Войти
Закрыть

Суспільне та господарське життя за доби розквіту Київської Русі

7 Клас

Ви вже знаєте, що групи населення із закріпленими за ними тогочасним законом правами й обов’язками, зі своїми нормами поведінки та звичаями називають верствами. Зрозуміло, що представники різних верств руського суспільства мали неоднакові права. Тому верстви умовно розташовують одну за одною - у міру розширення або звуження прав, так, ніби зводять уявну піраміду, яку дослідники називають суспільною. Верхівку суспільної піраміди Київської Русі посідали князі. Спочатку князі-вожді були в кожному східнослов’янському союзі племен. Ви вже знаєте про полянського князя Кия, деревлянського князя Мала. Згодом на київському столі утвердився князівський рід Рюриковичів, і з часом, знищивши місцеві князівські роди, саме ця династія стала володарювати в руських землях. Тож князі в Київській Русі - нащадки Ігоря Рюриковича, «єдиного діда внуки». Найвпливовішим князем був великий князь київський. У столицях земель-князівств сиділи удільні князі. Кожне ж князівство поділялося на дрібні волості, якими теж правили князі. Щоправда, міжкнязівські відносини не набули на наших теренах законодавчого регулювання. Тому спалахували гострі сутички в боротьбі за владу. Важливо, що на відміну від інших верств тогочасного суспільства князівська верства була закритою, до неї можна було належати тільки за народженням. Лише син князя міг бути князем. Князі мали в Київській Русі найбільшу владу. Це й визначало політичний устрій держави. Князі були не лише верховними правителями всієї країни або землі-князівства, а й головними розпорядниками всього місцевого життя. Вони опікувалися законодавством і судочинством, керували військом, ухвалювали рішення про оборону країни, беручи безпосередню участь у воєнних походах. Князі налагоджували відносини із сусідніми державами, укладали мир або оголошували війну....

Писемність, освіта, архітектура та монументальний живопис Київської Русі доби розквіту

7 Клас

Пограйте в гру «Разок намиста» за матеріалом попереднього уроку. Перший гравець називає ім'я когось з історичних діячів того періоду (приміром, Ярослав Мудрий). Наступний повторює назване попереднім і додає якесь своє слово, словосполучення за темою (наприклад, Ярослав Мудрий, Софія Київська). Третій повторює твердження попередників, додаючи своє (Ярослав Мудрий, Софія Київська, Золоті ворота...). Той, хто довго мовчить або помиляється, вибуває з гри. Переможе гравець, який, додавши останнє слово, правильно повторить увесь разок намистин-слів. Роздивіться ілюстрації. Визначте, які з наведених пам'яток архітектури, мистецтва, книгописання створено на наших землях за доби розквіту Київської Русі. Поміркуйте, чим архітектура та мистецтво на наших землях відрізнялися від античних. Висловте припущення про своєрідність культури Київської Русі кінця 10 - першої половини 11 ст. Із прийняттям християнства на наших землях поширилася церковнослов’янська - мова православної церкви. Нею писали найважливіші богослужбові книги. Ця мова істотно відрізнялася від тогочасної української мови, якою послуговувалися в усному мовленні. Її знали тільки освічені (письменні) люди - ченці, книжники, князі. Тому церковнослов’янську мову називають писемною, книжною. Використання для письма іншої мови було в ті часи звичайним явищем. Так, у Європі писемною (книжною, літературною) мовою для багатьох народів була латина....

Київська держава за правління Ярослава Мудрого

7 Клас

Смерть Володимира Великого зруйнувала усталений у державі лад, чотири роки країну лихоманило, події змінювалися мов у калейдоскопі - розгорілися князівські міжусобиці за владу в Києві, під час яких наклали головою четверо з Володимирових синів, а переможцем став Ярослав. Загиблих братів Бориса та Гліба невдовзі було прилучено до лику святих: їм судилося стати першими святими, канонізованими руською церквою. Святополк зазнав осуду за братовбивство як старозавітний Каїн - в історію цей князь увійшов як Святополк Окаянний. Що ж до Ярослава Мудрого, то він зажив слави справедливого володаря, який поклав край усобицям і перший почав вшановувати жертв братовбивчої війни, віднайшовши їхні останки й поховавши з почестями у Вишгороді. Під роком 1019 літописець занотував: «Сів Ярослав у Києві, обтер піт з дружиною своєю, показавши перемогу й труд великий». Проте ще до 1036 р. він ділив руські землі з молодшим братом Мстиславом: правобережні землі з Києвом належали Ярославові, а лівобережжя із Черніговом - Мстиславу. «Володимир землю зорав, Ярослав засіяв» - так образно літописець написав про наступність державних заходів Ярослава Мудрого щодо політики його батька - князя Володимира Великого. Стосувалися вони передусім справи поширення християнства, проте цілком справедливі й до інших напрямів політичної діяльності. Ярослав Мудрий докладав багато зусиль для збереження територіальної цілісності та єдності Руської держави. 1031 р. він, зокрема, повернув під свою владу червенські міста (Червень, Белз, Перемишль та ін.), відвойовані під час князівських усобиць польським князем (згодом першим королем) Болеславом І Хоробрим....

Київська держава за часів князя Володимира Великого

7 Клас

Пограйте в гру «Впізнай героя». Оберіть гравця, який буде вгадувати героя (він має на той час, поки ви обиратимете історичного діяча, вийти з класу). Відгадуючи, він може ставити тільки такі питання, що передбачають відповідь «так», «ні», «почасти» (кількість запитань можна обмежити до 3-5 й стежити, щоб пауза між ними тривала не довше ніж 30 с). Роздивіться ілюстрації. Поміркуйте, навіщо у 19 ст. збудували храм у такому стилі, у якому будували церкви в Київській Русі? Висловте припущення, який факт з низки подій запровадження християнства як державної релігії став основою сюжету поданого твору В.Васнецова? Де розташовано князя, хто його оточує? Поміркуйте, які слова міг промовляти князь у цей момент? 2. Фреска В. Васнецова «Хрещення Русі» у Володимирському соборі в Києві. Володимирський собор було збудовано протягом 1862-1882 рр. Найталановитіші художники 19 ст. виконували розписи храму. Найбільший доробок у розписах храму належить В. Васнецову. 1. Яких заходів ужив Володимир для завершення формування території Київської Русі? Року 980, перемігши брата в боротьбі за великокнязівський стіл, «став княжити Володимир у Києві один». Посівши київський стіл, Володимир...

Перевірте, чого навчилися з теми "Виникнення та становлення Київської Русі"

7 Клас

«...Імператор згодився на переговори і в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Істра в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Святослав переїздив через ріку в скіфському човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці...». Б. «...Деревляни ж раді були цьому. Зібрали отож вони од двора по три голуби і по три горобці і послали до Ольги з поклоном. Ольга тоді сказала їм: "Се вже покорились ви єсте мені й моїй дитині...” Ольга тим часом, роздаючи воям кому ото по голубові, а другим по горобцеві, звеліла їм кожному голубові й горобцеві прив’язати трут, обгортаючи його в маленькі хусточки і ниткою прив’язуючи до всіх голубів і горобців. І звеліла Ольга, коли смерклося, воям своїм пустити голубів і горобців...». B. «...Місяця вересня 9-го числа відбувся прийом, всім подібний до попереднього й з нагоди приїзду Ольги, княгині руської. Увійшла сама княгиня зі своїми родичками й вибраними служницями; вона йдучи поперед інших жінок, а ті в порядку йдучи одна за другою... Після них увійшли посли й представники князів руських... Сів імператор з імператрицею зі своїми дітьми й покликано було княгиню із зали, й, за запрошенням імператора сівши, говорила з ним, про що хотіла»....

Князь Святослав та його походи за історичними джерелами. Практичне заняття 1

7 Клас

Про які риси вдачі руського князя свідчить поданий фрагмент з літопису? Роздивіться літописні малюнки та порівняйте їх зі свідченням літописця. Як на малюнку втілено події, про які йдеться в тексті? Де на малюнках зображено Святослава? Розповідаючи про похід князя Святослава на Балкани 967 р., літописець наводить переказ про те, як візантійський імператор з’ясовував Святославову вдачу: «Коли прийшли грецькі посланці до нього і піднесли дари, він і не глянув на них, а повелів сховати їх... І мовив один: "Спитай його ще один раз. Пошли ще йому оружжя”. І принесли йому меч, і він, узявши, став любуватися ним, і хвалити, і дякувати цесареві”. І прийшли послані назад до цесаря, і повідали все, що було. І сказали: "Лютим буде сей муж, бо майном нехтує, а оружжя бере. Згоджуйся на данину”...» Порівняйте реконструкцію портрета і словесний опис зовнішності князя Святослава. Літописець так оповідав про Святослава: «Сам був хоробрий і легкий. Ходячи, яко пардус, багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні казана не брав, ні м’яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Такими ж і всі інші вої його були. І посилав він до інших земель послів, кажучи: "Хочу на вас іти”»....

Київська Русь за перших Рюриковичів

7 Клас

На відміну від Олега, у літописній розповіді про якого ще переважає легендарність, князь Ігор - цілком реальна історична постать. Здобувши владу після смерті Олега в 912 р., син князя Рюрика правив у Києві до 945 р. Як і Олегові, йому довелося зіткнутися з непокорою підвладних племен. Найзатятішими в боротьбі проти влади Рюриковичів виявилися деревляни. Сутичкою з ними Ігор розпочав своє князювання, у протистоянні з ними знайшов свою смерть. Але це сталося значно пізніше. А тоді, 914 р., Ігор приборкав деревлян і наклав на них данину, більшу за Олегову. Не хотіли визнавати Ігореву владу й уличі, за що заплатили високу ціну - після трьох років збройної боротьби проти княжого війська вони залишили обжиті місця й відійшли в межиріччя Південного Бугу та Дністра. Силу зброї довелося застосовувати й проти тиверців. Щорічний об’їзд князем підвладних йому територій для збору данини називали полюддям. Опис полюддя за часів Ігоря залишив візантійський імператор Константин Багрянородний. Він, зокрема, писав: «Коли настане листопад місяць, князі їхні одразу виходять з усіма русами з Києва і відправляються у полюддя, що називається кружлянням (тобто круговий об’їзд), а саме в слов’янські землі деревлян, дреговичів, кривичів, сіверян і решти слов’ян, що платять данину русам. Годуючись там протягом цілої зими, вони у квітні місяці, коли розтає лід на річці Дніпро, знову повертаються в Київ». Зібравши данину - здебільшого то були сільськогосподарські продукти та мисливська здобич, князь прагнув вигідно її продати. Грішми й заморським крамом він розраховувався з найманими воїнами, платив за участь у воєнних походах і своїм дружинникам....

Утворення Київської Русі

7 Клас

Ви вже знаєте, що в 7-8 ст. південну групу східних слов’ян очолювали князі дулібів, а в 9 ст. цю роль перебрали на себе поляни, яких автор «Повісті минулих літ» називає «мужами мудрими й тямущими». За твердженням літописця, саме з полян походять перші київські князі: Кий та його брати Щек, Хорив і їхня сестра Либідь. Із цими князями Нестор Літописець пов’язує будівництво Києва, який отримав назву на честь старшого брата. Прочитайте фрагмент з літопису. Про що в ньому йдеться? Що в розповіді літописця вважаєте цілком вірогідним? Які історичні місцевості, за свідченням літопису, можна вважати найдавнішим містом? Ужите в літописі слово «городок» походить від дієслова «городити», тобто укріплювати, обносити огорожею чи стіною. «Городами» давні українці називали укріплення, фортеці. «...Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому - Щек, а третьому - Хорив, і сестра їхня - Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив - на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок і на честь брата їхнього найстаршого назвали його Києвом... Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні... А по сих братах почав рід їхній держати княжіння в полян». Попри легендарний характер оповідь літописця має історичну основу. Зіставивши свідчення літописця з тогочасними візантійськими джерелами, історики дійшли висновку, що князь Кий жив, найімовірніше, у 6 ст. Він відзначався неабияким полководницьким хистом, був прийнятий візантійським імператором, що для автора літопису є незаперечним підтвердженням його шляхетного (князівського) походження....

Східнослов’янські племена – предки українців – напередодні утворення держави

7 Клас

У 6-му класі ви дізналися, що слов’яни - предки 15 сучасних європейських народів, у тому числі й українського. Їх поселення займали широку смугу на межі Лісу та Лісостепу Південно-Східної Європи, осередком якої була сучасна територія України та територія Центральної та Північної Польщі. Саме звідти в середині 5 ст. слов’яни рушили на землі Східної Римської імперії. Так почалося Велике розселення слов’ян, про яке автор історії готів Йордан (6 ст.) сповіщав: «Тепер слов’яни бушують повсюди...». Велике розселення слов'ян відбулося в Європі в другій половині 5-7 ст. під час Великого переселення народів, коли слов'янські племена з'явилися в Подунав'ї, на півдні у глибинних районах Балканського півострова; на заході дійшли до Ельби та Балтійського узбережжя; на північному сході заселили верхів'я Дону й Волги. Велике розселення слов’ян започаткувало поділ слов’ян на етнічні групи, з яких згодом постали сучасні слов’янські народи. Усіх слов’ян поділяють на три гілки: західну, східну й південну. Українці разом із білорусами й росіянами належать до східної гілки слов’янських народів. Їхні території розпросторилися від Карпат до Волги. Віддавна живучи племенами, слов’яни час від часу об’єднувалися в значно більші спілки - племінні об’єднання, або союзи племен. Назви східнослов’янських племінних союзів зберіг літопис «Повість минулих літ». Так, на території України у 8-9 ст., коли розселення слов’ян завершилося, існувало сім племінних об’єднань: поляни, деревляни, волиняни, хорвати, уличі, тиверці та сіверяни. Звертаємо вашу увагу, що поряд із назвою волиняни літописець уживає ще дві - дуліби та бужани. Усі три назви стосуються одного племінного союзу, при цьому дуліби - найдавніша назва, а дві інші виникли згодом....

Вступ до середньовічної історії України 7 клас Власов

7 Клас

Торік ви опановували історію стародавнього світу - галузь історії людства, або всесвітньої історії, яка дає відповіді на питання, як формувалося людське суспільство: як жили люди за найдавніших часів, якими були їхні заняття, як виникали перші держави та як розвивалися найдавніші цивілізації. Ви вже знаєте, що історія стародавнього світу охоплює проміжок часу від початку розвитку людства до 476 р. - року падіння Західної Римської імперії. В історії стародавнього світу виокремлюють чотири епохи: первісну добу, історію Давнього Сходу, історію Давньої Греції та історію Давнього Риму. Уже на перших уроках історії торік ви переконалися, що історія нашої Батьківщини віддавна стала частиною всесвітньої історії, зокрема європейської. Археологічні матеріали свідчать про невпинне зростання населення території сучасної України за найдавніших часів. Наша земля - одна з найбагатших на пам’ятки кам’яного віку країн Європи. Саме землями України відбувалося заселення східної частини Європейського континенту. Що знаєте про початок історії людства? Поміркуйте, яке символічне значення мають слова з Біблії: «І створив Господь людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у неї - і стала людина живою душею». Роздивіться відому вам картину, що відтворює життя людей на наших землях 20 тисяч років тому. • Розкажіть про мешканців цієї пізньопалеолітичної стоянки. Опишіть, зокрема, якими були їхні буденні клопоти, як вони влаштовували полювання, що вживали в їжу, які матеріали використовували для спорудження житла....

Навігація