Запорозьке військо поділялося на піхоту, кінноту, артилерію. Козаки-піхотинці здобули неперевершену славу в Європі. Піхота майстерно билася з ворогами на суходолі, шикуючись зазвичай у три шеренги. Перша — стріляла, друга — подавала, а третя — заряджала рушниці. Запорозька піхота воювала і на морі у складі славнозвісних вітрильно-веслових козацьких флотилій. Кіннота в запорожців була менш численна за піхоту, але і її дії відзначалися військовою майстерністю. Запорозька кіннота вела наступ так званою «лавою», шикуючись півколом, атакуючи в такий спосіб ворога не лише з фронту, а й з флангів. Козаки були озброєні шаблями й списами, а також вогнепальною зброєю — мушкетами, пістолями, рушницями. Запорожців називали «рушничним військом». Крім того, у козаків були також бойові молоти, якірці та рогульки — їх застосовували проти ворожої кінноти. Хоча в меншій кількості, ніж рушниці, але козаки використовували й луки. Адже лук стріляв набагато швидше за тодішню рушницю, тож один лучник міг доволі ефективно прикрити десяток козацьких стрільців під час заряджання вогнепальної зброї. Окрім зброї і належної амуніції, кожен вояк мав сокиру, косу, лопату, мотузки, щоб насипати вали й будувати укріплення, а також зв’язувати вози в табір. На кожні 5—10 козаків був один віз, який перевозив зброю, боєприпаси, продукти, фураж для коней, лопати, сокири, пилки та інше. На окремих возах перевозили гармати....
|