§ 14. Походи монголів на Русь-Україну

• Знайдіть в історичному атласі давньоруські фортеці, які стояли на захисті Русі-України.

1. Перший похід монголів

Середина ХІІІ ст. відіграє особливу роль в історії середньовічної України. Це був драматичний період боротьби наших предків за свою свободу й державу. Він пов’язаний із монгольською навалою на країни Європи.

У степах Монголії наприкінці XII — на початку XIII ст. утворилася могутня держава. її очолив Темучин, якого в 1206 р. обрали верховним правителем і назвали Чингісханом (так монгольською мовою називалася посада великого хана). Ця держава розпочала завойовницькі війни проти інших народів. Чингісхан забажав стати володарем усіх відомих йому земель. За свідченням європейського хроніста-мандрівника П. Карпіні, «великий монгол» мав намір «підкорити собі всю землю і не мати миру з жодним народом, якщо він не підкориться». Інший свідок — чернець-домініканець Юліан — казав, що «монголи вдень і вночі радяться, як би прийти й захопити королівство християн, тому що в них є намір іти на завоювання Риму й подальшого світу».

МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА на РУСЬ-УКРАЇНУ та СУМІЖНІ ЗЕМЛІ (1237—1241)

У цей час Русь-Україна переживала часи роздробленості. Київ не раз змінював своїх князів і навіть проти половців не завжди міг організувати спільні дії. А загроза від монгольських степовиків була значно сильнішою і небезпечнішою. Монгольське військо мало мобільну легкоозброєну кінноту з відповідною тактикою та прийомами ведення битви. Військові історики підкреслюють, що тактика монгольських воєначальників була лише наступальною: вони намагалися завдавати раптових ударів противникові, який не чекав нападу, розсікати його бойовий порядок, роз’єднувати сили суто воєнними та дипломатичними (брехливі пропозиції переговорів, миру тощо) засобами. Хани та їхні воєначальники уникали великих фронтальних боїв, віддаючи перевагу розгромові ворога частинами, виснажуючи його частими несподіваними набігами. Військо монголів, на відміну від їхніх ворогів, було згуртоване залізною дисципліною.

Після завоювання Китаю і Хорезма (1215-1221) Чингісхан послав на розвідку «західних земель» потужні загони кочівників під командуванням найбільш обдарованих воєначальників Джебе та Субедея. Вони пройшли південними берегами Каспійського моря, спустошили Північний Іран, увійшли в Закавказзя, розбили грузинську армію (1222 р.) і зустріли на Північному Кавказі об’єднане військо половців, лезгинів, черкесів та аланів. Відбувся бій, що не мав значних наслідків. Тоді завойовники внесли розкол у лави ворога. Вони обдарували половців та обіцяли їх не чіпати. Ті повірили й розійшлися. Скориставшись моментом, монголи розбили аланів, лезгинів і черкесів, а потім виступили проти половців.

Дізнавшись про наближення 25-тисячної монгольської армії, половці звернулися до колишніх своїх ворогів — руських князів — із проханням надати допомогу: «Сьогодні переб’ють нас, а завтра — вас, якщо не допоможете нам». У Києві зібрався з’їзд князів, на якому було вирішено створити оборонний союз християн і половців, що мав урятувати обидві сторони. Та навіть у такий складний час не всі руські князі змогли поступитися власними егоїстичними інтересами й спільно боротися проти ворога. У похід вирушили дружини лише з Києва, Чернігова, Галичини й Волині.

Вирішальна битва відбулася в Приазов’ї біля сучасного Маріуполя на річці Калці 31 травня 1223 р. Проти монголів спільно виступили руські полки й половці. Воїни на полі бою показали приклади сміливості та мужності. Однак через неузгодженість дій та суперечки між князями військо не мало єдиного командування. Князі не змогли навіть побудувати спільний табір і розташували свої полки по обидва береги Калки. Монголи розгромили противника: спочатку половців, а потім князів. У битві загинули великий князь київський Мстислав Старий та його зяті; чернігівський князь Мстислав Святославич та його син; канівський, шумський, теребовлянський та інші. Урятувалися втечею поранений князь володимирський Данило Романович, князь галицький Мстислав Удатний та половецький хан Котян із залишками об’єднаного війська. Полонених князів монголи пов’язали, поклали на землю, накрили дошками й улаштували на них бенкет. Пили, їли й гуляли, доки князі не подушилися.

Розгром на Калці не став уроком для князів. Міжусобна боротьба не припинилася. Не було створено ні об’єднаного війська, ні оборонних споруд. Кожний сподівався, що від ворожого наступу постраждає лише його сусід.

ПОХОДИ ЧИНГІСХАНА (1215-1223)

2. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді)

Після подій на Калці півтора десятиліття тривав відносний спокій. Однак тільки відносний, бо Чингісхан подарував своєму онукові Батию ще не завойовану Європу й заповів йому похід на Захід.

Наприкінці 1237 р. ординці пішли в наступ 140-тисячною армією на Руські землі. Першими потерпіли князівства Північно-Східної Русі. Завойовники по черзі захопили, пограбували й спалили Рязань, Владимир на Клязьмі, Ростов, Углич, Твер та інші міста. Жодний руський князь не допоміг сусідові.

У хана Батия була вишколена кіннота. Вона нападала раптово й знищувала та спалювала все на своєму шляху. Мешканців міст, які не здалися за першою вимогою, навіть жінок, дітей і старих, вирізали. У полон монголи брали лише ремісників і частину молодих людей, яких використовували, нападаючи на інші руські міста. Після походу монгольські війська відступили в південноукраїнські степи, щоб відпочити та відгодувати коней.

Навесні 1239 р. Орда розпочала новий наступ. Вона вторглася в Південну Русь — на землі нинішньої лівобережної України, раптово напала на Переяслав, знищила й спалила його. Далі загарбники пішли на Чернігів. Обороною Чернігова керував князь Мстислав Глібович.

Восени 1240 р. велике військо Батия наблизилося до Києва. літописець повідомляє про чисельність монгольського війська так: «Не було чути нічого від скрипіння возів його, ревіння верблюдів його та ржання коней його».

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

«Батий же, узявши Козельськ, пішов на землю Половецьку, а звідти став посилати [війська] на городи руські. Узяв він город Переяславль списом, вибив його увесь, і церкву архангела Михайла сокрушив, начиння церковне незчисленне срібне й золоте, і дороге каміння узяв. І єпископа преподобного Симеона вони вбили...

У той же час послав він [війська] на Чернігів. Обступили вони город великою силою, і Мстислав Глібович, почувши про напад на город іноплемінних, прийшов на них з усіма воями. Билися вони, переможений був Мстислав, і безліч з воїв його побито було, і взяли вони город, і запалили вогнем. Єпископа [Порфирія] вони зоставили живим та одвели його в Глухів...

Хан Менгу тим часом прийшов розвідати город Київ, і став він на тій стороні Дніпра коло городка Пісочного. Побачивши город, він здивувався красі й величі його. Хан прислав послів своїх... до городян, хотячи їх обманути, та вони не послухали його...» («Літопис Руський» про навалу монголів).

• Простежте на карті (с. 106) або в історичному атласі пересування монгольських військ, описані в тексті.

Обороною Києва керував досвідчений та хоробрий воєвода Данила Галицького — тисяцький Дмитро. Та сили були нерівні. Воїни Батия ніч і день били по укріплених стінах Києва стінобитними машинами. Через кілька днів стіни були проламані й ворог проник у місто. Монголи також зазнали значних втрат. Батий дав своїм воїнам кілька днів для перепочинку. За цей час кияни зайняли нові оборонні позиції і збудували нові укріплення навколо Десятинної церкви. Бої розпочалися знову. 6 грудня 1240 р. опір останніх захисників було зламано. Склепіння Десятинної церкви не витримало маси людей, які переховувались у ній, і завалилося. Місто було спустошене й зруйноване. Із сорока мурованих церков після навали залишилося п’ять-шість. Багато мешканців загинули, інші були покалічені або потрапили в полон. З майже 50 тис. населення вціліли чотири тисячі. Порубаного, але ще живого воєводу Дмитра монголи привели до Батия, і той дарував йому життя за відвагу.

На початку 1241 р. Батий рушив на Волинь. Втрати, яких зазнали ординці в попередніх боях, давалися взнаки. І на Волині вони вже не змогли здобути деяких укріплених міст. Вистояли Крем’янець і Данилів. Через те Батий обминув їх і пішов на Володимир. Захисники боролися до останнього воїна. Окрім Володимира, були захоплені й спустошені Кам’янець, Ізяславль, Колодяжин і луцьк.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

«А коли Батий узяв город Київ (грудень 1240 р.) і почув він про Данила, що той в Уграх є, то рушив сам до города Володимира.

І прийшов він до города Колодяжина, і поставив дванадцять пороків (стінобитних машин). Та не міг він розбити стіни й став намовляти людей. Вони тоді, послухавши злої ради його, здалися й самі перебиті були. І прийшов він до Кам’янця та Ізяславля та узяв їх. А коли побачив, що Крем’янець і город Данилів неможливо взяти йому, то відійшов од них. І прийшов він до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само й город Галич та інших городів багато, що їм немає числа» («Літопис Руський» про Батиїв похід на Волинь і Галичину).

• Які методи, за свідченням літопису, використовували монголи для завоювання українських міст?

Самовіддано боролися захисники міст Галицької землі. Звенигород (біля сучасного львова) був захоплений, розграбований та спалений. Після ординської навали це місто, що було центром удільного князівства, так і не відродилося. Після триденної облоги монголи оволоділи Галичем і розграбували його.

Проте Галицько-Волинська держава потерпіла порівняно менше, ніж інші українські землі. лісиста й гірська місцевість також сприяли успішній обороні. Тут монгольська кіннота не могла повною мірою використати свої бойові можливості.

ПОХОДИ БАТИЯ НА СХІДНУ ТА ЦЕНТРАЛЬНУ ЄВРОПУ (1237-1242)

Батий, пройшовши через Галицько-Волинські землі, пішов на Польщу та спалив її тодішню столицю Краків, а потім рушив на Угорщину й досяг Балкан. Звідти знесилені походом монголи через південноукраїнські степи повернулися на схід — до Волги. Там Батий створив величезну державу — Золоту Орду. її столицею стало місто Сарай у пониззі Волги.

Під владу Золотої Орди потрапило багато народів — від річок Іртиша й Обі на сході Сибіру аж до нижньої течії Дунаю на заході. На північно-східних землях було встановлено важке й принизливе ординське панування — монгольське іго. Завойовані народи змушені були платити данину, яку збирали золотоординські урядники — баскаки.

Хани втручались у внутрішні справи князівств, примушували тих князів, які хотіли правити своїми землями, їхати до них та уклінно просити грамоту — ярлик на володіння. За неї князі привозили ханові подарунки, срібло й золото. Траплялося, що князі не поверталися: Ярослава Всеволодовича, великого князя суздальського, отруїли; не повернувся додому й рязанський князь Роман — за відмову повністю визнати свою залежність його піддали жорстоким тортурам і стратили.

Лиха доля не оминула й тих князів, землі яких були ближче до Орди. Так, у 1246 р. чернігівський князь Михайло разом зі своїм боярином Федором вирушив у ставку Батия, де їх примусили взяти участь у релігійних обрядах монголів біля вогню. Вогонь у цих степових кочових народів символізував силу, що спалює лихі умисли проти хана. Чернігівський князь та його боярин відмовилися брати участь у церемонії проходження між двома вогнями, що горіли перед троном хана. Адже вони були християнами й не хотіли вшановувати язичницьких богів. За цю відмову обоє поплатилися життям.

Монгольська навала відіграла величезну роль в історичній долі народів — Середньої Азії, Закавказзя та Центрально-Східної Європи. Вона спричинила величезні втрати серед давньоукраїнської людності, підірвала оборонні можливості руських князівств через руйнування фортець. За цей період загинула значна частина професійних воїнів — бояр і князів.

Постраждала економіка. Були зруйновані міста — центри ремесел і торгівлі, перервані давні торговельні шляхи з Північної Європи до Візантії.

Зменшилася територія, підвладна руським князям. Степова частина України ввійшла до складу Золотої Орди.

Ординці свідомо порушували звичаї престолонаслідування руських князів, підтримували удільну роздробленість.

Українські землі, утративши колишню могутність, стали згодом легкою здобиччю для сусідніх феодальних держав.

С. Іванов. Баскаки в Північно-Східній Русі. 1909 р.

Баскак (тюрк.) — представник монгольського хана на завойованих землях; здійснював контроль за місцевою владою, проводив облік населення і збирав данину.

Ярлик — письмовий наказ правителя Монгольської імперії своєму підлеглому, де визначені його права й обов’язки.

Завдання та запитання

• 1. Історичний бліцтурнір. Установіть певну черговість і відповідайте на запитання одне за одним. Той, хто не зможе вчасно відповісти, вибуває з турніру.

1. Назвіть ім’я найголовнішого монгольського хана на початку XIII ст.
2. Коли монголи обрали першого Великого хана?
3. Хто першим потрапив під шалений натиск монгольських військ?
4. Що зробили князі для організації опору монголам?
5. Коли й де відбулася перша битва з монголами?
6. Як закінчилася перша битва з монголами?
7. Яка причина невдач руських військ?
8. Скільки років Руські землі мали відносний спокій від навали монголів?
9. Коли Батий розпочав свій перший похід на Русь-Україну?
10. Куди був спрямований перший похід Батия?
11. Куди був спрямований новий похід Орди в 1239 р.?
12. Хто керував обороною Чернігова? Хто керував обороною Києва?
13. Коли Батий захопив Київ?
14. На які країни пішов у наступ Батий після Галицько-Волинського князівства?
15. Назвіть причини розпаду Русі-України.
16. Назвіть найбільші князівства, на які розпалася Русь-Україна.

• 2. Накресліть на контурній карті шлях просування монгольських військ давньоукраїнською землею. Позначте міста, які були ними завойовані.
• 3. Чому монголи за короткий термін змогли завоювати величезні території та утворити одну з найбільших в історії імперій?
• 4. Чи були, на вашу думку, монгольські воїни такими ж управними в пішому рукопашному бою, як і в кінному? Чому?
• 5. Визначте значення боротьби русичів з монгольською навалою.
• 6. Великий шовковий шлях — місток між цивілізаціями Сходу та Заходу — із середини ХІІІ ст. був убезпечений від розбійників і приносив величезні прибутки правителям. Які події історії України цьому передували?
• 7. З другої половини ХІІІ ст. в Києві зникли окремі галузі ремесел, а виробництво прикрас технікою перегородчатої емалі припинилося назавжди. Поясніть чому?
• 8. Складіть і запишіть у зошиті складний план розповіді на одну з тем: «Перший похід монголів на Руські землі», «Оборона Києва від монгольських військ»,«Друге нашестя монгольських загарбників».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 7 клас Свідерський, Романишин 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)