Войти
Закрыть

Початок історії. Виникнення людини та її розселення

6 Клас

Уся історія людства пов’язана з планетою Земля. Вік нашої планети - понад 4,5 млрд років. Проте тривалий час на Землі не було ознак життя. Коли й унаслідок яких змін воно виникло? Скільки часу триває історія людства? На ці та багато інших запитань люди прагнули знайти відповідь у кожну епоху. За давніх часів створювали міфи й легенди про появу рік, морів, гір, походження тварин та рослин, засновників племен і народів. Сучасна наука спирається на конкретні факти з прадавньої історії людства, але археологічних знахідок від найдавніших часів не так і багато, окрім того, кожна нова знахідка тільки додає запитань. Адже ніхто не знає та навряд чи колись дізнається, де й коли народився, приміром, перший художник. Саме тому ніколи не втратить свого символічного значення оповідь із Книги Книг: «І створив Господь людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у неї - і стала людина живою душею», яка є втіленням божественної теорії походження людського життя. Накопичені факти прадавньої історії людства вчені прагнуть пояснити, спираючись на еволюційну теорію. Її суть полягає в тому, що життя виникло на нашій планеті близько 3,8 млрд років тому з появою істот, що жили в морі. Ці істоти поступово розвивалися. З’явилися рослини й тварини. Серед тварин, які населяли суходіл, з’явилися істоти, яких учені називають приматами. Близько 40 млн років тому виникли більш високоорганізовані примати, яких називають мавпами. Припускають, що саме від них розпочався шлях формування людини. Однак до сьогодні немає точної відповіді на запитання, як саме, де й коли виникла людина. Еволюція - поступова зміна форм живих організмів, здебільшого (але не завжди) у бік удосконалення. Складний, тривалий, незворотний шлях розвитку живої природи. Окрім згаданих у тексті, існує ще й космічна теорія походження людини. Чи доводилося вам про неї чути? Як ви думаєте, чому досі остаточно ані підтверджено, ані спростовано жодну з теорій походження життя?...
0 Переглянути

Лічба часу в історії стародавнього світу. Практичне заняття 1

6 Клас

З п’ятого класу ви вже знаєте, що, досліджуючи минувшину, ученіісторики раз по раз відповідають на запитання: коли відбувалася та чи інша подія. Визначати точний час певної події, тобто її дату, допомагає хронологія - наука, що вивчає способи обчислення часу. Також ви пам’ятаєте, що відлік років від певної події називають літочисленням. В Україні, як і в більшості сучасних країн, користуються літочисленням від умовного року народження (Різдва) Ісуса Христа, життя якого поклало початок одній з найбільших світових релігій - християнству. Це літочислення називається християнським, або нашою ерою. Іноді його також називають новою ерою. Наша ера, або ера від Різдва Христового, зазвичай позначається скорочено - н. е., або від Р. X. Отже, ми живемо в нашій ері, або в ері від Р. X. Про все, що сталося до першого року н. е., кажуть, що це відбулося до нашої ери (скорочено до н. е.), або до Різдва Христового (скорочено до Р. X.). У літочисленні до н. е. так само користуємося століттями, тисячоліттями. Століття до н. е. - це так само сто років, проте порядок відліку змінюється, тобто роки до н. е. на лінії часу розташовуємо справа наліво, а роки н. е. - зліва направо. Наприклад, наступним за 33 р. до н. е. буде 32 р. до н. е.; 476 р. до н. е. - це перша половина 5 ст. до н. е., а 476 р. н. е. - друга половина 5 ст. н. е. Для подій нашої ери можна не вказувати скорочення «н. е.» на письмі та опускати слова «нашої ери» під час усної відповіді....
0 Переглянути

Вступ: історія як наука та шкільний предмет

6 Клас

Ви розгорнули підручник, за яким вивчатимете історію в шостому класі. Предмет «історія» не є новим у вашому шкільному розкладі. Торік ви довідалися, що історія - одна з найдавніших галузей знань. Це наука, що досліджує, яким було життя людства в минулому. Історики вивчають події від найдавніших часів до дня вчорашнього, прагнучи встановити, як і чому людське життя змінювалося. На уроках у п’ятому класі ви дізналися про найважливіші події історії України, познайомилися з найвідомішими постатями, чиї діяння вплинули на перебіг історичних подій у нашій країні. Отримали уявлення й про те, як саме історики довідуються про минувшину. Пригадайте, про які події історії України ви дізналися торік. Розкажіть про одну-дві події, що справили на вас найсильніше враження, за планом: 1. Що це за подія? 2. Коли й де вона відбулася? 3. Хто з історичних діячів є її учасником? 4. Яку роль відіграла ця подія в історії України? Пригадайте імена історичних діячів, про яких ви довідалися минулого навчального року. Які події історії України пов’язані з ними?...
0 Переглянути

Всесвітня історія. Історія України 6 клас Бандровський, Власов 2019

6 Клас

Як працювати з підручником Дорогі шестикласники та шестикласниці! Цей підручник допоможе вам опанувати історію стародавнього світу. Кожен параграф, який відповідає урокові, поділено на рубрики. Уроки радимо розпочинати з обговорення історичної пам’ятки, що не тільки яскраво свідчить про певні історичні реалії, а й має зв’язок із сучасністю. Навіть якщо ви опановуватимете матеріал самостійно, не оминайте вступного завдання: можливо, розглядаючи зображену пам’ятку, ви зробите для себе відкриття чи несподіваний висновок. Бажаємо успіхів! Автори...
0 Переглянути

Узагальнення до курсу. Історія Русі-України в контексті епохи Середніх віків

7 Клас

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: якими були цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя; який внесок зробило русько-українське суспільство IX—XV ст. у загальноєвропейську культурну спадщину; що було спільного й відмінного в процесах і явищах загальноєвропейської та української історії доби Середньовіччя; про особливості українського Середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи). ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ: 1. Коли і як постала Русь-Україна? Якими були її особливості розвитку? 2. Чому історики називають Галицько-Волинську державу спадкоємицею Русі-України? 3. Які держави розділили між собою українські землі на початку XVI ст.? 1. Русь-Україна в історії Європи. Русь-Україна залишила яскравий слід у світовій історії IX—XIII ст. Її внесок до політичного, економічного, суспільного й культурного життя Середньовіччя був надзвичайно великим. Русь-Україна поступово перейшла від воєнних сутичок із сусідніми країнами до рівноправної участі в політичному житті Європи та Близького Сходу. Держава відігравала значну роль у міждержавних відносинах Східної Європи тієї доби. На думку дослідників, за рівнем розвитку міст і торгівлі в X—XI ст. Русь-Україна навіть випереджала країни Західної Європи. Доцільно звернути увагу на віротерпимість, яка панувала в Русі-Україні. Зокрема, у багатьох руських містах були громади євреїв, німців, поляків, вірмен, варягів тощо. Київські князі укладали угоди з Візантією та Священною Римською імперією, Польщею й Угорщиною, Литвою та ятвягами, скріплюючи їх іноді династичними шлюбами, що було нормою міжнародних відносин Середньовіччя. Руські князі підтримували династичні зв’язки із Францією, Швецією, Англією, Німеччиною, Угорщиною, Польщею, Норвегією, Візантією....
0 Переглянути

Культура українських земель у другій половині XIV — XV ст.

7 Клас

У цей період українські землі потрапили під владу інших держав — Польщі, Угорщини, Литви, Османської імперії та Московської держави. У кожній із них умови розвитку культури були різними. До позитивних наслідків цього процесу можна віднести те, що культура українських земель стала відкритою для зовнішнього впливу. Так, через Польщу сюди проникли ідеї гуманізму та Відродження. Проте українська культура не запозичувала якісь ідеї повністю, а поєднувала різні елементи культурних впливів на основі спадщини Русі-України. У результаті створювалися справжні шедеври світового рівня, що мали чітко визначене національне забарвлення. Також українці, у яких не було власної вищої школи, отримали можливість навчатися в різних європейських університетах, долучаючись до загальноєвропейського культурно-освітнього розвитку. У другій половині XIV — XV ст. католицька церква почала активно розширювати свій вплив, особливо в Галичині та на Поділлі. Православна церква, що втрачала підтримку держави, могла спертися лише на населення. Крім того, через Україну проходила межа між християнською й мусульманською цивілізаціями, що теж впливало на культурні процеси. Руйнівними для українських культурних надбань були набіги татар і турків, які знищували архітектурні пам’ятки, книги, а головне — людей, що їх створювали. Водночас небезпека й завзята боротьба спонукали митців на творчість. Удосконалювалися оборонні споруди, розвивалося військове мистецтво, з’являлися літературні твори, народні думи й пісні....
0 Переглянути

Сільське господарство. Ремесла й торгівля. Міста і магдебурзьке право

7 Клас

Сільське господарство. Життя селянства. Упродовж XIV—XV ст. у господарському житті населення українських земель продовжувало переважати сільське господарство, що мало натуральний характер. Традиційними його видами були землеробство, скотарство, рибальство й присадибне бджільництво. Попри це в господарському житті відбулися помітні зміни. Завдяки колісному плугу селяни могли розорювати нові землі. Більшого поширення набули городництво й садівництво. Розвивалися промисли, передусім ті, що були пов’язані з переробкою сільськогосподарських продуктів. Солеварінням займалися в Карпатах і на соляних озерах Північного Причорномор’я. Усупереч феодальному праву, за яким тільки шляхтичі могли займатися полюванням, у Подніпров’ї селяни та міщани активно ходили на дичину, що приносило їм чималий дохід. Натуральне господарство — тип організації виробництва, за якого люди виробляють продукти для задоволення власних потреб. Оброк — частка продуктів (зерно, худоба, птиця, сало, мед), яку залежні селяни сплачували феодалу. За правовим становищем селяни поділялися на дві основні групи: «похожих» (вільних), які мали право відходити від феодала, і «непохожих» («отчичів»), позбавлених такого права. У XIV ст. більшість селян на українських землях були вільними й лише сплачували данину за користування землею. Земля була поділена між селянськими дворищами на ділянки — лани (волоки) по 16,8—21,4 га. Дворище складалося з 5—10 хат (димів), у кожній із яких жила велика селянська родина. Кілька дворищ утворювали сільську громаду (село), яку очолював отаман. Кілька сіл об’єднувалися у волость — копу, головою якої був староста. На зборах копи розглядалися всі важливі справи. Також діяв копний суд....
0 Переглянути

Суспільне й церковне життя на українських землях у XIV—XV ст.

7 Клас

Соціальна структура суспільства. Тогочасне українське суспільство мало становий характер. Для соціальної структури суспільства, що зазвичай містить декілька станів, характерна ієрархічна будова (підпорядкованість одних станів іншим). Стани поділялися на привілейовані, напівпривілейовані та непривілейовані. Соціальна структура українського суспільства XIV—XV ст. була досить різноманітною. Вона поєднувала стани, які існували за часів Русі-України та в період перебування українських земель у складі інших держав. Стани — великі соціально-правові групи людей, що відрізнялися між собою спадковим, закріпленим у законах становищем у суспільстві, певними правами, привілеями та обов'язками. До привілейованих станів належали князі, пани, зем’яни, бояри, духовенство. До напівпривілейованих — різноманітні групи міщан (патриціат, бюргерство, плебс). Непривілейованими були різноманітні групи селян (слуги, данники, тяглові). У XV—XVI ст. соціальна структура суспільства спростилася. Різні групи землевласників сформували єдиний привілейований стан — шляхту. Міщани незалежно від майнового стану отримали єдині права. Те саме відбулося з різними групами селян....
0 Переглянути

Утворення Кримського ханства. Суспільний устрій та культура ханства. Держава Феодоро в Криму

7 Клас

Утворення Кримського ханства та його входження до складу Османської імперії. Монгольська навала та захоплення степових просторів Причорномор’я і Криму суттєво змінили склад населення цих земель. Панівною етнічною групою стали монголи, що змішалися з половцями та іншими місцевими етнічними групами, до яких переважно застосовували назву «татари». Поступово центр Золотої Орди зміщувався до Криму. Від кінця XIII ст. монгольські хани дедалі частіше обирали Крим для постійного проживання. Одним із таких місць було місто Солхат (тепер Старий Крим). Утвердження монголів на кримських землях згодом спричинило й поширення там ісламу. У середині XV ст. Золота Орда розпалася, і на її території виникло кілька самостійних держав: Велика Орда, Астраханське, Казанське, Сибірське ханства, Ногай і Кримське ханство. Виникнення Кримського ханства пов’язане з ім’ям хана Хаджі-Гірая (1428—1466 рр.). Походження Хаджі-Гірая остаточно не з'ясовано. На думку деяких істориків, його справжнє ім'я — Даулет-Бірді. Він був сином кримського хана Таш-Тимура (кінець XIV ст.). Інші стверджують, що Хаджі-Гірай був представником двох могутніх кримських родів Ширинів і Баринів. У юнацькі роки він жив при дворі литовського князя Вітовта, який і допоміг йому утвердитися на престолі. Хаджі-Гірай прагнув перетворити свою державу на важливий центр торгівлі й навіть збудував великий торговельний флот. Поляки його називали «стражем українських земель»....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 108 109 110 111 112 113 114 115 116 ... 370
Назад

Навігація