навіть похвальна - поширення освіти в середовищі малоросійського народу; і тільки для того, щоб вона була для нього доступнішою, видають книги для народного читання українським діалектом, зрозумілим малоросам. Але при цьому українофіли наполегливо намагаються піднести простонародну говірку Південної Росії до рівня літературної мови, перекладаючи твори російської та іноземних літератур і видаючи оригінальні твори. Прагнення київських українофілів спричинити літературну ворожнечу і, так би мовити, відокремитися від російської літератури, видається небезпечним іще й тому, що цілковито збігається із прагненнями і діяльністю українофілів у Галичині, які постійно балакають про 15-мільйонний південно-руський народ як про щось зовсім окреме від великоросійського племені. Такий погляд врешті-решт призведе до того, що галицькі українофіли, а потім і наші опиняться в обіймах поляків, які небезпідставно вбачають у прагненнях українофілів надзвичайно корисний для особистих політичних цілей рух...

Дозволити створення особливої простонародної літератури українською говіркою - означало б закласти міцне підґрунтя для розвитку переконання у можливості здійснити в майбутньому, хоча, можливо, і досить віддаленому, відчуження України від Росії...» (Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання (1847-1914): Збірник документів і матеріалів)

На уроках історії у 8-му класі вам доводилося опрацьовувати документи, які визначають як упереджені. Пригадайте основні елементи методики опрацювання таких текстів. 1. Схарактеризуйте історичні умови створення документа. 2. Про які події/явища/процеси йдеться в джерелі? 3. Чиї інтереси виражено в документі? До чого він закликає і що та кого засуджує? 4. Які наслідки (реальні або прогнозовані) могли бути зумовлені цим документом? 5. Чому визначаємо наведений документ як необ’єктивний та упереджений?

1. Виберіть 5-6 фактів з документа, які свідчать про упереджене ставлення представників влади Російської імперії до національного відродження українців. 2. У чому влада вбачала найбільшу загрозу від діяльності свідомих українців? 3. Які оцінки в цьому документі є найпереконливішим, на вашу думку, доказом його упередженості?

ПРАЦЮЙМО САМОСТІЙНО. Виконайте завдання 2. Використавши інформацію таємної наради вищого керівництва Російської імперії, складіть ланцюжок подій/явищ українофільського етапу українського національного відродження з погляду його учасника.

3. Що свідчать джерела про «Братство тарасівців» як першу організацію у Великій Україні, яка прагнула домогтися самостійності України

Відомий громадський діяч, публіцист Андрій Жук писав: «Як бачимо, в "Profession de foi” немає ані сепаратизму й мазепинства, ані соціалізації землі і 8-годинного робочого дня, ані відмежування української визвольної справи від загальноросійського визвольного руху, як про це читаємо в споминах І. Липи. Воно й зрозуміле, бо ж це "Визнання віри” було хоч і нелегальним, а все ж публічним виступом й автори мусили рахуватися з тим, що зміст його мав дійти до відома органів безпеки, і зважати, щоб публіка його прийняла по можливості прихильно, тому утримане воно в стриманих, поміркованих тонах... Але духом своїм воно таки відповідає тим світоглядним і політичним засадам, що їх подає в своїх спогадах І. Липа... Вага виступу тарасівців полягає власне в тім, що українці перестали ховатися, встидатися чи боятися свого українства, а скрізь, на кожному кроці, в кожних обставинах виступали як свідомі, це значить національно активні члени поневоленої нації, що прагне до політичного і соціального визволення... Недоліком тарасівців було те, що вони обмежувалися у своїй діяльності інтелігенцією, не йшли в народну масу, не пов’язали здійснення своїх національно-політичних постулатів з реальними економічними інтересами народної маси. Це була одна з причин, чому започаткований ними рух не виріс у поважну силу і скоро завмер» (А. Жук. «Братство тарасівців», 1943 р.).

Чи погоджуєтеся ви з думкою публіциста про брак ідей самостійності України в статуті «Братства тарасівців», а також із його оцінкою позитивних і негативних рис у діяльності організації? Відповідь обґрунтуйте.

Зі спогадів І. Липи - найактивнішого учасника організації «Братство тарасівців»: «Основні точки програми були національно-політичне і соціальне визволення України. Був там і восьмигодинний робочий день, і соціалізація землі, і всякі інші для того часу журавлі в небі... Справа національна полягала коротко ось у чому: Ми, свідомі українці, рішучо і назавжди пориваємо зв’язок з українофілами. Ми, свідомі українці, оддаємо наші сили на творення української культури, на національно-політичне визволення поневоленого українського народу. Ми вживаємо тільки українську мову. Ми працюємо тільки для українського народу. Скрізь, де б ми не були, ми мусимо говорити українською мовою. Ми мусимо агітувати за наші думки, переводячи їх у життя, між іншим, і тим, що кожен член гуртка повинен протягом року вивчити грамоти по-українському не менше двох неграмотних, освідомити й придбати не менше двох членів для нашої організації... Але "святая святих” для тарасівців це була самостійна Україна. Іншої України ніхто з тарасівців собі не уявляв» (І. Липа. «Тарасівці», 1922 р.).

Чи відповідають програмові положення і діяльність «Братства тарасівців» другому етапу національного відродження? Підтвердіть фактами свою думку.

ПРАЦЮЙМО САМОСТІЙНО. Виконайте завдання 3. Узагальнивши свідчення члена «Братства тарасівців», сформулюйте 3-4 положення програмових засад цієї таємної організації.

ОЦІНІТЬ СЕБЕ. Поставте собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи відповідні бали: за кожне із завдань (завдання 1-3) - від 1 до 3 балів; так само від 1 до З балів оцініть свою участь в обговоренні в парах (максимальна оцінка за урок - 12 балів).

Перевірте, чого навчилися з теми «Українські землі у складі Російської імперії в другій половині 19 ст.»

І. ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ.

1. Прокоментуйте події (або явища), описані у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення?

1.1. З рапорту царської жандармерії, надісланого в 1861 р. з Канева до Петербурга: «У Росії існує особливе товариство малоросів, пройнятих духом якогось патріотизму, товариство це має скрізь своїх послідовників, і університети, Київський і Харківський, служать головними провідниками і поширювачами ідей про можливості відновлення Малоросії. Так, у Київському університеті виникло товариство малоросів під назвою "Українська громада". Це молоді й пристрасні вільнодумці, які докладають зусиль для втілення ними думки про свободу Малоросії і прагнуть зблизитися з простим народом, навчити його грамоти і поступово навести його на думку про колишню славу Малоросії і принади свободи з тією саме метою, щоб згодом, коли уми простого народу підкоряться їх впливу, діяти на шкоду монархії...» (В. Мияковський. «Київська громада»)

1.2. «28 липня ...було в мене кілька осіб, у тому числі Костомаров, дуже заклопотаний призупиненням популярних видань на малоросійському наріччі. М'яко, але прямо й категорично заявив йому, що вжиті мною заходи залишаються в силі» (Зі «Щоденника» П. Валуева).

1.3. «По всіх містах Росії виникають соціал-демократичні союзи, поширюються заборонені книги і листівки, видаються робітничі газети. Російський пролетаріат напередодні виникнення с.-д. партії в Росії. Всі ці ознаки пробудженої в російському пролетаріаті політичної самосвідомості повинні були не на жарт сполошити уряд. Упевнений, що робітничий рух створений якимись агітаторами, царський уряд намагається вирвати "бунтівників" із робітничого середовища і таким чином придушити робітничий рух. Він проводить для цього масові обшуки і арешти...» (З листівки київського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу». 1898 р.)

1.4. «...Тепер цей часопис надзвичайно впливовий і скрізь розповсюджений в європейській та азіатській Росії, де тільки єсть мусульмани, а також у Північній Персії, ба навіть у китайському Іуркестані... Ті впроваджені Гаспринським нові дидактичні способи і новий метод науки читання здобули такий розголос, що до Бахчисарая зачали їздити татари та інші тюрки з-поза меж Криму, щоб придивитися до тамошнього мектебу, і тепер можна налічити більше як 500 новометодних мектебів в усяких областях Російської імперії: і в Криму, і на Поволжю, і на Кавказі, і за Кавказом, і в Туркестані, ба навіть у Кульджі аж під Китаєм» (А. Кримський).

2. Уявіть себе журналістом телепрограми «Подорож у часі». Підготуйте уявне інтерв’ю з одним із лідерів національного відродження другої половини 19 ст.

II. ВИБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ.

1. У якому році було скасовано кріпацтво в підросійській Україні?

а) 1848 р.; б) 1861 р.; в) 1873 р.; г) 1890 р.

2. Які міста поєднала перша залізниця в Наддніпрянській Україні?

а) Одесу і Балту; б) Київ і Одесу; в) Одесу і Харків; г) Катеринослав і Ромни.

3. Виберіть дати указів, циркулярів царського уряду, які обмежували використання української мови.

а) 1848 р., 1861 р.; б) 1853 р, 1856 р.; в) 1863 р., 1876 р.; г) 1868 р., 1878 р.

4. Яке видання мало назву «Основа»?

а) перший український політичний журнал, що виходив у Женеві; б) перший український літературно-науковий щомісячний журнал, що виходив у Петербурзі; в) друкований орган Київської громади в 1874-1875 рр.; г) перший український тижневик, від якого бере початок українська преса в Галичині.

5. Виберіть варіант, у якому названо членів Київської громади (початок 1860-х рр.). а) Володимир Антонович, Федір Вовк, Павло Чубинський; б) Яків Головацький, Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич; в) Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Василь Білозерський; г) Михайло Драгоманов, Михайло Павлик, Сергій Подолинський.

6. Які напрями діяльності переважали в громадівському русі в 60-х рр. 19 ст.?

а) пропаганда соціалістичних ідей і повстання проти самодержавства; б) видання підручників та популярних книжок українською мовою; в) створення мережі таємних антиурядових революційних гуртків; г) організація недільних шкіл для дорослого населення; д) підготовка до терористичних актів проти царських посадовців.

7. Яке твердження стосується «Братства тарасівців»?

а) гурток студентів Київського університету, створений наприкінці 1850-х рр. з вихідців з польських або давно сполонізованих українських родин, які прагнули на власному прикладі реалізувати ідею єдності з народом; б) перша українська легальна громадсько-політична організація, яка прагнула автономії України у складі Російської імперії; в) перша українська політична організація в підросійській Україні, діяльність якої ґрунтувалася на засадах самостійності України; г) самостійне наукове товариство, створене в Києві 1873 р. з метою вивчення географії, етнографії, економіки Правобережної України.

8. Які причини спонукали російський царат скасувати кріпацтво?

а) масштабне зростання селянського руху за звільнення від кріпосницької залежності та наділення селян землею; б) прагнення юридично зрівняти всі стани в імперії; в) невміння більшості поміщиків раціонально організовувати сільськогосподарське виробництво; г) поразка в Кримській війні, яка яскраво засвідчила відсталість держави в економічному та військовому плані; д) потреба розвитку селянського підприємництва, збільшення кількості робітників у промисловості.

9. Що передбачала судова реформа в Російській імперії 1864 р.?

а) суд ставав закритим від громадськості, заборонялася присутність представників преси; б) запроваджено інститут присяжних засідателів, які виносили вердикт; в) скасовано інститут присяжних повірених (адвокатів), які забезпечували правову консультацію та захист сторін; г) суд залежав від органів адміністративного управління, оскільки підпорядковувався владі губернатора.

10. Укажіть одну з характерних рис економічної політики російського царату щодо українських земель у пореформений період.

а) більшість промислових підприємств України мали виробляти готову продукцію:

б) підтримка урядом вугледобувної, металургійної, залізорудної галузей економіки:

в) проведення рівномірної економічної модернізації в різних регіонах; г) прибутки, отримані з України, спрямовувалися на розвиток України.

11. Доповніть твердження.

У результаті схвалення таємного розпорядження міністра внутрішніх справ Валуєва (1863)...

а) істотно зменшилося видання книжок українською мовою; б) занепав громадівський рух, припинено діяльність недільних шкіл; в) закрито Південно-Західний відділ Російського географічного товариства; г) припинено видання «Київського телеграфа» - друкованого органу Київської громади; д) припинено діяльність осередків «Просвіт» у Києві, Миколаєві, Катеринославі.

12. Доповніть твердження.

Емський указ 1876 р. російського імператора Олександра II забороняв... а) видавати українською мовою оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот, театральні вистави й публічні читання; б) видавати українською мовою історичні літературні пам’ятки та художні твори, навіть за умови їх написання згідно із загальноросійською орфографією; в) видавати в підросійській Україні книги церковнослов’янською та російською мовами для навчання грамоти; г) завозити на територію Російської імперії з-за кордону книги, написані українською мовою; д) вживати принизливі та образливі характеристики за ознакою національної належності на теренах Російської імперії.

13. Установіть відповідність між портретами історичних діячів та їхніми іменами.

А Володимир Антонович Б Михайло Драгоманов В Микола Костомаров Г Павло Чубинський Д Борис Грінченко

14. Укажіть наслідки селянської реформи 1861 р. в Україні.

а) ліквідація поміщицького землеволодіння; б) отримання селянами особистої свободи; в) зрівняння селянства в правах з іншими верствами суспільства; г) закріплення малоземелля й безземелля селян, їх розшарування; д) згасання соціальної напруги на селі між селянами та поміщиками; е) усунення перешкод для розвитку капіталістичних відносин.

15. Доповніть твердження.

Основними питаннями національного відродження кримських татар І. Гаспринський уважав...

а) реформування та поширення освіти; б) створення недільних шкіл з російською мовою навчання для дорослого населення; в) заснування національного кримськотатарського університету; г) створення та розвиток національної преси і книговидання; д) розв’язання питання рівності прав чоловіків і жінок на освіту; е) заснування нелегальних організацій бунтарського спрямування.

16. У яких твердженнях ідеться про Михайла Драгоманова?

а) один із лідерів громадівського руху, прагнув надати йому політичного характеру; б) очолював етнографічно-статистичні експедиції з вивчення України, автор вірша «Ще не вмерла України...»; в) лідер та ідейний натхненник Київської громади протягом усього її існування; г) видавець першого українського політичного часопису «Громада»; д) один з фундаторів «Братства тарасівців», автор перших підручників з української мови й літератури; е) відповідно до Емського указу змушений був залишити Україну.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно