Войти
Закрыть

Історичні джерела про Богдана Хмельницького як політика й людину. Практичне заняття

8 Клас

Прочитайте тексти джерел 1-3, дайте відповіді на запитання й виконайте завдання. 1. Порівняйте зображення на гравюрі та словесний портрет Б. Хмельницького. Чи суперечать вони одне одному? 2. Які риси вдачі гетьмана, що на них наголошував дипломат, утілено на гравюрі? 3. Що вразило чужинців в особистості українського гетьмана? Які чесноти були йому притаманні? 1. «Зросту він [Богдан Хмельницький] скоріше високого, ніж середнього, широкої кості й міцної будови. Його мова й спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями». 2. «Усім, хто входить у його кімнату, він тисне руку і всіх просить сідати, якщо вони козаки. У цій кімнаті немає ніякої розкоші, стіни без всяких прикрас, крім місць для сидіння. У кімнаті містяться тільки грубі дерев’яні лави, вкриті шкіряними подушками..; в головах його висять лук і шабля - єдина зброя, яку він звичайно носить. Стіл вирізняється не більшою розкішшю, ніж інше сервірування й начиння, бо їдять без серветок і не видно іншого срібла, крім ложок і бокалів. Гетьман передбачливо прикрасив так своє житло, щоб пам’ятати про своє становище і не впасти в надмірну гордість. Проте гетьманський стіл не бідний на добрі та смачні страви і на звичні в країні напої - горілку, пиво, мед»....

Українсько-московський договір 1654 р. Воєнно-політичні події 1654-1657 рр.

8 Клас

Від літа 1648 р. між Гетьманщиною і Московською державою розпочалося регулярне листування та обмін посольствами. Б. Хмельницький схиляв царя до рішення розпочати боротьбу за польський престол. Обіцяючи допомогу московському самодержцю, він прагнув убезпечити себе від угоди між Варшавою та Москвою. У пошуках союзників гетьман розглядав різні варіанти, проте договірне підданство Москві видавалося йому найбільш реальним. На підтримку цієї думки виступали й православні ієрархи - противники зближення з мусульманською Портою. Щоби підштовхнути царський уряд до союзу з Військом Запорозьким, Б. Хмельницький у червні 1653 р. дав зрозуміти цареві: якщо той і надалі зволікатиме з розв’язанням українського питання, Україна укладе союз із Османською імперією. До того ж гетьман наголосив на вельми неприємних наслідках такого союзу для Московії. 1 жовтня 1653 р. московський Земський собор вирішив «гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорозьке з містами і землями прийняти» й розпочати війну проти Польщі. До України було відряджене велике посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним. Зустріч і переговори, вручення царської грамоти і клейнодів мали відбутися в Переяславі - старому козацькому центрі, звичному до проведення великих рад....

Утворення Української козацької держави – Війська Запорозького

8 Клас

Унаслідок національно-визвольних змагань і підписання Зборівського мирного договору частину українських земель було звільнено від польського панування. Тут відбувалося формування Української козацької держави з особливим політичним та соціально-економічним устроєм. Найвищим представницьким органом Війська Запорозького стала Генеральна рада. Велелюдні генеральні (військові) ради зазвичай відбувалися надто бурхливо, обговорювати справи на них було важко. Тому збирали їх лише для схвалення заздалегідь підготовлених рішень. З часом головну роль у житті держави почала відігравати старшинська рада, яка складалася з полковників і генеральної старшини. Вона розглядала всі питання міжнародної політики, зокрема миру й війни, затверджувала міські привілеї та смертні вироки тощо. СЛОВНИК Генеральна рада - вищий представницький орган влади в Українській козацькій державі, який складався з представників усіх суспільних верств і розглядав питання державного характеру. Генеральна старшина - члени уряду Української козацької держави. Гетьман - голова і очільник виконавчої гілки влади в Українській козацькій державі, головнокомандувач війська і представник держави на міжнародній арені. Універсал - маніфест або розпорядчий акт, виданий гетьманом. Мав силу закону....

Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1650-1653 рр.

8 Клас

Протягом 1650 р. Польща готувалася до нового етапу війни. Вів приготування до продовження війни й Б. Хмельницький. Ще влітку 1648 р. гетьман робив спроби встановити добросусідські відносини з молдовським господарем Василє Лупу. Проте останній намагався балансувати між Османською імперією та Річчю Посполитою. Тому влітку 1650 р. Б. Хмельницький почав підготовку воєнного походу проти молдовського господаря. Було укладено новий договір з татарами, які мали разом виступити проти князівства Молдова в обмін на спільні бойові дії проти Московського царства. На початку вересня козаки захопили столицю князівства - м. Ясси. В. Лупу уклав з Б. Хмельницьким угоду, за умовами якої відмовлявся від союзу з поляками та зобов’язувався видати свою дочку Розанду за сина гетьмана Тимоша. Таке родичання реалізовувало далекоглядні плани гетьмана - створення спадкової монархії. ЗАУВАЖТЕ Переможні битви 1648-1649 рр., унаслідок яких значна частина українських земель була звільнена від польської влади, сприяли утвердженню Української козацької держави - Війська Запорозького. В історичній науці цю державу називають Гетьманщиною. Між тим відновилися бойові дії у Національно-визвольній війні. Вирішальні бої між основними силами польської та української армій відбулися 18-30 червня 1651 р. поблизу Берестечка на Волині. Місцем для битви було обрано межиріччя Стиру й Пляшівки. Зранку 18 червня спалахнули перші сутички, з яких розпочалася Берестецька битва. Вона була найбільшою в Національно-визвольній війні за чисельністю вояків, що брали в ній участь. Третього дня битви, 20 червня, коли перемога Б. Хмельницького була близько, кримці несподівано залишили поле бою: як з’ясувалося, хан Іслам Гірей ІІІ не хотів поразки польського війська й тому напередодні розпочав переговори з королем. Щоб уберегти козацькі сили від нищівної поразки, Б. Хмельницький вирішив відвести армію до річки Пляшівки, болотяні береги якої могли надійно захистити тил війська. Наказавши збудувати земляні укріплення для зміцнення табору, гетьман вирушив за ханом, аби домогтися повернення татар на поле бою. Але хан захопив та ув’язнив Б. Хмельницького....

Передумови та причини Національно-визвольної війни. Воєнні події 1648-1649 рр.

8 Клас

Наприкінці XVI - у першій половині XVII ст. в Україні спалахнули численні козацькі повстання. І хоча, починаючи з виступу К. Косинського, кожне наступне повстання козаків відзначалося вищим рівнем організованості, охоплювало більшу територію, засвідчувало вдосконалення військової вправності та вищий ступінь усвідомлення козаками мети боротьби, жодне з них тієї мети не досягло. Тим часом становище українців у Речі Посполитій погіршувалося, а влада не бажала рахуватися з українським складником. Роль виразника національних інтересів перебирало на себе козацтво. У роки «золотого спокою» на українських землях Речі Посполитої активно поширювалося польське шляхетсько-магнатське землеволодіння. Це мало вкрай негативні наслідки для козацького господарювання і спровокувало конфлікт особисто в житті Б. Хмельницького. Польський шляхтич, чигиринський підстароста Даніель Чаплинський для збільшення прибутків намірився прибрати до рук хутір Суботів, що належав Б. Хмельницькому. Восени 1647 р. він напав на маєток Хмельницького і відібрав його. Богдана ж було звинувачено в незаконному захопленні маєтку й ув’язнено. Б. Хмельницький, шукаючи правди, звернувся до короля, проте останній не поспішав допомогти козакові, тож залишався єдиний вихід - «податися на Низ, до інших подібних покривджених». 2. Заходи Богдана Хмельницького з підготовки до війни У 1648 р. розпочалося нове козацьке повстання проти встановлених Річчю Посполитою порядків. Його підтримали не лише селяни й міська біднота, а й духовенство, заможне міщанство, дрібна українська шляхта. Завдяки цьому повстання швидко перетворилося на всенародну війну на чолі з Богданом Хмельницьким. Історики назвали її Національно-визвольною....

Перевірте, чого навчилися з теми. Становлення козацтва (XVI - перша половина XVII ст.)

8 Клас

«Коронний гетьман Карл Ходкевич, верхи на коні, стояв біля свого шанця, коли примчав гонець зі звісткою, що козаки з кількома польськими загонами захопили вже табір Османа і що для остаточної перемоги бракує тільки підмоги... Після несподіваного вторгнення запорожців у табір Османа турків охопила паніка: люди всіх станів були в невимовній тривозі, а сам Осман, який так недавно гадав, що нема на світі нікого могутнішого за нього, тепер на власні очі бачив усю непевність свого становища». Б. «Хортиця - місцевість на Борисфені. Тут Дмитро Вишневецький, стародавній преславний герой, уславлений своїми воєнними звитягами, поставив колись фортецю. Середину цього місця оточив кам’яним муром та огорожею з дубів, що піднеслися, зміцнені природою та Богом. Унаслідок цього він міг протидіяти наступові кримського хана та сил усієї його орди». B. «Хто ж затримає народ, коли в нього так закрутилися колеса свавілля, що їх ніяким чином не можна стримати!.. Переконався я про це під Кумейками: зимою знищив Павлюка, на весну, незважаючи на такий великий розгром, ожив Острянин. Розгромив я Острянина - зразу ж було обрано керівником Гуню, і я двадцять тижнів вів із ним війну та ледве привів до послуху зброєю і немалим пролиттям крові!»...

Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва. Практичне заняття

8 Клас

Становлення козацького війська відбувалося в непростих умовах. Воно формувалося на теренах Великого кордону, де козак щомиті мав бути готовий дати відсіч нападникові-кочівнику. На відміну від регулярного війська, яке забезпечували всім необхідним держава або приватний власник, запорожці могли розраховувати лише на власні сили, професійні якості й підтримку товариства. Прочитайте тексти джерел та обговоріть у парах відповіді на запитання. 1. Виберіть із тексту джерел 1-4 означення, якими французький інженер характеризує козаків. Яким було ставлення Г. Л. де Боплана до козаків? Чим це можна пояснити? Чи є підстави не довіряти свідченням французького інженера? 2. Про які ремісничі спеціальності йдеться в джерелі 5? Як можна пояснити той факт, що козаки зналися на всіх названих ремеслах? Чим такі знання були корисні в козацькому житті? 3. Про що може свідчити той факт, що в розповіді про побут козаків згадується і про заняття жінок? 4. Якими рисами характеру та вдачі наділяє автор козаків? Чи, на вашу думку, відображають вони індивідуальність кожного козака? 5. Зіставте свідчення Г. Л. де Боплана про козацький табір та наведені на ілюстраціях реконструкції. Чому сучасники іноді називали табір «рухомою фортецею»? Схарактеризуйте особливості бойового порядку козаків. У чому переваги та недоліки козацького війська? 1. «...Козаки належать до грецької віри, яку називають руською; дуже шанобливо дотримуються релігійних свят і постів, які в них тривають 8 або 9 місяців на рік і полягають в утриманні від м’яса. Вони настільки вперті в дотриманні цієї формальності, що переконують себе, ніби порятунок [їхньої душі] залежить від зміни їжі. Зате, я гадаю, навряд чи жоден інший народ у світі давав би собі стільки волі у питті, як вони, бо не встигають протверезіти, як одразу (як-то кажуть) починають лікуватися тим, від чого постраждали. Однак усе це тільки під час дозвілля, бо коли вони воюють або коли задумують якусь справу, то вкрай тверезі»....

Козацько-селянські повстання 20-30-х років XVII ст.

8 Клас

Після блискучої перемоги над турецько-татарською армією під Хотином у 1621 р., здобутої Річчю Посполитою завдяки козацькому війську, польський уряд мусив виконувати свої обіцянки, зокрема щодо розширення козацького реєстру та збільшення плати за військову службу. Оскільки Туреччина зазнала поразки й небезпека війни з нею не загрожувала Речі Посполитій найближчим часом, натомість було вирішено скоротити козацький реєстр до трьох-п’яти тисяч. Козаки ж, незважаючи на заборони польського уряду, відновили морські походи на турецькі й татарські міста на узбережжі Чорного та Азовського морів, вели успішні переговори про союз зі Швецією, Іраном, Московією, Кримським ханством. А найрішучіші відверто заявляли: «Якщо король не задовольнить наші побажання, буде біда для Польщі». Стурбований створенням козацької «окремої республіки», уряд Речі Посполитої розпочав підготовку до чергового карального походу проти козаків. У вересні 1625 р. коронний гетьман Станіслав Конецпольський із 30-тисячним військом вирушив із Бара на Подніпров’я. Козацькі загони, очолені Марком Жмайлом, зустріли поляків поблизу Курукового озера (навпроти Кременчука). За своїми звичаями козаки оточили табір возами, викопали рови й розставили гармати. Понад два тижні козаки героїчно відбивали атаки коронного війська. Проте й шляхті було непереливки: війську загрожували нестача харчів і початок морозів. Це змусило польське командування вдатися до мирних переговорів, які завершилися укладенням компромісної угоди. Від козаків Куруківську угоду підписував Михайло Дорошенко, обраний гетьманом замість М. Жмайла....

Походи козаків першої чверті XVII ст. Діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного

8 Клас

На перші два десятиліття XVII ст. припали особливо вдалі морські походи козаків на турецькі фортеці. Тому про ці часи говорять як про добу героїчних морських походів козацтва. До морських походів у турецькі й татарські володіння козаків спонукали боротьба за панування на Чорному морі, прагнення звільнити українських невільників і жага воєнної здобичі. Крім того, козацькі походи мали на меті послаблювати військову міць Османської імперії, не знищуючи її. Так, улітку 1606 р. запорожці завдали удару одночасно по трьох фортецях - Аккерману, Кілії, Варні. Справжнє потрясіння султанського двору спричинила морська експедиція козаків 1614 р. Флотилія чайок перетнула Чорне море. Висадившись під Трапезундом, козаки переможним походом пройшли уздовж турецького узбережжя, здобули Синоп, знищили гарнізон фортеці, арсенал, спалили місто й кораблі турків. Навесні наступного року на 80 чайках запорожці рушили вже на турецьку столицю, де завжди, крім флоту, стояла султанська гвардія - 30 тис. вояків. Козаки спалили портові споруди й повернули назад. Найпотужнішого удару на південному узбережжі Криму козацька флотилія завдала у 1616 р. Кафі, звідки вдалося звільнити чимало християн-невільників. Кафа була головною турецькою базою у Криму й найбільшим невільницьким ринком у Північному Причорномор’ї. Морський похід 1616 р. та взяття Кафи стали першою успішною акцією під керівництвом уславленого козацького гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного....

Становлення козацького стану. Козацькі повстання кінця XVI ст.

8 Клас

Наприкінці XVI ст. козацтво збільшувалося кількісно, розширювало межі впливу, домагалося визнання з боку польської влади. Зазнало воно й розшарування всередині стану - з’явилася козацька верхівка, заможний прошарок. Багатшав військовий досвід козаків, удосконалювалася їхня організаційна структура. Цьому сприяла постійна участь у воєнних діях, зокрема у складі європейських армій. Наприклад, українські козаки разом із польськими військами брали участь у Лівонській війні проти Московії, ходили походами до Молдови. Унаслідок такого походу 1577 р. запорожець Іван Підкова захопив престол у Яссах і став молдовським господарем. Такий перебіг подій занепокоїв уряд Речі Посполитої. Ні польський король Стефан Баторій, ні уряд Османської імперії не підтримали І. Підкову в боротьбі з іншими претендентами на молдовський престол. Тому, незважаючи на перемогу, він залишив Молдову. Військова майстерність козаків повною мірою виявлялася й у морських походах. На Січі взагалі вважалося, що справжнім козаком є той, хто випробував себе в морському бою. Козацький флот складався з легких, надзвичайно маневрених човнів - чайок. Вони рухалися за допомогою або весел, або вітрил, що давало змогу якнайкраще використовувати погодні умови. Перевагою чайок було й те, що вони могли пристати до будь-якого берега, на відміну від громіздких і неповоротких турецьких галер....

Навігація