Узагальнення до курсу. Історія Русі-України в контексті епохи Середніх віків
- 9-11-2022, 19:13
- 314
7 Клас , Історія України 7 клас Гісем, Мартинюк 2020
Узагальнення до курсу. Історія Русі-України в контексті епохи Середніх віків
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: якими були цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя; який внесок зробило русько-українське суспільство IX—XV ст. у загальноєвропейську культурну спадщину; що було спільного й відмінного в процесах і явищах загальноєвропейської та української історії доби Середньовіччя; про особливості українського Середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).
ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ: 1. Коли і як постала Русь-Україна? Якими були її особливості розвитку? 2. Чому історики називають Галицько-Волинську державу спадкоємицею Русі-України? 3. Які держави розділили між собою українські землі на початку XVI ст.?
1. Русь-Україна в історії Європи. Русь-Україна залишила яскравий слід у світовій історії IX—XIII ст. Її внесок до політичного, економічного, суспільного й культурного життя Середньовіччя був надзвичайно великим. Русь-Україна поступово перейшла від воєнних сутичок із сусідніми країнами до рівноправної участі в політичному житті Європи та Близького Сходу. Держава відігравала значну роль у міждержавних відносинах Східної Європи тієї доби.
На думку дослідників, за рівнем розвитку міст і торгівлі в X—XI ст. Русь-Україна навіть випереджала країни Західної Європи. Доцільно звернути увагу на віротерпимість, яка панувала в Русі-Україні. Зокрема, у багатьох руських містах були громади євреїв, німців, поляків, вірмен, варягів тощо.
Київські князі укладали угоди з Візантією та Священною Римською імперією, Польщею й Угорщиною, Литвою та ятвягами, скріплюючи їх іноді династичними шлюбами, що було нормою міжнародних відносин Середньовіччя. Руські князі підтримували династичні зв’язки із Францією, Швецією, Англією, Німеччиною, Угорщиною, Польщею, Норвегією, Візантією.
Берестяна грамота. Кінець XIV ст.
Великий міжнародний авторитет і військова міць держави поєднувалися з високим рівнем економічного розвитку. Високопродуктивними були землеробство і скотарство, ремесла й промисли. Важливе місце посідали міжнародні торговельні зв’язки Русі-України. Через неї проходив важливий торговий шлях «із варягів у греки», який зв’язував Західну й Північну Європу з Близьким Сходом. Руські купці були відомі мало не в усьому тогочасному світі. Київ залишався центром міжнародної торгівлі. Іноземні купці торгували в руських містах.
Русь-Україна мала багату духовну й матеріальну культуру. Своєрідна й неповторна, вона увібрала в себе найкращі досягнення Заходу й Сходу та водночас відчутно впливала на культурний розвиток країн світу. Далеко за межами своєї Батьківщини були відомі київські ювеліри, іконописці, зброярі. Виготовлені руськими майстрами вироби вражали сучасників своєю витонченістю і красою.
Пам'ятник засновникам Києва. Скульптор В. Бородай
2. Історичне значення Королівства Руського (Галицько-Волинської держави). Галицько-Волинська держава відіграла надзвичайно важливу роль в історії української державності. Після занепаду Києва саме Галицько-Волинська держава протягом століття після монгольської навали забезпечувала наступність і безперервність розвитку державотворчих традицій на українських землях. Вона перетворилася на центр політичного та економічного життя.
Зв’язки із Центральною та Західною Європою сприяли долученню українських земель до західної культури, зберігаючи при цьому власну культурну традицію, що мала значний візантійський вплив.
У 40-ві рр. XIV ст. територія Галицько-Волинської держави внаслідок припинення власної династії була розділена між сусідніми державами. Для українських земель розпочався новий етап розвитку.
3. Українські землі під владою інших держав. Із другої половини XIV ст. українські землі були поділені між сусідніми державами. До складу Великого князівства Литовського увійшли Волинь, Київщина, Переяславщина, Чернігівщина, Сіверщина. Галичина була приєднана до Польщі, а Поділля розділили між собою Польща й Велике князівство Литовське. Наприкінці XV ст. про право на всі ці землі заявила Москва, стверджуючи, що вона є спадкоємицею Русі-України. Після низки воєн Москва зуміла захопити у Великого князівства Литовського Чернігово-Стародубське і Новгород-Сіверське князівства.
Перебування українських земель під владою інших держав спричинило значні соціально-економічні та демографічні зміни. Між окремими частинами українських земель послабилися господарські й культурні зв'язки. Загострилися релігійні суперечності. Зазнала змін форма і структура земельної власності. Поступово більшість землевласників на українських землях становили представники інших держав. Спроба руської знаті зберегти своє становище виявилася невдалою. Проте зберігалася культурна та духовна єдність українського народу, що згодом забезпечило відновлення й державного життя. Серед позитивних змін був розвиток міського життя завдяки впровадженню в деяких українських містах магдебурзького права.
Закарпаття ще в другій половині XI ст. було приєднано до Угорщини та перебувало під її владою до початку XVI ст. На короткий час у XIII ст. воно потрапило під владу галицько-волинських князів. Після загибелі Угорської держави Закарпаття було розділене між Трансільванією та Австрією. Буковина теж переходила від однієї держави до іншої: Польщі, Угорщини, Молдавського князівства і зрештою стала частиною Османської імперії. Отже, у XIV—XV ст. українські землі стали об’єктом задоволення територіальних претензій сусідніх держав.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Галичі (тепер с. Крилос). Сучасний вигляд
4. Крим у Середні віки. За часів Середньовіччя Крим розвивався окремим шляхом. Завдяки своєму географічному розташуванню півострів опинився на перетині залишків античної цивілізації (Візантія), християнської та мусульманської цивілізацій, світу кочових народів. Головне — тут перетиналися торгові шляхи, які кожна з причорноморських держав намагалася взяти під свій контроль. Із IX—XII ст. Крим перебував у сфері впливу Русі-України. Тут існувало Тмутороканське князівство.
Дракон — елемент оздоблення храму XII ст. Свідчення впливу романського стилю в архітектурі
За національним складом населення Кримського півострова було доволі різноманітним і неодноразово зазнавало докорінних змін. На цей процес особливо впливали кочові народи, що панували в причорноморських степах.
Половецьке містечко-зимівник (кіш). Сучасна реконструкція
Після завоювання монголами Крим перетворився на окремий улус Золотої Орди. Унаслідок змішування монголів із половцями та іншими народами півострова тут виникла нова етнічна спільнота — кримські татари. У середині XV ст. їх держава Кримське ханство здобула незалежність і стала вагомим чинником розвитку Східної Європи аж до XVIII ст.
Атака монгольських лучників. Сучасна реконструкція
Польський шляхтич. Художник Рембрандт
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Із вуст в уста». Правила гри. У грі беруть участь четверо осіб. Троє з них виходять із класу. Той(-а), що залишається, разом з усім класом уважно слухає текст одного з пунктів параграфа, розглянутого на уроці, який зачитує ведучий(-а). Учень(-иця), що був(-ла) у класі, має переказати текст запрошеному(-ій) до класу другому(-ій) учаснику(-ці). Потім він (вона) передає інформацію третьому(-ій) учаснику(-ці), а той(-а), у свою чергу, — четвертому(-ій) (учні та учениці по черзі запрошуються до класу). Четвертий(-а) учасник(-ця) розповідає класу, що він (вона) зрозумів(-ла) від третього(-ї) учасника(-ці). Гра має проходити у швидкому темпі, без пауз. Після цього ведучий(-а) повільно читає первинний варіант розповіді. Насамкінець доцільно ще раз розібрати те, що було складним для переказу.
2. Історичний диктант. 1) Який із київських князів першим прийняв християнство? 2) Похід на Київ якого князя сприяв установленню династії Рюриковичів? 3) Як називався перший писемний збірник законів Русі-України? 4) Із якими кочовими племенами боровся князь Володимир Мономах? 5) Навколо якого міста спалахнула боротьба в роки роздробленості Русі-України? 6) Яке князівство стало центром об'єднання земель Південно-Західної Русі? 7) Навала яких племен призвела до занепаду й розпаду Русі-України? 8) Який галицько-волинський князь став королем? 9) Які держави боролися за галицько-волинську спадщину? 10) Коли відбулася битва на Синіх Водах? 11) Які держави претендували на спадщину Русі-України? 12) Коли утворилося Кримське ханство?
3. Робота з контурною картою. 1) Простежте за картою територіальні зміни Русі-України від перших князів до Мстислава Великого. 2) Позначте межі Королівства Руського (Галицько-Волинської держави) за правління короля Данила. 3) Підпишіть держави, які претендували на спадщину Галицько-Волинської держави. 4) Зафарбуйте територію Кримського ханства.
4. Скористайтеся переліком основних дат подій історії України (с. 140). На підставі укладеної синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» зі всесвітньої історії сформулюйте висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, економічних і культурних процесах.
Коментарі (0)