Войти
Закрыть

Історична пам’ять. Культура пам’яті. Формування історичної пам’яті

5 Клас

У окремої людини, в людського колективу, у більшої чи меншої спільноти, народу, в цілої держави, регіону, де співіснує кілька держав — є своє минуле. У тому, де проходять кордони між державами, який народ або народи мешкають на конкретній території, є свої історичні причини. І окремі люди, і людські спільноти мають певні уявлення про свою історію, історію свого краю, держави, про те, як минуле вплинуло на їхнє теперішнє. Сукупність цих уявлень та спричиненої ними поведінки називається історичною пам’яттю. Історична пам’ять — це сукупність уявлень людських спільнот про власне минуле. Культура історичної пам’яті — система норм та цінностей, заснована на уявленнях про минуле, сформованих завдяки спеціальним установам (дослідницьким центрам, музеям, бібліотекам, архівам, органам державної адміністрації) та заходам. Місця пам’яті — цей термін позначає не місця як такі, а будь-які предмети та людей, що певним чином стосуються історичної пам’яті. Історична пам’ять — це те, як люди уявляють своє минуле. Ці уявлення часто дуже відрізняються від того, що насправді відбувалося багато років тому. Зазвичай вони яскраві, образні, мають чіткий усталений поділ на добро та зло, і цей поділ не прийнято піддавати сумніву....

Музеї, архіви, бібліотеки

5 Клас

Відшукати свідчення минулого й дізнатися за ними про життя людей як ви вже знаєте, — не проста справа. Однак потрібно також зберегти усе знайдене для нащадків і зробити це можливим для всіх, хто бажає ознайомитися з цим. Для цього в різних країнах створюються спеціальні установи — музеї. Речі, які виставлені в музеях для огляду відвідувачами, навиваються експонати. Сукупність експонованих речей на певну тематику називається експозиція. У музеї може бути одна або декілька експозицій. Музей — культурно-освітній заклад, призначений для вивчення, збереження і використання пам’яток природи, матеріальної та духовної спадщини. Цікаво знати Термін «музей» походить від давньогрецького «мозейон», «мусейон» — місце, присвячене музам, храм муз. Перші зібрання цінних речей були у палацах правителів перших держав (Вавилон та Єгипет) ще у III тис. до н. е. Перший музей — Дім муз — заснований у Александрії Єгипетській понад дві тисячі років тому. Перший музей старожитностей в Україні було засновано в 1810 р. у Феодосії. Згодом стали облаштовувати музеї в інших містах. Популярними стали приватні збірні старожитностей....

Становлення історичної науки. Історичні дослідження на теренах України. Видатні українські історики. Відображення історії в художній літературі

5 Клас

Твір Нестора-літописця став для його послідовників у вивченні історії головним, а інколи — єдиним джерелом інформації про ті далекі часи. Недарма сьогодні «Повість минулих літ» входить до списку 100 найвідоміших і найдавніших книг світу. Своєю працею Нестор заклав традицію літописання, що тривала майже до кінця XVII ст. Наступні автори намагалися доповнити твір Нестора описом сучасних їм подій. Цікаво знати У 1674 р. надрукований перший короткий виклад історії подій Русі-України «Синопсис». Він кілька століть був своєрідним підручником з історії і витримав близько тридцяти видань. Багато істориків вважають, що автором «Синопсиса» був архімандрит Києво-Печерської лаври Інокентій Гізель. На початку XVHI ст. літописання набуло нових форм. Була створена низка творів, які присвячені подіям Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького та їх результатам і наслідкам. Написані діячами козацької доби Романом Ракушкою-Романовським, Самійлом Величком та Григорієм Грабянкою, вони вони отримали узагальнювальну назву козацькі літописи. Ці твори вже більш нагадували історичні дослідження, ніж літописи....

Історична карта. Українські землі на картах упродовж історії

5 Клас

У результаті розвитку науки і технологій, накопичення знань про світ виникли сучасні географічні карти. Вони обов’язково мають: градусну сітку з меридіанів і паралелей (тонкі вертикальні та горизонтальні лінії, які ви можете бачити на карті); масштаб, що позначає, яка відстань на земній поверхні відповідає 1 см карти. Науковці називають спрощені карти картосхемами. Картосхеми створюють загальне уявлення про зображені частини земної поверхні й не такі точні, як карти. У повсякденному житті картосхеми, особливо ті, які зображають великі за площею регіони, наприклад, цілі країни, також називають картами. Люди створили для своїх потреб велику кількість видів тематичних карт, таких як географічні, політичні, карти природних та фізичних явищ. Історики і люди, які вивчають історію, користуються історичними картами. Тож і ви, вивчаючи історію, час від часу з ними працюватимете. На історичних картах зображують межі розселення народів, кордони держав, напрямки військових походів і воєнних дій, а також інформацію з культурного, економічного, соціального життя людей минулого....

Розвиток уявлень людини про простір

5 Клас

Давні люди уявляли навколишній простір не так, як ми. Їхні уявлення про будову світу були тісно пов’язані з міфологією та релігією. Вони вірили, що світ створили боги і продовжують мешкати у ньому так само, як і величезна кількість фантастичних істот. Люди вірили у реальність місць, де ніхто насправді не бував. Наприклад, були впевнені, що існує країна Кокань, де є «молочні ріки і кисельні береги» і людям не треба працювати, а також острів Авалон, де живуть феї і похований легендарний король Артур. Давні люди здебільшого не пересувались на далекі відстані. Що далі від дому, то більш ворожими їм здавалися краї. Тому вірили, що там мешкають небезпечні чудовиська і дивні, часто супротивні їм, народи. Уявлення про відстань у більшості пересічних людей були приблизними і зазвичай вимірювали часом, впродовж якого потрібно було дістатися до певного місця пішки або верхи....

Періодизація історії людства від давнини до сучасності

5 Клас

Для того, щоби впорядкувати свої знання про минуле, історики розробили систему історичної періодизації. Вона базована на вагомих змінах у людських суспільствах, які значною мірою, а іноді й докорінно змінювали їхнє життя. Більшість сучасних істориків поділяє історію людства на такі періоди: Первісна доба, Стародавній світ (до цього періоду належить доба античності), Середні віки, ранньомодерний та модерний періоди. Ці назви походять від англійського слова «modern» — «сучасний». Періодизація — умовний поділ історичного часу на впорядковану послідовність етапів, кожен із яких має власну назву і характерні особливості. Найтривалішим періодом в історії людства була Первісна доба (Первісність), що тривала від появи людиноподібних істот до виникнення перших цивілізацій. За Первісної доби сформувалася сучасна людина, яка зі своєї батьківщини, Африки, розселилася усім світом. Перші людиноподібні істоти з’явилися на теренах України близько 1 мли років тому. Перші люди були мисливцями-збирачами й у пошуках їжі постійно переходили з місця на місце....

Лічба часу в історії

5 Клас

Історики переважно вимірюють час століттями, які скорочено позначають «ст.» і пишуть римськими цифрами. Десять століть становлять тисячоліття, котре позначають «тис.» і теж римськими цифрами. У римських цифрах ключовими є І (одиниця), V (п’ять) та X (десять). Зверніть, будь ласка, увагу, як позначають цифри від 1 до 20 арабськими і римськими цифрами: I, V, X. Вертикальною рискою на лінії часу позначено початок нашої ери (Різдво Христове). Праворуч од риски — наша ера (після Різдва Христового). Тут роки обчислюють послідовно, один за іншим — перший, другий, третій і так до нинішнього року. Зліва від розділової риски — час до нашої ери (до Різдва Христового) — ми дивимося назад, ніби в зворотний бік. Якщо захочемо порахувати роки в І ст. до н. е., то чим ближче до кінця століття, тим меншим буде число року. Тобто І ст. до н. е. почалося в 100 році до н. е., а закінчилося в 1 році до н. е. Наприклад, правитель Стародавнього Риму Гай Юлій Цезар був убитий у 44 році до н. е. Відзначимо цю подію на лінії часу. Наступним роком буде 43 рік до н. е., після нього — 42 рік до н. е. і так далі. Найближчим роком до рубежу нашої ери буде 1 рік до н. е. Зверніть увагу, що нульового року нема: після 1 року до н. е. відразу настає 1 р. н. е....

Розвиток уявлень про лічбу часу в народів світу і на теренах України

5 Клас

Відколи існують люди, вони відстежують регулярні зміни у природі. Вміння помічати зміни пір року, сезонні міграції тварин, на яких вони полюють, час, коли достигають плоди та фрукти, були запоруками їхнього виживання. Землероби, які мешкали на берегах рік, відстежували їхні розливи. Так і виник один із перших у світі календарів. Це відбулося у Стародавньому Єгипті приблизно у III тис. до н. е. Цією країною пустель протікає велика річка Ніл. Її значення для цієї країни було таким важливим, що Єгипет називали «даром Нілу». Щороку в той самий час — коли на небі з’являлася зірка Сиріус — відбувалася зміна сезонів за давньоєгипетським календарем. Ніл розливався. Його води приносили родючий чорний мул, який залишався, коли вода спадала. Маючи потребу відстежувати розливи Нілу, давньоєгипетські жерці створили календар. Календар Стародавнього Єгипту поділяв рік на три сезони: час розливу Нілу, сезон сівби та сезон засухи; дванадцять місяців по тридцять днів. Усього це було 360 днів. Ще п’ять днів додавали окремо в кінці року. Рік за цим календарем був на день коротшим від астрономічного. Єгиптяни користувалися цим календарем тисячі років, а згодом його запозичили давні римляни. Новий календар упровадили 1 січня 45 р. до н. е., за правління римського імператора Юлія Цезаря, тому календар стали називати юліанським. Він був точнішим, аніж давньоєгипетський — за ним рік тривав 365 днів і 6 годин. Кожні 4 роки з цих 6 годин утворювалась одна додаткова доба — 366-та. Рік із 366 днів називався високосним....

Узагальнення і контроль за розділом І. Науки, що вивчають минуле

5 Клас

Правила гри. Усім, хто грають необхідно навести асоціації, що в нього/неї викликає наведений термін, і пояснити їх: історія, історичне джерело, допоміжні історичні дисципліни, археологія. 2. Для того, щоби переконатися, як ви зрозуміли зміст розглянутого матеріалу, зіграйте у гру «Аукціон». Правило гри. Учасники та учасниці гри можуть «придбати» собі бали за свої історичні знання, отримані за розглянутим матеріалом. Для того, щоби здійснити це, вони наводять правильні твердження з матеріалу, розглянутого у параграфі. Повторювати твердження не треба. 3. Виконайте проект (лепбук, виставку експонатів, презентацію) «Джерела історії моєї родини». Представте проект у класі. 4. Покажіть (на прикладах), які способи для виявлення, дослідження та збереження джерел використовують сучасні історики. 5. Поясніть, чому між минулою дійсністю та джерельними відомостями про неї є розбіжності....

Навігація