|
Об'єднавшись у групи, пограйте в гру «Історик-архівіст». Уявіть, що вам трапилися пошкоджені давні рукописи, де вціліли тільки окремі слова. Висловте припущення, про що йшлося в тексті. 1) Володимир Великий, Херсонес, візантійська принцеса Анна; 2) АннаЯрославівна, Євангеліє, Франція; 3) Янка Всеволодівна, жінки, Андріївський монастир; 4) Антоній, монастир, Ярослав Мудрий; 5) абетка, Софійський собор; 6) Мстислав Володимирович, Чернігів, Спасо-Преображенський собор. За роки незалежності України в Києві відроджено чимало храмів княжої доби. Постали з небуття, приміром, Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря, Успенський собор Печерської лаври, церква Успіння Богородиці Пирогощої. З такою відбудовою погоджуються не всі: мовляв, наново споруджені храми є лише копіями, які, крім зовнішніх форм, не мають нічого спільного зі своїми попередниками. Що із цього приводу думаєте ви? Ви пам’ятаєте, яким тернистим був шлях Ярослава Мудрого до київського столу. Щоб уберегти власних синів від князівських усобиць, він подбав про новий принцип столонаслідування, що ґрунтувався на старшинстві. З оповіді літописця під 1054 р. довідуємося, що Ярослав віддав Київ старшому синові Ізяславу, Чернігівщину - Святославові, Переяславщину - Всеволодові, Володимир-Волинський - Ігореві, а Смоленськ - В’ячеславові, заповівши їм «не переступати братнього уділу*». Задум Ярослава полягав у тому, щоб кожний із синів по черзі перебував на київському столі: щойно звільнявся стіл у якійсь із земель, як відбувалося пересунення братів на щабель вище та ближче до Києва. Головним, за розпорядженням Ярослава, мав бути старший із братів. 2. Як Ярославичі здійснювали свою владу? Найважливіші землі було зосереджено в руках старших Ярославичів - Ізяслава, Святослава й Всеволода. Спершу вони правили державою досить злагоджено. Формально київським князем був Ізяслав - і саме таку роль відводить йому літописець, постійно наголошуючи, однак, що він охоче радився з молодшими братами....
|
