Вступ до середньовічної історії України 7 клас Власов

§ 1-2 ВСТУП ДО СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

1. Що дізналися минулого навчального року про періоди історії стародавнього світу?

Торік ви опановували історію стародавнього світу - галузь історії людства, або всесвітньої історії, яка дає відповіді на питання, як формувалося людське суспільство: як жили люди за найдавніших часів, якими були їхні заняття, як виникали перші держави та як розвивалися найдавніші цивілізації. Ви вже знаєте, що історія стародавнього світу охоплює проміжок часу від початку розвитку людства до 476 р. - року падіння Західної Римської імперії. В історії стародавнього світу виокремлюють чотири епохи: первісну добу, історію Давнього Сходу, історію Давньої Греції та історію Давнього Риму.

• Роздивіться ілюстрації. Поміркуйте, яким періодам історії стародавнього світу вони присвячені.

• За якими ознаками ви визначали періоди?

• Що найцікавішого запам'ятали з кожного періоду?

• Пригадайте найвизначніші події, історичних діячів, найславетніші пам'ятки культури кожного періоду.

• Чи всі періоди однаково багаті на свідчення? Чому?

З яким періодом стародавньої історії пов'язують зародження європейської демократії? Назвіть факти, які свідчать про це.

2. Що відомо про найдавніших мешканців України?

Уже на перших уроках історії торік ви переконалися, що історія нашої Батьківщини віддавна стала частиною всесвітньої історії, зокрема європейської. Археологічні матеріали свідчать про невпинне зростання населення території сучасної України за найдавніших часів. Наша земля - одна з найбагатших на пам’ятки кам’яного віку країн Європи. Саме землями України відбувалося заселення східної частини Європейського континенту.

Що знаєте про початок історії людства? Поміркуйте, яке символічне значення мають слова з Біблії: «І створив Господь людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у неї - і стала людина живою душею».

Роздивіться відому вам картину, що відтворює життя людей на наших землях 20 тисяч років тому.

• Розкажіть про мешканців цієї пізньопалеолітичної стоянки. Опишіть, зокрема, якими були їхні буденні клопоти, як вони влаштовували полювання, що вживали в їжу, які матеріали використовували для спорудження житла.

Кирилівська стоянка. Художник Іван Їжакевич.

• Пригадайте, що визначало життя людей за тих далеких часів.

• У зв'язку з якими винаходами людей їхнє життя стало істотно змінюватися?

3. Що змінилося в житті людей з поширенням землеробства та скотарства?

Ви пам’ятаєте, що впродовж тривалого часу люди вдосконалювали знаряддя та прийоми мисливства, рибальства й збиральництва, аж поки за неоліту перейшли до землеробства й скотарства. Про ті часи кажуть, що тоді людина ніби народилася вдруге, бо сповнилася нової суті, ставши невтомним трударем коло землі. Праця на землі відкрила перед людством нові обрії. Помітно послабилася залежність від природи: аби вижити, людина не просто брала від природи, вона почала змінювати її. Життя стало стабільнішим і передбачуванішим. З’явилися осередки осілості: люди обробляли землю і з цього жили.

За енеоліту в степовій смузі на противагу землеробському світу формувався світ скотарів.

Що ви пам'ятаєте про так званих трипільців - мешканців Лісостепу України, які розселилися від Дністра до Дніпра і жили там за енеоліту від 4 тисячоліття до середини 3 тисячоліття до н. е.?

Роздивіться пам'ятки носіїв трипільської культури. Як називаються ці речі, яке їхнє призначення? На основі зображених пам'яток зробіть висновок про заняття трипільців.

Речові пам’ятки трипільської археологічної культури.

4. Як і коли на теренах України з’явилися перші кочовики?

Винайшовши мідь, а потім бронзу, давні хлібороби та скотарі належно оцінили переваги металевих знарядь. Тож не дивно, що досить швидко люди навчилися отримувати більш досконалий і міцний метал - залізо. На землях України це сталося впродовж 1 тис. до н. е. Поява залізних знарядь праці та зброї спричинила бурхливий розвиток господарства та військової справи. Землеробські племена стали обробляти більше землі, а отже, - збирати кращі врожаї. Скотарі Степу за тієї доби зажили кочовим життям, постійно переходячи разом із худобою на нові землі. Вони навчилися їздити верхи, що давало змогу долати великі відстані. У безкраїх степах часто спалахували сварки за пасовиська та отари. І тоді перемагав сильніший - той, хто мав досконалішу залізну зброю і в кого тієї зброї було більше.

Ви пам’ятаєте, що історію войовничих кочовиків на наших землях започаткували кімерійці - іранськомовний народ, який примандрував з Нижнього Поволжя в Причорноморські степи в 9 ст. до н. е. й панував тут упродовж двох століть. Це перший народ на наших землях, назва якого нам відома. У 7 ст. до н. е. кімерійців підкорили значно могутніші скіфи, які примандрували зі степових районів Передкавказзя. Як і кімерійці, вони були кочовиками, основу господарства яких становило конярство. У 3 ст. до н. е. скіфів у Причорноморських степах заступили сармати. Ці споріднені зі скіфами іранськомовні кочовики походили з Приуральсько-Поволзьких степів. Володарювання сарматів у Причорноморських степах тривало майже 600 років. Поклали йому край германські племена готів з півночі, а пізніше навала нових кочовиків зі Сходу - тюркомовних гунів.

Що пам'ятаєте про скіфів? Роздивіться скіфські пам'ятки. Як ці пам'ятки свідчать про спосіб життя, заняття та духовний світ скіфів?

1. Меч та золоті піхви до нього з кургану Товста Могила на Дніпропетровщині. 4 ст. до н. е.

2. Гребінь з кургану Солоха на Дніпропетровщині.

3. Лучники з кургану Куль-Оба поблизу Керчі в Криму.

4. Золотий олень з кургану Куль-Оба.

5. Коли на українських теренах з’явилися осередки грецької цивілізації?

Нові поселенці потрапляли на територію України не лише степом, а й морем. Від 7 ст. до н. е. й упродовж наступних майже тисячі років на північному узбережжі Чорного моря та Криму мешкали переселенці з Давньої Греції - живучи за грецькими законами й плекаючи грецьку культуру. Усі міста-колонії були ніби двійниками міст материкової Греції: у них майже цілком відтворено особливості державного, господарського та культурного життя Давньої Греції.

Першою грецькою колонією на півдні України вважають поселення на острові (за тих часів - півострові) Березань неподалік сучасного міста Очакова Миколаївської області. Протягом 6-5 ст. до н. е. грецькі переселенці опанували все північне узбережжя Чорного моря. Так, біля гирла р. Тірас (Дністер) виникла Тіра (на місці сучасного Білгорода-Дністровського), на правому березі Бузького лиману - Ольвія (біля сучасного с. Парутине Миколаївської області). На південному березі Криму - Херсонес (територія сучасного Севастополя). На берегах Керченської протоки був заснований Пантикапей (сучасна Керч - місто не переривало існування від 6 ст. до н. е. і до нашого часу!).

Роздивіться грецькі пам'ятки на наших землях. Як вони пов'язані із суспільним, господарським та духовним життям греків - переселенців у Північне Причорномор'я та Крим?

1. Рельєф «Геракл, який спочиває» (кінець 4 - початок 3 ст. до н. е.). З розкопок Керкінітиди (сучасна Євпаторія).

2. Руїни театру в Херсонесі (сучасний Севастополь).

3. Біломармурова плита з присягою громадян Херсонеса.

4. Прориси монет, знайдені в містах Північного Причорномор’я та Криму

6. Які періоди охоплює середньовічна історія України?

Ви пригадали, що на території України за різних часів мешкали різні народи. Якісь племена приходили здалеку, витісняли попередників, досягали у своєму пануванні могутності та розквіту, а потім - ішли, відступаючи перед сильнішими й згуртованішими за себе. Проте були й такі, що жили тут споконвіку. По-різному складалися їхні стосунки з чужинцями. Так у протистоянні й випробуваннях протягом 2-1 тисячоліття до н. е. на лісистих просторах від Вісли до Дніпра народжувалися слов’яни - предки 15 сучасних європейських народів, серед яких і українського.

• Пригадайте, як Велике переселення народів вплинуло на долю Римської імперії? Якою, зокрема, була роль готів та гунів?

• Які назви давніх слов’ян зберегли писемні джерела?

• На якій підставі вчені-археологи роблять висновок про належність археологічних пам'яток слов'янам?

Від 476 р. починається доба Середньовіччя, яку вивчатимете на уроках історії цього навчального року. Середньовіччя як епоха в історії людства охоплює більше тисячі років - від 5 ст. до кінця 15 ст.

Періодизація українського Середньовіччя майже цілком узгоджується із періодизацією загальноєвропейського.

Історію Середніх віків в Україні розпочинають добою раннього Середньовіччя від другої половини 5—7 ст. (періоду Великого розселення слов’ян і формування східнослов’янських племінних союзів) і до утворення держави східних слов’ян наприкінці 9 ст.

Союзи східнослов’янських племен на території України вважають безпосередніми предками українців, оскільки вже в 7 ст. вони були подібними за мовою, звичаями й відрізнялися за цими ознаками від інших східнослов’янських племен. За наступних століть спорідненість між ними виявлялася ще виразніше, що сприяло виникненню в 9 ст. держави із центром у Києві.

Від кінця 9 до середини 14 ст. тривала доба розвиненого українського середньовіччя. У цей період постала держава із центром у Києві, яку історики пізніше назвали Київською Руссю. Київська Русь - одна з найбільших та наймогутніших держав середньовічного світу. Проіснувала вона до середини 13 ст., допоки не була зруйнована монгольською навалою. Безпосередньою спадкоємицею Київської Русі стала Галицько-Волинська держава. Утворена 1199 р. князем Романом Мстиславовичем, вона проіснувала до 1340 р.

Київська Русь та її спадкоємиця - Галицько-Волинська держава налагодили різноманітні зв’язки не тільки з Візантією та південними слов’янами, а й з країнами Західної Європи та арабського Сходу. Роль Київської Русі в тогочасному світі була визначена розташуванням на найважливіших торговельних шляхах. Ідеться, зокрема, про шлях «із варягів у греки», що пов’язував Балтійське й Чорне моря. Про політичну роль Русі в тогочасній Європі красномовно свідчать династичні шлюби руських князів.

Військова міць Київської держави давала можливість протягом сторіч успішно захищатися від нападів кочових народів, зокрема печенігів і половців. Київська Русь стала своєрідним щитом для захисту народів Центральної та Західної Європи від монгольської навали.

Виявом міжнародного авторитету Галицько-Волинської держави було коронування князя Данила Романовича. Ця подія засвідчує європейську орієнтацію зовнішньої політики Галицько-Волинської держави.

Про тісні відносини Київської Русі та Галицько-Волинської держави з іншими тогочасними країнами свідчать культурні зв’язки. Найбільший вплив на культуру руських земель мала Візантія. Цьому сприяло й утвердження православного християнства.

Періодом пізнього середньовіччя, яке тривало від другої половини 14 ст. до кінця 15 ст., вважають часи, коли більшість українських земель перебувала у складі Великого князівства Литовського і коли на наших землях існували удільні князівства, очолені правителями литовської династії.

Накресліть стрічку часу. Позначте на ній періоди українського Середньовіччя.

Роздивіться фрагменти сучасних картин-реконструкцій. Яким періодам українського Середньовіччя вони присвячені?

Фрагменти картин 1. «Княжий Галич» (художник М. Фіголь). 2. «Кий, Щек, Хорив і Либідь засновують Київ» (художник А. Орльонов)

Літописом називають твір, у якому найголовніші події записували в хронологічній послідовності, за роками (літами) - «з літа в літо», як казали за тих часів.

7. Як учені дізнаються про події середньовічної історії України?

Важливими джерелами для відтворення обставин життя мешканців України періоду Середньовіччя є археологічні (речові) пам’ятки. Саме вони дають змогу дізнатися, якими буденними справами переймалися давні мешканці українських земель, якими були їхні житла та побутові речі, одяг та прикраси, які знаряддя праці та зброю вони використовували.

Цінними джерелами є графіті (написи та малюнки, видряпані на стінах та архітектурних деталях давніх будівель) та ілюстрації-мініатюри в рукописних книжках. Багато відомостей про історію доби Середньовіччя містять тогочасні твори літератури й фольклору - билини, перекази, історичні пісні та найдавніші думи, які дійшли до нас.

Найавторитетнішими й найдокладнішими джерелами є літописи. Саме ці писемні пам’ятки дають змогу відновити перебіг історичних подій на наших землях у деталях та подробицях (розповідаючи, приміром, про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича проти половців 1185 р., літописець зазначає, що подія ця супроводжувалася сонячним затемненням, що було поганим знаком; власне, ця деталь допомогла вченим точно визначити дату походу). Літописці висвітлювали здебільшого діяння князів - воєнні походи та битви, відносини із сусідами, шлюби. Літописи читали й переписували впродовж кількох століть, завдяки чому вони збереглися до нашого часу.

Найдавнішим літописом, що дійшов до нас, є «Повість минулих літ». Розповідає він про події «відколи пішла Руська земля, хто перший почав у ній правити» і до початку 12 ст. Укладаючи «Повість минулих літ», автор використав давніші літописи, які не збереглися, а також Біблію, твори візантійських хроністів, різноманітні документи (приміром, угоди князів). Один зі списків цього літописного зводу зберіг ім’я автора-упорядника - ченця Києво-Печерського монастиря Нестора. До продовжень «Повісті...» належить Київський літопис, який розповідає про події в різних землях Київської Русі, але в центрі оповідей - Київ і Київська земля. Найвидатнішою пам’яткою літописання Галицько-Волинської держави є Галицько-Волинський літопис.

Дійшли до сьогодення літописи Великого князівства Литовського. Цінним доповненням до літописних свідчень є розповіді іноземних джерел: хронік, щоденників мандрівників, тексти міждержавних угод.

Зіставивши свідчення всіх відомих історичних джерел, учені й відтворюють яскраву картину життя людей доби Середньовіччя.

Початкові сторінки «Повісті минулих літ» одного з літописних зводів.

Роздивіться пам'ятки. Визначте, до якого виду історичних джерел вони належать. Яку історичну інформацію отримають історики, дослідивши ці пам'ятки?

1. Фрагмент мініатюри із зображенням князя Ярополка Ізяславовича з Трірського Псалтиря 1078-1087 рр.

2. Золота монета - златник - карбована за князя Володимира Великого.

3. Сторінка з літопису «Повість минулих літ» з мініатюрою, яка ілюструє будівництво церков князем Володимиром Великим.

4. Грамота з умовами династичного союзу Великого князівства Литовського та Польського королівства 1385 р. в Крево.

5. Знаряддя праці, предмети побуту часів Київської Русі.

6. Озброєння воїна 14-15 ст.: шолом, кольчуга, меч та щит.

Перевірте себе

1. Назвіть основні періоди давньої історії України, проілюструвавши кожен конкретними фактами.

2. Витлумачте поняття: • давня історія України, • середньовічна історія України, • Київська Русь, • літописи.

3. Укажіть хронологічні межі середньовічної історії України. Стисло схарактеризуйте кожен період.

4. Доберіть слова та словосполучення, які використаєте в розповіді про джерела середньовічної історії України.

Що найбільше вразило вас у давній історії України? Про який період українського Середньовіччя хочете дізнатися докладніше? Чим вас зацікавив цей період?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно