Войти
Закрыть

Економічна ситуація в УРСР і радянізація західноукраїнських областей

11 Клас

За людськими та матеріальними втратами в Другій світовій війні УРСР посіла перше місце серед республік Радянського Союзу та країн Європи. Перед республікою постало завдання відбудови економіки. Провідні західні держави під час відбудови скористалися фінансовою допомогою, наданою урядом США за «планом Маршалла». Сталінське керівництво відмовилося від участі в цьому плані. Тому УРСР змушена була покладатися лише на внутрішні ресурси. Історичний факт Ідеологічні упередження радянського керівництва позбавили СРСР та УРСР не лише участі в «плані Маршалла». Так, до квітня 1948 р. Україна отримала від Адміністрації допомоги та відбудови при ООН (ЮНРРА) устаткування, техніку, продукти, товари широкого вжитку на 189,3 млн дол. У перші повоєнні роки радянській Україні допомагала й діаспора зі США та Канади. Лише для дітей-сиріт співвітчизники з-за океану надіслали 300 тис. дол., проте СРСР відмовився надалі отримувати будь-яку допомогу з-за кордону. УРСР було нав’язано модель «радянської відбудови». Якщо західноєвропейські країни розпочали відбудову з відновлення інфраструктури (доріг, засобів зв’язку тощо), розвитку сільського господарства, легкої промисловості, а завершували її відновленням важкої промисловості, то в УРСР відбудова розпочалася саме з важкої промисловості. Відбудовувалися насамперед електроенергетика та металургія. Необхідні для цього фінанси й ресурси накопичувалися за рахунок економії на сільському господарстві, харчовій та легкій промисловості, соціальній сфері....

Внутрішньополітична ситуація

11 Клас

Незважаючи на жахливі людські та матеріальні втрати, перемога над нацистською Німеччиною привела до значних змін у свідомості радянських громадян. З’явилися сподівання на поліпшення життя. Під час війни втратила актуальність одна з основних засад радянської пропаганди про СРСР як оточену фортецю. СРСР воював проти нацизму не сам, а в складі антигітлерівської коаліції. Після завершення війни на західному кордоні з’явилися держави «народної демократії», дружні СРСР. Додому повернулися мільйони очевидців, які засвідчували, що життя робітників і селян у Західній Європі було не таким злиденним, як його описували радянські пропагандисти. У країні з’явилися досі не бачені товари масового вжитку, демонструвалися трофейні кінофільми, які стали живими ілюстраціями до розповідей українських бранців і солдатів. Після пережитого, побаченого й почутого люди ставили природне запитання: «Чому ж наше життя набагато гірше, ніж у них?» Народ, який виніс головний тягар війни, здобув перемогу ціною неймовірних жертв, заслуговує на краще життя, ніж має. З’явилася надія на припинення репресій, ліквідацію колгоспів, пом’якшення цензури, покращення умов життя — на оновлення. Історичний факт Іноді оптимістичні очікування набували наївної та навіть курйозної форми. Так, в одному з колгоспів Сталінської обл. (нині Донецька) поширилася чутка, що на конференції ООН у Сан-Франциско ухвалили рішення про розпуск колгоспів. Селяни негайно ж прийшли до правління з вимогами розділити між ними колгоспне майно. Однак природні прагнення до оновлення суперечили господарським і політичним засадам сталінського режиму. Тому він повів нещадну боротьбу: до ГУТАБу (ГУЛАГу) було вивезено сотні тисяч остарбайтерів і військовополонених. Так для них обернулася природна для всього світу репатріація. До таборів на багато років за «антирадянську пропаганду та вихваляння фашистської Німеччини» потрапили й ті, хто повернувся до рідних домівок, але мав необережність розповідати про побачене в Європі....

Україна в системі міжнародних відносин

11 Клас

Пережиті людською цивілізацією дві світові війни спонукали керівників великих держав до створення міжнародної організації, яка б сприяла підтриманню та зміцненню миру й безпеки в усьому світі, розвитку міжнародного співробітництва. Так виникла ідея створення Організації Об'єднаних Націй (ООН), що продовжила б і розширила функції Ліги Націй. Щоб отримати якомога більше представників у найавторитетнішій міжнародній організації, Й. Сталін ще під час Кримської конференції (1945) запропонував уключити до складу майбутньої ООН усі радянські республіки. Дипломати західних держав нейтралізували цю спробу. Вони наголосили на тому, що жодна з радянських республік не є суб'єктом міжнародного права й не має міністерств закордонних справ. Щоб подолати опір Заходу, радянське керівництво розширило конституційні повноваження України та Білорусії. 1 лютого 1944 р. Верховна Рада СРСР схвалила зміни до Конституції СРСР, які передбачали право радянських республік на власні військові формування та встановлення прямих зовнішніх зв'язків з іншими державами. Український уряд був доповнений Народним комісаріатом закордонних справ (очолив драматург О. Корнійчук) і Народним комісаріатом оборони (очолив генерал-лейтенант В. Герасименко). Керувати республіканськими наркоматами освіти та культури були призначені українські поети П. Тичина та М. Бажан. Ця поступка дала змогу керівництву СРСР окремо включити до складу ООН на правах «первісних членів» УРСР і БРСР. Усе ж головним аргументом для західних союзників стало те, що обидві республіки найбільше постраждали від воєнних дій та зробили величезний внесок у розгром нацизму....

Повторення. Вступ. Уроки вітчизняної історії 1914-1945 рр.

11 Клас

Масштаби людських і матеріальних втрат України в 1914-1945 рр. Історичний період з 1914 до 1945 р. кардинально змінив життя українського суспільства. Розпочавшись з не баченої раніше соціальної катастрофи — Першої світової війни (1914-1918), він завершився ще страшнішою соціальною катастрофою — Другою світовою війною (1939-1945). Унаслідок Першої світової війни та російсько-більшовицької окупації за 7 років безперервних воєнних дій Україна зазнала великих матеріальних втрат. Якщо в європейських країнах, теренами яких теж пройшла війна, обсяги промислового виробництва становили третину від довоєнного рівня, то в Наддніпрянській Україні виробництво скоротилося до однієї десятої. У сільському господарстві внаслідок скорочення посівних площ, знищення тяглової сили, реманенту, сільськогосподарської техніки, загибелі чи каліцтва багатьох господарів збір зерна в 1920 р. становив лише 38,5 % порівняно з 1913 р. Збитки УСРР (з 1937 р. — УРСР) радянський уряд оцінив у 10 млрд крб золотом (26 %) з 39 млрд крб загальної суми збитків, яких зазнали інші республіки. Ще більших матеріальних втрат завдала Друга світова війна. У 1940 р. Україна втратила матеріальні цінності на суму 285 млрд крб (або 100 млрд дол. США). Загальні збитки СРСР становили 679 млрд крб, з яких збитки Росії — 255 млрд крб. На тлі втрат СРСР матеріальні збитки України становили 42 % від загальносоюзних....

Особливості культурного життя України в роки незалежності

11 Клас

У роки незалежності тривав процес відходу суспільства від атеїстичної ідеології та впровадження європейської моделі свободи совісті. Якщо в 1991 р. в Україні було близько 10 тис. релігійних організацій, то вже в 1995 р. - близько 17 тис., а в 2010 р. - близько 35 тис. Церква перейшла на якісно вищий рівень функціонування. Віряни опікують 350 духовних центрів та управлінь, а підготовка кадрів здійснюється в 200 навчальних закладах. Відбулося відновлення монастирського життя: у 2010 р. в Україні функціонувало понад 400 монастирів. Значно збільшилася чисельність культових споруд. Упродовж 2000-2010 рр. чисельність недільних шкіл збільшилася на 60 %. Панівні позиції в релігійному та культурному житті України продовжувало посідати православ’я. У 2010 р. православна мережа нараховувала 51 % від загальної кількості релігійних організацій. Більшість із них належала православним церквам - Українській православній церкві Московського патріархату, Українській православній церкві Київського патріархату та Українській автокефальній православній церкві....

Україна після 2014 р.

11 Клас

Наприкінці лютого 2014 р. Україна опинилася віч-на-віч з низкою загроз, критичних для самого існування її як держави. Перед новою владою постав комплекс проблем: зменшити суспільну напруженість, оновити органи влади, протидіяти сепаратизму та зовнішній агресії, боротися з економічною кризою, яка загострилася в умовах політичної нестабільності й фактичного розграбування країни. 2015 р. керівництво держави спробувало зупинити поглиблення економічної кризи за рахунок найбідніших: було підвищено ціни на енергоносії та на комунальні послуги; лібералізація цін спричинила інфляцію та трикратну девальвацію національної валюти. Зросли ціни на продукти харчування та промислові товари. Рівень реальних заробітних плат і пенсій значно впав. Соціально-економічна ситуація істотно погіршилася. Було втрачено економічний потенціал: Криму - повністю, Донецької області - на 60 %, Луганської - на 70 %. Це стало однією з причин того, що Україна за індексом економічної свободи посіла 162-ге місце із 178 країн світу (2016). Виникла нова соціальна група населення: внутрішньо переміщені особи. Ключовою проблемою для переселенців була відсутність житла та фінансів. Зараз статус переселенців регламентується Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (2014)....

Російсько-українська війна

11 Клас

Гібридна війна - це тип конфлікту, протистояння, під час якого противники (або один з них) без офіційного оголошення війни використовують інформаційні кампанії, спецоперації, акції та окремі заходи, зокрема в кіберпросторі, економічний і дипломатичний тиск, шантаж військовою силою, терористичні акти, інспірування внутрішніх конфліктів для досягнення політичних цілей, які в минулому досягалися здебільшого в результаті звичайної війни. Метою гібридної війни може бути не стільки завоювання як таке, скільки створення хаосу, безперервного конфлікту, постійне генерування провокацій, умов, непридатних для життя, руйнування інфраструктури. Використовуються постановочні воєнні дії, які виконують актори, інспіровані картинки для показу у ЗМІ. До сучасної гібридної війни проти України Росія готувалася протягом тривалого часу. Чи готувалася Росія до гібридної війни проти України? Питання насправді є риторичним. Попри твердження Володимира Путіна, що анексія Криму стала реакцією на події Майдану, аналіз злагодженості військових, інформаційних та дипломатичних дій Росії в першому кварталі 2014 року та в подальшому свідчить про тривалу підготовку до дестабілізації ситуації в Україні. Є підстави вважати, що в активну фазу вона перейшла ще в 2010 році, з приходом до влади Віктора Януковича. Є. Магда, політолог Які фактори спонукають автора до висновку, що гібридна війна не була спровокована подіями на майдані Незалежності? Пригадайте перебіг російсько-українських відносин періоду незалежності і сформулюйте висновок про наявність чи відсутність ознак гібридної війни у відносинах Росії з Україною....

Революція Гідності

11 Клас

Відмова В. Януковича підписати асоціацію з ЄС (відмову озвучено за тиждень до проведення саміту в м. Вільнюс, під час якого мало відбутися підписання) викликала обурення українського суспільства. Для громадськості європейський вибір був вибором кращого способу життя. Перша акція відбулася 21 листопада 2013 р. На знак протесту на майдан Незалежності вийшло близько 1500 людей - переважно журналісти, громадські активісти та опозиційні політики. Згодом до них приєдналися студенти вишів з усієї країни. Увечері 21 листопада в соціальних мережах хтось уперше використав слово Євромайдан. Примітною особливістю акцій протесту проти скасування підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС стала їх широка регіональна географія. Акції відбулися в багатьох обласних центрах. Реакція влади була прогнозованою: вона стягнула підрозділи органів внутрішніх справ та продемонструвала готовність застосувати силу проти мітингувальників. У ніч на 30 листопада відбувся переломний момент протестного руху. Бійці спецпідрозділу МВС «Беркут» побили кілька сотень мітингувальників. Під час цієї операції проти протестувальників було застосовано вибухові пакети, людей били кийками. Частина людей змогла втекти і сховатися в Михайлівському Золотоверхому соборі. Акція, що починалася як вимога приєднатися до Європи, трансформувалася в Революцію Гідності. Розгін Майдану спричинив широкий резонанс у суспільстві, і Майдан зібрав ще більше прихильників....

Україна у 2005-2014 рр.

11 Клас

2005 р. новий уряд, очолюваний Ю. Тимошенко, активно взявся за зміни в економічному житті країни. За результатами роботи уряду було зменшено масштаби махінацій з податком на додану вартість, унаслідок чого рівень надходжень ПДВ до бюджету в 2005 р. зріс удвічі. Здійснювалася програма «Контрабанда - стоп!», під час реалізації якої зменшилися зловживання на кордонах і, відповідно, збільшилися митні надходження. Удалося впорядкувати та знизити в’їзне мито на 90 % імпортних товарів. Уряд також значно спростив процедури для іноземних інвесторів. Було вжито заходів, які сприяли зменшенню приховування валютної виручки від податкових органів. Фактично вишукувалися засоби для наповнення бюджету грошима, які були вкрай необхідні для виконання соціальних гарантій щодо населення. На виконання означеного завдання було зроблено і такі кроки, які викликали серйозний спротив, і в результаті протидії їх не було повноцінно втілено в життя. Серед них - спроби змінити схему оподаткування малого бізнесу; програма з переоцінки та реприватизації великих підприємств; ревальвація гривні. У жовтні 2005 р. відбувся перепродаж «Криворіжсталі» індійській компанії «Mittal Steel» за 5 млрд дол. - суму, майже в 9 разів вищу за ту, яку було сплачено державі попереднім покупцем. Це був, по суті, єдиний приклад сплати реальної ціни за всю історію приватизації в Україні. Результатом стало виконання урядом соціальних гарантій: підвищили мінімальну пенсію (на 17 %) і мінімальну заробітну плату (на 27 %); зросли зарплати в бюджетному секторі (на 57 %), започаткували виплати одноразової державної допомоги при народженні дитини (8,5 тис. грн)....

Навігація