Войти
Закрыть

Монгольська навала на українські землі

7 Клас

Роздивіться карту на с. 122. • Які князівства на наших теренах першими зазнали нападу монголів під час навали 1239 р.? • Якими містами пролягав шлях монгольських орд на захід після зруйнування Києва? • Які сусідні держави зазнали ударів монголів у 1241 р.? 1. Чим завершився похід хана Батия на землі переяславщини, чернігівщини та Київщини? Після смерті Чингісхана його наступники не відмовилися від політики підкорення земель і народів. Похід на Русь очолив онук Чингісхана Батий. Батиєва орда рушила на руські землі наприкінці 1237 р. й незабаром спустошила Північно-Східну Русь. Навесні 1239 р. монголи попрямували на південний захід. Першим на їхньому шляху був Переяслав, населення якого протягом кількох століть успішно боролося проти кочовиків. Проте того разу захисники руської твердині не змогли відстояти місто. Монголи захопили Переяслав, зруйнували й спалили його. Того самого року сумна доля спіткала й Чернігів. Наприкінці 1239 р. монгольська кіннота вдерлася в Крим, переслідуючи переможених нею половців. Завойовники захопили майже весь півострів. Наприкінці 1240 р. основні сили монголів на чолі з ханом Батиєм підступили до Києва й оточили місто. Як ви знаєте з попереднього уроку, на Київ тоді поширив свою владу Данило Романович. Тож обороною міста від монгольської навали випало опікуватися тисяцькому князя Данила - воєводі дмитру. Такої великої армії для захоплення одного міста Батий не збирав ні до, ні після штурму Києва. Про тривалість облоги Києва, а також точну дату падіння міста в писемних джерелах збереглися різні свідчення. За одним літописним списком, узяття Києва монголами відбулося на Миколин день, тобто 6 грудня 1240 р. В іншому списку дати не вказано, а лише зазначено, що місто трималося 10 тижнів і чотири дні. Такі свідчення дають підстави припускати, що облога була тривалою, а штурм - запеклим....

Галицько-Волинська держава: від створення до монгольської навали

7 Клас

Пограйте в гру «Асоціації». Для цього об'єднайтеся у дві команди. Визначте жеребкуванням, хто першим складатиме асоціативний кущ. Друга команда, яка коментуватиме асоціації першого раунду, пропонує поняття, що стосується попереднього матеріалу, наприклад, Галицьке князівство. Почувши завдання, запишіть 3-5 слів чи словосполучень, які одразу спадають на думку. Представники іншої команди коментують дібрані асоціації, оцінюючи вдалі в 1 бал. Після цього команди міняються ролями. Виграє та з команд, чиї асоціації будуть оцінені більшою кількістю балів. Роздивіться ілюстрацію. Висловіть припущення про кількість мешканців дитинця Галича. На чому ґрунтуються ваші припущення? Чи відрізнялася забудова дитинця Києва та Галича? Від 1199 р. розпочато нову сторінку не лише в житті волинського князя Романа мстиславовича - у пам’яті нащадків самодержця всієї Русі, а й в історії українських земель. Саме цим роком датують утворення Галицько- Волинської держави....

Перевірте, чого навчилися з теми "Київська Русь у другій половині 11 – першій половині 13 ст."

7 Клас

Підготуйте розповідь про одного з найвизначніших діячів доби за планом: 1. Коли жив; за якого часу мав найбільшу владу, унаслідок яких подій здобув її. 2. Опишіть зовнішність історичного діяча, схарактеризуйте його вдачу. Що, на вашу думку, вплинуло на формування його характеру? 3. Висловіть своє ставлення до історичного діяча (які вчинки і справи викликають захоплення, а які ви не можете схвалити; як ви ставитесь до засобів, якими він прагнув досягти мети). ПРИЧИНИ, СУТНІСТЬ, НАСЛІДКИ ПОДІЙ 5. Назвіть три події історії Київської Русі другої половини 11 - першої половини 13 ст., які вважаєте доленосними. Відповідь стисло обґрунтуйте. ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТКА 6. Використовуючи наведені пам’ятки другої половини 11 - першої половини 13 ст., визначте досягнення культури України....

Твори давньоруської літератури як історичні джерела. Практичне заняття 3

7 Клас

Пограйте в гру «Я знаю 5...». Учні називають по 5 слів, які стосуються опрацьованого на попередніх уроках матеріалу: • Я знаю 5 князівств доби роздробленості на теренах України...; • Я знаю 5 князів доби роздробленості...; • Я знаю 5 архітектурних пам’яток...; • Я знаю 5 міст Київського князівства...; • Я знаю 5 дат або подій з історії Київського князівства тощо. Виграють ті, хто запропонує останній варіант «п'ятірок». 1. Що розповідає літопис про початок походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича проти половців? 1) У рік 1185. У той же час Святославич Ігор, онук Олегів, поїхав із Новгорода-Сіверського місяця квітня у двадцять і третій день, у вівторок, узявши з собою брата Всеволода з города Трубецька, і Святослава Ольговича, синівця свого, з города Рильська, і Володимира, сина свого, із Путивля, і в Ярослава Всеволодовича випросив він підмогу... 2) І отож ішли вони тихо, збираючи дружину свою, та й коні були в них тучні вельми. І коли вони йшли до Дінця-ріки, то у вечірню годину Ігор, глянувши на небо, побачив, що сонце стояло, яко місяць. І сказав він боярам своїм і дружині своїй: «Ви бачите? Що се є за знамення?». А вони, поглянувши, побачили це всі і поникли головами, і сказали мужі: «Княже! Се є не на добро знамення осе». Пригадайте, що вам відомо про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича проти половців у 1185 р.: якою була мета походу, чим він закінчився. Про які деталі походу дізналися з літописного уривка?...

Галицьке та Волинське князівства в другій половині 12 ст.

7 Клас

Пограйте в гру «Три князівства». Домовтеся, який ряд уособлюватиме яке князівство - Київське, Чернігівське чи Переяславське. Команди отримують однакові аркуші з переліком слів чи словосполучень, що стосуються історії всіх князівств доби роздробленості (підготуйте заздалегідь). Завдання кожного ряду: вибрати те, що стосується їхнього князівства. Виграє та команда, яка найшвидше й правильно впорається із завданням. Роздивіться ілюстрацію. Це пам'ятний знак «Меч і Рало». його вважають символом величі давнього Галича. Що, на вашу думку, символізує меч і рало? Зверніть увагу, що на мечі, устромленому в землю, викарбувано назви давньоруських міст, а на ралі зображено міфологічних героїв, давньоруських воїнів, орачів, літописця. Роздивіться карту на с. 97. • У басейнах яких річок лежали землі Галицького та Волинського князівств? • Яких територіальних меж сягали землі князівств на півночі й сході? • Який природний кордон відокремлював Галицьке князівство від сусідів на південному заході? • З якими державами межували князівства на заході? • Яким було місцеположення Галицького та Волинського князівств відносно Києва? Роздивіться ілюстрації з літопису. • Використовуючи малюнки та текстівки, схарактеризуйте становище в землях Південно-Західної Русі в другій половині 12 ст....

Політичне та мистецьке життя Київського, Чернігівського, Переяславського князівств доби роздробленості

7 Клас

Пограйте в гру «Золота рибка». Позмагайтеся командами, хто найкраще знає дати відомих подій, про які дізналися на попередніх уроках. Для цього заздалегідь підготуйте «золоті рибини», у кожну з яких упишіть дату, прикріпіть «рибини» до дошки. Якщо гравець-рибалка помиляється з відповіддю, «рибину» відпускають назад у «річку». Перемагає та команда, яка матиме найкращий «улов». Поміркуйте, на честь яких зі згаданих подій створено зображені пам'ятники: запровадження християнства як державної релігії (988 р.), Любецький з’їзд князів (1097 р.), перша літописна згадка назви «Україна» (1187 р.), похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців (1185 р.), описаний у поемі «Слово о полку Ігоревім». Висловте припущення, яку ідею втілено в пам'ятниках. Роздивіться карту на стор. 97. • Які з удільних князівств Київської Русі, розташованих на теренах України в другій половині 12 - першій половині 13 ст., були найзахіднішими, які - найсхіднішими? • Які із цих князівств безпосередньо межували з половецькими степами? • З якими з удільних князівств сусідило Київське князівство? Яку територію воно охоплювало? • На якому боці Дніпра розташовувалися Переяславське та Чернігівське князівства? Басейни яких річок охоплювали землі цих князівств? 1. Що визначало життя Київського князівства в другій половині 12 — першій половині 13 ст.? Найгостріші міжкнязівські суперечки впродовж 12 - у першій половині 13 ст. спалахували за київський стіл, адже Київ лишався на ті часи одним з найбільших і найбагатших європейських міст. У Києві мешкало близько 50 тис. осіб. Авторитет міста підтримувала й церква. У Києві залишалася резиденція митрополитів. Величі стольного міста відповідали й прилеглі землі. Київське князівство було найзаселенішим князівством держави. Літописи називають близько 80 міст і містечок, розташованих тут. Серед них такі великі, як Київ, Вишгород, Білгород, Василів, Іскоростень, Овруч, Городськ, Туров, Корсунь, Юр’їв. Джерелом багатства київських земель були родючі чорноземи й корисні копалини. Вигідне розташування князівства сприяло розвиткові торгівлі. Мережа річок пов’язувала Київську землю з найвіддаленішими куточками Русі та із сусідніми країнами....

Київська Русь за Володимира Мономаха та його сина

7 Клас

Пограйте в гру «Правда - неправда». Для цього підготуйте по два запитання, які стосуються матеріалу попереднього уроку й починаються словами «Чи правда, що...» (одне із запитань передбачає позитивну відповідь «Правда», а інше - заперечну «Неправда»). Роздивіться золотий змійовик Володимира Мономаха. Візьміть до уваги, що на лицьовому боці амулета-оберега зображено архангела Михаїла. На зворотному боці - жіноча голова, зі зміями замість волосся. поміркуйте, про що свідчать зображення на амулеті, адже з поширенням християнства основним християнським оберегом був хрест. У міфах яких народів є образ змій? у якій літописній легенді згадується змія, що відіграла зловісну роль у житті князя? Перше десятиліття 12 ст. збігло в протистоянні з половцями. Руські князі перемагали дедалі впевненіше. Крім того, бойові дії чимраз частіше відбувалися в степу: щорічними походами в половецькі землі руські князі убезпечували власні володіння від несподіваних і спустошливих набігів. Найактивнішим учасником боротьби проти половців залишався переяславський князь Володимир Мономах. Своїми блискучими перемогами він зажив слави оборонця руської землі. Тож коли 1113 р. в Києві помер князь Святополк, кияни, розчаровані його не дуже вдалим володарюванням, підняли повстання, вимагаючи собі за князя Володимира Мономаха. Як свідчить літопис, Володимир Мономах спершу відмовлявся від київського столу, проте коли повстанці почали погрожувати масштабним свавіллям, погодився. Київ зустрів Володимира Мономаха «із честю великою»....

Київська Русь за наступників Ярослава

7 Клас

Об'єднавшись у групи, пограйте в гру «Історик-архівіст». Уявіть, що вам трапилися пошкоджені давні рукописи, де вціліли тільки окремі слова. Висловте припущення, про що йшлося в тексті. 1) Володимир Великий, Херсонес, візантійська принцеса Анна; 2) АннаЯрославівна, Євангеліє, Франція; 3) Янка Всеволодівна, жінки, Андріївський монастир; 4) Антоній, монастир, Ярослав Мудрий; 5) абетка, Софійський собор; 6) Мстислав Володимирович, Чернігів, Спасо-Преображенський собор. За роки незалежності України в Києві відроджено чимало храмів княжої доби. Постали з небуття, приміром, Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря, Успенський собор Печерської лаври, церква Успіння Богородиці Пирогощої. З такою відбудовою погоджуються не всі: мовляв, наново споруджені храми є лише копіями, які, крім зовнішніх форм, не мають нічого спільного зі своїми попередниками. Що із цього приводу думаєте ви? Ви пам’ятаєте, яким тернистим був шлях Ярослава Мудрого до київського столу. Щоб уберегти власних синів від князівських усобиць, він подбав про новий принцип столонаслідування, що ґрунтувався на старшинстві. З оповіді літописця під 1054 р. довідуємося, що Ярослав віддав Київ старшому синові Ізяславу, Чернігівщину - Святославові, Переяславщину - Всеволодові, Володимир-Волинський - Ігореві, а Смоленськ - В’ячеславові, заповівши їм «не переступати братнього уділу*». Задум Ярослава полягав у тому, щоб кожний із синів по черзі перебував на київському столі: щойно звільнявся стіл у якійсь із земель, як відбувалося пересунення братів на щабель вище та ближче до Києва. Головним, за розпорядженням Ярослава, мав бути старший із братів. 2. Як Ярославичі здійснювали свою владу? Найважливіші землі було зосереджено в руках старших Ярославичів - Ізяслава, Святослава й Всеволода. Спершу вони правили державою досить злагоджено. Формально київським князем був Ізяслав - і саме таку роль відводить йому літописець, постійно наголошуючи, однак, що він охоче радився з молодшими братами....

Перевірте, чого навчилися з теми "Київська Русь наприкінці 10 – у першій половині 11 ст."

7 Клас

Підготуйте розповідь про Володимира Великого чи Ярослава Мудрого за планом: 1. Коли жив; за якого часу мав найбільшу владу, унаслідок яких подій здобув її? 2. Опишіть зовнішність історичного діяча, схарактеризуйте його вдачу. Що, на вашу думку, вплинуло на формування його характеру? 3. Висловіть своє ставлення до історичного діяча (які вчинки і справи викликають захоплення, а які ви не можете схвалити; як ви ставитеся до засобів, якими він прагнув досягти мети). ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТКА 5. Роздивіться ілюстрації із зображенням історичних пам’яток. Де, коли, за яких обставин, навіщо (для кого/для чого, на честь кого/чого) було створено наведені твори архітектури та образотворчого мистецтва? Що знаєте про їхнє призначення? Що собою являла архітектурна споруда зовні, яка вона всередині? Зробіть висновок про рівень розвитку культури. 6. Роздивіться фрагменти історичних карт. Які періоди історії України вони відображають? Коротко розкажіть про кожен. Доберіть до карт назви. Визначте місцеположення найбільших міст Київської Русі відносно столиці....

Християнська релігія і церква в житті давньоруського суспільства. Практичне заняття 2

7 Клас

Пограйте в гру «Впізнай мене!». По черзі, говорячи від імені історичного діяча, але не називаючи його, розповідайте про його вчинки або міркування. Наприклад, «Я був ініціатором укладення першого збірника законів "Руська правда"...» або «Про мене сучасники казали: "Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив...”». Представники іншої команди мають визначити, про кого йдеться. Після цього поміняйтеся ролями. Виграє та команда, яка точніше характеризувала постаті і яка безпомилково їх угадувала. 1. Як літописець розповідає про наслідки запровадження християнства як державної релігії? А. «І поставив Володимир церкву святого Василія на пагорбі, де ото стояли кумири Перун та інші і де жертви приносили князь і люди. І почав він ставити по городах церкви і священиків наставляти, і людей на хрещення приводити по всіх городах і селах. І, пославши мужів своїх, став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне». Б. «Заложив Ярослав город - великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості Божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну, Благовіщення святої Богородиці... І інші церкви ставив він по городах і по містах, настановляючи священиків, і даючи їм частку майна свого, і велячи їм повчати людей і приходити часто до церков....

Навігація