|
Королівство Руське, що проіснувало з кінця ХІІ ст. до середини XIV ст., було спадкоємцем Русі-України, розташоване на українських землях, стало другою українською князівською державою. Галицько-Волинська держава, утворена зусиллями нащадків Володимира Мономаха, займала значну територію нинішньої України. Її володарі — Роман Мстиславич, якого літописець називає самодержцем усієї Русі, король Русі Данило, його син Лев І, онук Юрій І, який також титулувався королем Русі, залишили вагомий слід в історії. Їхні імена стали символами незалежності й могутності давньої української держави. Середина ХІІІ ст. ознаменувалася ще однією подією, яка мала значні наслідки для багатьох народів Азії і Східної Європи. Монгольська навала та спричинені нею руйнування загальмували розвиток землеробських цивілізацій на просторах Євразії. Галицько-Волинська держава меншою мірою, порівняно з Північно-Східною Руссю та землями на схід від Дніпра, постраждала від монголів і зуміла відновити свої сили та зберегти територіальну цілісність. Однак припинення існування князівської династії та постійна боротьба із Золотою Ордою призвели до того, що впродовж другої половини XIV ст. Галицько-Волинські землі були захоплені сусідніми європейськими державами — Польщею, Литвою, Угорщиною та Молдовою. Галицько-Волинське князівство зробило великий внесок у формування української культури. У культурі цих земель спостерігається оригінальне поєднання спадщини Русі-України й нових ознак, зумовлених зв’язками з Візантією, Західною та Центральною Європою, країнами Сходу. За рівнем культурного розвитку королівство Руське нічим не поступалось іншим державам, а часом ставало батьківщиною нових творчих здобутків....
|
