Войти
Закрыть

Здоров'я і дозвілля

5 Клас

Накопичуючи знання, передаючи їх з покоління в покоління, народні лікарі створили унікальну культуру, яка тисячоліття стояла на варті здоров’я. Знахарі, чудесники, відуни — саме так називали цілителів у Київській державі. У медицині минулого поєднувалися містика і практичний досвід. Хвороби лікували оберегами та джерельною водою, травами та замовляннями. Лікувальний дар на Русі цінувався надзвичайно високо. На сторінках літописів імена цілителів постають поруч з іменами князів. Історія донесла до нас ім’я славетного лікаря Києво-Печерського монастиря монаха Агапіта. Славу й повагу народу він отримав за сердечне, щире ставлення до хворих, скромність і безкорисливість (гроші за лікування Агапіт не брав). Саме при монастирях з’являються перші лікарні. У XV ст. у Львові, Києві, Луцьку, Кам’янці-Подільському та інших містах створювали цехи цирульників. Навчалися в цих закладах шість років. Це була єдина на той час школа медичних кадрів для міст і великих сіл. Крім гоління, цирульників навчали надавати медичну допомогу в разі травмування, кровотеч, поранень, переломів кісток. У козацькому війську приділяли велику увагу наданню медичної допомоги. Гетьман Богдан Хмельницький опікувався організацією допомоги не тільки пораненим і хворим на Січі, а й жителям козацьких земель. У кожній козацькій сотні були цирульники — люди, які знали прийоми лікування, у тому числі надання хірургічної допомоги....

Українські школи та університети

5 Клас

У дохристиянські часи мудрість предків передавалася молодому поколінню в усній формі в родинному колі. З прийняттям християнства за навчання дітей взялася держава. Після хрещення князь Володимир Великий заснував у Києві школу для дітей бояр і дружинників. Про високий рівень грамотності серед населення Русі свідчить велика кількість написів на предметах щоденного вжитку і графіті на стінах храмів. Навчання дітей письма й читання відбувалося за церковними книгами. У той час центрами шкільництва, так само як і книжкової справи, були монастирі. Навчання вимагало від дітей неабиякої старанності: правила написання визначали красу, геометричні пропорції і точність постановки кожної літери. Вивчали й арифметику, географічні та природничі науки. «Не наслідуй лиходіїв, не завидуй тим, що творять беззаконня, бо лиходії винищені будуть, а ті, що надіються на Господа, заволодіють землею... Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його; якщо [хто] буде достоїн [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської... А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте — то того учітесь, так же, як отець мій. Удома сидячи, він зумів знати п’ять мов, — а за се почесть єсть од інших країв. Лінощі ж — усьому [лихому] мати: що [людина] вміє — те забуде, а чого ж не вміє — то того не вчиться....

Практична робота № 6. Українські міста і села в минулому і тепер (етнографічне дослідження)

5 Клас

Український народ має цікаву культуру. Звичаї і традиції нашого народу сягають сивої давнини ще дохристиянських часів. Яскравим прикладом багатства нашої культури є те, що до нашого часу збереглися і значно збагатилися давні українські промисли, ремесла, народна пісенна творчість. Осередком формування української культури було село. Це зумовлено тим, що з давніх-давен українці займалися землеробством. Їхнє життя було організоване згідно з річною зміною сільськогосподарських занять. Навесні сіяли, влітку збирали урожай, восени завершували заготівлю збіжжя на зиму, взимку займалися домашнім ремеслом: ткали полотно, шили одяг, оздоблювали його вишивкою. Завершення кожного етапу господарського року відзначалося відпочинком-святкуванням. Однак із часом традиції українського суспільства змінювалися. Починаючи від часів індустріальної революції (ХІХ ст.) значно зросла роль міст у житті суспільства. У пошуках роботи і нових можливостей дедалі більша кількість українських селян перебиралася жити в місто. Міське життя було інтенсивнішим. Зв’язок із селянським середовищем та його традиціями втрачався, змінювалися й традиції жителів міста....

Від воза до ракети: як змінювалися заняття людей

5 Клас

Життя первісних людей було сповнено випробувань, адже супермаркетів не було й булки на деревах не росли. Виробляти продукти харчування люди ще не навчилися. Усе, що давала природа, люди привласнювали, нічого не виробляючи. Така форма господарювання називається привласнювальною. У ті часи головним джерелом харчування було збиральництво, полювання та рибальство. Винайдення лука зі стрілами 10 тис. років тому дало змогу полегшити життя людини. Збираючи зерна їстівних рослин, людина помічала, що зернини, які потрапляли в землю, навесні проростали й пізніше можна було зібрати такі самі зерна. Люди почали обробляти землю, засівати її — займатися землеробством. Нерідко з полювання давні мисливці приносили молодих тварин, навчилися їх доглядати, отримувати м’ясо, молоко. Так виникло скотарство. Виникнення землеробства і скотарства мало велике значення. Тривалий час господарство людей було натуральним. Згодом люди почали продавати свої вироби за гроші, а щоб отримати більший прибуток — наймали додаткових працівників. Так сформувалось ринкове господарство. Пізнавально й цікаво Лук став першим механізмом, створеним людиною, для полювання. Пізніше, до винаходу вогнепальної зброї, він був основною зброєю....

Урок узагальнення

5 Клас

Протягом роботи з навчальною темою ви досліджували особливості праці істориків та ознайомлювалися з біографіями видатних дослідників історії України. Пропонуємо перевірити, як добре ви засвоїли навчальний матеріал. Для цього назвіть імена та розташуйте портрети відомих дослідників історії України на шкалі часу, попередньо здійснивши необхідні позначення (виконайте завдання усно або в зошиті). Уміння влучно висловлювати думку — запорука успішного спілкування з іншими людьми. Трошки більш ніж сто років тому американська поетеса Аделаїда Крепсі, яка дуже любила японську культуру, винайшла особливий вид поезії — сенкан. Пізнавально й цікаво Сенкан — це неримований п’ятирядковий вірш, що складається з одинадцяти слів. Він пишеться за таким планом: 1. Іменник (тема). 2. Два прикметники (яке воно?). 3. Три дієслова (що воно робить?). 4. Фраза-висновок із чотирьох слів. 5. Іменник-синонім до теми, або ж слово-асоціація до теми. Пропонуємо, як приклад, сенкан про Геродота, укладений школярем. Геродот Розумний, спостережливий Мандрував, вивчав, записував Прагнув зберегти пам’ять про минуле...

Практична робота № 5. Родове дерево

5 Клас

У сімейних архівах знатних родин у давнину та нині зберігають відомості про походження сім’ї та прізвища, про родинні зв’язки та близькість до інших заможних і відомих людей. Схему походження сім’ї називають родовим, або генеалогічним, деревом. Збирання інформації про власний родовід мало велике значення в давні часи. Аби довести свою шляхетність і мати право на привілеї, лицарі та інші дворяни збирали відомості про своє походження. Результати досліджень історії власної родини зображали у вигляді дерева. В основі, або ж у корінні, такого дерева часто розміщували герб засновника родини, а на гілках (праворуч і ліворуч) — герби батька й матері. Зазвичай родове дерево має вигляд картини, яку розміщують на видноті....

Наукове та художнє слово про минуле

5 Клас

Історія завжди викликала жвавий інтерес не лише в науковців, а й у звичайних людей. Тому історію «пишуть» багато людей. Однак твори на історичну тематику значно різняться. Одні, написані науковцями, насичені складними поняттями, численними фактами, супроводжуються спеціальними позначками й оформлені за встановленими в науковому товаристві правилами. А от коли до написання історії беруться митці: письменники, художники, історія перетворюється в захопливу розповідь з яскравими деталями. У мистецьких творах історія нібито «оживає». «Хмельницький Богдан (Зиновій-Богдан) Михайлович (бл. 06.01.1596 (27.12.1595) — 06.08 (27.07).1657 — політик, полководець і дипломат, провідник національно-визвольних змагань 1648—1657, творець Української козацької держави та її перший гетьман. Батько Т. Хмельницького і Ю. Хмельницького. Дата і рік народження приблизні...». Діємо: практичні завдання Уявімо себе дослідниками. Пропонуємо вашій увазі дві історичні розповіді — наукову та художню: 1. Прочитайте та порівняйте тексти, об’єднані спільною темою (пункти 2 і 3 параграфа). 2. Назвіть, що в цих текстах спільного, а що — відмінного. 3. Як ви зрозуміли, який з текстів науковий, а який — художній? 4. Визначте, про який період історії України йдеться в текстах. 5. За допомогою яких слів текстів можна впізнати епоху, події якої описано? 2. ПРО ПОХОДИ РУСЬКИХ КНЯЗІВ МОВОЮ НАУКИ Учені-історики старанно досліджують джерела та намагаються зобразити якомога правдивішу картину минулого. Ось зразок тексту, написаного істориками для школярів: «Походи князів проти Візантії. Князювання Рюриковичів позначилося воєнними конфліктами з Візантією. У 907 році Олег організував небачений за розмахом морський похід на Константинополь. У результаті переговорів з імператором було укладено вигідний для Русі договір, за умовами якого Візантія зобов’язувалася дати відкуп воякам і щорічно сплачувати данину київському й іншим князям. Руські купці отримали право приїжджати до візантійської столиці й торгувати, не сплачуючи мита. Упродовж шести місяців вони (як, до речі, і посли) могли безкоштовно отримувати продовольство й забезпечуватися необхідним спорядженням для повернення на батьківщину. Зі свого боку Русь зобов’язувалася допомагати Візантії в боротьбі з кочовиками. Це перший договір Русі, текст якого зберігся. Як свідчить легенда, на знак здобутої перемоги Олег прибив власного щита на воротах Константинополя....

Хто започаткував наукові дослідження історії України

5 Клас

Зародження історичної науки в Україні припало на часи панування в наших землях іноземних імперій — Російської та Австрійської (згодом Австро-Угорської). Як ви думаєте, чи були сприятливими умови для проведення історичних досліджень і поширення історичних знань серед людей? Свою думку обґрунтуйте. Особливий інтерес до наукових досліджень історії України пов’язаний з боротьбою за збереження історичної пам’яті українського народу та відновлення української держави за часів іноземного панування. Усе розпочиналося зі збору цікавої інформації про життя, звичаї, традиції українського народу та інших народів країни. Під час етнографічних експедицій учені записували також і перекази про історичне минуле, досліджували історичні документи. Поступово такі історичні дослідження ставали повнішими й відкривали очі людям на те, що український народ має свою цікаву історію. Діємо: практичні завдання Вправа «Вчимося аналізувати інформацію» Прочитайте в парах текст параграфа про істориків. Визначте, про що в ньому йдеться: про біографічні відомості історика чи наголошено на його діяльності? Зіставте інформацію про істориків: що спільного в їхніх біографіях? Одним із засновників наукових досліджень історії України був Михайло Максимович (1804—1873 рр.) — видатний український учений-природознавець, історик, народознавець, письменник. Цікавинкою його біографії є те, що він поєднував любов до ботаніки (наука про рослини) та історії України. Михайло Олександрович багато уваги приділяв збереженню фольклорної спадщини українського народу: видавав збірки українських народних пісень, був автором віршованого перекладу «Слова о полку Ігоревім» українською та російською мовами. Провідним напрямом наукових досліджень Михайла Максимовича було обстоювання ідеї права на вільний розвиток і соборність українських земель....

Літописці української історії

5 Клас

Збиранню згадок про давні часи та збереженню історичної пам’яті велику увагу приділяли за часів Русі-України. Історичні твори того часу називаються літописами. Варто запам’ятати! Літописи (від слів «у літо») — оповіді, у більшості з яких події викладено в хронологічній послідовності за роками. Традиції літописання почали формуватися в Україні з часів виникнення писемності. Літописи створювали в усіх великих містах України-Русі: Києві, Переяславі, Володимирі-Волинському, Галичі, Львові, Чернігові та інших. Літописці ретельно збирали й досліджували всі доступні джерела: твори своїх попередників-літописців, зарубіжні хроніки, Святе Письмо, житія святих, усні перекази та легенди, власні спостереження. Саме тому літописи є дуже цінним джерелом для вивчення історії тих часів. За допомоги давньоруських літописів можна отримати уявлення про політичне, релігійне життя, діяльність київських та інших князів. Цінним є те, що автори літописів уміщували в тексти історичні документи, що не дійшли до нашого часу. Наприклад, угоди київських князів з Візантією початку Х ст....

Як працюють історики

5 Клас

«Батьком історії» вважають грека Геродота, який жив у V ст. до н. е. Створюючи свою історичну працю, Геродот багато подорожував, описував події на основі власних спостережень, свідчень багатьох людей. Як справжній історик, він намагався відокремлювати факти від легенд і робив висновки лише після ретельного аналізу й порівняння джерел. Геродот був талановитим оповідачем: його розповідь відзначається детальним описом життя народів, які стали героями книг. Достовірність його «Історій» підтверджують дані археології та мовознавчі дослідження тих регіонів, про які писав «батько історії». Чому Геродот взявся за написання історії? На початку своєї «Історії» він зазначив: «Я зібрав і записав відомості про минулі події, бажаючи, щоб не опинились у забутті діяння народів». Працюючи з текстом підручника, з’ясуйте, як історики «пишуть» історію. Результат свого дослідження оформіть у вигляді пам’ятки «Як написати історію»....

Навігація