|
У 60-ті роки XIX ст. із забороною української мови в Російській імперії посилився наплив українського письменства в Галичину, що активізувало тут процеси національного самовизначення. Галицьке українство розкололося на москвофільство, русофільство, що було одним із напрямів старорусинства, та народовство, які суперничали між собою. Старорусини — напрям в українському русі Галичини, діячі якого виступали на захист староукраїнських звичаїв. Рух характеризувався антипольською спрямованістю й опором проникненню західних модерних впливів. Москвофіли — громадський рух, представники якого, на відміну від старорусинів, шукали захисту від полонізації в національно-політичній орієнтації на Російську імперію. Вони не визнавали існування українського народу та його мови. Якими, на думку вчених, були причини виникнення цих течій в українському русі? Якими були погляди старорусинів і москвофілів? Зробіть припущення, чи міг мати рух москвофілів якісь перспективи. Історик кінця XIX — початку XX ст. Михайло Грушевський про москвофілів Консервативні елементи галицької спільноти спасіння своє вбачали в Росії. Сподівалися, що цар забере Галичину від Австрії, і проповідували наближення до російської культури і мови. Львівська газета «Слово» — орган «москвофілів», доводила, що русини — один народ з великоросами, українська мова — незначна відміна «Русского язика»... ніяких русинів нема — є один «русский народ», від Карпат до Камчатки; то нема чого заходитися творенням української літератури: є готова література російська....
|
