Монгольська навала на українські землі

§ 18. МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

БАТИЇВ ПОГРОМ: «СПОВНЕНА БУЛА ЗЕМЛЯ РУСЬКА ВОРОГАМИ...»

1239 р. - розорення монголами Переяславщини та Чернігівщини.

1240 р. - облога й розорення Києва військами хана Батия.

1241 р. - вторгнення монголів у Галицько-Волинське князівство.

Пограйте в гру «Віднови послідовність». Для цього кожна команда має заздалегідь підготувати набір карток з переплутаними подіями в ланцюжках, пов'язаних з історією Київської Русі в 12 ст. Обміняйтеся картками з іншими командами, переконайтеся, що в кожної команди однакова кількість завдань. Виграє той, хто швидше відновить послідовність у ланцюжках.

Роздивіться ілюстрації. Як пересувалося монгольське військо? Який зовнішній вигляд воїнів? Які пристрої використовували монголи для облоги фортець? Чому русичі, загартовані в протистоянні з половцями, не змогли відбити навалу монголів?

Пересування та військове спорядження монголів. Реконструкції.

Роздивіться карту на с. 122. • Які князівства на наших теренах першими зазнали нападу монголів під час навали 1239 р.? • Якими містами пролягав шлях монгольських орд на захід після зруйнування Києва? • Які сусідні держави зазнали ударів монголів у 1241 р.?

1. Чим завершився похід хана Батия на землі переяславщини, чернігівщини та Київщини?

Після смерті Чингісхана його наступники не відмовилися від політики підкорення земель і народів. Похід на Русь очолив онук Чингісхана Батий. Батиєва орда рушила на руські землі наприкінці 1237 р. й незабаром спустошила Північно-Східну Русь.

Монголи штурмують Переяслав. Фрагменти діорами-реконструкціі.

Навесні 1239 р. монголи попрямували на південний захід. Першим на їхньому шляху був Переяслав, населення якого протягом кількох століть успішно боролося проти кочовиків. Проте того разу захисники руської твердині не змогли відстояти місто. Монголи захопили Переяслав, зруйнували й спалили його. Того самого року сумна доля спіткала й Чернігів. Наприкінці 1239 р. монгольська кіннота вдерлася в Крим, переслідуючи переможених нею половців. Завойовники захопили майже весь півострів.

Наприкінці 1240 р. основні сили монголів на чолі з ханом Батиєм підступили до Києва й оточили місто. Як ви знаєте з попереднього уроку, на Київ тоді поширив свою владу Данило Романович. Тож обороною міста від монгольської навали випало опікуватися тисяцькому князя Данила - воєводі дмитру.

Такої великої армії для захоплення одного міста Батий не збирав ні до, ні після штурму Києва. Про тривалість облоги Києва, а також точну дату падіння міста в писемних джерелах збереглися різні свідчення. За одним літописним списком, узяття Києва монголами відбулося на Миколин день, тобто 6 грудня 1240 р. В іншому списку дати не вказано, а лише зазначено, що місто трималося 10 тижнів і чотири дні. Такі свідчення дають підстави припускати, що облога була тривалою, а штурм - запеклим.

1. Укріплення «міста Ярослава» і Лядські ворота. Реконструкція.

2. Облога Києва. Реконструкція.

Прочитайте уривок з літопису та відновіть перебіг подій під час облоги Києва, доповнивши речення:

Основний удар Батий спрямував з півдня в районі...

Безперервно, удень і вночі монголи били ..., аж поки не захопили ділянку валу і не увірвалися в межі ...

Опір киян був настільки відчайдушним, що Батий мусив віддати наказ про ... Цим скористалися захисники Києва: вони, відійшовши в межі... та укріпилися на нових позиціях. Останнім прихистком киян була...

...Прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-множеством сили своєї, і окружив город. I обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая ворогами... І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських, і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, а стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро поранений був. Вийшли татари на стіни і сиділи там того дня й ночі, а городяни зробили ще друге укріплення навколо церкви святої Богородиці Десятинної. А назавтра прийшли татари на них, і була битва межи ними велика. Люди тим часом вибігли і на церкву, і на склепіння церковне з пожитками своїми, і од тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення було взяте татарськими воями. Дмитра ж вивели до Батия, пораненого, але вони не вбили його через мужність його.

«Оборона Києва від монголів». Картина В. Шаталіна.

Працюючи в групах, роздивіться картину В. Шаталіна «Оборона Києва від монголів». Який епізод оборони Києва, на вашу думку, зображено на картині? Знайдіть у тексті літописного джерела рядки, якими можна прокоментувати картину. Складіть розповідь від імені одного з учасників оборони Києва про події осені 1240 р.

2. Якими були наслідки походу монгольських орд на Галичину та Волинь?

У перші місяці 1241 р. орди Батия рушили на Володимир і Галич, тоді як інші монгольські загони залишилися плюндрувати Київщину. Розкопки Вишгорода й Білгорода, городищ по Тетереву, Случі, Горині, Південному Бугу та інших річках відтворюють картини героїчної оборони й загибелі цих міст. Усюди археологи виявили потужні шари згарищ; під фортечними стінами, спаленими будинками, а часто і просто на вулицях і площах виявлено сотні людських кістяків, велику кількість зброї, знарядь праці. Тривалою й запеклою була битва за Володимир. Ворог з великими труднощами здобув місто. Під Галич монгольські орди підійшли з’єднаними силами й після триденної облоги взяли його штурмом.

1241 р. монголи вийшли на західні рубежі Русі. Частина монгольського війська вдерлася на територію Польщі. Основні ж монгольські сили вступили в межі Угорщини. Проте вже 1242 р. Батий припинив похід на Захід і через Боснію, Сербію, Болгарію та причорноморські степи вивів свої війська в пониззя Волги. Приводом до цього стала смерть головного хана Угедея: Батий прагнув узяти найактивнішу участь у виборах нового монгольського зверхника. Проте причини припинення походу були глибшими: Батий не мав сил тримати в покорі всі завойовані країни Східної та Центральної Європи, надто великих втрат зазнало його військо.

Обміркуйте в парах історичну проблему, аргументуючи свою позицію. Чи мали шанс руські князі дати гідну відсіч монголам? Складіть перелік усіх аргументів. Які вважаєте найпереконливішими? Чи збіглися аргументи вашої пари з аргументами інших учнів. Чи змінило це вашу позицію?

3. У чому суть та наслідки золотоординського ярма?

Монгольську імперію було переділено на чотири частини (улуси). Батиєві володіння становили найзахіднішу частину - улус Джучі: тут на підкорених територіях степової зони Східної Європи, Центральної Азії та Західного Сибіру було створено державу Золота Орда зі столицею в місті Сарай.

Унаслідок монгольської навали Київська Русь припинила існування.

Землі Південно-Західної Русі територіально не належали до складу Золотої Орди, а перебували які в більшій, які в меншій залежності. Підкорені землі були зобов’язані сплачувати данину. За свідченням джерел, монголи вимагали від усього населення сплати десятої частини - як продуктами та майном, так і власне людьми. До страшної «людської десятини» потрапляли й ті, хто не міг віддати встановлену данину.

За обчисленням і збиранням данини наглядали монгольські урядовці - баскаки. Баскак мав у своєму розпорядженні військові загони, що постійно перебували в укріпленому поселенні - баскацькому містечку.

Найбільше потерпала від Орди найближча до неї Переяславщина. Втративши князя, Переяславське князівство перестало існувати. Занепало й Чернігівське князівство.

Від кінця 13 - протягом першої половини 14 ст. воно розпадалося на нові й нові уділи.

Позбавлений власних князів київський стіл перебував під зверхністю владимиро-суздальських князів, яких призначали в Сараї ханськими ярликами - грамотами-дозволами на володіння землями. Утім, призначені зверхники ніколи не бували в київській землі. Так, у 1243 р. першим з князів визнав зверхність монголів та дістав ярлик на міста Київ і Владимир Ярослав Всеволодович. Проте до зруйнованого Києва князь не поїхав, а послав туди намісника. Після смерті князя Ярослава Всеволодовича право «на Київ і всю Руську землю» отримав його син Олександр, названий

Баскаки. Фрагмент картини С. Іванова 1909 р.

Михайло Чернігівський у Золотій Орді. Картина 19 ст.

Невським. Одначе й він відмовився від перебування в Києві. А пізніше золотоординські правителі не допускали до князівського столу Києва будь-яких впливових князів.

Монголи постійно втручалися у внутрішні справи руських земель, підбурювали князів до міжусобиць, нерідко страчували претендентів, які прибували до ординської столиці за ярликом. Приміром, у 1246 р. до Батия в Сарай-Бату викликали чернігівського князя Михайла Всеволодовича. Літописець сповіщає, що за відмову виконати язичницькі обряди князь Михайло, за наказом Батия, був страчений разом із боярином Федором. Мученицьку смерть Михайла та Федора сприйняли в руських землях як подвиг в ім’я християнської віри. Невдовзі князя та боярина було канонізовано.

Щоб оцінити наслідки монгольської навали на українські землі, варто пам’ятати, що йдеться не лише про руйнівні походи 1239-1241 рр., а про столітнє перебування під зверхністю монгольських ханів, що, зрештою, призвело до відставання в розвитку від країн Західної Європи.

4. У чому виявлялася залежність галицько-Волинського князівства від Золотої Орди?

Віддалене від Орди Галицько-Волинське князівство перебувало в кращому становищі порівняно з іншими князівствами на наших землях. Романовичі розбудовували свою державу, зміцнювали фортеці та оборонні споруди, готуючись до нових зіткнень з монголами.

Заходи князів, спрямовані на зміцнення держави, викликали невдоволення Батия, який висунув Данилові Романовичу вимогу відвідати Орду. У жовтні 1245 р. Данило виїхав до Орди. Літописець згадував, що коли Данило проїжджав Київ, він відвідав Видубицький монастир, де молився за щасливе повернення додому. За свідченням літопису, Данило пробув в Орді 25 днів. Батий затвердив владу Данила в Галицько- Волинському князівстві. Виплату данини не було передбачено, а залежність Галицько-

Монгольський воїн у захоплених містах. Реконструкція.

Волинського князівства від Золотої Орди полягала в участі княжого війська в походах монгольської армії. Тож князь Данило, який щасливо повернувся з Орди, отримав змогу готуватися до рішучого зіткнення з монгольськими загарбниками.

Заповніть таблицю: «Монгольська навала та золотоординське ярмо на українських землях».

Перевірте себе

1. Установіть хронологічну послідовність подій: • битва союзного війська русичів та половців проти монголів на р. Калці; • облога й розорення Києва військами хана Батия; • утворення Романом Мстиславовичем Галицько-Волинської держави.

2. Якими були напрямки вторгнення орд хана Батия в князівства Русі та інших європейських країн під час походу 1239-1242 рр.?

3. Дайте визначення понять: • орда, • золотоординське ярмо, • баскаки, • ярлик, • улус.

4. Дайте відповіді на запитання: • Які основні події Батиєвої навали на руські землі? • Як відбувалося захоплення монгольськими ордами Києва? • У чому полягала залежність руських князівств від Золотої Орди?

5. Серед причин завоювання монголами Русі називають: символічний характер влади великого київського князя, на яку не зважали володарі удільних князівств; нехтування удільними князями загальнодержавних інтересів, відсутність єдиної об'єднаної армії; перевага монголів у чисельності; військовому вишколі та озброєнні. Яка з причин, на вашу думку, була найвагомішою?

Які факти підтверджують думку, що Батиєва навала завдала непоправної шкоди Русі? У чому, на вашу думку, історичне значення Київської Русі?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно